Постанова № 33941827, 07.10.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/3305/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л.,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міністерства доходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 09.04.2013 № 0001832200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, були порушені вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податковий орган під час перевірки дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу податкового повідомлення-рішення. Зокрема, висновки про порушення позивачем податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово - господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. У перевіряємому періоді між ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» було укладено договори: із ТОВ «Гранд Тайм» від 01.08.2012 за № 01/08-2012, із ТОВ «НПО «Сварог» від 01.03.2011 № 02/03-2011, № 03/03-2011, від 16.04.2012 № 16/04-2012, від 20.04.2012 № 20/04-2012, від 14.05.2012 № 14/05-2012 та із Чернігівською філією ТОВ «Ромстал Україна» від 18.12.2012 за № б/н.

Виконання договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, журналами-ордерами і відомостями по рахунку, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами прийому-передачі транспортного засобу, специфікаціями, звітами про використання коштів, накладними на передачу матеріалів у виробництво, звітами, актами приймання наданих послуг, розрахунками, підсумковими відомостями.

На підставі виписаних податкових накладних, в перевіряємий період, сплачена позивачем в ціні вартості товару сума податку на додану вартість була включена до податкового кредиту.

При цьому, висновки податкового органу про відсутність факту реального виконання договорів із контрагентами, на думку позивача, здійснені без належного аналізу характеру договорів, його товарності та реальності.

Таким чином, позивач вважає, що правомірно сформував податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Гранд Тайм», ТОВ «НПО «Сварог», Чернігівською філією ТОВ «Ромстал Україна», а тому вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на письмові заперечення (а. с. 218), в яких зазначено, що буда проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 25.03.2013 № 719/22/35884094, встановлено порушення п. 44.5 ст. 44. п. 198.6 ст. 198. п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 250178 грн за грудень 2012 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013 № 0001832200, яким визначено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 375267,00 грн, в тому числі 250178,00 грн основного платежу та 125089,00 грн штрафних (фінансових) санкцій.

Так, ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» у грудні 2012 року до складу податкового кредиту було включено податкові накладні по взаємовідносинам з наступними суб'єктами господарювання:

1. з ТОВ «Грант Тайм» - № 220 від 10.10.2012 на суму 1319155,20 грн, в т.ч. 219859,20 грн ПДВ, № 785 від 21,09.2012 на суму 93160,00 грн, в т.ч. 15526,67 грн ПДВ, № 786 від 24.09.2012 на суму 1319155,20 грн, в т.ч. 29859,20 грн. ПДВ, №783 від 20.09.2012 на суму 1319155,20 грн, в т.ч. 219859,20 грн ПДВ та № 928 від 30.08.2012 на суму 2149248,60 грн, в т.ч. 358208,10 грн ПДВ;

2. з ТОВ «НПО «Сварог» - № 2 від 29.12.2012 на суму 4500,00 грн, в т.ч. 750,00 грн ПДВ, № 3 від 29.12.2012 на суму 1500,00 грн, в т.ч. 250,00 грн ПДВ, № 4 від 29.12.2012 на суму 1200,00 грн, в т.ч. 200,00 грн ПДВ, № 5 від 29.12.2012 на суму 27000,00 грн, в т.ч. 4500,00 грн ПДВ та № 7 від 29.12.2012 на суму 59100,00 грн, в т.ч. 9850,00 грн ПДВ;

3. з Чернігівською філією ТОВ «Ромстал Україна» - № 59/001 від 18.12.2012 на суму 8974,02 грн, в т.ч. 1495,67 грн ПДВ.

Однак, на перевірку зазначені податкові накладні підприємством не надавалися, про що зазначено в акті перевірки та не оспорювалось ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» в порядку адміністративного оскарження.

Як наслідок, в порушення п. 44.5 ст. 44. п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит за грудень 2012 року на суму 1050358,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте на підставі та у повній відповідності до норм податкового законодавства та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» (ідентифікаційний код 35884094) зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 18.04.2008, зареєстроване як платник податку на додану вартість від 08.05.2008, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 43), копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200107704 (а. с. 42), ці факти сторонами не заперечується та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.

Судом встановлено, що на підставі направлень та наказу від 14.02.2013 № 594, відповідно до ст. 20. ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 25.03.2013 № 719/22/35884094, встановлено порушення п. 44.5 ст. 44. п. 198.6 ст. 198. п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 250178 грн за грудень 2012 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013 № 0001832200, яким визначено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 375267,00 грн, в тому числі 250178,00 грн основного платежу та 125089,00 грн штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основними видами діяльності ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» є будівництво доріг та автострад, інші спеціалізовані будівельні роботи, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, вантажний автомобільний транспорт, допоміжне обслуговування наземного транспорту, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 43).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» здійснювало господарську діяльність із контрагентами ТОВ «Гранд Тайм», ТОВ «НПО «Сварог», Чернігівською філією ТОВ «Ромстал Україна».

Так, між ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» та ТОВ «Гранд Тайм» було укладено договір поставки від 01.08.2012 за № 01/08-2012 (а. с. 60-61), у відповідності до вимог якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість товару.

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні: № 928 від 30.08.2012 на загальну суму 2149248,60 грн, в т.ч. ПДВ 358208,10 грн, № 786 від 24.09.2012 на загальну суму 1319155,20 грн, в т.ч. ПДВ 219859,20 грн, № 785 від 21.09.2012 на загальну суму 93160,00 грн, в т.ч. ПДВ 15526,67 грн, № 783 від 20.09.2012 на загальну суму 1319155,20 грн, в т.ч. ПДВ 219859,20 грн, № 220 від 10.10.2012 на загальну суму 1319155,20 грн, в т.ч. ПДВ 219859,20 грн (а. с. 63, 67, 70,73, 76);

- видаткові накладні: № РН-0928 від 30.08.2012 на загальну суму 2149248,60 грн, в т.ч. ПДВ 358208,10 грн, № РН-0786 від 24.09.2012 на загальну суму 1319155,20 грн, в т.ч. ПДВ 219859,20 грн, № РН-0785 від 21.09.2012 на загальну суму 93160,00 грн, в т.ч. ПДВ 15526,67 грн, № РН-0783 від 20.09.2012 на загальну суму 1319155,20 грн, в т.ч. ПДВ 219859,20 грн, № РН-220 від 10.10.2012 на загальну суму 1319155,20 грн, в т.ч. ПДВ 219859,20 грн (а. с. 62, 66, 69, 72, 75);

- товарно-транспортні накладні: № 20120830.2 від 30.08.2012, № 20120830.1 від 30.08.2012, № 20120924 від 24.09.2012, № 20120921 від 21.09.2012, № 20120920 від 20.09.2012, № 20121010 від 10.10.2012 (а. с. 64, 65, 68, 71, 74, 77);

- журнали-ордери і відомості по рахунку 631: (а. с. 82-83).

Розрахунок здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями № 291 від 19.04.2013 на загальну суму 720000,00 грн, в т. ч. ПДВ 120000,00 грн, № 413 від 15.05.2013 на загальну суму 750000,00 грн, в т. ч. ПДВ 125000,00 грн, № 416 від 16.05.2013 на загальну суму 70000,00 грн, в т.ч. ПДВ 11666,67 грн, № 641 від 02.08.2013 на загальну суму 940000,00 грн, в т.ч. ПДВ 156666,67 грн (а. с. 78-81).

Також, між ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» та ТОВ «НПО «Сварог» було укладено від 01.03.2011 № 02/03-2011 договір оренди транспортного засобу та додаткові угоди до нього від 01.03.2011, від 01.04.2012, від 01.03.2011 № 03/03-2011 договір оренди транспортного засобу та додаткові угоди до нього від 01.03.2011, від 31.12.2011, від 16.04.2012 № 16/04-2012 договір оренди обладнання, від 20.04.2012 № 20/04-2012 договір оренди обладнання, від 14.05.2012 № 14/05-2012 договір оренди обладнання (а. с. 84-85, 92-93, 101-102, 107-108, 112-113).

Договори підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджують наступні первинні документи:

- акти прийому-передачі транспортного засобу: від 01.03.2011, від 01.03.2011, від 31.12.2011, від 20.04.2012 (а. с. 86, 94, 97, 98);

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0057, № ОУ-0058, № ОУ-0059, № ОУ-0060, № ОУ-0062 (а. с. 90, 99, 105, 110, 115);

- податкові накладні: № 2 від 29.12.2012 на загальну суму 4500,00 грн, в т.ч. ПДВ 750,00 грн, № 3 від 29.12.2012 на загальну суму 1500,00 грн, в т.ч. ПДВ 250,00 грн, № 4 від 29.12.2012 на загальну суму 1200,00 грн, в т.ч. ПДВ 200,00 грн, № 5 від 29.12.2012 на загальну суму 27000,00 грн, в т.ч. ПДВ 4500,00 грн, № 7 від 29.12.2012 на загальну суму 59100,00 грн, в т.ч. ПДВ 9850,00 грн, (а. с. 91, 100, 106, 111, 116);

- специфікації: від 20.04.2012 (а. с. 103);

- акти прийому-передачі обладнання: від 20.04.2012, від 17.04.2012, від 14.05.2012 (а. с. 104, 109, 114);

- журнали-ордери по рахунку 3721 (а. с. 120).

Розрахунок за надані послуги здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується платіжним дорученням № 23 від 18.01.2013 на загальну суму 4000,00 грн, в т.ч. ПДВ 666,67 грн, № 54 від 30.01.2013 на загальну суму 121000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20166,67 грн (а. с. 117, 119).

Також, між ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» та Чернігівською філією ТОВ «Ромстал Україна» було укладено договір купівлі-продажу № б/н від 18.12.2012.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- звіт про використання коштів (а. с. 121);

- видаткова накладна: № ЧР-006005/ЧР від 18.12.2012 на загальну суму 8974,02 грн, в т.ч. ПДВ 1495,67 грн (а. с. 122);

- податкова накладна № 59 від 18.12.2012 на загальну суму 8974,02 грн, в т.ч. ПДВ 1495,67 грн (а. с. 123);

- фіскальний чек від 18.12.2012 на загальну суму 8974,02 грн (зворот а. с. 122);

- журнал-ордер і відомість по рахунку 201 (а. с. 124, 125).

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Також, на підтвердження реальності здійснення господарської діяльності ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» із контрагентами та як доказ використання придбаних товарів (послуг) у своїй господарській діяльності було надано суду: контракти субпідряду (а. с. 126-129, 152-159), договірна ціна (а. с. 130, 196, 203), довідка (а. с. 131), акт приймання виконаних будівельних робіт (а. с. 132-133), підсумкова відомість ресурсів (а. с. 134-135), накладна на передачу матеріалів у виробництво (а. с. 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183), звіт (а. с. 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184), журнал-ордер і відомість по рахунку 201 (а. с. 150, 151, 192), довідка вартості виконаних робіт (а. с. 161), загальна зведена відомість (а. с. 162), договір поставки (а. с. 185-186), специфікація (а. с. 187), видаткові накладні (а. с. 188, 190), товарно-транспортні накладні (а. с. 189, 191), договір про надання послуг № 18-12 від 07.12.2012, № 19-12 від 07.12.2012, № 20-12 від 27.12.2012, № 21-12 від 27.12.2012 (а. с. 193-195, 201-202, 208, 213), акт приймання наданих послуг (а. с. 197-198, 204-205, 209-210, 214-215), підсумкова відомість ресурсів (а. с. 199, 206, 211, 216), розрахунок загальновиробничих витрат (а. с. 200, 207, 212, 217).

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочинів підприємства - контрагенти позивача були зареєстрований в якості юридичної особи та платника податків, що підтверджується актом перевірки (а. с. 11-39), ці факти сторонами не заперечується та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору з контрагентом позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагента та чи здійснює він господарську діяльність.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, видані ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП», містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт не був спростований в судовому засіданні представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на ст. 123 Податкового кодексу України, також є протиправним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення.

Доводи ж відповідача про те, що на перевірку податкові накладні підприємством не надавалися, про що зазначено в акті перевірки та не оспорювалось ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» в порядку адміністративного оскарження, є безпідставними з огляду на те, що, по-перше, наявність таких накладних підтверджується матеріалами справи, а по-друге, позивач мав право на судове оскарження таких висновків акту перевірки та податкових повідомлень-рішень прийнятих на їх підставі, що і зробив.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЛАЙН ГРУП», - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 09.04.2013 № 0001832200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Лобан