Рішення № 33926820, 07.10.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2178/13-ц

(2/199/1641/13)

РІШЕННЯ

іменем України

„19" серпня 2013 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Спаї В.В.,

секретар - Пантелєєва Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 13.04.2012 р. між позивачем та ОСОБА_1 (відповідач -1) був укладений кредитний договір №44ф/К-0412, відповідно до якого (п. 1.1) відповідач - 1 отримав грошові кошти (70 000,00 грн.) на поточні потреби, взяв на себе зобов'язання вчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, повернути банку кредит, а також виконати інші умови договору. В подальшому сторони уклали додаткову угоду №1 від 12.07.2012 р. до кредитного договору, відповідно до якої процентна ставку за користування кредитом було збільшено до 30%, а термін дії кредитного договору продовжений до 12.10.2012 р.

13.04.2012 р. між позивачем, відповідачем -1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №01/П-44ф/К-0412, за яким (п. 2.1) поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за виконання позичальником в повному обсязі зобов'язань, що випливають з кредитного договору; 12.07.2012 р. між позивачем, відповідачем - 1 та відповідачем -2 було укладеного додаткову угоду до договору поруки, згідно умов якої процентну ставку за користування кредитом було збільшено до 30%, а термін дії договору поруки був продовжений до 12.10.2012 р.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки боржник та поручитель відповідають солідарно перед кредитором; поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник. Укладаючи договір поруки, сторони за ним також погодили, що (п. 4.3) у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання на користь банку протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання поручителем повідомлення про виконання зобов'язання за цим договором.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду позичальник порушив умови кредитного договору у частині обов'язку повернути грошові кошти, а також порушив порядок сплати процентів, нарахованих за кредитним договором; неодноразові повідомлення, які надсилалися банком позичальнику та поручителю, залишилися без задоволення, та за підрахунком позивача заборгованість за кредитним договором від 13 квітня 2012 року №44ф/К-0412 в розмірі 77 114,45 грн., яка склалася станом на 27.12.2012 р., з яких: заборгованість за простроченим кредитом - 70 000,00 грн., заборгованість по процентам - 4 418,03 грн.

Предмет позову становить вимога про стягнення зазначеної вище суми з відповідачів, як солідарних боржників; підставу позову становлять приписи ст.ст. 15, 16, 20, 509, 526, 543, 549, 554, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України.

У судове засідання позивач не з'явився, утім, в особі представника за довіреністю надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, та в якій не заперечував проти заочного розгляду справи та в якій просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені, повторно не з'явилися, причини неявки не повідомив, не надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, не скористалися правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Врахував заяву представника позивача та дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення позову повністю, виходячи з наступного (за ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Судом встановлено, що 13.04.2012 р. між позивачем та ОСОБА_1 (відповідач -1) був укладений кредитний договір №44ф/К-0412, відповідно до якого (п. 1.1) відповідач - 1 отримав грошові кошти (70 000,00 грн.) на поточні потреби, взяв на себе зобов'язання вчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, повернути банку кредит, а також виконати інші умови договору. В подальшому сторони уклали додаткову угоду №1 від 12.07.2012 р. до кредитного договору, відповідно до якої процентна ставку за користування кредитом було збільшено до 30%, а термін дії кредитного договору продовжений до 12.10.2012 р.

13.04.2012 р. між позивачем, відповідачем -1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №01/П-44ф/К-0412, за яким (п. 2.1) поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за виконання позичальником в повному обсязі зобов'язань, що випливають з кредитного договору; 12.07.2012 р. між позивачем, відповідачем - 1 та відповідачем -2 було укладеного додаткову угоду до договору поруки, згідно умов якої процентну ставку за користування кредитом було збільшено до 30%, а термін дії договору поруки був продовжений до 12.10.2012 р.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки боржник та поручитель відповідають солідарно перед кредитором; поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник. Укладаючи договір поруки, сторони за ним також погодили, що (п. 4.3) у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання на користь банку протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання поручителем повідомлення про виконання зобов'язання за цим договором.

Утім, позичальник порушив умови кредитного договору у частині обов'язку повернути грошові кошти, а також порушив порядок сплати процентів, нарахованих за кредитним договором; неодноразові повідомлення, які надсилалися банком позичальнику та поручителю, залишилися без задоволення; заборгованість за кредитним договором від 13 квітня 2012 року №44ф/К-0412 в розмірі 77 114,45 грн., яка склалася станом на 27.12.2012 р., з яких: заборгованість за простроченим кредитом - 70 000,00 грн., заборгованість по процентам - 4 418,03 грн.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідачі порушили умови договору, допустив його невиконання, та з урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, для суду вбачаються підстави для задоволення позову повністю.

Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, тому суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі та стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором, зазначеної вище.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» (ЄДРПОУ 36335426, місце знаходження: м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 45) заборгованість за кредитним договором від 13 квітня 2012 року №44ф/К-0412 в розмірі 77 114,45 грн., яка склалася станом на 27.12.2012 р., з яких: заборгованість за простроченим кредитом - 70 000,00 грн., заборгованість по процентам - 4 418,03 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» (ЄДРПОУ 36335426, місце знаходження: м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 45) судові витрати в розмірі 1 720,50 грн. щодо сплати судового збору з кожного з відповідачів окремо.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя