Рішення № 33927914, 07.10.2013, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1086/13-ц

2/683/638/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Загоруйко О.В.

з участю: представника позивача Галюка В.В.;

відповідачки ОСОБА_2 та її представника - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про розірвання кредитного договору та додаткової угоди, звільнення від відповідальності за порушення зобов»язання, визначення порядку виплати заборгованості,

в с т а н о в и в:

В квітні 2013 року ПАТ КБ «Надра» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №29/12/2006/980-К/443, укладеним 29 грудня 2006 року між ПАТ КБ «Надра» та відповідачкою, в розмірі 293146 грн. 70 коп., з яких: заборгованість по кредиту - 132666 грн. 65 коп.; заборгованість по відсотках - 112921 грн. 68 коп.; заборгованість по комісії - 2109 грн. 42 коп.; пеня - 21982 грн. 51 коп., штраф - 23466 грн. 44 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що ОСОБА_2, яка отримала кредит в розмірі 140000 грн. зі сплатою 20,49% річних за користування кредитними коштами на строк до 28 грудня 2016 року, не виконує належним чином зобов»язання з повернення грошових коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути, а також вимагає дострокового повного виконання від відповідачки зобов»язань за договором кредиту.

До початку розгляду судом справи по суті ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ПАТ КБ «Надра» і просить розірвати кредитний договір №29/12/2006/980-К/443, укладений 29 грудня 2006 року між нею та ПАТ КБ «Надра», розірвати додаткову угоду №1 від 15 жовтня 2010 року до вищезазначеного договору кредиту, а необхідну для погашення кредиту суму в розмірі 70000 грн. стягнути з неї із розстроченням платежів на строк 60 місяців (5 років) з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що вона не мала змоги вчасно погашати кредит через проблеми у сім»ї, зокрема у 2008 році їй довелося повертати з-за кордону доньку та хворого онука, на що витрачено значні кошти, у 2009 році захворів чоловік ОСОБА_4, на лікування якого також затрачено кошти, у 2010 році у неї загинув син, а в 2013 році - помер чоловік. Вказує, що якби вона могла передбачити те, що станеться у її сім»ї, то б ніколи не укладала договору кредиту. Тому, на підставі ст.ст.651, 652 ЦК України просить розірвати договір кредиту та додаткову угоду до нього у зв»язку із істотною зміною обстановки та визначити їй 60-місячний термін для погашення заборгованості перед банком, яку визнає на суму 70000 грн.

В ході судового розгляду справи ОСОБА_2 збільшила заявлені вимоги і остаточно просить на підставі ст.617 ЦК України звільнити її від відповідальності за порушення зобов»язання за договором кредиту від 29 грудня 2006 року через тяжкий випадок у її сім»ї та непереборну силу, на підставі ст.ст.651, 652 ЦК України розірвати кредитний договір №29/12/2006/980-К/443 від 29 грудня 2006 року та додаткову угоду до нього від 15 жовтня 2010 року в зв»язку із істотною зміною обстановки, а також визначити їй 60-місячний термін для погашення заборгованості перед банком лише по непогашеному тілу кредиту в сумі 132666 грн. 65 коп.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 19 серпня 2013 року вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Надра» про розірвання кредитного договору та додаткової угоди, звільнення від відповідальності за порушення зобов»язання, визначення порядку виплати заборгованості об»єднано в одне провадження із первісним позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_1 підтримав свій позов у повному обсязі та просить його задоволити, зустрічний позов ОСОБА_2 не визнав та просить відмовити в його задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_3 позов ПАТ КБ «Надра» визнали частково і просять стягнути з ОСОБА_2 лише заборгованість по тілу кредиту в сумі 132666 грн. 65 коп., зустрічний позов підтримали у повному обсязі та просять його задоволити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов ПАТ КБ «Надра» підлягає задоволенню у повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 грудня 2006 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №29/12/2006/980-К/443, за умовами якого позивач надав ОСОБА_2 на споживчі цілі кредит в сумі 140000 грн. строком до 28 грудня 2016 року зі сплатою 20,49% річних /п.п.1.1, 1.2, 1.3.1, 1.4 договору/. За умовами договору ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання повернути кредит та сплачувати відсотки за користування ним шляхом внесення щомісяця мінімально необхідного платежу в сумі 2848 грн. 12 коп. /п.3.3.1, 3.3.2, 4.3.3 договору/. Сторони також домовились, що позичальник буде щомісячно протягом всього терміну користування кредитними коштами сплачувати позивачу плату за управління кредитом (комісію) із розрахунку 0,1% (або 1,20% в рік) від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом (без урахування розміру відсотків, які позичальник повинен сплатити банку) /п.1.3.2 договору/. Крім того, сторони передбачили право банка вимагати дострокового виконання зобов»язання щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п.3.3.3 договору /п.4.2.4 договору/.

15 жовтня 2010 року між ВАТ КБ «Надра» правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №29/12/2006/980-К/443 від 29 грудня 2006 року за умовами якої відповідачці за період з листопада 2010 року по квітень 2011 року було надано відстрочку сплати частини необхідного платежу і з травня 2011 року затверджено графік погашення кредиту, процентів та комісії на строк дії договору кредиту, тобто до 28 грудня 2016 року. Цією угодою сторони переглянули також і відповідальність за невиконання умов договору кредиту та погодили, що у разі невиконання позичальником зобов»язань щодо строків та повноти сплати кредиту та процентів, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення; у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2-3.3.13, 3.3.15-3.3.22 цього договору, позичальник зобов»язаний сплатити штраф у розмірі 5% від суми залишку по кредиту, розрахованої на день порушення умов цього договору за кожний випадок, а у випадку прострочення позичальником виконання зобов»язання, визначеного в абз.1 п.2.4 цього договору на строк більше 30 календарних днів, позичальник, починаючи з 30-го дня прострочення, зобов»язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10% від суми несплаченого щомісячного платежу (несплаченої частини щомісячного платежу) за кожен випадок /п.п.4.1-4.3 додаткової угоди №1/.

