Постанова № 33941788, 23.08.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2013 року Справа № 810/3709/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до про 1) відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції, 2) Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області визнання дій протиправними та скасування постанови, ВСТАНОВИВ:ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції, Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання протиправними дій відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції, що пов`язані з відкриттям виконавчого провадження № 38541964 про стягнення з позивача заборгованості, та дій Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області, що виявились у направленні на адресу органу виконавчої служби вимоги від 30.05.2013 № Ф-26 про сплату недоїмки; скасування постанови відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції від 19.06.2013 ВП № 38541964 про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що у липні 2013 року він дізнався, що є боржником у виконавчому провадженні № 38541964, відкритому відділом державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції за заявою Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про примусове виконання вимоги від 30.05.2013 № Ф-26 про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 7464 грн. 68 коп.

Позивач звертає увагу на те, що в силу приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI він має право на узгодження заборгованості за вимогою територіального органу Пенсійного фонду України (шляхом сплати недоїмки чи оскарження вимоги в адміністративному або судовому порядку) протягом 10 робочих днів з моменту її отримання.

Натомість, Управлінням Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області незаконно направлено 14.06.2013 на адресу органу виконавчої служби неузгоджену вимогу про сплату недоїмки, а відділом державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції необґрунтовано прийнято 19.06.2013 її до виконання.

За наведених обставин, позивач просить суд визнати дії відповідачів протиправними та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції від 19.06.2013 ВП № 38541964 про відкриття виконавчого провадження.

Представник Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи територіального органу Пенсійного фонду України діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 23 серпня 2013 року, сторони не з`явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Матеріали справи містять заяви представників позивача та Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про розгляд справи за їх відсутності.

Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення судового засідання або повідомлень про причини неприбуття від відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції до суду не надходило. Письмових заперечень або пояснень на обґрунтування своєї позиції органом виконавчої служби суду також надано не було.

Частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) зареєстрований Згурівською районною державною адміністрацією Київської області як фізична особа - підприємець 09.02.1998, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 2 336 017 0000 000359 (копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 (а.с. 12).

У травні 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області винесено вимогу від 30.05.2013 № Ф-26, якою визначено обов`язок позивача як фізичної особи - підприємця сплатити недоїмку з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7464 грн. 68 коп. протягом 10 робочих днів з дня одержання цієї вимоги.

Листом від 14.06.2013 № 1545/05 Управлінням Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області направлено на адресу відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції наведену вище вимогу з метою її примусового виконання шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 7464 грн. 68 коп. При цьому, датою набрання чинності вимогою визначено 30.05.2013.

Постановою відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції від 19.06.2013 ВП № 38541964 відкрито виконавче провадження з виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області від 30.05.2013 № Ф-26 та зобов`язано ОСОБА_1 самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення цієї постанови.

Позивач вважає, що в Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області відсутні законодавчі підстави направляти 14.06.2013 вказану вимогу до органу державної виконавчої служби, а у відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції - приймати 19.06.2013 її до примусового виконання, оскільки такий документ в силу приписів статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI не може вважатися таким, що станом на 14.06.2013 набрав юридичної сили.

За наведених обставин позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

З 1 січня 2011 року державний нагляд і контроль за збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється у відповідності до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Так, в силу приписів пункту 7 частини першої статті 13 цього Закону, Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

У разі, якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до частини п`ятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Таким чином, у розумінні приписів частин четвертої та п`ятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI вимога територіального органу Пенсійного фонду України підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою у разі, якщо суму заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування протягом 10 днів з моменту отримання вимоги не сплачено страхувальником або не оскаржено вимогу в адміністративному чи судовому порядку. Відтак, виключно не виконана страхувальником, проте узгоджена в порядку статті 25 цього Закону вимога набуває статусу виконавчого документа, що виконується органом державної виконавчої служби за заявою територіального органу Пенсійного фонду України з метою стягнення зі страхувальника заборгованості.

Умови і порядок виконання державною виконавчою службою рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.

Згідно з приписами частини першої статті 17 Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Такими документами є, зокрема, рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, підставою для відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, є заява стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна (частина перша статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV).

В силу приписів статті 22 цього Закону виконавчі документи (крім посвідчень комісій по трудових спорах, постанов судів у справах про адміністративні правопорушення та постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення) можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

При цьому, для виконавчих документів (крім судових рішень та рішень комісій у трудових спорах) наведений річний строк встановлюється з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Вимоги до виконавчого документа визначено статтею 18 зазначеного Закону.

Так, в силу приписів пункту 5 частини першої цієї статті у виконавчому документі зазначається дата набрання законної (юридичної) сили рішенням.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Обов`язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, покладено також на Пенсійний фонд України та його територіальні органи.

Враховуючи, що спірні правовідносини, що є предметом розгляду, стосуються, зокрема, питання правомірності дій Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області, що пов`язані з направленням 14.06.2013 вимоги про сплату боргу до органу державної виконавчої служби, вирішення даного публічно - правового спору пов`язується з оцінкою цієї вимоги в частині її приналежності до документів, що підлягають виконанню в примусовому порядку станом на момент направлення до підрозділу державної виконавчої служби.

Як вже зазначалося судом вище, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI надано право територіальному органу Пенсійного фонду України надсилати до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки з метою її примусового виконання виключно у разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги.

Враховуючи, що набрання чинності (юридичної сили) вимогою територіального органу Пенсійного фонду України пов`язується із закінченням строку, протягом якого платник єдиного внеску має право на сплату недоїмки в добровільному порядку або оскарження вимоги в адміністративному чи судовому порядку (10 робочих днів з моменту отримання вимоги), судом, з метою всебічного та об`єктивного вирішення даної справи, витребувано від Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області докази отримання позивачем вимоги від 30.05.2013 № Ф-26 про сплату недоїмки (ухвала Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2013).

Згідно з даними надісланої Управлінням Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області на вимогу суду копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 51), вимогу від 30.05.2013 № Ф-26 отримано позивачем 06.06.2013.

Таким чином, позивач, в силу приписів статті 25 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI має право добровільно сплатити суму недоїмки, визначеної вимогою від 30.05.2013 № Ф-26, або оскаржити цю вимогу в адміністративному чи судовому порядку у строк до 20.06.2013.

У свою чергу, у разі невиконання позивачем та неоскарження у цей строк вимоги від 30.05.2013 № Ф-26, Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області наділено повноваженнями направляти її до підрозділу державної виконавчої служби з метою стягнення заборгованості в примусовому порядку виключно з 20.06.2013.

Таким чином, надіслання Управлінням Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області на адресу відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції цієї вимоги листом від 14.06.2013 № 1545/05 є передчасним та порушує права позивача у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, що підставою для визнання таких дій протиправними.

Разом з тим, розглядаючи позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції, що пов`язані з прийняттям 19.06.2013 вимоги Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі від 30.05.2013 № Ф-26 до примусового виконання, суд вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство України не надає державному виконавцю права ставити під сумнів законність виданого іншим органом виконавчого документа або проявляти бездіяльність з метою його невиконання.

Так, оцінюючи відомості, що викладені територіальним органом Пенсійного фонду України у вимозі про сплату недоїмки, орган державної виконавчої служби здійснює перевірку заповнення усіх даних, які є обов`язковим для цього виконавчого документа, проте не наділений повноваженнями аналізу цих даних на предмет їх відповідності вимогам законодавства України.

За таких обставин, підстави вважати дії органу державної виконавчої служби стосовно прийняття виконавчого документа до виконання у спосіб відкриття виконавчого провадження такими, що не відповідають вимогам закону, відсутні.

У свою чергу, Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV наділяє сторін виконавчого провадження правом на оскарження постанови органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження, у разі якщо вказане рішення порушує їх права, свободи та інтереси у публічно - правових відносинах.

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи, вимога від 30.05.2013 № Ф-26, на підставі якої винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача заборгованості по сплаті єдиного внеску, на момент її направлення Управлінням Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області на адресу органу державної виконавчої служби не набрала юридичної сили.

Крім того, позивач скористався правом на оскарження цієї вимоги в судовому порядку (адміністративна справа № 810/3770/13-а).

Таким чином, постанова відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції від 19.06.2013 ВП № 38541964 про відкриття виконавчого провадження є такою, що винесена передчасно, що є підставою для її скасування.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивачем вимоги про відшкодування понесених ним судових витрат не заявлялись, а відповідачами не надано суду доказів понесення ними витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з бюджету не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області стосовно направлення листом від 14.06.2013 № 1545/05 на адресу відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції вимоги від 30.05.2013 № Ф-26 про сплату недоїмки.

3. Постанову відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції від 19.06.2013 ВП № 38541964 про відкриття виконавчого провадження, - скасувати.

4. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.