Постанова № 33928987, 23.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2013 р. 15:30 Справа №801/588/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства фірми «Меганом»

до Державної податкової інспекції у м. Алушта Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.12р. №0009622301 та №0009632301

за участю:

представника позивача - Басараб Л.В., довіреність №б/н від 21.01.13р.;

представника відповідача - не з'явився;

експерта - ОСОБА_2, свідоцтво НОМЕР_1;

Суть спору: Приватне підприємство фірма «Меганом» (далі - позивач, ПП фірма «Меганом») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим ДПС (далі -ДПІ у м. Алушта АР Крим ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.12р. №0009622301, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 125103,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 25591,00грн., №0009632301, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 114355,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 10140,00грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.01.13р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до Ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.09.13р. проведено заміну первинного відповідача по справі на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Алушта Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - відповідач).

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та експерта, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма «Меганом» 03.12.1997р. зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Алуштинської міської ради АР Крим у якості юридичної особи (а.с. 21, том 1).

Відповідно до Довідки про включення до ЄДРПОУ видами діяльності ПП фірма «Меганом» є:

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

47.62 Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах (а.с. 23, том 1).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів, у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

У період з 26.10.12р. по 01.11.12р. посадовими особами ДПІ у м. Алушта АР Крим ДПС була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з БВП «Строитель-плюс», ПП «Ротонда торг», ПП «Комманд», ПП «Визит Торг», ПП «Пан-буд» за період 01.01.09р. по 31.03.12р. За результатами перевірки було складено акт від 07.11.12р. №936/22/25135913 (а.с.25-37, том 1).

Перевіркою було встановлено порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 655, 656, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП фірма «Меганом» від контрагентів - БВП «Строитель-плюс», ПП «Ротонда торг», ПП «Комманд», ПП «Визит Торг», п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 121615,00грн., в т.ч.: за 1 півріччя 2010 року - в сумі 1562,00грн., за 9 місяців 2010 року - в сумі 4896,00грн., за 2010 рік - в сумі 23938,00грн., за 2 квартал 2011 року - в сумі 17633,00грн., за 2-3 квартали 2011 року - в сумі 47534,00грн., за 2-4 квартали 2011 року - в сумі 81052,00грн., за 1 квартал 2012 року - в сумі 16625,00грн.;

- ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 655, 656, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП фірма «Меганом» від контрагентів - БВП «Строитель-плюс», ПП «Ротонда торг», ПП «Комманд», ПП «Визит Торг», ПП «Пан-буд», п. 1.3, п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України, що привело до заниження ПДВ в загальній сумі 125103,00грн., в т.ч.: за травень 2010 року - в сумі 1250,00грн., за червень 2010 року - в сумі 2667,00грн., за липень 2010 року - в сумі 5592,00грн., за вересень 2010 року - 5872,00грн., за жовтень 2010 року - 3333,00грн., за листопад 2010 року - 9234,00грн., за грудень 2010 року - 9733,00грн., за лютий 2011 року - 2800,00грн., за квітень 2011 року - 3333,00грн., за травень 2011 року - 7455,00грн., за червень 2011 року - 9167,00грн., за липень 2011 року - 8750,00грн., за серпень 2011 року - 6833,00грн., за вересень 2011 року - 10417,00грн., за жовтень 2011 року - 3917,00грн., за листопад 2011 року - 8000,00грн., за грудень 2011 року - 10917,00грн., за січень 2012 року - 7500,00грн., за лютий 2012 року - 8333,00грн.

На підставі зазначених порушень відповідачем, були винесені податкові повідомлення-рішення від 23.11.12р. №0009622301, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 125103,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 25591,00грн. (а.с. 41, том 1), №0009632301, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 114355,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 10140,00грн. (а.с. 42, том 1).

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було зроблено висновок про завищення позивачем витрат на придбання товарів (робіт, послуг) і витрат, що враховуються для визначення об'єкту оподаткування на загальну суму 495750,00грн.

