Постанова № 33929312, 21.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 серпня 2013 року № 826/5688/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1про виключення майна з акту опису та арешту майна від 11.02.2013 р. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Авто Просто", (надалі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, (надалі - третя особа), про виключення майна з акту опису та арешту майна від 11.02.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не мав законного права та підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувача, який не є заставодержателем.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки діяв у спосіб та в межах, визначених чинним законодавством України.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 27.05.2013 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ „Авто Просто" та ОСОБА_1 29 липня 2010 року було укладено Угоду № 0325875, на придбання автомобіля Кіа Сид через систему АВТОТАК, яку адмініструє позивач.

На виконання сторонами умов Угоди №0325875 ОСОБА_1 одержав право на отримання автомобіля, обравши інший автомобіль ніж передбачено Угодою, скориставшись своїм правом, що передбачено ст. 4 Угоди та отримав у свою власність автомобіль марки КІА Cerato, кузов НОМЕР_3, 2010 року випуску, оранжевого кольору.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Угодою №0325875 між ТОВ „Авто Просто", як заставодержателем, та ОСОБА_1, як заставодавцем, укладено Договір застави від 16.09.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (надалі - Договір застави).

Відповідно до Договору застави, заставодавець передав в заставу заставодержателю автомобіль марки КІА Cerato, кузов НОМЕР_3, 2010 року випуску, оранжевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності заставодавцю. Цей Договір діє до повного виконання заставодавцем всіх зобов'язань, передбачених цим Договором, Угодою та додатками.

З матеріалів справи вбачається, що Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ВП №34948479 від 31.10.2012 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1/2610/1249/2012, виданого 17.10.2012 р. Шевченківським районним судом м. Києва про конфіскацію 1/2 частки майна ОСОБА_1, що є його власністю в дохід держави.

11.02.2012 р. старшим державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві при примусовому виконанні зазначеного вище виконавчого листа №1/2610/1249/2012 складено Акт опису й арешту майна, згідно якого описано і накладено арешт на автомобіль марки КІА Cerato, кузов НОМЕР_3, 2010 року випуску, оранжевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", (надалі Закон), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з ч.1 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частинами 2 та 5 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

У відповідності до вимог ч.3 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження", для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

З вищенаведеного вбачається, що існує вичерпний перелік підстав, коли на заставлене майно боржника може бути звернено стягнення особою, яка не являться заставодержателем.

Відповідно до ч.1 ст.585 Цивільного кодексу України, право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

Судом встановлено, що виконавчий лист №1/2610/1249/2012, виданий 17.10.2012 р. Шевченківським районним судом м. Києва на підставі Вироку від 21.06.2012 року, а тому зазначений вище Договір застави був укладений та нотаріально посвідчений раніше, ніж було винесено судове рішення, по примусовому виконанню якого, було накладено арешт на автомобіль марки КІА Cerato, кузов НОМЕР_3, 2010 року випуску, оранжевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1

Суд дійшов до висновку, що позивач надав суду належні та достатні доводи та докази в обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог, які не спростовано відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження", про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість включення до Акту опису й арешту майна від 11.02.2013 року автомобіля марки КІА Cerato, кузов НОМЕР_3, 2010 року випуску, що перебував у заставі позивача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, зокрема, пояснень та доказів наданих представником позивача в обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст.94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Виключити з акту опису та арешту майна від 11.02.2013 року складеного державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві при виконанні виконавчого проваження №34948479 з примусового виконання виконавчого листа №1/2610/1249/2012, виданого 17.10.2012 р. Шевченківським районним судом м. Києва про конфіскацію 1/2 частки майна ОСОБА_1, що є його власністю в дохід держави, транспортний засіб - автомобіль марки КІА Cerato кузов НОМЕР_3, 2010 року випуску, оранжевого кольору, д.н.з. НОМЕР_2, зареєстрований 15 вересня 2010 року, який належить на праві власності ОСОБА_1.

3. Судові витрати в сумі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (ідентифікаційний номер35509011) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко