Ухвала суду № 33940823, 07.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

07 жовтня 2013 р. Справа № 805/12068/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17

15 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі судового засідання Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька», м. Донецьк

про стягнення простроченої заборгованості перед бюджетом за кредитом з бюджету в сумі 5066000 грн.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Донецької обласної державної адміністрації

за участю представників:

від позивача: Кирадієвої І.Г. - за дов. від 08.07.2013р.

від відповідача: Чернишенко Н.В. - за дов. від 18.03.2013р.

від третьої особи: Беспалої О.О. - за дов. від 28.08.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 805/12068/13-а та справу призначено до судового розгляду.

Представником відповідача в судовому засіданні було подано письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у зв'язку із тим, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. В обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на норми статей 3, 17 КАС та зазначає, що спірні правовідносини є договірними та належать до приватних господарських, у зв'язку із чим позов підвідомчий господарському суду.

Представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання відповідача, посилаючись на те, що даний спір є публічно-правовим з урахуванням норм підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України та статті 17 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких податковий орган визначений як орган стягнення простроченої заборгованості перед державою. Також представник позивача зазначила, що ухвалою господарського суду Донецької області від 9 липня 2013 року по справі № 905/4893/13 відмовлено в прийнятті позовної заяви Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» про стягнення простроченої заборгованості перед бюджетом за кредитом з бюджету в сумі 5066000 грн. у зв'язку із тим, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Представник третьої особи заперечувала проти задоволення клопотання представника відповідача та підтримала доводи представника позивача.

Як встановлено судом, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 62-р (пункт 2) було виділено Донецькій обласній державній адміністрації на умовах повернення 5,066 млн. грн., Міністерство фінансів України зобов'язано здійснити видатки за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету. Пунктом 4 наведеного розпорядження зобов'язано Донецьку обласну державну адміністрацію укласти з орендним підприємством «Шахта імені О.Ф. Засядька» договір про повернення до 2010 року коштів у сумі 5,066 млн. грн. до державного бюджету та затвердити графік перерахування зазначених коштів.

25 січня 2008 року головою Донецької обласної державної адміністрації прийняте розпорядження № 15 про перерахування коштів резервного фонду Державного бюджету України, пунктом 1 якого орендне підприємство «Шахта імені О.Ф. Засядька» визначена як одержувач бюджетних коштів по використанню асигнувань, які виділені облдержадміністрації на умовах повернення із резервного фонду Державного бюджету України. Пунктом 7.3 зазначеного розпорядження зобов'язано орендне підприємство «Шахта імені О.Ф. Засядька» надавати інформацію щодо повернення коштів щорічно до 20 грудня до повного виконання договірних зобов'язань.

29 січня 2008 року між Донецькою обласною державною адміністрацією та орендним підприємством «Шахта імені О.Ф. Засядька» як одержувачем був укладений договір б/н про повернення коштів до Державного бюджету України. Відповідно до пункту 2.2 даного договору облдержадміністрація має право вимагати повернення одержувачем перерахованих коштів на умовах, передбачених цим договором та здійснювати в установленому порядку контроль за їх використанням. Пунктом 4.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше ніж до 1 січня 2010 року. Отже, даний договір визначає мету надання коштів, права та обов'язки сторін договору, відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань та термін його дії і строки повернення коштів. 30 січня 2008 року платіжним дорученням № 22 на виконання договору від 29 січня 2008 року були перераховані кошти в сумі 5066000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Донецькою обласною державною адміністрацією надсилалися на адресу орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» претензії від 20 липня 2010 року, 26 серпня 2010 року, 19 січня 2011 року, відповіді на які отримані не були.

Відповідно до Статуту відповідача, Публічне акціонерне товариство «Шахта імені О.Ф. Засядька» є правонаступником прав та обов'язків орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пункт 7 частини 1 даної статті визначає, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КАС України адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Аналізуючи наведені норм КАС України, суд приходить до висновку, що справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого суб'єкта, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи суб'єкта владних повноважень. У тому ж випадку, коли суб'єкт, у тому числі орган державної влади, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватися адміністративним судом.

Підпункт 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 4 липня 2013 року № 404-VII, чинній з 11 серпня 2013 року) контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Згідно з пунктом 11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 415 (в редакції, чинній на час укладення договору між облдержадміністрацією та підприємством 29 січня 2008 року) кошти з резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету. Кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

Як вбачається з розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 62-р, кошти в сумі 5066000 грн. були виділені з резервного фонду Донецькій обласній державній адміністрації на умовах повернення шляхом здійснення видатків Міністерством фінансів України. В подальшому взаємовідносини між Донецькою обласною державною адміністрацією та орендним підприємством «Шахта імені О.Ф. Засядька» виникли на підставі укладеного договору від 29 січня 2008 року. Отже, предметом спору у даній справі, є стягнення заборгованості за кредитом з бюджету, який може бути наданий тільки на договірній основі, то спірні правовідносини є договірними, належать до приватних господарських і спір, який із них випливає, за своєю природою не є публічно-правовим. Таким чином, вирішення даного спору не відноситься до компетенції адміністративного суду, яка поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, у випадках встановлених законом (пункт 4 частини 1 статті 17 КАС України).

Звертаючись до суду з цим позовом, податковий орган здійснює свої повноваження щодо стягнення заборгованості за кредитом з бюджету від імені держави, яка у спірних відносинах виступає кредитором (позикодавцем). Майнові відносини сторін у даній справі не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванню, здійсненні управлінських чи контрольних функцій однією стороною стосовно іншої сторони. Отже, у даному випадку податковий орган не виступає як суб'єкт владних повноважень у сфері управління. Відповідно до частини 2 Цивільного кодексу України держава може бути учасницею цивільних відносин. Суд зазначає, що та обставина, що податковий орган як контролюючий орган визначений Податковим та Бюджетним кодексами України органом стягнення, не свідчить, що відносини з надання кредиту (позички) є публічно-правовими (виникли у сфері адміністрування).

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Постановою Верховного Суду України від 13 травня 2008 року визначено, що податковий орган при стягненні простроченої заборгованості за кредитами, наданими державою, здійснює свої повноваження як орган стягнення, але не виступає у таких правовідносинах як суб'єкт владних повноважень у сфері управління.

Аналогічна правова позиція стосовно відсутності у спірних правовідносинах ознак публічно-правового спору викладена й в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2012 року К-26309/10, від 24 вересня 2012 року К/9991/23997/12, від 19 січня 2012 року К/9991/45116/11, від 26 січня 2012 року К-27272/09, від 19 квітня 2012 року К-5847/09, від 20 червня 2013 року К-24663/10.

Стосовно посилання представника позивача на ухвалу господарського суду Донецької області від 9 липня 2013 року суд зазначає, що обставина неприйняття господарським судом позовної заяви за аналогічними позовними вимогами, не є підставою для розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 157, статтями 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

2. Закрити провадження в адміністративній справі № 805/12068/13-а за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» про стягнення простроченої заборгованості перед бюджетом за кредитом з бюджету в сумі 5066000 грн., у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

3. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

4. Ухвала про закриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

6. Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 7 жовтня 2013 року.

Суддя Смагар С.В.