Відповідачем вказується, що порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, у тому числі, контрагентів позивача - БВП «Строитель-плюс», ПП «Ротонда торг», ПП «Комманд», ПП «Визит Торг», ПП «Пан-буд». Зазначено, що діяльність вказаного контрагента позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової ї вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру. До того ж, зазначений контрагент не має основного стану.

Такі висновки відповідач зробив на підставі:

- акту від 06.04.12р. №21/22/37081614 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Пан-буд», з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 06.04.12р. №26/22/37081939 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Визит Торг», з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 06.04.12р. №32/22/37081766 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Комманд», з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 06.04.12р. №33/22/36165656 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Ротонда торг», з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 11.04.12р. №37/22/31263808 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки БВП «Строитель-плюс», з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.».

Також, відповідач посилається на те, що вказані підприємства є - «вигодо набувачами» у зв'язку з порушенням кримінальної справи №69-0146,за обвинуваченням директора ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_3, за ч.3 ст.212 КК України та інших осіб, у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

Як наслідок, відповідачем зроблено висновок про те, що БВП «Строитель-плюс», ПП «Ротонда торг», ПП «Комманд», ПП «Визит Торг», ПП «Пан-буд» проводять діяльність, спрямовану на отримання податкової вигоди шляхом формування штучного податкового кредиту з ПДВ.

При чому в акті перевірки використані матеріали досудового слідства по вказаній кримінальній справі.

У зв'язку з зазначеним, відповідачем правочини між позивачем так контрагентом визнано нікчемними відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 203, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, як такі, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, а також моральним засадам суспільства, при цьому як зазначає Відповідач визнання таких правочинів судом не вимагається.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону (п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

П.п. 5.3.9 п.5.3 т. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинного документу, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинам 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже зазначений закон визначає вимоги саме до документів бухгалтерського обліку, а не податкового.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.199р. №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.11р.) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість, ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку і здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послу у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Кодексу встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

На підтвердження формування податкового кредиту, позивачем до податкового органу були надані податкові накладні, виписані контрагентом, платіжні доручення про перерахування позивачем грошових коштів на рахунки контрагентів за укладеними договорами, а також надані видаткові накладні.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної - вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (ч.5 п.п.7.2.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні положення викладені в нормах Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.11р.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) пері оду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почеши використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктами 201.4, 201.5, 201.6 статті 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженим и зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

02.02.12р. між ПП «Комманд» (Продавець) та ПП фірма «Меганом» (Покупець) був укладений договір постачання запчастин, канцтоварів №71 (а.с. 156-157, том 9).

За вказаним договором ПП «Комманд» було поставлено на адресу позивача товару на суму 20833,33грн. без урахування ПДВ (ПДВ 4166,67грн.), про що свідчать податкові та видаткові накладні, які оформлені відповідно до вимог законодавства (а.с. 115, 121, 125, 127, том 2).

Придбаний товар у лютому 2012 року був реалізований позивачем ВАТ «Шархинський кар'єр» (а.с. 141-145, том 9).

Також ПП «Комманд» були надані транспортні послуги на суму 20833,33грн. без урахування ПДВ (ПДВ 4166,67грн.), що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 250, 252, 256, том 3) та товарно-транспортними накладними (а.с. 143-145, том 4).

Позивач погасив свою заборгованість перед ПП «Комманд» в сумі 50000,00грн. готівковими коштами, шляхом внесення в касу ПП «Комманд». Зазначені суми знайшли своє відображення в авансових звітах осіб, яким видавались грошові кошти (а.с. 116, 122, 126, том 2).

Дані операції знайшли своє відображення в бухгалтерському звіті позивача по рах. 372 «Розрахунки з підзвітними особами» в повному обсязі.

Загалом ПП «Комманд» виписало позивачу податкових накладних на загальну суму 50000,00грн., в т.ч. ПДВ в сумі 8333,34грн. (а.с. 115, 117, 119, 121, 123, 125, том 2), які знайшли своє відображення в податковому звіті підприємства.

18.11.11р. між ПП «Визит Торг» (Продавець) та ПП фірма «Меганом» (Покупець) був укладений договір постачання запчастин, канцтоварів (а.с. 157, том 9).

За вказаним договором ПП «Визит Торг» було поставлено на адресу позивача товару на суму 74999,98грн. без урахування ПДВ (ПДВ 15000,02грн.), про що свідчать податкові та видаткові накладні, які оформлені відповідно до вимог законодавства (а.с. 127, 129, 131, 143, 145, 142, 149, 151, том 2).

Придбаний товар був реалізований позивачем ВАТ «Шархинський кар'єр» (а.с. 40-48, том 7, а.с. 132-134, том 9).

Також ПП «Визит Торг» були надані ремонтні та транспортні послуги на загальну суму 36249,99грн. без урахування ПДВ (ПДВ 7250,01грн.), що підтверджується актами надання послуг (а.с. 217, 232, 234, 236, 244, 246, том 3) та товарно-транспортними накладними (а.с. 146-150, том 4).

Позивач погасив свою заборгованість перед ПП «Визит Торг» в сумі 133500,00грн. готівковими коштами, шляхом внесення в касу ПП «Визит Торг». Зазначені суми знайшли своє відображення в авансових звітах осіб, яким видавались грошові кошти (а.с. 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, том 2).

Дані операції знайшли своє відображення в бухгалтерському звіті позивача по рах. 372 «Розрахунки з підзвітними особами» в повному обсязі.

Загалом ПП «Визит Торг» виписало позивачу податкових накладних на загальну суму 133500,00грн., в т.ч. ПДВ в сумі 22250,03грн. (а.с. 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, том 2), які знайшли своє відображення в податковому звіті підприємства.

12.10.10р. між ПП «Ротонда торг» (Продавець) та ПП фірма «Меганом» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу канцтоварів, запчастин №88. Сплата поз зазначеному договору здійснюється в розмірі 20000,00грн. Строк дії договору з 12.10.10р. по 20.10.10р. (а.с. 83, том 3).

03.05.10р. між ПП «Ротонда торг» (Продавець) та ПП фірма «Меганом» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу канцтоварів №739. Строк дії договору з 03.05.10р. по 31.12.10р. (а.с. 84, том 3).

12.10.10р. між ПП «Ротонда торг» (Продавець) та ПП фірма «Меганом» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу канцтоварів, запчастин №88. Сплата поз зазначеному договору здійснюється в розмірі 20000,00грн. Строк дії договору з 12.10.10р. по 20.11.11р. (а.с. 160, том 9).

За вказаними договорами ПП «Ротонда торг» було поставлено на адресу позивача товару на суму 219666,67грн. без урахування ПДВ (ПДВ 42233,34грн.), про що свідчать податкові та видаткові накладні, які оформлені відповідно до вимог законодавства (а.с. 155, 157, 159, 181, 183, 189, 193, 195, 197, 199, 207, 209, 215, 218, 220, 225, 228, 230, том 2).

Придбаний товар був реалізований позивачем ВАТ «Шархинський кар'єр» (а.с. а.с. 25-33, 37-39, а.с. том 7, а.с. 132-134, том 9).

Також ПП «Ротонда торг» були надані консультаційні та транспортні послуги на загальну суму 131666,64грн. без урахування ПДВ (ПДВ 23000,03грн.), що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 136, 159, 162-163, том 3), актами надання послуг (а.с. 181, 185, 187, 191, 201, 203, 207, том 3), актом про приймання виконаних робіт (наданих послуг) (а.с. 102, том 4) та товарно-транспортними накладними (а.с. 151-160, том 4).

Позивач погасив свою заборгованість перед ПП «Ротонда торг» в сумі 421600,00грн. готівковими коштами, шляхом внесення в касу ПП «Ротонда торг». Зазначені суми знайшли своє відображення в авансових звітах осіб, яким видавались грошові кошти (а.с. 154, 156, 158, 160, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 217, 219, 222, 224, 226, 227, 229, 231, том 2).

Дані операції знайшли своє відображення в бухгалтерському звіті позивача по рах. 372 «Розрахунки з підзвітними особами» в повному обсязі.

Загалом ПП «Ротонда торг» виписало позивачу податкових накладних на загальну суму 421600,00грн., в т.ч. ПДВ в сумі 70266,70грн. (а.с. 153, 156, 157, 159, 177, 179, 181, 183, 185, оборот а.с. 187, а.с. 189, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 215, 218, 220, оборот а.с. 221, а.с. 223, 225, 228, 230, том 2), які знайшли своє відображення в податковому звіті підприємства.

01.02.08р. між ОСОБА_4 (Орендодавець) та ПП фірма «Меганом» (Орендар), в комерційних цілях, був укладений договір оренду будинку, площею 18,3 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1. Розмір орендної плати складає 70,00грн./ кв.м. (а.с. 103-106, том 4).

В матеріалах справи знаходиться акт приймання виконаних підрядних робіт за травень 2011 року на суму 27730,80грн., в т.ч. ПДВ в сумі 4621,80грн., який підписаний від імені Замовника - ПП фірма «Меганом» і Генпідрядника - ПП «Пан Буд», та скріплений печатками сторін, згідно якого ПП «Пан Буд» виконав для ПП фірма «Меганом» ремонт дворового покриття від дороги на обекті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.107-110, том 4).

Також в матеріалах справи знаходяться підсумкова відомість ресурсів, договірна ціна, локальний кошторис, підписаний сторонами, що підтверджує факт виконання зазначених робіт (а.с. 111-122, том 4).

Позивач погасив свою заборгованість перед ПП «Пан Буд» в сумі 2773080,00грн. готівковими коштами, шляхом внесення в касу ПП «Пан Буд». Зазначені суми знайшли своє відображення в авансових звітах осіб, яким видавались грошові кошти (оборот а.с. 232, а.с. 233, том 2).

Дані операції знайшли своє відображення в бухгалтерському звіті позивача по рах. 372 «Розрахунки з підзвітними особами» в повному обсязі.

ПП «Пан Буд» виписало ПП фірма «Меганом» податкову накладну №97 від 31.06.11р. на загальну суму 27730,80грн., в т.ч. ПДВ в сумі 4621,80грн. (а.с. 232, том 4), яка знайшла своє відображення в податковому звіті підприємства.

01.06.10р. між БВП «Строитель-плюс» (Виконавець) та ПП фірма «Меганом» (замовник) укладено договір про надання транспортних послуг №19/а. Сплата за зазначеним договором є договірною (1 км. пробігу - 0,85грн.). Строк дії договору з 01.06.10р. по 31.12.10р. (а.с. 85, том 3).

За вказаний період БВП «Строитель-плюс» надало позивачу транспортних послуг з перевезення ТМЦ (запчастин, канцтоварів). на загальну суму 77293,79грн. без урахування ПДВ (106654,79грн.-29361,00грн.). Даний факт підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та товарно-транспортними накладними (а.с. 112, 116, 122, 125, 130, 133, 134, том 3, а.с. 135-142, том 4).

З матеріалів справи також вбачається, що БВП «Строитель-плюс» виконав для позивача підрядні роботи на суму 29361,00грн., ПДВ в сумі 5872,20грн., всього на суму 35233,20грн. Даний факт підтверджується актом за вересень 2010 року приймання виконаних підрядних робіт, який підписаний від імені Замовника - ПП фірма «Меганом» та Генпідрядника - БВП «Строитель-плюс» і скріплений печатками сторін, згідно якого БВП «Строитель-плюс» виконав для ПП Фирма «Меганом» ремонтні роботи на об'єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (орендовані приміщення для подальшого використання в комерційних цілях за договором оренди будівлі, укладеного ПП фірма «Меганом» з ОСОБА_4.) (а.с. 105-108, том 3).

Також в матеріалах справи знаходяться документи, що підтверджують факт виконання підрядних робіт: підсумкова відомість ресурсів, договірна ціна, локальний кошторис №2-1-1 на ремонтні роботи (а.с.88-104, том 3). Документи підписані від імені сторін та скріплені печатками.

Позивач погасив свою заборгованість перед БВП «Строитель-плюс» в сумі 127985,76грн. готівковими коштами, шляхом внесення в касу БВП «Строитель-плюс». Зазначені суми знайшли своє відображення в авансових звітах осіб, яким видавались грошові кошти (а.с. 246, 248, 250, том 2, а.с. 57, 58, 63-66, 69-73, 76-81, том 3).

Загалом БВП «Строитель-плюс» виписало позивачу податкових накладних на загальну суму 127985,76грн., в т.ч. ПДВ в сумі 21330,97грн. (а.с. 247, 249, 251, том 2, а.с. 123, 124, 126, 131, 132, 135, том 3), які знайшли своє відображення в податковому звіті підприємства.

В матеріалів справи знаходяться договори купівлі-продажу, податкові та видаткові накладні, відповідно до яких, позивач, в періоді, що перевірявся, реалізовував своїм покупцям папір, бланки, печатну продукцію і канцтовари (том, 7, 8, а.св.с 1-192, том 9, а.с. 37-40, том 1)

Судом було перевірено факт здійснення господарських операцій та встановлено, що товар від контрагентів позивач отримав, що підтверджується видатковими накладними, та сплатив вартість товару, в тому числі ПДВ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.02.13р. по справі було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручили ТОВ «Науково-дослідна лабораторія судових експертиз».

На розгляд експерта були поставлені питання:

1) чи підтверджуються, в тому числі, документами бухгалтерського і податкового обліку позивача, факти:

- придбання;

- перевезення до місця зберігання;

- використання у власній господарській діяльності;

- сплати вартості

Товарів та виконання послуг за господарськими операціями, вказаними в акті перевірки від 07.11.12р. №936/22/25135913, якщо так, то якими саме документами це підтверджується?

2) чи відображені в бухгалтерському обліку позивача відомості про отримання товарів від підприємств, вказаних у акті перевірки від 07.11.12р. №936/22/25135913, та чи мав позивач виробничі та матеріальні ресурси, що були достатні: для використання придбаних у зазначених в акті перевірки контрагентів за період, вказаний в акті перевірки?

3) які саме консультативні послуги позивач отримував від контрагентів, зазначених в акті перевірки від 07.11.12р. №936/22/25135913, якими документами це підтверджується, яким чином отримання консультативних послуг пов'язано з господарською діяльністю позивача?

4) якими документами підтверджується отримання та використання в господарській діяльності позивача транспортних послуг?

5) на які саме цілі були використані отримані від контрагентів, висновки про нікчемність угод з якими зроблено в акті перевірки від 07.11.12р. №936/22/25135913, запасні частини для автотранспортних засобів?

6) які саме роботи виконано ПП «Пан-буд», БВП «Строітель-плюс», ПП «Визит Торг», як це відображено в обліку позивача, якими документами це підтверджується та чи пов'язані виконані роботи з господарською діяльністю позивача?

7) Чи відповідає обсяг виконаних робіт ПП «Пан-буд», БВП «Строітель-плюс», ПП «Визит Торг», обсягам, зазначеним в актах виконаних робіт?

8) чи підтверджуються первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача висновки за актом перевірки від 07.11.12р. №936/22/25135913?

02.08.13р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов висновок судової експертизи від 26.07.13р. №14 (а.с. 172-250, том 4, а.с. 1-58, том 5).

Вказаним висновком експерта встановлено:

Наданим на дослідження документами, в т.ч. документами бухгалтерського і податкового обліку позивача підтверджуються факти:

- придбання,

- перевезення до місця зберігання;

- використання у власній господарській діяльності;

- сплати вартості

- товарів та виконання послуг за господарськими операціями, вказаними в акті перевірки від 07.11.12р. №936/22/25135913.

- В бухгалтерському обліку підприємства відображені в повному обсязі відомості про отримання товарів от підприємств, зазначених в акті перевірки от 07.11.12р. №936/22/25135913.

- Факт надання консультативних послуг підтверджується наданим на дослідження актом здачі-приймання наданих послуг №ОУ-1652 від 26.07.10гр., виписаним на адресу позивача податковою накладною, здійсненою позивачем сплатою.

- Наданими на дослідження документами позивача (ТТН, Акти здачі-приймання наданих послуг) підтверджується отримання та використання в господарській діяльності ПП фірма «Меганом» транспортних услуг.

- Згідно наданим на дослідження документам, приобретенные ЧП Фирма «Меганом» запчастини для автотранспортних засобів були реалізовані ВАТ «Шархинський кар'єр».

- ПП «Пан Буд», БВП «Строітель-плюс», ПП «Визит Торг» виконано для позивача наступні види робіт (надано послуг): реалізацію ТМЦ на адресу ПП фірма «Меганом», надання транспортних послуг, а також виконання підрядних робіт.

- Наданими на дослідження первинними документами бухгалтерського і податковго обліку позивача висновки в акті перевірки від 07.11.12р. №936/22/25135913 не підтверджуються.

Відповідно до ч.5 ст.82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим.

Згідно з ч. 1ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд частково не погоджується із зазначеним висновком експерта, а саме.

Як було зазначено вище, у періоді, що перевірявся, ПП «Визит Торг» були надані позивачу ремонтні послуги з обслуговування оргтехніки на суму 5000,00грн. (без урахування ПДВ), що підтверджується актом надання послуг від 23.11.11р. №1409 (а.с. 217, том 3).

Позивачем, в підтвердження використання зазначених послуг в своїй господарській діяльності, був наданий договір постачання (в тому числі, надання послуг) від 22.11.11р. №74, який був укладений позивачем з ТОВ «Багз-Бастерс», рахунок про сплату від 10.11.11р. №1342 та податкова накладна від 21.11.11р. №75 (а.с. 37-39, том 10).

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній відповідний договір між позивачем і ПП «Визит Торг» про надання ремонтних послуг з обслуговування оргтехніки, в договорі постачання від 22.11.11р. №74 не зазначено, які саме послуги позивач зобов'язується надати ТОВ «Багз-Бастерс», рахунок про сплату за договором від 22.11.11р. №74 датований 10.11.11р., податкова накладна в підтвердження надання послуг №75 виписана 21.11.11р., тоді як сам договір укладений 22.11.11р.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем, за договором від 22.11.11р. №74 надавались ТОВ «Багз-Бастерс» ті ж самі послуги, що були ним отримані від його контрагента - ПП «Визит Торг».

З наведеного вище вбачається, що позивачем не наведено достатньо доказів щодо підтвердження використання отриманих від ПП «Визит Торг» послуг в своїй господарській діяльності, а отже ним було неправомірно віднесено до складу валових витрат у періоді, що перевірявся 5000,00грн.

Також, 26.07.10р. позивачем було отримано консультативній послуги від ПП «Ротонда Торг» на суму 13333,33грн. (без урахування ПДВ), що підтверджується актом про приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 26.07.10р. (а.с. 102, том 4).

Позивачем, в підтвердження використання зазначених послуг в своїй господарській діяльності, були надані матеріали проведення семінару «Технології ефективних продаж» (а.с. 5-36, том 10).

В експертному висновку від 26.07.13р. №14 зазначено, що визначити які саме консультативні послуги були надані позивачу контрагентом - ПП «Ротонда Торг», а також яким чином отримання консультативних послуг пов'язано з господарською діяльністю позивача, експертом не вирішувалось, оскільки не потребує спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку та звітності.

Враховуючи, що експертом зазначене питання не досліджувалось, а з наданих позивачем матеріалів проведення семінару «Технології ефективних продаж» не можливо визначити обсяг господарської операції та як отримані ПП фірма «Меганом» консультативні послуги використовувались у його господарській діяльності, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат у періоді, що перевірявся 13333,33грн.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р., №334/94-ВР (в редакції від 08.07.10р.) прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Пунктом 10 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено ставку податку на прибуток підприємств з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки.

Відповідно до п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З наведених норм вбачається, що в періоді, що перевірявся, по відносинам із ПП «Ротонда Торг» позивачу було правомірно нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 3333,00грн. (25% від 13333,33грн.) та штрафних санкцій в сумі 833,00грн., та по взаємовідносинам із ПП «Визит Торг» - 1150,00грн. (23% від 5000,00грн.). Загалом 5316,00грн.

