Постанова № 33940647, 24.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2013 р. Справа №801/8360/13-а

(18:00) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., судді Латиніна Ю.А., судді Яковлєва С.В., за участю секретаря Желудкової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Комісії з проведення реорганізації Державної податкової служби України (відповідач 1),

Міністерства доходів і зборів України (відповідач 2),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Міндоходів в АР Крим

про про визнання протиправним та скасування наказу, зобовязання вчинити певні дії,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3, дов.;

від відповідача 1- не з'явився,

від відповідача 2 - ТерещенкоІ.С., дов.;

від 3 особи - Лук'янець О.Ю., дов.;

свідок 3 особи - ОСОБА_6, посвідчення.

Суть спору:

До Окружного адміністративного суду АР Крим звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Комісії з проведення реорганізації ДПС України, Міністерства доходів і зборів України, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України № 489-0 від 17 липня 2013 року про звільнення 22 липня 2013 року ОСОБА_1 з посади начальника державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС у зв`язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності, підписаний Головою Комісії з проведення реорганізації ДПС України;

- зобов`язати Комісію з проведення реорганізації ДПС України винести наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС у зв`язку з його переведенням до Державної податкової інспекції у м. Алушта Головного управління Міндоходів відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю з 22 липня 2013 року;

- зобов`язати Міністерство доходів і зборів України винести наказ про прийняття ОСОБА_1 за переведенням з Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС на посаду начальника Державної податкової інспекції у м. Алушта Головного управління Міндоходів з 22 липня 2013 року;

- стягнути з Міністерства доходів і зборів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6 115,24 грн. (без урахування податків та інших обов`язкових платежів).

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 12.09.2013 р. до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Міндоходів в АР Крим.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказ Державної податкової служби України № 489-0 від 17 липня 2013 року про звільнення 22 липня 2013 року ОСОБА_1 з посади начальника державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС є протиправним, таким, що суперечить вимогам чинного законодавства на підставі того, що звільнення працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією можливе тільки при умові дотримання власником вимог ч. 2 ст. 40, ст. ст. 42,43,49-2 КЗпП України.

Заявою від 24.09.2013 р. позивач уточнив позовні вимоги, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України № 489-0 від 17 липня 2013 року про звільнення 22 липня 2013 року ОСОБА_1 з посади начальника державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС у зв`язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності;

- зобов`язати Міністерство доходів і зборів України винести наказ про прийняття ОСОБА_1 з 22 липня 2013 року на посаду начальника Державної податкової інспекції у м. Алушта Головного управління Міндоходів у порядку переводу, у зв`язку з реорганізацією Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС;

- стягнути з Міністерства доходів і зборів України (ідентифікаційний код юридичної особи 38516786) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6 115,24 грн. (без урахування податків та інших обов`язкових платежів);

- допустити негайне виконання постанови.

Відповідач 2 надав письмові заперечення проти позову, у яких вказав, що при звільненні позивача було дотримано порядок звільнення відповідно до КЗпП України, позивачу було запропоновано роботу на наявних вакантних посадах, які найбільше відповідають його кваліфікації та стажу роботи, крім того звільнення позивача відбулося за його письмової згоди.

У судовому засіданні представник відповідача 2 доповнив заперечення проти позову, вказавши, що прийняття наказу Державної податкової служби України "Про звільнення" № 489-0 від 17 липня 2013 року, яким позивача звільнено з займанної посади відповідає нормам діючої на той час Інструкції про порядок призначення на посади та звільнення з посад працівників номенклатури ДПС України та обліково-контрольної номенклатури ДПС України, затвердженої наказом ДПС України від 27.02.2012 р. № 159.

Представником третьої особи були надані письмові пояснення, відповідно до яких позивач не був переведений до новоутвореного органу ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим та не має права вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві; підстав вважати, що позивач має переважне право на залишення на роботі, ніж особа, що зараз займає цю посаду, немає.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання поведомлений належним чином.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у запереченнях проти позову.

Представник третьої особи у судовому засіданні надав пояснення, просив у задоволенні позову відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України передбачено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади АР Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII державна служба - це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави та одержують зарплату за рахунок державних коштів.

Отже, віднесення служби до державної, тобто публічної, можливе, якщо це: професійна діяльність осіб, які її обіймають, здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, за змістом полягає у виконанні завдань та і функцій держави, оплачується з державних коштів.

Таким чином, служба ОСОБА_1 на посаді начальника державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС є публічною, тому даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач працював в органах державної податкової служби з липня 1996року, що підтверджується даними трудової книжці, копія якої є в матеріалах справи.

Наказом Державної податкової служби України № 2011-0 від 06.11.2012р. позивач в порядку переведення був призначений на посаду начальника державної податкової інспекції у м. Алушта АРК Державної податкової служби та звільнений з посади начальника Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРК Державної податкової служби.

