Вирок № 33926277, 04.10.2013, Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1488/13-к

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

"04" жовтня 2013 р.

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря - Дубравського С.В.,

прокурора - Козельчука Д.А.,

обвинуваченої - ОСОБА_6,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області кримінальне провадження № 12013060290000319 по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Меделівка Радомишльського району Житомирської області, українка, громадянка України, освіта неповна середня, не працює, не одружена, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 Житомирської області, раніше не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28.08.2013 року, близько 11 години ОСОБА_6, перебувала на березі ставка, який розташований в с. Вчорайше, Ружинського району, Житомирської області, де святкувала разом з ОСОБА_2 його день народження. В той же день та час у неї виник умисел на заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_2 шахрайським способом. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6, зловживаючи довірою ОСОБА_2 попросила в останнього мобільний телефон «NOKIA X 1-01», під приводом того, що їй необхідно здійснити телефонний дзвінок. ОСОБА_2 не знаючи про шахрайські дії ОСОБА_6, будучи введеним в оману добровільно передав свій мобільний телефон «NOKIA X 1-01» вартістю 356 гри . в який вставлено картку зовнішньої пам»яті ємністю 2 Гб вартістю 30 гри., та дві сім картки операторів мобільного зв'язку «Діджус» вартістю 10 грн. кожна всього на суму 20 грн., на рахунку одної з яких були кошти в сумі 26 грн.. В результаті шахрайських дій потерпілому ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 432 грн..

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні вказанного злочину, визнала повністю та щиро розкаялася.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_6 заволоділа чужим майном шляхом зловживання довірою ( шахрайство) і її дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 190 КК України.

До обвинувального акту подано на затвердження суду Угоду про примирення, укладену 20.09.2013р. між обвинуваченою ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_2 з додержанням наступних умов.

Із змісту угоди вбачається, що слідчим Ружинського РВ УМВС України в Житомирській області за погодженням із прокурором 20 вересня 2013 року ОСОБА_6 була висунута підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Підозрювана ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_2 під час досудового розслідування примирились між собою; підозрювана ОСОБА_6 повністю визнала свою винуватість у зазначенному діянні та повністю відшкодувала потерпілому ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_6 за ч.1 ст.190 КК України у виді громадських робіт строком 100 (Сто) годин. Із вказанним видом та мірою покарання ОСОБА_6 згодна. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди згідно ст.ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України оговорені сторонами.

Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому провадженні пояснила, що права надані їй законом у зв"язку з укладенням Угоди про примирення розуміє; з наслідками укладення та затвердження Угоди про примирення обізнана; характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до неї у разі затвердження угоди, із нею узгоджено та є цілком зрозумілим; виконати взяті на себе відповідно до Угоди про примирення зобов"язання вона в змозі реально, остільки свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а саме, у заволодінні чужого майна шляхом зловживання довірою ( шахрайство) визнала повністю.

Судом, на виконання вимог ст.474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченої ОСОБА_6 не встановлено. Суд, переконаний, що укладення Угоди про примирення є добровільним і не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні.

Судом також встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.

Ухвалюючи вирок, на підставі об"єктивно з"ясованих обставин, які підтверджені доказами, та оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 заволоділа чужим майна шляхом зловживання довірою ( шахрайство) і її дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 190 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.

Вчинений обвинуваченою ОСОБА_6 злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд, враховує, що ОСОБА_6 раніше не судима, свою вину в скоєнні злочину визнала повністю, щиро розкаюється у скоєному, посередньо характеризується по місцю проживання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 є її щире розкаяння у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченій ОСОБА_6 судом не встановлено.

При вирішенні питання про відповідність вищевказанної Угоди вимогам ст.474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про примирення не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин суд, вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченої ОСОБА_6 може сприяти покарання не пов"язане з його ізоляцією від суспільства і призначає їй покарання узгоджене сторонами угоди про примирення у виді громадських робіт строком 100 годин.

З врахуванням вищенаведеного, суд, приходить до висновку про можливість затвердження Угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_6 призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.

Речовий доказ по справі підлягає передачі потерпілому.

Судові витрати стягнути з овинуваченої.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити Угоду про примирення, укладену 20.09.2013р. обвинуваченою ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №12013060290000319.

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.190 КК України, і призначити покарання - 100 (Сто) годин громадських робіт

Речовий доказ по справі: мобільний телефон «NOKIA X 1-01» в який вставлено картку зовнішньої пам»яті ємністю 2 Гб, та дві сім картки операторів мобільного зв'язку «Діджус» які перебувають на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 повернути останній.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру при УМВС України в Житомирській області (Одержувач: УДКСУ у м.Житомирі банк одержувача: ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО 38035726, рахунок 31117115700002, , код класифікації доходів:24060300 витрати по проведенню експертизи в сумі 195 грн. 60 коп. (Сто дев»яносто п»ять гривенеь 60 копійок).

Роз"яснити ОСОБА_6, що умисне невиконання Угоди про примирення є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.3 ст.394 КПК України:

-обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 ст.474 КПК України, у тому числі нероз"яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання: нероз»яснення йому наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6 чи 7 ст.474 КПК України;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому, захиснику засудженого, потерпілому та прокурору.

Суддя О. В. Митюк.