Постанова № 33940694, 03.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

ass="fs33">П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 р. Справа № 805/13478/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді – Зеленов А.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства “Селидіввугілля” про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 5 356 722,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до державного підприємства “Селидіввугілля” про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 5 356 722,00 грн./а.с.2-4/.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що станом на 20.08.2013 року ДП «Селидіввугілля» має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у сумі 5 356 722грн. самостійно визначеної по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року.

Просить суд стягнути кошти Державного підприємства «Селидіввугілля» з рахунків підприємства відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5356722(п’ять мільйонів триста п’ятдесят шість тисяч сімсот двадцять дві)грн.00коп. на користь державного бюджету на р/р №31113029700070, ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37791274/а.с.2-4/.

У судове засідання представник позивача не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином /а.с.32/. Надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача /а.с.73/.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином /а.с.33/. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якому зазначив, що позов визнає в повному обсязі, просив суд встановити спосіб та порядок виконання судового рішення, шляхом відстрочення виконання постанови суду на 36 місяців /а.с.34,36-38,71/.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та наявних у справі доказів в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство «Селидіввугілля» зареєстровано в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 33426253), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №192565 /а.с.22/ перебуває на податковому обліку в Красноармійській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області в якості платника податків /а.с.21/./P>

Згідно п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

П.59.1 ст.59 ПКУ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до 59.3. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податковий борг з податку на додану вартість у сумі 5 356 722грн. виник відповідно до узгодженого податкового зобов’язання за податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.08.13 №9051867474 /а.с.12-15/.

З метою погашення податкового боргу податковим органом було направлено на адресу ДП «Селидіввугілля» було направлено податкові вимоги №1/92 від 01.07.2005 р та №2/103 від 05.08.2005р./а.с.19,20/.

Відповідно о витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 03.06.2013 №40841371 зареєстровано податкову заставу ДП «Селидіввугілля» /а.с.16,17/.

Прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи податковий борг у сумі 5 356 722грн. не сплачено, що підтверджується витягом з особового рахунку платника податків /а.с.7-11/.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до Податкового кодексу України, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п.14.1.157 ст. Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податковий борг – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі – податки, інші платежі).

Відповідно до п.11 ст.10 вищезазначеного Закону державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно п.п.20.1.18. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5 356 722грн., який є несплаченим станом на дату розгляду справи, у в’язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Що стосується заяви відповідача, якою останній просив у відповідності до ст. 263 КАС України встановити спосіб та порядок виконання податкового боргу шляхом відстрочення суми податкового боргу з податку на додану вартість по декларації за липень 2013 року у розмірі 5 356 722грн. на 36 місяців, суд зазначає наступне.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на тяжке фінансово-економічний стан, на не змогу погасити суму боргу. На даний час на рахунках підприємства не має достатньо грошових коштів, для того щоб сплатити суму заборгованості у повному обсязі одночасно. Внаслідок фінансово-економічної кризи, що фактично зупинила розвиток вугільної та металургійної промисловості України та зумовила низький попит на вугільну продукцію.

Підприємство докладає всіх зусиль для своєчасності сплати заробітної плати, однак це потребує необхідності акумулювати значні грошові кошти, що в умовах виходу з кризи та постійних затримок в розрахунках за поставлену підприємством вугільну продукцію є достатньо складним. Крім того, необхідність своєчасної сплати податків та інших обов’язкових платежів, як поточних, так і заборгованостей, що склалися за часи кризи також потребує від підприємства значних коштів.

З наданих заявником документів, аналізу фінансово-господарської діяльності ДП «Селидіввугілля», довідок та інформацій, вбачається, що фінансовий стан підприємства не стабільний, існує багатомільйонна кредиторська та дебіторська заборгованість/а.с.40-68/.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Така необхідність виникла у зв’язку із забезпеченням можливості виконання судового рішення.

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює обов'язковість судового рішення як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплює його значення як принципу адміністративного судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту особи.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, Конституції та законів України, як право на судовий захист.

В даному випадку стягнення всієї суми заборгованості призведе до того, що під загрозою може опинитися виробнича діяльність підприємства, у зв’язку з чим судове рішення залишиться невиконаним.

Суд зазначає, що розстрочення – це встановлення порядку оплати заборгованості, яке передбачає систематичне та регулярне погашення частини боргу. При цьому для встановлення строку, на який може бути дана розстрочення, суд повинен виходити з реальної можливості боржника сплачувати певну частину боргу.

В судовому засіданні визначено суму, яка може бути сплачена боржником без зупинення виробничої діяльності підприємства і одночасно без порушення інтересів стягувача.

Тому суд, виходячи з сукупності наявних у матеріалах справи доказів, за для забезпечення можливості виконання рішення у повному обсязі, вважає заяву відповідача про розстрочення податкового боргу відповідно до графіку обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, 257,263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства “Селидіввугілля” про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 5 356 722,00 грн. – задовольнити.

Стягнути кошти Державного підприємства «Селидіввугілля» з рахунків підприємства відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5356722(п’ять мільйонів триста п’ятдесят шість тисяч сімсот двадцять дві)грн.00коп. на користь державного бюджету на р/р №31113029700070, ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37791274.

Встановити спосіб та порядок виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року по адміністративній справі №805/13478/13-а шляхом відстрочення сплати суми податкового боргу з податку на додану вартість по декларації за липень 2013 року у сумі 5 356 722грн. строком на 36 (тридцять шість)місяців починаючи з 03 жовтня 2013 року по 03 вересня 2016 року.

Постанову прийнято в порядку письмового провадження 03 жовтня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зеленов А. С.