Постанова № 33941868, 02.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2013 року Справа № 812/4457/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання Вороніній Г.М.,

за участю:

від позивача - Державного підприємства «Антрацит» - не прибув

представника відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті

та Антрацитівському районі Луганської області - Чумак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 85 від 16.01.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Антрацит» звернувся, до Луганського окружного адміністративного суду, з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, в якому просив скасувати рішення начальника управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області Саліти Г.В. № 85 від 16.01.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Обґрунтовуючи вказані вимоги позивач зазначає, що 09.01.2013 Господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит». Вказаною ухвалою Господарського суду Луганської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Зазначає, що відповідно до частини 3 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дій мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволенням всіх вимог, на які поширюється мораторій. Таким чином, на зобов'язання ДП «Антрацит» щодо сплати єдиного внеску поширюється дія мораторію. Тобто УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі не мало права нараховувати пеню та застосовувати штрафні санкції, тому рішення № 85 від 16.01.2013 є незаконним.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, не прибув до суду, надіслав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог із наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (далі - Закон) з 01.01.2011 ДП «Антрацит» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Суми коштів, які надходять від платника на рахунок органу Пенсійного фонду, спрямовуються на погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення, незалежно від визначення платником цільового призначення цих коштів.

Станом на 01.11.2012р. залишився борг (недоїмка) несплаченого єдиного внеску за вересень 2012р. в сумі 766,48грн., в погашення якого були зараховані платежі в сумі 79,77грн. від 07.11.2012р., 267,60грн. від 21.11.2012р., 152,00гр. від 11.12.2013р. та частина в сумі 267,11 грн. від 27.12.2013р.. Ці платежі були сплачені підприємством за жовтень-листопад 2012р.

28.11.2012р., згідно звіту, до сплати лягла сума зобов'язань за жовтень 2012р. в сумі 347,37грн., яка станом на 01.12.2012р. залишилась непогашеною. Погашення зазначеної суми відбулося 27.12.2012р за рахунок платежу, які надійшли 27.12.2012р. в сумі 654,910грн., що підтверджується особовими рахунками.

Станом на 01.12.2012р. борг позивача по єдиному внеску (недоїмки) склав - 34007,40грн. Повне погашення якого відбулося 27.12.2012р за рахунок платежів, які надійшли 11.12.2012р. в сумі 7648,00грн. та частиною в сумі 26359,40грн. платежу в сумі 33488,86р. від 27.12.2012р., що підтверджується особовими рахунками.

Оскаржуване рішення прийнято згідно з пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону на підставі картки особового рахунку платника, що передбачено пп.7.2.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289. До рішення доданий розрахунок, здійснений згідно з вимогами частини 6 статті 25 Закону № 2464 та довідка про строки виникнення боргу та його сплати.

23.01.2013 року від підприємства ДП «Антрацит» надійшов лист з копією ухвали господарського суду Луганської області про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій Господарський суд Луганської області ухвалив порушити справу та прийняти заяву до розгляду, призначити справу до розгляду на 28.01.2013 року та ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»управління має статус поточного кредитора. Правові наслідки мораторію у вигляді звільнення від відповідальності можуть бути застосовані лише до конкурсних кредиторів, тобто до тих вимог, строк виконання за якими настав до запровадження мораторію. Вважає, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня ведення мораторію, а отже і не припиняє заходів спрямованих на їх забезпечення.

Доводи, наведені в позовній заяві, не спростовують факту несвоєчасної сплати (перерахування) єдиного соціального внеску та підстав для застосування фінансової санкції.

Таким чином, рішення № 85 від 16.01.2013 р. про нарахування ДП «Антрацит» штрафних санкцій в сумі 54 857,54 грн. та пені 14 312,72 грн. за період з 28.11.2012 по 27.12.2012 р. було винесено з дотриманням норм чинного законодавства України.

Просив суд у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Антрацит» зареєстровано в якості юридичної особи та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.51-53).