ОСОБА_2 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання з повернення грошових коштів і з січня 2008 року перестала погашати тіло кредиту, а з січня 2012 року перестала сплачувати відсотки та комісію. Внаслідок цього, станом на 22 березня 2013 року утворилась заборгованість за кредитом, повернення якої позивач має право вимагати разом із достроковим погашенням кредиту.

Ці обставини підтверджуються: кредитним договором №29/12/2006/980-К/443 від 29 грудня 2006 року, додатковою угодою №1 до кредитного договору №29/12/2006/980-К/443 від 29 грудня 2006 року, додатком №1 до додаткової угоди №1, заявою-анкетою ОСОБА_2 на отримання кредиту, квитанцією про отримання ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 140000 грн., розрахунком заборгованості ОСОБА_2 за договором кредиту, свідоцтвом про державну реєстрацію ПАТ КБ «Надра», витягом із статуту ПАТ КБ «Надра».

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.611 ЦК Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Оскільки ОСОБА_2 належним чином не виконує взяті на себе зобов»язання за договором кредиту від 28 грудня 2006 року та додаткової угоди до нього, тому з неї має бути стягнута заборгованість за кредитом та достроково весь кредит, в тому числі відсотки за користування кредитом, комісія, пеня та штрафи.

При цьому, суд враховує відповідно до вимог ч.2 ст.214 ЦПК України висновки Верховного Суду України, викладені у рішенні №3-24гс/12, про те, що згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, і у межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №29/12/2006/980-К/443 від 29 грудня 2006 року, яка виникла станом на 22 березня 2013 року в сумі 293146 грн. 70 коп., з яких: заборгованість по кредиту - 132666 грн. 65 коп.; заборгованість по відсотках - 112921 грн. 68 коп.; заборгованість по комісії - 2109 грн. 42 коп.; пеня - 21982 грн. 51 коп., штраф - 23466 грн. 44 коп. (6633 грн. 33 коп. + 16833 грн. 11 коп.).

При вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов»язань не допускається.

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В силу ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов»язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У ч.2 ст.652 ЦК України вказано, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована особа не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована особа.

Відповідно до роз»ясень, даних в п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин», при вирішенні спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини, суд має враховувати положення ч.2 ст.652 ЦК України і виходити з того, що закон пов»язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.

ОСОБА_2 не було доведено жодної з умов, одночасна наявність яких необхідна для розірвання договору на вимогу заінтересованої сторони, які б давали суду підстави дійти висновку про розірвання кредитного договору від 28 грудня 2006 року та додаткової угоди до нього від 15 жовтня 2010 року у зв»язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

Посилання позивачки на сімейні проблеми, пов»язані із донькою Світланою, хворобою онука, смертю сина та чоловіка, через що змінився її матеріальний стан і що цього вона не могла передбачити на момент укладення договору кредиту, не є істотними обставинами в розумінні приписів ч.1 ст.652 ЦК України та не можуть бути визнані підставою для розірвання договору кредиту.

Не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_2 щодо звільнення її від відповідальності за порушення зобов»язання за кредитним договором відповідно до ч.1 ст.617 ЦК України в зв»язку із тим, що вона допустила прострочку виконання зобов»язання через проблеми у доньки Світлани, хворобу її онука та смерть сина і чоловіка.

Пунктом 5.1 додаткової угоди №1 від 15 жовтня 2010 року до договору кредиту №29/12/2006/980-К/443 від 29 грудня 2006 року сторони передбачили, що вони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов»язань за цим договором у випадку настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін, та які сторони не могли передбачити або запобігти. До таких обставин за цим договором належать: військові дії, незалежно від факту оголошення війни, повстання, стихійні лиха тощо.

Відповідно до ч.1 ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов»язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов»язання, якщо вона доведе, що це порушення сталось внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, виходячи із вищезазначеної норми закону та умов договору кредиту, на думку суду, сімейні проблеми позивачки, хвороба її онука та смерть родичів не є обставинами в розумінні ч.1 ст.617 ЦК України, які б звільняли її від відповідальності за невиконання зобов»язання.

Крім того, згідно положень ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

Що стосується вимог ОСОБА_2 щодо визначення їй 60-тимісячного терміну для погашення заборгованості перед банком лише по непогашеному тілу кредиту на суму 132666,65 грн., то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» стягнуто не тільки заборгованість по тілу кредиту, а й по відсотках, комісії, пені і штрафу. Крім того, питання щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення суду розглядається в порядку ст.373 ЦПК України на стадії виконання рішення суду.

При розподілі судових витрат, суд виходить із положень ст.88 ЦПК України та стягує з відповідачки на користь ПАТ КБ «Надра» 2931 грн. 47 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 525; 526; 530; 546; 549; 611; 617; 625; 627; 651; 652; 1048 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за договором кредиту №29/12/2006/980-К/443 від 29 грудня 2006 року, яка виникла станом на 22 березня 2013 року в сумі 293146 грн. 70 коп., з яких: заборгованість по кредиту - 132666 грн. 65 коп.; заборгованість по відсотках - 112921 грн. 68 коп.; заборгованість по комісії - 2109 грн. 42 коп.; пеня - 21982 грн. 51 коп., штраф - 23466 грн. 44 коп., а також 2931 грн. 47 коп. судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про розірвання кредитного договору та додаткової угоди, звільнення від відповідальності за порушення зобов»язання, визначення порядку виплати заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: