Рішення № 33935640, 07.10.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/6942/13-ц

2/248/2363/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 р. Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мурашової Н.А.,

при секретарі Омельяненко Є.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 04.05.2013 р. між нею та СПД ОСОБА_2 було укладено договір на виконання робіт по виготовленню та встановленню лоджії в квартирі за адресою: м. Харцизьк Донецької області, м-н Ювілейний, 9/34, яка належить їй на праві власності. Нею було проведено повну попередню оплату матеріалів та робіт в сумі 8873,00 грн, крім того були сплачені комісійні витрати в сумі 998,00 грн. Між нею та відповідачем було укладено усну угоду про те, що відповідач в строк 20 днів з дня підписання договору повинен провести роботи по виготовленню та встановленню лоджії, але на даний час відповідач до роботи не приступив та взяті на себе зобовязання за договором не виконав. Вона неодноразово відвідувала офіс відповідача за адресою, вказаною в договорі, однак він завжди закритий, на телефонні дзвінки відповідач не відповідає. 02.08.2013 р. нею на адресу відповідача було направлено претензію про розірвання договору, повернення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, однак відповідач на неї ніяк не відреагував. З урахуванням викладених обставин, вона приходить до висновку, що відповідач умисно не виконує умови договору, хоча з її боку всі обовязки по договору виконані. Також зазначає, що незаконними діями СПД ОСОБА_2 їй причинено моральну шкоду вона постійно відчуває душевні страждання, втратила сон, що згубно впливає на її здоровя, в неї погіршилися життєві здібності, від постійного хвилювання вона втратила апетит, щоб якось стабілізувати своє здоровя, вона вимушена пристосовуватися до ситуацій, які створені відповідачем. Просить розірвати договір від 04.05.2013 р. про виконання робіт по виготовленню та установленню лоджії в квартирі № 34 в будинку № 9 м-ну Ювілейний м. Харцизька Донецької області, укладений між позивачем та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь сплачену суму за виконання робіт з виготовлення та установки лоджії в розмірі 8873,00 грн, комісійні витрати в розмірі 998,00 грн, моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та додатково пояснила, що оплату за встановлення лоджії в загальній сумі 8873,00грн. вона здійснила того ж дня 04.05.2013 р. через ПАТ КБ «Приватбанк», який перерахував вказані грошові кошти на рахунок відповідача, а вона здійснювала повернення банку цих коштів у розстрочку кожного разу по 1645,21 грн. шляхом списання цих коштів зі своєї банківської картки. На даний час вона повністю сплатила ці кошти. Відповідач прийняв здійснену 04.05.2013 р. оплату, що посвідчується його печаткою на укладеному між ними договорі та банківському чеку. Крім того, за надання розстрочки сплатила банку комісійні в розмірі 998,00 грн., оскільки послуги відповідачем не надані, але оплачені нею, вважає вказану суму комісійних збитками, які вона понесла у звязку з невиконанням зобовязання. Вважає, що відповідач грубо порушив умови їх договору, тому вона має право на його розірвання та повернення сплачених коштів. Просить позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув за невідомими причинам, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав.

Суд, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ст. 224 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що позивачка є власником квартири №34 будинку №9 м-на «Ювілейний» м. Харцизька Донецької обл., що підтверджується довідкою житлового органу.

Відповідач є субєктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим в установленому законом порядку і здійснює діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 324638, виданому реєстраційною службою Харцизького міського управління юстиції Донецької області від 27.09.2013 р.

04.05.2013 р. між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 було укладено письмовий договір, відповідно до якого замовник поручає, а виконавець зобовязується виконати роботи з виготовлення та встановлення на поставлені ПВХ конструкції лоджії в квартирі №34 будинку № 9 м-на Ювілейний м. Харцизька Донецької області. Вартість виробів складає 8873,00 грн. і оплачується замовником повністю.

Відповідно до квитанції ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04.05.2013 р. ОСОБА_1 сплатила в рахунок виконання зобовязання за договором від 04.05.2013 р. суму 8873,00 грн. Вказана сума отримана ОСОБА_1 у розстрочку і сплачується нею Банку черговими платежами в сумі 1645,21 грн. шляхом списання з належного їй банківського рахунку.

Оплата в сумі 8873,00 грн. прийнята виконавцем СПД ОСОБА_2, що підтверджується його печаткою на договорі від 04.05.2013 р. та квитанцією ПАТ КБ «ПриватБанк».