Наказом Державної податкової служби України № 489-0 від 17.07.2013р. позивач був звільнений 22 липня 2013р. з посади начальника державної податкової інспекції у м. Алушта АРК Державної податкової служби у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності за п. 1 ст. 40 КЗпТ України.

З вищевказаним наказом № 489-0 від 17.07.2013р. позивач був ознайомлений 08.08.2013р., що підтверджується його підписом на наказі.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», підстави припинення державної служби можуть бути загальними, тобто передбаченими Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України ) та спеціальними, які наведені в цьому Законі. Таким чином, при звільненні особи з публічної служби за загальними підставами, передбаченими КЗпП України, на цю особу поширюються гарантії, передбачені цим Кодексом, якщо інше прямо не визначено спеціальним законом.

Позивача звільнено з публічної служби за загальними правилами, відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 ст. 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2,6 ч. 1 ст. 40 КЗпП допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно ст. 49-2 КЗпП України, про майбутнє вивільнення працівники персонально попереджаються не пізніше ніж за два місяця.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Державна служба зайнятості пропонує працівникові роботу в тій же чи інший місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а при її відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. При необхідності працівника може бути направлено, за його згодою, на навчання новій професії (спеціальності) з наступним наданням йому роботи.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне звільнення.

Згідно з ч.2, 3 ст. 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відповідно до ч. 3 ст 81 Цивільного кодексу України вказаним Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та спеціальним нормативним актом.

Указом Президента України № 726/2012 від 24.12.2012р. «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» постановлено утворити Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України, а також поклавши на Міністерство, що утворюється, функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з Указом Президента України № 141/2013 від 18.03.2013р. «Про Міністерство доходів і зборів України» Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

Відповідно до Постанови КМУ № 229 від 20.03.2013р. «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» утворюються як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком 1; реорганізуються шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби згідно з додатком 2.

Так, відповідно до Постанови КМУ № 229 від 20.03.2013р. була утворена Державна податкова інспекція у м. Алушті Головного управління Міндоходів; Державна податкова інспекція у м. Алушті ДПС була реорганізована шляхом приєднання до Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів.

Відповідно до наказу ДПС України № 280 від 10.04.2012р. (у редакції наказу ДПС України № 689 від 06.08.2012р.) чисельність працівників ДПІ у м. Алушті АРК ДПС складала 76 осіб.

Відповідно до штатного розпису на 2013рік ДПІ у м. Алушті АРК ДПС загальна кількість штатних одиниць складала 76 одиниць.

Відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України № 120 від 22.05.2013р. чисельність працівників ДПІ у м. Алушті Головного управління Міндоходів встановлено 69осіб.

Відповідно до штатного розпису на 2013рік ДПІ у м. Алушті Головного управління Міндоходів загальна кількість штатних одиниць встановлено 69 одиниць.

Тобто кількість штатних працівників ДПІ у м. Алушті Головного управління Міндоходів є меншою, ніж до проведення реорганізації.

Відповідно до положення ДПІ у м. Алушті в АР Крим ДПС, затвердженого наказом ДПС України від 29.12.2011 р. № 305, основним завданням ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС є:

1) здійснення контролю за додержанням податкового законодавства та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на органи державної податкової служби, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

2) запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення та розслідування.

Відповідно до положення ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим ДПС, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 р. № 43, збільшилися та розширилися основні завдання ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим, зокрема:

1) забезпечення реалізації державної політики, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного (при виконанні повноважень з контрольно-перевірочної, оперативно- розшукової роботи, досудового розслідування та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом) законодавства, здійснення в межах своїх повноважень контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів;

2) забезпечення реалізації державної політики в сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

3) забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також боротьба з правопорушеннями при застосуванні законодавства з питань сплати єдиного внеску;

4) забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотримання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження виді господарської діяльності (крім ліцензій на здійснення митної брокерської діяльності), що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Таким чином мала місце зміна функцій ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим порівняно з ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС, зокрема, відносно до застосування митного законодавства, забезпечення та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 10 Положення про Державну податкову інспекцію у м. Алушті АРК Державної податкової служби, яке затверджено наказом ДПС України № 305 від 29.12.2011р., начальник ДПІ очолює та здійснює керівництво діяльністю ДПІ; несе персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності.

Відповідно до п. 10 Положення про Державну податкову інспекцію у м. Алушті Головного управляння Міндоходів в АРК начальник ДПІ очолює та здійснює керівництво діяльністю ДПІ; несе персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності.

Таким чином, мала місце реорганізація та скорочення чисельності штату працівників Державної податкової інспекції у м. Алушті ДПС, зміни в організації праці, а також з урахуванням збільшення функцій ДПІ ум. Алушті ГУ Міндоходів в АРК зміна функціональних обов'язків керівника ДПІ у м. Алушта.

