Рішення № 33927725, 30.09.2013, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/1605/13

381/5347/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2013 р. Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

при секретарі - Борщ Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держземагенства у Фастівському районі Київської області про визнання права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання права власності на присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідно до договору довічного утримання від 16.05.1998 р., укладеного між нею та ОСОБА_2, до неї перейшло право власності на будинок АДРЕСА_1, замість якого вона на підставі належно оформленого дозволу побудувала новий та 27.03.2002 р. зареєструвала в Фастівському МБТІ своє право власності на цей будинок. Звернувшись до Фастівського міськвиконкому по питанню отримання свідоцтва про право власності на належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1 вона отримала відмову, оскільки згідно з Державним актом на право приватної власності на землю присадибна земельна ділянка належить попередній власниці будинку ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Вважає, що при укладенні договору довічного утримання присадибна земельна ділянка, яка була приватизована ще в 1997 р., через неуважність нотаріуса не була включена в договір як невід'ємна частина будинку, який був розташований на цій ділянці і був її невід'ємною частиною. На підставі зазначеного просить визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, про день, час і місце слухання справи судом повідомлена належно, до суду подала заяву про слухання справи за її відсутності, позов підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час і місце слухання справи судом повідомлений належно, до суду подав заяву про слухання справи за його відсутності, просить винести рішення відповідно до діючого законодавства.

Дослідивши докази в справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.05.1998 р. позивачка ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 договір довічного утримання, який був посвідчений державним нотаріусом Фастівської міської нотаріальної контори, реєстр № 2-1469. Згідно цього договору ОСОБА_1 надавала ОСОБА_2 необхідну допомогу та здійснювала за нею необхідний догляд. ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 померла.

Відповідно до рішення Фастівського міськвиконкому від 23.02.1999 р. № 34/2 ОСОБА_1 отримала дозвіл на перебудову старого будинку по АДРЕСА_1, який її у власність передала ОСОБА_2 згідно договору довічного утримання. На підставі даного дозволу позивачка виготовила технічну документацію на будівництво нового житлового будинку і здійснила це будівництво у відповідності з цією документацією.

Як власник вказаного будинку, ОСОБА_1 27.03.2002 р. зареєструвала своє право власності на даний будинок в Фастівському МБТІ, про що зроблено запис в реєстрову книгу № 41, реєстр 60, а також замовила та отримала у Фастівському МБТІ виготовлений на її ім'я технічний паспорт на будинок від 15.06.2011 р.

Разом з тим, вказаний житловий будинок по АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 0,1500 га, яка належить не ОСОБА_1, а померлій ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2, яка в 1997 р. приватизувала цю ділянку на своє ім'я, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КВ № 293-24217388 від 22.05.1997 р., який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №000305.

Таким чином, на час укладення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору довічного утримання присадибна земельна ділянка була приватизована на ім'я ОСОБА_2 і мала бути включена в зазначений договір, однак через неуважність нотаріуса вона не була включена в цей договір як невід'ємна частина будинку, який був розташований на цій земельній ділянці і був її невід'ємною частиною.

Ст. 120 ч. 3 ЗК України, яка була чинною на час укладення вказаного договору довічного утримання, встановлено, що у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 на законних підставах є власником не тільки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а й власником розташованої за цією ж адресою присадибної земельної ділянки, тому за нею необхідно визнати право власності на присадибну земельну ділянку площею 0,1500 га цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка згідно Державного акту на право приватної власності на землю до цього часу належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 10, 212-215 ЦПК України, ст. 120 ч.3 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії КВ № 293-24217388 від 22.05.1997 р. належить ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М.Кравченко