Постанова № 33940854, 01.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01 жовтня 2013 року

(12 год. 20 хв.)

Справа № 808/7759/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за поданням: Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області,

вул. Зої Космодем’янської, 2, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002

до: Державного підприємства «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)»

вул. Зелена, смт. Кам’яне, Вільнянський район, Запорізька область, 70050

щодо: стягнення коштів за податковим боргом.

30.09.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – заявник) до Державного підприємства «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» (далі – підприємство), в якому заявник просить стягнути кошти у сумі частини податкового боргу з податку на додану вартість – 6322,43 грн. на користь Державного бюджету Вільнянського району з рахунків підприємства у банках, які обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить підприємству.

Заявник обґрунтував вимоги тим, що підприємство станом на 30.09.2013 має новостворений податковий борг з податку на додану вартість перед бюджетом у сумі 6322,43 грн., який виник внаслідок застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій з цього податку по податковому повідомленню-рішенню від 19.09.2013 №0002201500 у розмірі 6322,43 грн.

Ухвалою судді від 30.09.2013 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 01.10.2013.

У судове засідання 01.10.2013 представники сторін належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

01.10.2013 до суду від представника заявника надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

01.10.2013 до суду надійшло клопотання підприємства про розгляд справи за відсутності його представника.

Згідно з ч. 7 ст. 1833 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних матеріалів.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У зв’язку із поданням заяв про розгляд справи за відсутності їх представників всіма особами, які беруть участь у справі, керуючись приписами ч. 4 ст. 122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження.

Суд розглянувши матеріали та з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ass="fs87">ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 22.05.2000 року підприємство зареєстроване в якості юридичної особи.

На підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України працівниками заявника проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати суми грошового зобов’язання.

За результатами перевірки був складений Акт від 13.09.2013 №163/15-08680112 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати суми грошового зобов’язання (далі – Акт перевірки), яким було встановлено порушення п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасну сплату суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість, зазначену у податковій декларації з ПДВ.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки, за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, заявником було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 №0002201500, яким до підприємства було застосовано штрафні санкції у розмірі 6322,42 грн. Податкове повідомлення-рішення було отримане представником підприємства 19.09.2013, про що свідчить підпис наявний на корінці податкового повідомлення-рішення.

Згідно даних облікової картки підприємства та розрахунку штрафних санкцій, станом на 30.09.2013 за підприємством рахується сума податкового зобов’язання у розмірі 6322,42 грн. – штрафні санкції.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкові вимоги були направлені підприємству на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011, передбачалось, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.3. пунктом 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В матеріалах справи наявна Довідка заявника від 30.09.2013 №867/10/1102-017, з якої вбачається, що заявником було направлено підприємству першу податкову вимогу від 19.10.2001 №1/44 та другу податкову вимогу від 16.12.2001 №2/277. Зазначені податкові вимоги були отримані особисто 19.10.2001 та 16.12.2001 відповідно.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Оскільки підприємство не надало заперечень проти вимог заявленого подання, то у суду відсутні підстави вважати податкові вимоги від 19.10.2001 №1/44 та від 16.12.2001 №2/277 відкликаними, крім того, наданою заявником обліковою карткою підприємства підтверджується, що податковий борг підприємства з податку на додану вартість повністю не погашений. Відтак, податкові вимоги заявника від 19.10.2001 №1/44 та від 16.12.2001 №2/277 є чинними.

За вимогами ч. 2 ст. 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки нараховані податкові зобов’язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, судом встановлено, що обставини, які зумовили звернення заявника до суду із цим поданням виникли з 0 год. 00 хв. 30.09.2013, відтак, заявник звернувся з поданням до адміністративного суду у межах 24 годин з моменту виникнення обставин, що зумовлювали звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання, а саме: сплив 60-дненного строку з дня направлення податкової вимоги та виникнення податкового боргу.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В пункті 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та визнав подання таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163, 1833 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області – задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податку - Державного підприємства «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» (код ЄДРПОУ 08680112, адреса: 70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам’яне, вул. Зелена) у банках, обслуговуючих цього платника податків, а також за рахунок готівки, що належать Державному підприємству «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)», податковий боргом з податку на додану вартість в сумі 6322,43 грн. (шість тисяч триста двадцять дві гривні 43 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль