Постанова № 33941677, 22.05.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2a-0770/272/12

рядок статзвіту -10.1

код - 08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.

при секретарі судового засідання - Гринюка І.В.

за участю сторін та осіб, які беруть участь у справі:

представника прокуратури - Іванова А.Б.,

представник позивача - не з'явився;

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою прокурора Великоберезнянського району Закарпатської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Великоберезнянському районі Закарпатської області до відкритого акціонерного товариства «Ерстед» про стягнення заборгованості в сумі 14 745, 15 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Великоберезнянського району Закарпатської області звернувся у Закарпатський окружний адміністративний суд в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Великоберезнянському районі Закарпатської області (далі - позивач) з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Ерстед» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України у Великоберезнянському районі Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 14 745, 15 грн., мотивуючи тим, що відповідач за період з 01.06.2011 року по 01.11.2011 року не здійснював відшкодування виплачених громадянам пільгових пенсій та виплат на їх доставку. Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає забезпеченню збирання та акумулювання коштів, призначених, для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій. Отже, позивач був змушений звернутися до суду для захисту прав та законних інтересів держави та примусового стягнення з відповідача вищезазначеної суми заборгованості.

У судовому засіданні представник прокуратури підтримав позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового розгляду у засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, заперечень проти позовних вимог не подав. Доказ про належне повідомлення відповідача слугує наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступному висновку.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач - відкрите акціонерне товариство «Ерстед» є платником збору по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в 100 відсотковому відношенні до таких витрат.

У відповідності до вимог частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663. Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду. Встановлено єдиний порядок відшкодування пенсій призначених відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та інших видів пільгових пенсій. При цьому не відбувається щомісячного узгодження сум до відшкодування. Розрахунок надсилається раз на рік, до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства вносять плату щомісячно до 25 числа.

У відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначається об'єкт для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та його ставка, передбачений відповідний обов'язок платників збору відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в 100 відсотковому відношенні до таких витрат. Ці витрати відшкодовують підприємства не залежно від форми власності та господарювання. У випадку, якщо особа має стаж, що дає право на призначення цих пенсій на кількох підприємствах, витрати покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. Інших джерел на фінансування зазначених пенсій у бюджеті Пенсійного фонду не передбачено.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" роботодавці - юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - являються страхувальниками, тому, відповідно до ст. 15 вищевказаного Закону вони є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобов'язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.п. 1 п. 8 Прикінцевих положень даного нормативно-правового акту передбачено, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах та в порядку визначених цим Законом та в розмірах передбачених Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено судом, за період з 01 червня 2011 року по 01 листопада 2011 року підприємство не здійснювало необхідного відшкодування виплачених громадянам пільгових пенсій та витрат на їх доставку, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість.

У відповідності до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо підприємство не сплатило самостійно нараховані страхові внески за відповідний базовий звітний період, то не пізніше як через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду та у відповідності до п.2 ст.106 вони вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України за № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, передбачено, що розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку підприємства, яка формується за даними звітів платника розрахованих та поданих самостійно.

Судом встановлено, що на адресу відповідача Пенсійним фондом щомісячно направлялися повідомлення із списком осіб, які працювали на підприємстві в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях та доданими до них щомісячними розрахунками сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Громадяни: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 працювали на ВАТ «Ерстед» в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях, що підтверджено копіями трудових книжок та довідками виданими товариством про підприємством про пільговий стаж працівників. Вказані обставини дали право вищеперерахованим особам на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з пунктом «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року.

У відповідності до розрахунку поданого позивачем, в період з червня 2011 року по листопад 2012 року управлінням Пенсійного фонду України у Великоберезнянському районі Закарпатської області проводилися виплати та доставка пенсій через банківську установу та через відділення зв'язку на загальну суму 14 745, 15 грн.

Ст. 6 п.6.8 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму зазначену в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яким відповідно до ст. 6 п. 6.4 інструкції розмір сум відшкодування на поточний рік визначається щорічно.

Проте судом встановлено, що в порушення зазначених вимог закону, ВАТ «Ерстед» належного відшкодування сум виплачених громадянам пільгових пенсій та витрат на їх доставку не здійснило.

У відповідності до розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зведеного розрахунку заборгованість відповідача становлять суми фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених громадянам-пільговикам, які підлягають відшкодуванню підприємством, зокрема у розмірі 14 745, 15 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок п'ять) гривень 15 (п'ятнадцять) копійок.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (з наступними змінами та доповненнями, в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин) - цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Згідно ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, та дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Великоберезнянського району Закарпатської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Великоберезнянському районі Закарпатської області до відкритого акціонерного товариства «Ерстед» про стягнення заборгованості в сумі 14 745, 15 грн.- задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Ерстед» (89000, Закарпатська область, Великоберезнянський район, смт. Великий Березний, вул. Заводська, буд. 14, код ЄДРПОУ 14313790) на користь управління Пенсійного фонду України у Великоберезнянському районі Закарпатської області (89000, Закарпатська область, Великоберезнянський район, смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 27, р/р 25605301687 МФО 312356 в Державний ощадний банк України м.Ужгород, код ЄДРПОУ 20453459) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 14 745, 15 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок п'ять) гривень 15 (п'ятнадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Іванчулинець Д.В.