Постанова № 33929152, 01.10.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Справа № 803/1932/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

за участю представника позивача Копка О.В.,

представника відповідача Грома Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Державного підприємства "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (Володимир-Волинська ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Державного підприємства "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" (ДП "Володимир-Волинське лісомисливське господарство") про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника в сумі 191 182 грн. 98 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач є суб'єктом господарювання, перебуває на обліку як платник податків у Володимир-Волинській ОДПІ. В порушення норм податкового законодавства не виконує свого обов'язку щодо своєчасності та повноти сплати податків до бюджету. Податковий борг по податку з доходів фізичних осіб становить 191 182 грн. 98 коп. Вжиті Володимир-Волинською ОДПІ заходи не спричинили погашення податкового боргу, який позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову від 24 вересня 2013 року (а.с.18-20) відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Як встановлено підпунктом 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21 грудня 2000 року (Закон № 2181) податкові вимоги мають містити суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій. Відповідно до підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 цього ж Закону у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги. Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону податкові вимоги повинні містити конкретну суму податкового боргу, яка виникла за певний період часу, який сплинув до моменту винесення першої та другої податкової вимоги. Оскільки податковим органом не виставлялася податкова вимога щодо податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 191 182 грн. 98 коп., а податкова вимога № 8 від 04 липня 2012 року містить відомості щодо наявності у відповідача заборгованості перед бюджетом в сумі 3 091 грн. 80 коп., тому підстави для задоволення даного позову відсутні.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримує повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнає з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову. Водночас, проти наявності у відповідача податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 191 182 грн. 98 коп. не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що ДП "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" зареєстроване виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради Волинської області як юридична особа; ідентифікаційний код 00991516; місцезнаходженням суб'єкта господарювання значиться: Волинська область, Володимир-Волинський район, місто Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 130; перебуває на податковому обліку в Володимир-Волинській ОДПІ з 13 жовтня 1995 року, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 393978, довідкою позивача від 21 серпня 2013 року за № 1025/18-011 (а.с.6, 7).

Відповідно до довідки Володимир-Волинської ОДПІ № 1364/17-08 від 05 вересня 2013 року станом на 01 січня 2013 року за відповідачем рахувався податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 154 877 грн. 86 коп. У червні 2013 року податковим органом здійснено перерахунок вказаного боргу, який становив 191 182 грн. 98 коп. (а.с.8).

Із листа відповідача ДП "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" від 30 липня 2013 року за № 01/139 вбачається, що відповідач підтвердив суму податкового боргу по вказаному податку, яка становить 191 182 грн. 98 коп., підставою виникнення заборгованості вказав недостатність коштів у підприємства (а.с.9-10).

01 січня 2011 року втратив чинність Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21 грудня 2000 року та набрав чинності Податковий кодекс України (ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Сума грошового зобов'язання, згідно з підпунктом 14.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога- письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 04 липня 2012 року було виставлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 8, відповідно до якої за останнім, рахувався податковий борг за узгодженим грошовим зобов'язанням в сумі 3 098 грн. 80 коп. (а.с.11).

Податковий борг відповідача з 04 липня 2012 року по 27 червня 2013 року не переривався і ця обставина спростована його представником не була.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 71 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги про стягнення з ДП "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 191 182 грн. 98 коп. підлягають до задоволення.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" (Волинська область, Володимир-Волинський район, місто Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 130, ідентифікаційний код 00991516) в доход держави (рахунок № 33219800700003 / Володимир-Волинське УК / м. Володимир-Волинський / код платежу 11010100, код одержувача 37950294, банк ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 191 182 грн. 98 коп. (сто дев'яносто одну тисячу сто вісімдесят дві гривні дев'яносто вісім копійок) податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 04 жовтня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова