Постанова № 33940744, 26.09.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. Справа № 809/1362/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.

за участю: представника позивача Когута О.І.

представника відповідача Книгиницька М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори" до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 лютого 2012 року №0000262301, №0000272301 та від 14 травня 2012 року №0000582301 та №0000592301,-

ВСТАНОВИВ:

11.05.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Медобори" (далі -позивач, ТОВ "Медобори") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську (далі - відповідач, ДПІ у м.Івано-Франківську) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 лютого 2012 року №0000262301, №0000272301.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року провадження у справі закрито.

09.04.2013 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду № 9104/117665/12 апеляційну скаргу ТОВ "Медобори" - задоволено, вищенаведену ухвалу скасовано і направлено справу для продовження розгляду.

03.06.2013 року позивач подав до суду поповнення до позову, в яких збільшив позовні вимоги та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2012 року №0000582301 та №0000592301(том 3, а.с.20-21).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що за результатами проведеної податковим органом перевірки ТОВ "Медобори" було складено акт №1259/23-1/30474985 від 16.02.2012 року, на підставі якого ДПІ у м.Івано-Франківську 28.02.2012 року винесла податкове повідомлення-рішення №0000262301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 758758,00 грн. і 182092,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення №0000272301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 938800,00 грн. і 234701,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Товариство не погодилось із отриманими податковими повідомленнями-рішеннями та 06.03.2012 року оскаржило їх до Державної податкової служби в Івано-Франківській області та рішенням про результати розгляду скарги №649/10/10-319/75/286 від 04.05.2012 року вказане податкове повідомлення-рішення від 28.02.2012 року №0000272301 скасоване в частині визначення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 250,00 грн., застосованої штрафної санкції в сумі 8309,00 грн. та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000262301 в частині грошового зобов'язання по податку на додану вартість за штрафною санкцією в сумі 1003,00 грн., а скаргу в іншій частині залишено без задоволення. За результатами рішення ДПС в Івано-Франківській області, 14.05.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000592301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 758758,00 грн. і 181089,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення №0000582301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 938550,00 грн. і 218145,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вважає вказані податкові повідомлення-рішення необгрунтованими та незаконними, оскільки підставою для їх винесення є неправомірні висновки податкового органу щодо нереальності договорів та безтоварності операцій між ТОВ "Медобори" та його контрагентами: ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс», оскільки реальність здійснення операцій підтверджено відповідними первинними документами - договорами, податковими накладними, довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних робіт, платіжними дорученнями тощо. Крім того, за участі даних контрагентів було проведено ремонт ізоляції на ділянці №42 ЛВДС «Новоград-Волинський», проведено топографо-маркшейдерську зйомку МНПП траси № 1, дільниці 43, на ділянці 231-333 км, ремонт резервуару на нафтобазі в м.Мукачево, ремонт підводного переходу через р.Дністер на 235 км траси №1 МНПП «5с-Венгрія», капітальний ремонт переходу МНПП траси №13 на 419 км через канал «Високобережний» та ремонт на нафтобазі м.Стрий Львівської філії ВАТ «Концерн Галнафтогаз», що свідчить про реальність виконуваних господарських операцій. За таких обставин вважає, що податкові повідомлення-рішення від 28 лютого 2012 року №0000262301, №0000272301 та від 14 травня 2012 року №0000582301 та №0000592301 підлягають скасуванню. На підставі наведеного просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених у поданому запереченні(т.2 а.с.174-185). В судовому засіданні суду пояснила, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що ТОВ "Медобори" мало фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами - ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс», діяльність яких спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, оскільки за юридичною адресою дані суб'єкти господарювання не знаходяться та на момент здійснення правовідносин не мали в наявності трудові ресурси, виробничо-складські приміщення та інше майно, які економічно необхідні для виконання укладених договорів. Крім того, згідно наданих пояснень працівників ТОВ "Медобори" роботи на об'єктах виконувались тільки ними, робітників з інших підприємств до таких робіт не залучали. Отже, за висновками податкового органу, договори, укладені з даними підприємствами носять безтоварний характер, були вчинені без мети реального настання правових наслідків, а для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, за відсутності факту придбання товарів чи послуг платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, наявність обставин, коли результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо). На підставі наведеного вважає, що податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2012 року №0000582301 та №0000592301 прийняті правомірно. Щодо податкових повідомлень-рішень від 28 лютого 2012 року №0000262301, №0000272301, то такі, відповідно до п. 5.1.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України № 985 від 22.12.2010 року, вважаються відкликаними. В задоволенні позову просила відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає, що в задоволення позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ в м.Івано-Франківську проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Медобори" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №1259/23-1/30474985 від 16.02.2012 року(том 1, а.с. 10-75).

На підставі даного акту відповідач 28.02.2012 року виніс податкове повідомлення-рішення №0000262301 про збільшення ТОВ "Медобори" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 940850,00 грн., в тому числі за основним платежем 758758,00 грн. і 182092,00 грн. штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення №0000272301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 173 501,00 грн., в тому числі за основним платежем 938800,00 грн. і 234701,00 грн. штрафними (фінансовими) санкціями(том 1, а.с. 87,88).

За результатами розгляду скарги позивача від 06.03.2012 року на прийняті податкові повідомлення-рішення рішенням ДПС в Івано-Франківській області № №649/10/10-319/75/286 від 04.05.2012 року вказане податкове повідомлення-рішення скасоване в частині визначення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 250,00 грн., застосованої штрафної санкції в сумі 8309,00 грн. та скасовано податкове повідомлення-рішення в частині грошового зобов'язання по податку на додану вартість за штрафною санкцією в сумі 1003,00 грн., а скаргу в іншій частині залишено без задоволення(том 2, а.с. 188-197).

Відповідно до п. 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України № 985 від 22.12.2010 року (далі - Порядок) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 11 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 3.4 Порядку якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Пунктом 3.6 Порядку передбачено, що структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення-рішення від структурного підрозділу, що його склав, направляє (вручає) податкове повідомлення-рішення платнику податків.

Відповідно до п. 5.1.2 Порядку податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позову в частині визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 лютого 2012 року №0000262301, №0000272301, оскільки, в силу вимог Порядку, такі рішення вважаються відкликаними в зв'язку із зменшенням нарахованої суми грошового зобов'язання, а тому, відсутні податкові повідомлення-рішення як такі, які суд міг би скасувати або визнати правомірним та залишити в силі.

На підставі рішення ДПС в Івано-Франківській області, 14.05.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000592301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 758758,00 грн. і 181089,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення №0000582301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 938550,00 грн. і 218145,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій( том 2, а.с.198-199).

В ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Медобори»:

- ст. 3, 42, ст.207, ст.208, Господарського Кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями), п.2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704 - встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг), не встановлена товарність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності;

- п.п. 7.2.6, п.п.7.4.5 п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, п. 187.1 ст.187, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 та п. 201.4, п. 201.5, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Подкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями ТОВ "Медобори" включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за операціями, що проведені на підставі здійснення безтоварних операцій та первинний документів, що суперечать законодавчим та нормативним актам, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 813336,00 грн., в т.ч. жовтень 2008 року на 10709 грн., листопад 2008 року в сумі 4512 грн., грудень 2008 року в сумі 39357 грн., лютий 2009 року в сумі 16700 грн., березень 2009 року в сумі 46973 грн., квітень 2009 року в сумі 10993 грн., травень 2009 року в сумі 22675 грн., червень 2009 року в сумі 28124 грн., червень 2009 року в сумі 57463 грн., серпень 2009 року в сумі 38797 грн., вересень 2009 року в сумі 46422 грн., жовтень 2009 року в сумі 54057 грн., листопад 2009 року в сумі 66152 грн., грудень 2009 року в сумі 6925 грн., лютий 2010 року в сумі 25000 грн., березень 2010 року в сумі 67143 грн., квітень 2010 року в сумі 8667 грн., травень 2010 року в сумі 48972 грн., червень 2010 року в сумі 81051 грн., липень 2010 року в сумі 30556 грн., серпень 2010 року в сумі 67682 грн., лютий 2011 року в сумі 6598 грн., березень 2011 року в сумі 10056 грн., травень 2011 року в сумі 11305 грн., червень 2011 року в сумі 6447 грн. внаслідок порушень в п.3.2.2. розділу 3 акта перевірки;

- п.5.1. п.п.5.2.1., п.п.5.3.9. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР:, п.п. 138.1.1., 138.4., 138.6 ст.138 Податкового кодексу України від 12 12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в загальні сумі 1006773,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2008р. в сумі 68223 грн., 1 квартал 2009 року в сумі 79717 грн., 2 квартал 2009 року в сумі 77238 грн., З квартал 2009 року в сумі 178354 грн., 4 квартал 2009 року в сумі 158917 грн., 1 квартал 2010 року в сумі 115179 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 173362 грн., З квартал 2010 року в сумі 122798 грн., І квартал 2011 року в мі 12570 грн., II квартал 2011 року в сумі 20415 грн., що виникло внаслідок порушень, наведених в п. 3.1.2 та п.3.1.6 розділу 3 акта.

