Справа № 0907/2-7670/2011
Провадження № 2/344/660/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
«04» жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Шамотайло О.В.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Київська Русь» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «Банк Київська Русь» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості за договором №24225-45.1/7-2 від 13.07.2007р. в сумі 209712,53 грн., виселення та понесених судових витрат по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, за змістом якої, заявлені вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві та клопотанні про збільшення позовних вимог, просив розглядати даний спір у відсутності представника та не заперечив проти прийняття заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоч про час і місце судового розгляду повідомлялися у встановленому порядку, натомість стороною відповідача подаються різноманітні клопотання, які на переконання суду спрямовані на затягування розгляду справи, а тому така неявка відповідачів розцінена судом, як безпричинна, відтак, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що згідно з кредитним договором №24225-45.1/7-2 від 13.07.2007р. (а.с. 6-7) АБ «Київська Русь» (надалі перейменоване на ПАТ «Банк Київська Русь») надало ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 20000,00 дол. США, із сплатою 14% річних з кінцевим терміном повернення до 12.07.2012р.
Проте, свої зобов'язання за договором ОСОБА_2 належним чином не виконував, та станом на 09.11.2011р. його заборгованість становить 26277,45 дол. США, що еквівалентно 209712,53 грн. а саме: 15005,00 дол. США, що еквівалентно 119750,40 грн. заборгованість за кредитом; 6763,61 дол. США, що еквівалентно 53978,34 грн. заборгованості по відсотках; 3835,77дол. США, що еквівалентно 30612,13 грн. пені та 673,08 дол. США, що еквівалентно 5371,65 грн. штрафу (а.с. 8). А відповідно до заяви про уточнення позовних вимог позивач просив стягнути заборгованість у розмірі 25139,43 дол. США, що еквівалентно 200939,46 грн. (а.с.48-49) та детальний розрахунок, якого складає станом на 13.02.2013р. : 15005,00 дол. США, що еквівалентно 119934,97 грн. заборгованість за кредитом; 9652,02 дол. США, що еквівалентно 77148,60 грн. заборгованості по відсотках; 245,46дол. США, що еквівалентно 1961,96 грн. пені та 236,95 дол. США, що еквівалентно 1893,94 грн. штрафу (а.с.54). Зазначена обставина нічим не спростована.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, в даному випадку - договору №24225-45.1/7-2 від 13.07.2007р.
Таким чином ОСОБА_2 допущено порушення вимог ст.ст.526,527,530 ЦК України та умов договору.
Судом установлено, що зобов'язання позичальника ОСОБА_2 по вказаному договору забезпечені договором іпотеки від 27.07.2006р, укладеним позивачем з відповідачем ОСОБА_2, який діяв від імені відповідача ОСОБА_3. Згідно з умовами даного договору в іпотеку передано нерухоме майно, а саме : квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності іпотекодавцю на підставі договору дарування квартири (а.с. 9-10).
На момент укладення іпотечного договору (п.1.5 договору) вартість предмету іпотеки сторони визначили в сумі 202000,00 грн.
Відповідно до вимог ч.1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до змісту п. 3.1.4 договору іпотеки іпотекодержатель має право реалізувати предмет іпотеки у випадку, порушення іпотекодавцем, або позичальником умов, визначених у кредитному договорі. Крім того, розділом 5 даного договору іпотеки деталізовано підстави та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема відповідно до змісту п.5.1 договору іпотеки у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю вимогу про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, а якщо вимога залишається без задоволення, то іпотекодержатель має право, розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
За змістом пункту 5.4.3.2 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки здійснюється шляхом продажу будь-якій особі іпотеко- держателем предмету іпотеки від свого імені у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
Згідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
За змістом ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Як встановлено судом, позивачем були направлені відповідачам вимоги (претензії) від 24.06.2011р. за №04/829 та відповідачу ОСОБА_3 від 15.09.2011р. за №04/1211 (а.с.11-13). Зі змісту яких вбачається, що банк вимагає повернути кредит, по якому наявна заборгованість.
У відповідності до п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, належить виключно позивачеві.
Таким чином оцінюючи обставини справи у їх сукупності, оскільки ні ОСОБА_2, ані ОСОБА_3 не виконують основне зобов'язання за договором, забезпеченим іпотекою, не проводять своєчасного погашення кредиту та відсотків за користування ним, суд приходить до висновку про те, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати кредиту, позивач має право на звернення стягнення на предмет іпотеки, а позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають до задоволення.
Стосовно виселення та зняття з реєстраційного обліку з квартири номер 14, що знаходиться у будинку №98 по вул. Довга в місті Івано-Франківськ, яка належить па праві приватної власності на підставі Договору дарування квартири ОСОБА_3, наступних осіб: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та інших мешканців, то суд вказує наступне.
Стороною позивача не представлено суду доказів того, що іпотекодержатель звертався до відповідачів з заявами про добровільне звільнення житлового будинку.
Пункт 43 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказує на те, що згідно з ч.4 ст. 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
В той же час на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК УРСР, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, а тому такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, так як відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя щодо звільнення таких житлових приміщень їх мешканцями в розумінні вимог ст. 3 ЦПК щодо права особи для звернення до суду за захистом і на думку суду така вимога є передчасною.
Судові витрати підлягають стягненню у відповідності зі ст. 88 ЦПК України.
На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 599, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7,33, 35,39,40 ЗУ «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10,11,60, 88, 209, 212-215,224-226 ЦПК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Для стягнення заборгованості ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5. паспорт серія НОМЕР_3, видний Івано-Франківським МУВС 12.06.1999р, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) за кредитним договором №24225-45.1/7-2 від 13.07.2007р. в сумі - 25139,43 дол. СПІА (двадцять п'ять тисяч сто тридцять дев'ять доларів 43 цента), що згідно до курсу НБУ становить 200 939,46 гри. (двісті тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 46 копійок), з яких: заборгованість по кредиту 15005,00 дол. США, що еквівалентно 119934,97 грн. заборгованість за кредитом; 9652,02 дол. США, що еквівалентно 77148,60 грн. заборгованості по відсотках; 245,46дол. США, що еквівалентно 1961,96 грн. пені та 236,95 дол. США, що еквівалентно 1893,94 грн. штрафу, - звернути стягнення па предмет іпотеки за Договором іпотеки від 13.07.2007р. посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєсіровим №3381, а саме: квартиру номер АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 місце проживання: АДРЕСА_1) на праві приватної власності па підставі Договору дарування квартири, посвідченого 03.07.2007 року приватним нотаріусом Івано- Франківського МНО ОСОБА_7., зареєстрованим №Д-597 та зареєстрованим Івано- Франківським БТІ за номером 4301 в книзі 39, шляхом надання Публічному акціонерному товариству "Банк "Київська Русь" (04071. м. Київ. вул. Хорива. 11А, МФО 319092 код ЄДРПОУ 24214088) права на продаж від свого імені будь-якій особі - покупцеві в горядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку" з усіма повноваженнями. необхідними для здійсненяя продажу предмету іпотеки.
Встановити початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5. паспорт серія НОМЕР_3, видний Івано-Франківським МУВС 12.06.1999р, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071. м. Київ. вул. Хорива. 11А, МФО 319092 код ЄДРПОУ 24214088) судові витрати, сплачені при поданні позову: судовий збір у розмірі 2097,13грн.
В решті вимог позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя О.В.Шамотайло
Судове рішення № 33936795, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 04.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0907/2-7670/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: