Ухвала суду № 33930510, 11.07.2013, Приморський районний суд м. Одеси

11.07.2013

Справа № 522/14786/13

Провадження по справі №2/522/8896/13

У Х В А Л А

11 липня 2013 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Абухін Р.Д. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2,- «Про стягнення заборгованості»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача по якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на ремонт квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у сумі 440 000 грн., на яку збільшилась вартість квартири, стягнути необхідні витрати на утримання квартири в сумі 18 119,10 грн., стягнути судові витрати.

Одночасно, під час звернення до суду позивач подав до суду письмову заяву, по якій просить суд накласти арешт на АДРЕСА_1; заборонити ОСОБА_2 здійснювати будь-які ремонтні роботи та дії по переплануванню у вищезазначеній квартирі.

Суддя, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позовних вимог не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

В заяві про забезпечення позову позивач не навів доказів чому не забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також позивач не надав доказів, що АДРЕСА_1 на даний час належить відповідачу по справі ОСОБА_2

Враховуючи, що ч. 1 ст. 151 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Окрім цього позивачем, в порушення ч.2 ст.151 ЦПК України не зазначено чому, на його думку, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і які є підстави для таких припущень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151-153, 209,210, 293 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Р.Д. Абухін