Підставою для винесення оскаржуваних рішень слугував висновок податкового органу викладений в акті №1259/23-1/30474985 від 16.02.2012 року перевірки про неправомірне включення ТОВ "Медобори" до складу валових витрат у період з жовтня 2008 року по вересень 2011 року витрат по отриманню субпідрядних робіт та придбанню товаро-матеріальних цінностий від ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс», оскільки господарські операції, проведені на підставі укладених договорів з даними контрагентами, носили безтоварний характер та не підтверджуються реальністю часу здійснення операцій, місцезнаходження майна з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки за юридичною адресою дані суб'єкти господарювання не знаходяться та на момент здійснення правовідносин не мали в наявності трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, виробничі потужності та інше майно, які економічно необхідні для виконання укладених договорів.

Як встановлено перевіркою та підтверджено в судовому засіданні сторонами, між ВАТ «Концерн Галнафтогаз», ДП «ПрикарпатЗахідтранс», ПП «Рембудсервіс» (Замовниками) та позивачем - ТОВ "Медобори" (Підрядник) укладено ряд договорів підряду на виконання робіт повязаних з діагностикою, ремонтом резервуарів і реконструкцією об'єктів вказаних юридичних осіб.

При проведенні перевірки податковим органом встановлено, що порушення викладені в акті перевірки виникли у зв'язку із укладенням та виконанням договорів, а саме:

- 01.04.2011 року Генпідрядник ТОВ «Медобори» та Субпідрядник ПП «Воллі» уклали договір підряду № 010401 за яким Генпідрядник доручає, а Субпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання ремонтно-будівельних робіт. Склад та обсяги робіт визначаються Генпідрядником. Пунктом 8 Договору визначено загальну вартість робіт, що виконуватиме Субпідрядник, яка становить 2 000 000 грн.(том 2, а.с.169);

- 02.06.2008 року між ТОВ «Медобори» та ПП «Будмасервіс» укладено договір підряду за яким Генпідрядник доручає, а Субпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання ремонтно-будівельних робіт. Склад та обсяги робіт визначаються Генпідрядником. Пунктом 8 Договору визначено загальну вартість робіт, що виконуватиме Субпідрядник, яка становить 2 000 000 грн.(том 2, а.с.168);

- договору купівлі-продажу від 02.01.2009р. укладеного між ТОВ «Медобори» та ПП «Будмасервіс» останній продав габіони в кількості 1000 шт. вартістю 600,00 грн., в т.ч. ПДВ за 1 габіон(том 2, а.с. 170);

- 02.02.2009 року Генпідрядник ТОВ «Медобори» та Субпідрядник ПП «Пром Комфорт Стиль» уклали договір підряду за яким Генпідрядник доручає, а Субпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання ремонтно-будівельних робіт. Склад та обсяги робіт визначаються Генпідрядником. Пунктом 8 Договору визначено загальну вартість робіт, що виконуватиме Субпідрядник, яка становить 5 000 000,00 грн.(том 2, а.с.171);

- договір підряду від 01.02.2011 року згідно з яким Генпідрядник ТОВ «Медобори» доручає, а Субпідрядник ПП «Західбудсервіс» забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання ремонтно-будівельних робіт. Склад та обсяги робіт визначаються Генпідрядником, визначено загальну вартість робіт, що виконуватиме Субпідрядник в розмірі 1000,00 грн.(том 4, а.с.98-99);

- договору купівлі-продажу від 16.02.2009р. укладеного між ТОВ «Медобори» та ПП «Агробетон» останній продав габіони в кількості 2000 шт. вартістю 600,00 грн., в т.ч. ПДВ за 1 габіон(том 3, а.с. 173-174).

08.09.2010 року проведено виїмку оригіналів всіх без винятку документів щодо господарсько-фінансових відносин ТОВ «Медобори» та ПП «Будгаранткомфорт», що підтверджується копією постанови про проведення виїмки (том 3, а.с. 233).