Також судом встановлено, що за надання грошових коштів в сумі 8873,00 грн., ОСОБА_1 сплатила ПАТ КБ «ПриватБанк» комісійні в сумі 998,00 грн.

Позивач 02.08.2013 р. направив відповідачу письмову претензію з вимогою про розірвання договору, повернення грошових коштів, яка не була виконана.

Відповідач станом на 07 жовтня 2013 р. не виконав умов договору на виготовлення та встановлення лоджії в квартирі позивача, претензію позивача залишив поза увагою.

Суд вважає, що між сторонами виниклі договірні правовідносини, які регулюються нормами ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, 2)зміна умов зобовязання, 3) сплата неустойки, 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків доказується кредитором.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Згідно ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняється. Якщо договір змінений або розірваний у звязку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Згідно ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно ст. 5 цього ж Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Згідно ст.10 цього Закону споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Згідно ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Оцінивши обставини справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач не виконав свого обовязку по договору про надання послуг, а саме виготовити та встановити лоджію в квартирі позивача, значною мірою позбавивши позивача того, на що вона розраховувала при укладанні договору, що суд вважає істотним порушенням договору з боку відповідача. В силу цього відповідно до вищевикладених норм діючого законодавства укладений між сторонами письмовий договір про надання послуг може бути розірваний на вимогу однієї сторони позивача, у звязку з чим зобовязання між сторонами припиняються, а сплачена позивачкою сума в розмірі 8873,00 грн. на виконання обовязку по оплаті послуг, що передбачались договором, підлягає стягненню з відповідача.

Також суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки сплачені нею ПАТ КБ «ПриватБанк» комісійні витрати в розмірі 998,00 грн. за надання їй для оплати послуг відповідача за договором від 04.05.2013 р. у розстрочку грошових коштів в сумі 8873,00 грн., оскільки вважає ці комісійні витрати збитками, які понесла позивачка у звязку з невиконанням відповідачем умов договору і у звязку з розірванням договору про надання послуг вони повинні бути відшкодовані відповідачем на підставі вищевикладених вимог діючого законодавства.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн, суд вважає необхідним в їх задоволенні відмовити з наступних підстав.

Згідно діючого законодавства (ст.1167 ЦК України) особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених відповідними статтями Цивільного кодексу України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» недоліком є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що предявляють до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Таким чином, Закон України «Про захист прав споживачів» повязує відшкодування моральної шкоди споживачу тільки у випадку виявлення ним недоліків (дефекту) продукції, і відповідне право виникає у споживача тільки після отримання продукції та виявлення в ній недоліків (дефектів). Оскільки позивачем не була отримана певна продукція та не виявлено недоліки в ній, право на відшкодування моральної шкоди у позивача не виникло. А право на відшкодування моральної шкоди у випадку невиконання договору про надання споживачу певної послуги Закон України «Про захист прав споживачів» не передбачає. Таким чином, законних підстав для стягнення моральної шкоди в даному випадку суд не знаходить.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 229,40грн.

Керуючись ст.526,610,611,623,651,653,901,906,907 ЦК України, ст.1,4,5,10,22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 10,11,60,61,88,212-215,224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів задовольнити частково.

Розірвати договір про надання послуг, укладений 04 травня 2013 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виготовлення та встановлення лоджії в квартирі № 34 будинку № 9 по мікрорайону Юбілейний м. Харцизька Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_2, 10.07.1991р.н., ур. м.Макіївки Донецької обл., субєкта підприємницької діяльності фізична особа, ІІН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, мікрорайон Первомайський, 20/75, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ур. м. Харцизьк Донецької області, ІІН НОМЕР_2, в рахунок повернення сплачених за договором коштів 9871,00грн. (девьять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 00 копійок)

Стягнути з ОСОБА_2, 10.07.1991р.н., ур. м.Макіївки Донецької обл., субєкта підприємницької діяльності фізична особа, ІІН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, мікрорайон Первомайський, 20/75, на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн. (р/р 31218206700088 , банк: ГУДКСУ у Донецькій області , МФО 834016 , код ЄРДПОУ 37980439, отримувач: Харцизьке УК (м. Харцизьк), код класифікації доходів бюджету 22030001).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя:

07.10.2013