Судом встановлено, що спірні суми ПДВ включені за фактом отримання від постачальника - БВП «Строитель-плюс», ПП «Ротонда торг», ПП «Комманд», ПП «Визит Торг», ПП «Пан-буд», податкових накладних , які є належним чином оформленими.

Таким чином, висновки відповідача не відповідають зазначеним приписам Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Закон України «Про податок на додану вартість», а саме п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7, єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України також передбачає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладним и чи митними деклараціями (іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 2 91 цього Кодексу).

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Крім того, законом не передбачений зв'язок між виникненням права платника податку на податковий кредит та наданням податкової звітності його контрагентом.

На час виписки податкових накладних та отримання зазначеної податкової накладної позивач є платником податку на додану вартість.

Таким чином, позивачем, під час формування податкового кредиту, булу дотримані положення Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З наведеного вище вбачається, що контрагент позивача, як юридична особа, наділений цивільною правоздатністю та дієздатністю, має відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Відповідно до статей 204, 205 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою для здійснення підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави недійсності господарського зобов'язання також встановлені ч.1 статті 207 ГК України, також до них законом віднесено вчинення угод з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави.

У судовому засіданні що на підтвердження господарських операцій, що відбулися у перевіряємий відповідачем період, були надані копії відповідних банківських виписок та інших первинних документів. Всі первинні документи, що підтверджують здійснення між позивачем та контрагентом вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Судом також враховано, що у разі коли встановлюється, що правочин вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК. Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Суд також враховує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків, що відображено в бухгалтерському обліку платника податків , що під час судового розгляду було доведено позивачем, а саме наданим документами оприбуткування придбаного товару та його подальше використання в господарські діяльності.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд зазначає, що у рішенні від 22.01.09р. по справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), що компанія-заявник (покупець) не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок сплачувати ПДВ повторно разом з пенею (п.71 рішення).

Крім того Європейським судом з прав людини висловлюється думка про те, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника (покупця), що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Також Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «ІНТЕРСПЛАВ проти України» (заява № 803/02) від 09.01.07р. зазначає, що платник податків, який добросовісно придбав товар у особи, яка порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності у тому випадку, коли здійснював реальну господарську операцію і не знав про дефекти правового статусу свого контрагента.

Крім того, у цьому ж рішенні суд зазначає, що можливість притягнути до відповідальності покупця може виникнути лише у разі обізнаності покупця, проте також зазначає, що отримання таких відомостей покупцем є можливим тільки у разі наявності у покупця відповідної компетенції (п. 37, 38 рішення).

Отже з урахування положень рішень цієї судової установи судом робиться висновок про те, що з наявності взаємовідносин між контрагентами не випливає обов'язок будь-якої сторони щодо перевірки дотримання іншою стороною податкової дисципліни.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, суд приходить до висновку про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового Кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Таким чином, суд вважає, необґрунтованими висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за період,що перевірявся.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.12р. №0009622301, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 125103,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 25591,00грн. та №0009632301 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 109872,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 9307,00грн.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи майновий характер спору,суд вважає за можливим стягнути на користь позивача з Державного бюджету України 2104,54грн. судових витрат та 10841,44грн. витрат на проведення експертизи.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно із наданою судовим експертом рахунком від 01.08.13р. №22, калькуляції витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, експертом проведено експертизу за нормативної вартості експерто-години 73,70 грн. і витрачено на її проведення 150 години дослідження, що складає 11055,00грн.(а.с.67-68, том 5).

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710.

Фактична сплата позивачем вартості проведеної експертизи підтверджується матеріалами справи.

Проведення експертизи було призначено за клопотанням позивача по справі.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача шляхом безспірного списання з рахунків відповідача 2104,54грн. судових витрат та 10841,44грн. витрат на проведення експертизи.

В судовому засіданні 23.09.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 30.09.13р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим ДПС від 23.11.12р. №0009622301, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 125103,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 25591,00грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим ДПС від 23.11.12р. №0009632301 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 109872,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 9307,00грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства фірми «Меганом» (98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна, 24, і.н. 25135913) шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Алушта Головного управління Міндоходів в АР Крим 2104,54грн. судових витрат та 10841,44грн. витрат на проведення експертизи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.