Як пояснили в судовому засіданні сторони, всі первинні бухгалтерські документи щодо господарсько-фінансових відносин ТОВ «Медобори» та ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс» знаходяться в матеріалах кримінальної справи № 332216 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, яка перебуває на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області.

Досліджуючи в судовому засіданні подані документи, суд вважає, що останні не містять доказів фактичного виконання ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс» ремонтно-будівельних робіт та поставки матеріалів з огляду на наступне.

26.12.2012 року вироком Сихівського районного суду № 1319/5265/2012, який набрав законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 27 ч.2, ст.205 ч.2, 358 ч.4 КК України(том 3, а.с. 53-59). Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_4 переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва, не маючи наміру здійснювати фактичну господарську діяльність, за попередньою змовою із організатором фіктивного підприємництва ОСОБА_5 і директором, власником ТзОВ «Промтехметал» та невстановленими слідством особами наприкінці жовтня 2010 року придбав суб'єкт господарювання - приватне підприємство «Воллі» (код за ЄДРПОУ - 34029609), вчинив всі необхідні дії щодо внесення змін у реєстраційні документи, відповідно став власником підприємства - юридичної особи. ОСОБА_5 за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, при невстановлених слідством обставинах, наприкінці 2010 року, розроблено схему, суть якої полягала в тому, що підприємствами-вигодонабувачами та підконтрольними ОСОБА_5 та невстановленим слідством особам суб'єктами господарювання із ознаками фіктивності - ТзОВ «Промтехметал», ПП «Воллі», ТзОВ «Крафт ЛВ» здійснювалось документальне оформлення начебто проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт). Однак, фактично підприємствами, підконтрольними учасникам угрупування, ніякі товари не постачались, роботи не виконувались та послуги не надавались.

Актом від 30.01.2012 року № 4/23-2/33420377 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Будмасервіс» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Медобори» складеним службовою особою ДПІ Мостиського району Львівської області встановлено відсутність основних засобів, необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортний засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).(том 3, а.с. 147-150).

Відповідно до письмових пояснень колишніх працівників ПП «Будмасервіс» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у період з 2008 по 2009 роки займались дрібним ремонтом квартир у м.Львові, або взагалі не займались фізичною роботою(том 3, а.с. 132, 133, 134, 135).

Як вбачається з письмових пояснень колишніх працівників ПП «Будгаранткомфорт» ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_13 такі, або працювали в офісі та взагалі не здійснювали ремонтних робіт на підприємстві або були тільки записи у трудовій книжці про їх працевлаштування на підприємстві, однак фактично жодних робіт не виконували, інші не здійснювали робіт на території Івано-Франківської області (том 3, а.с. 133, 136, 137, 138, 140, 141).

У протоколі допиту свідка від 21.05.2012 року заступник директора ДП «ПрикарпатЗахідтранс» ОСОБА_14, дав покази, що з 1981 року працює на займаній посаді. В коло його функціональних обов'язків входить організація будівництва і капітального ремонту основних засобів ДП «ПрикарпатЗахідтранс» ТОВ «Медобори» виграло тендер на виконання наступних робіт для ДП «ПрикарпатЗахідтранс»: реконструкція підводного переходу, капітальний ремонт ізоляції та ряд інших робіт. За весь період виконання робіт, ТОВ «Медобори» залучало тільки один раз субпідрядну організацію, яка виконала роботи по вивозу каменю бутового. Всі інші роботи виконувались виключно працівниками ТОВ «Медобори» без залучення інших підрядних та субпідрядних організацій. Такі підприємства як «Воллі», «Пром Комфорт Стиль», «Будгаранткомфорт», «Західбудсервіс», «Техпром-Інвест», «Агроенергоінвест», «Агробетон» йому не відомі, жодних робіт на об'єктах ДП «ПрикарпатЗахідтранс» працівники даних підприємств не виконували(том 4, а.с.10-12).

Крім того, відповідно до пунктів 1.19, 1.31, 15.1, 15.3 контракту № 232/03 від 18.04.2011 укладеного мід ДП «ПрикарпатЗахідтранс» та ТОВ «Медобори» на виконання комплексу робіт «під ключ» капітального і поточного ремонту об'єктів ДП «ПрикарпатЗахідтранс» зазначено, що залучення ТОВ «Медобори» підрядників та субпідрядників здійснюється тільки за письмовою згодою замовника, тобто ДП «ПрикарпатЗахідтранс» (том 4, а.с. 72-97). В судовому засіданні встановлено, що такої згоди ДП «ПрикарпатЗахідтранс» не надавало.