Державне підприємство «Антрацит» перебуває на обліку в якості платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області.

16 січня 2013 року начальником управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області Салітою Г.В. на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» винесено рішення № 85 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у сумі 54857,54 грн. та нараховано пеню у сумі 14312,72 грн. за період з 28.11.2012 по 27.12.2012 р. Вказане рішення разом з розрахунком було отримано позивачем (а.с.49).

Станом на 01.11.2012 року за ДП "Антрацит" у зв'язку з несвоєчасною сплатою був утворений борг по єдиному соціальному внеску (недоїмка) за ставкою 36,76-49,7%;36,3%;5,3% (юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників), в сумі 530332,30грн. (а.с.105).

Станом на 01.11.2012 року за ДП "Антрацит" у зв'язку з несвоєчасною сплатою був утворений борг по єдиному соціальному внеску (недоїмка) за ставкою 3,6 % (утримання із заробітної плати найманих працівників) в сумі 34007,40грн. (а.с.106).

Станом на 01.11.2012 року за ДП "Антрацит" у зв'язку з несвоєчасною сплатою був утворений борг по єдиному соціальному внеску (недоїмка) за ставкою 2% (утримання із допомоги по тимчасовій непрацездатності) в сумі 766,48грн. (а.с.104).

Відповідно до розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку, який є додатком до вищевказаного рішення, єдиний внесок за період з 28.11.2012 року по 27.12.2012 року підприємством було сплачено з порушенням строку (а.с.49 зворотній бік).

Рішення УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі від 16 січня 2013 року № 85 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Пенсійного фонду України від 22.03.2013 № 7360/09-10 в задоволенні скарги позивача було відмовлено, оскаржуване рішення залишено без змін (а.с.47,48).

09 січня 2013 року Господарським судом Луганської області прийнято ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Антрацит». Вказаною ухвалою введено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів (а.с.54)

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 зазначеного Закону, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Таким чином позивач повинен сплачувати єдиний внесок нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця за звітнім.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Базовим звітнім періодом для позивача є календарний місяць.

П.1 ч.1 ст.7 Закону України №2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч 5. вищезазначеної статті єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Частинами 11 та 12 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з ч. ч. 10, 13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбачено цим Законом, починаючи з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно ч. 14 ст. 25 Закону № 2464, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Відповідно до ч. 15 ст. 25 Закону № 2464, рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Частиною 16 статті 25 Закону № 2464 визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Пунктом 4.3.6 розділу Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289 (далі-Інструкція), передбачено, нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

Пунктом 7.2.2 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за встановленою формою.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Відповідно до п. 7.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що законодавством закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду.

Статтею 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-XII від 14.05.1992 визначено поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною 5 цієї статті визначено виключення з загального правила, вимоги на які не поширюється дія мораторію.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Враховуючи, що предметом розгляду даної справи є скасування рішення про нарахування позивачу штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 28.11.2012 року по 27.12.2012 року, а відповідно до вимог частини 5 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, отже не може поширюватись і на штрафні санкції які нараховані за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки штрафні санкції є складовою частиною нарахування єдиного внеску.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення від 16 січня 2013 року № 85 було винесено відповідачем у відповідності до вимог діючого законодавства, підстав для його скасування судом не вбачається.

Також суд погоджується з доводами відповідача, що зазначені штрафні санкції та нарахована пеня відноситься до поточних вимог, які виникли вже після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію. Втім, зазначена обставина не має переважної ролі при вирішенні питання щодо відмови у задоволенні позову, оскільки вище суд прийшов до висновоку, відповідно до якого дія мораторію взагалі не поширюється на вимоги щодо нарахованих сум єдиного внеску та відповідно і штрафних санкцій та пені, застосованих за несвоєчасну сплату цих сум, незалежно від того, чи виникли ці зобов'язання до введення мораторію чи після цього.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача і поверненню не підлягають у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 9, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 85 від 16.01.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 07 жовтня 2013 року.

Суддя Т.І. Ковальова