Про майбутне вивільнення по закінченню 2 місяців з дати вручення попередження позивач персонально був попереджений під підпис 08.05.2013р.

У зв'язку з тривалою процедурою реорганізації ДПІ у м. Алушті АРК ДПС позивач був попереджений про зміну дати наступного звільнення, передбачену в попередженні про майбутнє звільнення від 08.05.2013р. на 22.07.2013р.

05.07.2013р. позивачу були запропоновані для працевлаштування наступні вакансії в територіальних органах ГУ Міндоходів в АРК:

- заступник начальника Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АРК;

- начальник відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у м. Алушті Головного Управління Міндоходів в АРК.

Позивач 05.07.2013р. вказав, що з запропонованими вакансіями не згоден, зі звільненням по п. 1 ст. 40 КЗпП України згодний.

Відповідно ст. 49-2 КЗпП України власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, тобто гарантії, які надані працівнику, стосуються права на залишення на роботі на тому ж підприємстві, а не на посаді.

Відповідно до п. 7 Положення про Міністерство доходів і зборів України, яке затвержено Указом Президента України № 141/2013 від 18.03.2013р. «Про Міністерство доходів і зборів України», система органів Міндоходів України складається з Міндоходів України та його територіальних органів. Така система забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а тому допускає варіювання місця роботи конкретної особи, при цьому така особа залишається діяти в системі органів Міністерства доходів і зборів України.

Посада начальника ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів в АРК входить до номенклатури посад Міністерства доходів і зборів України, у зв'язку з чим призначення на вказану посаду відбувалось на підставі наказу Міністерства доходів і зборів України № 41 від 16.04.2013р.

Наказом Міністерства доходів і зборів № 823-о від 24.05.2013р. на посаду начальника Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АРК був призначений у порядку переведення Тихоненко Юрія Анатолійовича.

Тобто станом на 05.07.2013р. вказана посада не була вакантна.

Інших вільних посад, які б відповідали кваліфікації позивача, станом на 05.07.2013р. не було, що підтвердив свідок ОСОБА_6- начальник відділу, який був допитаний в судовому засіданні.

У зв'язку з тим, що позивач був згодний зі звільненням, інші посади йому не пропонувались.

Згідно ст. 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

-сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

-особам, в сімї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

-працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

-працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

-учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

-авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

-працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

-особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України;

-працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Таким чином, перевага вищевказаним категоріям працівників надається лише при рівних (а не різних) умовах продуктивності праці і кваліфікації.

Кваліфікація - це здатність особи виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи, рівень підготовленості особи з числа працівників, включаючи базову спеціальну освіту, професійні знання, навички й уміння, а також досвід роботи, що забезпечує належне виконання особою посадових обов'язків.

Оцінка продуктивності праці і кваліфікації позивача та інших посадових осіб відповідача, ділових та особистих якостей при виконанні службових обов'язків державним службовцем у відповідності до займаної посади, прерогатива,у першу чергу, безпосередньо керівника відповідного органу Міністерства доходів і зборів України, якій і визначає рівень продуктивності та кваліфікації підлеглих працівників і не може бути змінена оцінкою іншої особи, оскільки в такому випадку це буде втрученням в компетенцію відповідача.

Згідно з особистою справою особи, яка призначена на посаду начальника Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АРК, вказана особа не має дисциплінарних стягнень, професійні вміння і навички - високорозвинені та забезпечують виконання практичних завдань професійного характеру на високому рівні.

Згідно з особистою справою позивача до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення наказом ДПС України «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 20.06.2012р.

З аналізу ст.43 КЗпП вбачається, що звільнення працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації не являється підставою для поновлення працівника на роботі у разі додержання роботодавцем загальної процедури звільнення, передбаченої чинним трудовим законодавством України.

Таким чином, відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача та поновлення його на роботі.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», при ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

В даному випадку відбулась реорганізація відповідача із встановленням правонаступництва, але при цьому змінилися штатна чисельність працівників.

Позивач не був переведений до новоутвореного податкового органу, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для поновлення його на роботі в організації, яка є знов утвореною, зобов'язання видати наказ щодо прийняття позивача на нову посаду в організації, яка є знов утвореною.

Враховуючи висновок суду щодо відсутності підстав для поновлення позивача на роботі, відсутні правові підстави для задоволення позову щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач звернувся з позовом до суду 23.08.2013р., що підтверджується відбитком штампу поштової організації на конверті, ознайомлений з наказом про звільнення 08.08.2013р., тобто позивач звернувся з позовом з дотриманням строку звернення до суду, який встановлений ст. 99 КАС України.

Ввіду вищевикладеного, відсутні правові підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 24.09.2013р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову у повному обсязі складено 27.09.2013 р.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя підпис Шкляр Т.О.

Суддя підпис Латинін Ю.А.

Суддя підпис Яковлєв С.В.

Копія/З оригіналом згідно Шкляр Т.О.