Постанова № 33940833, 04.07.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 807/2148/13-а

рядок статзвіту -8.2.3

код -

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд

у складі : головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

за участю секретаря судового засідання - Гринюка І.В.,

сторін та осіб, які беруть участь у справі:

представників позивача - Суран В.Г., Росієнка В.П.,

представника відповідача - Бондаревої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Ужгородського національного університету» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, яким просив : визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.03.2013 року № 0000272202/286/22-02/35866061/2090 та № 0000262202/287/22-02/35866061/2091.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відображені в акті перевірки від 26.02.2013 року № 1/22-00/35866061, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є помилковими, оскільки позивач приймав участь у організації спорудження житла для працівників ДВНЗ «Ужгородського національного університету» та діяв як повірений за договором доручення з житлово-будівельним кооперативом «Академмістечко УжНУ», та на нього не покладались обов'язки з придбавання на користь довірителя ні квартир ні господарських приміщень, фактично передавались права на об'єкти обліку. Також позивач посилався на звільнення від ПДВ, оскільки його було залучено до державної програми будівництва доступного житла.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просили суд такі задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, проти позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі закону та згідно наявних порушень податкового законодавства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Ужгородського національного університету» є юридичною особою, його основним видом економічної діяльності є організація будівництва будівель та зареєстрований як платник податку на додану вартість (а.с. 7-10).

Згідно п. 2 висновків акту від 26.02.2013 року № 1/22-00/35866061 про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Житловий комплекс Ужгородського національного університету» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року перевіркою встановлено порушення суб'єктом господарювання в порушення вимог до п. 4.7. ст. 4 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 -ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, п. 189.4 ст. 189, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198 податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2009 року по 30.09.2012 року встановлено :

заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 34 977 грн.;

завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включає до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 48 243 грн. (а.с. 17-40).

На підставі вказаного Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області складені оскаржувані податкові повідомлення рішення (а.с. 15-16).

Позивач в адміністративному порядку оскаржував вказані податкові повідомлення-рішення, однак за результатами розгляду такі залишені без змін, а скарги без задоволення.

Судом встановлено, що між Житлово-будівельним кооперативом «Академмістечко УжНУ» (Сторона 1) та позивачем (Сторона 2) укладено договір від 27.04.2009р.

Підпунктом 1.1. даного договору зазначено - в порядку та на умовах визначених цим Договором Сторона 1 доручає, а Сторона 2 зобов'язується за винагороду за рахунок Сторони 1 вчинити дії по організації будівництва квартир та нежитлових приміщень згідно Додатків № 1, № 2 та № 3 до даного Договору (далі - Об'єкти), що розташовані в житловому комплексі, який складається з двох п'ятиповерхових житлових будинків з вбудованими нежитловими господарськими приміщеннями по АДРЕСА_1 та після введення в експлуатацію житлових будинків оформити право власності на Об'єкти згідно даних, наданих Стороною 1 (а.с. 49-54).

Також, до перевірки представлено договір № б/н від 27.04.2009 р. укладений між Житлово - будівельним кооперативом «Академмістечко УжНУ», іменоване надалі «Довіритель» та Позивачем, іменований надалі «Повірений». Предмет Договору - Повірений зобов'язується в строки та на умовах, визначених цим Договором, за погодженням із Довірителем виконати функцію Замовника будівництва, організувати будівництво та введення в експлуатацію комплексу з чотирьох 5 - ти поверхових житлових будинків з вбудованим господарськими приміщеннями на АДРЕСА_1 - надалі Об'єкту будівництва. Повірений від імені Довірителя виконує покладені на нього зобов'язання на основі довіреності. Ціна договору визначається за узгодженням Сторін і складає 3% від кошторисної вартості будівництва в т.ч. ПДВ. Оплата послуг Повіреного здійснюється щомісячно у розмірі 3% від обсягу виконаних робіт, але не менше 3 000,0 грн. на місяць (а.с. 55).

Договір доручення укладається між сторонами на підставі статті 1000 ЦК України. Даною статтею визначено що доручення - це правовідносини, при яких одна сторона, іменована повіреним, зобов'язана здійснити від імені та за рахунок другої сторони, що іменується довірителем певні юридичні дії. Правовідносини, виконані повіреним, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки довірителя.

Сторонами, як поручитель і повірений можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Основним предметом такого договору є надання нематеріальних, посередницьких послуг, такий договір виступає як регулюючого чинника між сторонами. Після укладення даного договору довіритель видає повіреному довіреність.

При укладенні договору доручення сторони можуть домовитися про плату і порядок її нарахування повіреному за надані послуги. Плата встановлюється за погодженням сторін. У разі якщо дії за таким договором не передбачають оплату послуг повіреного, то це повинно бути прямо передбачено в договорі.

Договір доручення укладається за згодою сторін і вважається що вступив в силу з моменту підписання його сторонами, або з моменту оплати послуг передбачених договором.

Пунктом п. 185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Крім того, згідно пп. 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ зазначено, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Пунктом (е) даної статті постачанням товарів вважаються передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Згідно статті 164.2.2 ПК України, дохід, отриманий платником податку у вигляді винагороди чи інших виплат, які нараховуються або сплачуються відповідно до умов цивільно-правових договорів, тобто суми, нараховані як плата за послуги за договором доручення підлягають оподаткуванню.

Судом встановлено, що позивач в податковому та бухгалтерському обліку операції по організації будівництва квартир та нежитлових приміщень відображенні як на виконання договорів купівлі - продажу.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою на підставі представлених позивачем первинних документів (договорів, видаткових та податкових накладних, актів прийому - передачі, актів виконаних робіт, головної та касової книги, банківських документів та ін.) та з урахуванням договорів доручення від 27.04.2009 р., вірно зазначено, що самостійно виведено доходи та витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування з податку на прибуток, а також податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податку на додану вартість.

У судовому засіданні встановлено, що перевіркою вірно встановлено, що позивач відображав суми ПДВ по наступним операціям:

- (отримання коштів - винагороди) по організації будівництва квартир та нежитлових приміщень від ЖБК «Академмістечко УжНУ»;

- отримані від ЖБК «Академмістечко УжНУ» аванси для організації будівництва;

- відшкодування витрат пов'язані з організацією будівництва об'єктів отриманих від ЗАТ «Електро»;

- реалізації квартир фізичним та юридичним особам.

Основні покупці позивача за перевірений період : Житлово-будівельний кооператив «Академмістечко УжНУ»; ЗАТ «Електро»; ОСОБА_4 ( код НОМЕР_1); ОСОБА_5 (код НОМЕР_2); ОСОБА_6 (НОМЕР_3); ОСОБА_7 (НОМЕР_4).

Згідно п.4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначено, що у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Відповідно до пункту 189.4 статті 189 ПК України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 ПКУ.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Оскільки, позивач операції по будівництву квартир та нежитлових приміщень, що розташовані в житловому комплексі, який складається з двох п'ятиповерхових житлових будинків з вбудованими нежитловими господарськими приміщеннями по АДРЕСА_1, здійснювало згідно договору доручення від від 27.04.2009 р., то відповідно дані операції підлягають оподаткуванню за правилами, визначеними п.4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», із та п. 189.4 ст. 189 розділу V Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою вірно на підставі первинних бухгалтерських документів (накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних) касових та банківських документів позивача, самостійно визначено податкові зобов'язання з ПДВ, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податку на додану вартість - у розмірі 542 240,0 грн. та які складаються з наступних операцій:

- сума ПДВ від (отримання коштів - винагороди) по організації будівництва квартир та нежитлових приміщень від ЖБК «Академмістечко УжНУ» 16681,0 грн;

- сума ПДВ від відшкодування витрат пов'язані з організацією будівництва об'єктів отриманих від ЗАТ «Електро» у розмірі 28892,0 грн. ;

- сума ПДВ від реалізації 4 - ох квартир фізичним особам (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7) та продажу (передачі) 2 -ох квартир та цокольного приміщення загальною площею 112,6 кв.м. на ЖБК «Академмістечко УжНУ» у розмірі 496667,0 грн..

Враховуючи вищенаведене та у відповідності до п.4.7. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 189.4 ст. 189, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, сума в розмірі 83220,0 грн. (різниця між задекларованим показником у ряд.1 Декларації 459020,0 грн. та даними встановленими перевірки 542240,0 грн.) підлягає включенню до складу податкових зобовязань, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на додану вартість. Таким чином, перевіркою збільшено податкові зобов'язання з ПДВ що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податку на додану вартість на загальну суму 83 220,0 грн.

Згідно п. 198.1. ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Оскільки, позивачем операції по будівництву квартир та нежитлових приміщень, що розташовані в житловому комплексі, який складається з двох п'ятиповерхових житлових будинків з вбудованими нежитловими господарськими приміщеннями по АДРЕСА_1, здійснювались згідно договору доручення від 27.04.2009 р., то відповідно дані операції підлягають оподаткуванню за правилами, визначеними п.4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», та п. 189.4 ст. 189 розділу V Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою на підставі первинних бухгалтерських документів (накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних) касових та банківських документів позивача, самостійно визначено податковий кредит з ПДВ, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податку на додану вартість - у розмірі 762646,0 грн. та які формуються із сум ПДВ по наступних операціях:

- суми ПДВ по послугах (будівельно - монтажні роботи) отриманих від ЗАТ «Електро», яке виконує функції підрядника 15-ти квартирного житлового будинку (ІІІ секція, IV секція), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- суми ПДВ по послугах пов'язаних з організацією будівництва (постачання електричної енергії, газу, води та ін.).

Крім того, ні в ході проведення перевірки, ні у судовому засіданні не встановлено надходження (залучення) з державного бюджету коштів на користь позивача для будівництва житла.

В ході перевірки встановлено порушення вимог до п.4.7. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», та п. 189.4 ст. 189, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198 ПК України, в результаті чого, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2009 по 30.09.2012 встановлено:

заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 34978,0 грн.;

завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 48243,0 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд приходить висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 17, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Ужгородського національного університету» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Мін доходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст.254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.В. Іванчулинець