Рішення № 33937586, 07.10.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5115/13-ц

Провадження № 2/265/2056/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Копилової Л. В.,

при секретарі - Єфремовій О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за використану електроенергію, посилаючись на те, що відповідачі проживають АДРЕСА_1 та є споживачами електричної енергії, не в повному обсязі вносять плату за спожиту електричну енергію, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 515,18 грн., яку просить стягнути з відповідачів та судові витрати по сплаті судового збору.

У судовому засіданні представник позивача Кабанова Л.О., діюча на підставі довіреності, на задоволенні позову наполягала, просила стягнути заборгованість в розмірі 515,18 грн.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 не з`явилися, проте від них до суду надійшла заява з проханням справу розглянути за їх відсутності, просили відмовити в задоволенні позову застосувавши строк позовної давності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зокрема, ч.1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.10 та ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно із ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що правовідносини між енергопостачальником та споживачем електричної енергії регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року та іншими нормативними документами, які регулюють правовідносини у сфері електроенергетики.

Відповідачка ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, на її ім»я відкрито особовий рахунок НОМЕР_1.

Згідно із ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Пунктом 42 Правил користування електричною енергією для населення закріплено обов'язок споживачів електричної енергії дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил. Зокрема, ч.5 та ч.6 цього пункту встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію, здійснюючи її перерахування виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. Крім того, п.19 цих Правил передбачено, що розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами на підставі фактичних показань приладів обліку.

Як вбачається із розшифровки до особового рахунку НОМЕР_1 та розрахунку заборгованості, наданих представником позивача, заборгованість утворилася за період з 2001 року по 14 січня 2013 року в загальній сумі 515,18 грн.

Періоди утворення заборгованості визначені відповідно до даних про контрольні огляди засобу обліку електричної енергії. За змістом п.1.2 Правил користування електричною енергією контрольний огляд засобу обліку електричної енергії - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку та зняття його показників.

Згідно із ст.256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутись до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, відповідно до ст.257 ЦК України, а її перебіг відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 3 ст.267 ЦК України встановлена можливість застосування судом наслідків спливу строків позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення судом рішення у справі.

При розгляді даної цивільної справи відповідачами було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення з них заборгованості за спожиту електричну енергію.

З матеріалів справи вбачається, що про порушення своїх прав позивач дізнався 19 червня 2001 року, а позовна заява подана до суду лише у липні 2013 року, причин поважності пропуску строку позовної давності представник позивача суду не надав.

Суд, зважаючи на положення чинних вищенаведених правових норм, аналізуючи зібрані по справі докази, враховуючи конкретні обставини даної цивільної справи, зокрема заявлене відповідачами клопотання про застосування строків позовної давності приходить до висновку про необґрунтованість позову у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача понесені останнім судові витрати, а саме сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 114,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги, яка має бути подана до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні при розгляді справи мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Орджонікідзевського районного суду

міста Маріуполя Донецької області Л.В.Копилова