Ухвала суду № 33930289, 07.10.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2313/13-а

УХВАЛА

іменем України

"07" жовтня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Ротар М.М., секретарі Фінько О.П

За участю представника позивача Ягодіна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву директора Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» про забезпечення позову по адміністративні справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» до виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання рішень виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області № 107 від 23 липня 1999 року та № 58 від 25 квітня 2001 року в частині оформлення права власності і видачі акціонерному товариству відкритого типу «Міська універсальна торгівельна база» свідоцтв про право власності на склад та виробниче приміщення недійсними, визнання недійсними свідоцтв про право власності акціонерного товариства відкритого типу «Міська універсальна торговельна база» від 02 серпня 1999 року на склад та від 06 травня 2001 року на виробниче приміщення

В С Т А Н О В И В :

ПСП «Прогрес» звернулося до суду з позовом про визнання рішень виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області № 107 від 23 липня 1999 року та № 58 від 25 квітня 2001 року в частині оформлення права власності і видачі акціонерному товариству відкритого типу «Міська універсальна торгівельна база» свідоцтв про право власності на склад та виробниче приміщення недійсними, визнання недійсними свідоцтв про право власності акціонерного товариства відкритого типу «Міська універсальна торговельна база» від 02 серпня 1999 року на склад та від 06 травня 2001 року на виробниче приміщення

23 вересня 2013 року на адресу суду надійшло клопотання від директора ПСП «Прогрес», в якому він просив прийняти ухвалу суду про заборону продажу даного об'єкту та обладнання ковбасного цеху. Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що підприємству стало відомо, що даний об'єкт виставлений до продажу.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства Україна підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При цьому, Вищий адміністративний суд України в пункті 17 Постанови від 6 березня 2008 року N 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» зазначив, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тягар доказування покладається на особу, яка подала таку заяву. Доказування здійснюється за загальними правилами відповідно до статті 71 КАС України. Проте, позивачем не наведено жодних обґрунтованих підстав для забезпечення позову, які передбачені ч. 1 ст. 117 КАС України.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того оспорювані позивачем рішення та свідоцтва, що були видані на їх підставі стосуються таких об'єктів, як склад та виробниче приміщення, тоді як в своїй заяві позивач просить заборонити продаж даного об'єкту, при цьому не зазначаючи його адреси та обладнання ковбасного цеху, що взагалі не стосується розгляду даної справи.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги те, що позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.117, 118, 133, 160, 165 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання директора Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» про забезпечення позову по адміністративні справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» до виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання рішень виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області № 107 від 23 липня 1999 року та № 58 від 25 квітня 2001 року в частині оформлення права власності і видачі акціонерному товариству відкритого типу «Міська універсальна торгівельна база» свідоцтв про право власності на склад та виробниче приміщення недійсними, визнання недійсними свідоцтв про право власності акціонерного товариства відкритого типу «Міська універсальна торговельна база» від 02 серпня 1999 року на склад та від 06 травня 2001 року на виробниче приміщення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Ротар