Як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_15, який працює в ПАТ «Концерн Галнафтогаз» на посаді інженера з експлуатації нафтобазового господарства з 2008 року, в коло його обов'язків входить здійснення контролю за технічною експлуатацією нафтобаз у м.Львові, м.Стрий та м.Городок Львівської області. Посвідчив, що працівники ТОВ «Медобори» виконували будівельно-монтажні роботи на нафтобазах міст Львів та Стрий. На всіх нафтобазах діє пропускний режим. Для виконання робіт залучалась підрядна організація ТОВ «Медобори», працівники якої у кількості 2-5 чоловік виконували роботи, зокрема, роботи пов'язані з вивільненням від нафтопродуктів трубопроводів, розкручування фланців, перенесення труби, заміна днища, монтажного вікна, усунення крену, демонтаж труби, ремонт стінки, даху на нафтобазах м.Львів, влаштування бетонного вимощення резервуарів РВС-1000 №11, 12, 13, 14 на нафтобазі, демонтаж та монтаж технологічних трубопроводівобвязки резервуарів РВС-1000 № 26, 27, 30, 31 на нафтобазі м.Стрий (том 4, а.с. 7-8).

Відповідно до свідчень працівників ТОВ «Медобори» - ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, зафіксованих у протоколах допиту свідка, роботи на об'єктах замовників ВАТ «Концерн Галнафтогаз», ПП «Рембудсервіс» та ДП «Прикарпатзахідтранс» проводились виключно працівниками ТОВ «Медобори». Бригад інших фірм, які б проводили аналогічні роботи на таких об'єктах не було.

Посилання представника позивача на довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт складених між замовниками та генпідрядником ТОВ «Медобори» як доказ ральності виконання робіт субпідрядними підприємствами, суд оцінює критично з наступних підстав.

Як вбачається з довідок про вартість виконаних підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт по замовниках ВАТ «Концерн Галнафтогаз», ПП «Рембудсервіс» та ДП «Прикарпатзахідтранс», то в частині з них в графах «субпідрядник» такий не зазначено, а вказані документи підписано Замовниками та Генпідрядником ТОВ «Медобори». Інші - містять найменування субпідрядника, підпис без зазначення прізвища імені по-батькові особи, уповноваженої на його підписання та реквізити Генпідрядника, однак не підписані замовником хоча такий зазначений, тому такі не відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять особистого підпису чи інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На безтоварність господарських операцій щодо придбання товаро-матеріальних цінностей вказує те, що за наслідками проведених перевірок зазначених суб'єктів господарювання (ПП «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Агробетон») податковими органами встановлено відсутність поставок товарів, оскільки за такими не облікуються складські та торговельні приміщення, транспорт, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності, а також внаслідок неможливості встановлення фактичного місцезнаходження даних підприємств. Поряд з цим перевіркою встановлено, відсутність товаро-транспортних накладних, які безпосередньо фіксують переміщення товару в порушення положень Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Вказані обставини підтверджують доводи відповідача про неможливість вказаними суб'єктами господарювання виконати свої договірні зобов'язання, а відтак про безтоварність даних операцій з метою надання податкової вигоди третім особам. Тому відповідачем виключено зі складу валових витрат позивача витрати по отриманню товарів «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Агробетон», а також виключено зі складу податкового кредиту по вказаних операціях.

На переконання суду наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, до валових витрат, зокрема, актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, накладних, банківських виписок про оплату виконаних робіт та отриманих матеріалів тощо, не є безумовною підставою для віднесення до валових витрат та включення до податкового кредиту витрат по виконанню субпідрядних робіт та поставки товарів, якщо податковий орган доведе, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності, оскільки не проводилися самі операції.

Представник відповідача надав суду докази, які підтверджують те, що між даними товариствами надання послуг не відбувалося, господарські відносини носили безтоварний характер, а укладені угоди не спрямовані на реальне настання наслідків, що ними обумовлені.

При цьому суд зазначає, що вищенаведене не спростовує твердження представника позивача про реальне виконання позивачем умов договорів підряду укладених із ВАТ «Концерн Галнафтогаз», ПП «Рембудсервіс» та ДП «Прикарпатзахідтранс», однак не за безпосередньої участі ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс» як субпідрядних організацій та постачальників товару.

Відтак, виходячи із зміcту положень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" правові наслідки у вигляді виникнення права на податковий кредит та включення до валових витрат можуть мати лише реально вчиненні господарські операції з придбанням товарів (робіт, послуг) чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України "Про систему оподаткування" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 даного Закону платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлений законом термін.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно із п.4.1 ст.4 цього Закону валовим доходом визнається загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валові витрати виробництва та обігу визначені даним Законом як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст.5 Закону).

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв"язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг і охороною праці), у тому числі витрати з придбання електричної енергії.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов"язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону).

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Підставою недійсності правочину згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.

Наведену норму суд застосовує з врахуванням положень статті 228 Цивільного кодексу України: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Як зазначено у частині другій статті 215 цього ж Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

За наведених правових норм первинні бухгалтерські документи, оформлені за безтоварними господарськими операціями, не можуть вважатися підставою для бухгалтерського та податкового обліку таких операцій, оскільки згідно із вимогами ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999 року такі первинні документи мають фіксувати реальний факт здійснення господарської операції.

А відтак, якщо господарські операції є безтоварними, то і документи, складені на їх підтвердження, не мають юридичної сили та не є доказами.

Крім того, пунктом 19 статті 2 Бюджетного кодексу визначено, що доходи бюджету - це усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти). Доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти (стаття 9 Бюджетного кодексу).

За змістом частини 2 статті 9 цього ж Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі. Підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Системний аналіз вищенаведених норм Закону дає підстави для висновку суду про те, що не сплачені підприємством податок на прибуток і податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно, є дохідною частиною держбюджету, власністю держави.

Таким чином, суд вважає, що у випадку перерахування підприємством коштів контрагенту без мети реального настання правових наслідків, з ціллю формування податкового кредиту та, як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Тобто укладені ТОВ "Медобори" договори підряду та купівлі продажу будівельних матеріалів із ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс» суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до статті 228 Цивільного кодексу порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Отже, в порушення зазначених вимог Закону ТОВ «Медобори» відніс складу валових витрат витрати по виконанню ремонтно-будівельно робіт та отриманню товарів від ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс» за операціями, які проведені на підставі безтоварних договорів, а тому податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та штрафних санкцій суд вважає правомірним.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об"єктом оподаткування є операції платників податків податку з поставки товарів і послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об"єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об"єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.п.7.4.5 п.7.5 ст.7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В порушення зазначених вище норм Закону позивач відніс до складу податкового кредиту за період з 01.10.2008р. по 30.09.2011р. 813336,00 грн. за операціями, що проведені на підставі договорів укладених із ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс», в результаті чого товариством завищено податковий кредит в розмірі 813336,00 грн. Таким чином, донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій суд вважає правомірним.

Таких первинних документів як товарно-транспортні накладні, дорожні листи, тощо, які би свідчили про виконання договорів під час судового розгляду надано не було.

В ході проведення перевірки податковим органом здійснені вичерпні заходи щодо встановлення всіх обставин укладення та виконання зазначених договорів підряду та купівлі-продажу, встановлення документообігу між позивачем та приватними підприємствами «Воллі», «Будмасервіс», «Будгаранткомфорт», «Пром Комфорт Стиль», «Техпром-Інвест», «Агроенергоінвест», «Агробетон», «Західбудсервіс», з'ясовано фактичних виконавців підрядних робіт.

Представником позивача пояснення працівників ТОВ «Медобри», відповідно до яких тільки ними здійснювались роботи на об'єктах замовників ВАТ «Концерн Галнафтогаз», ПП «Рембудсервіс» та ДП «Прикарпатзахідтранс», не спростовано.

Проаналізувавши вищевикладене, правомірними є твердження податкового органу, що позивачем було відображено господарські операції з приватними підприємствами «Воллі», «Будмасервіс», «Будгаранткомфорт», «Пром Комфорт Стиль», «Техпром-Інвест», «Агроенергоінвест», «Агробетон», «Західбудсервіс» з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

За змістом частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В контексті наведеного, приймаючи до уваги той факт, що відповідачем доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.05.2012 року є такими, що винесені на підставі, в межах та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України і не підлягають до скасування.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 01.10.2013 року.