Рішення № 33926021, 12.09.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9610/13-ц

Провадження № 2/161/3149/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Плахтій І.Б.

при секретарі - Ковальчук А.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Шелеп І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5, від імені якої діє опікун ОСОБА_1, до Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції, Луцької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, --

В С Т А Н О В И В :

Опікун недієздатної ОСОБА_5 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно. Позов мотивує тим, що після смерті батька ОСОБА_5 - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_5 успадкувала ? частину житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1, про що отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Після смерті матері ОСОБА_5 -- ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, залишилася спадщина, яка складається з ? частин цього будинку (1/4 - успадкована післа смерті ОСОБА_7, ? -- як частина спільного майна подружжя). Недієздатна ОСОБА_5 є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті батьків. Вступила у володіння і управління спадковим будинком, оскільки постійно там проживала з матір'ю. Оформити спадкові права нотаріально після смерті матері не може через те, що мати на зареєструвала свої спадкові права після смерті свого чоловіка. А тому, просить визнати за ОСОБА_5 право власності на вказане спадкове майно в судовому порядку, а саме на ? частину, яку вона прийняла після смерті батька та на ? частини після смерті матері. Зобов'язати реєстраційну службу Луцького міського управління юстиції зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 право власності на ? частину спадкового будинку, яку остання прийняла у спадщину після смерті батька на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримали з викладених у позовній заяві підстав, просии позов задовольнити.

Представник відповідача Луцької міської ради заперечувала проти задоволення позову. Вказувала на те, що оскільки недієздатна ОСОБА_5 постійно проживає і зареєстрована в психоневрологічному інтернаті в м. Берестечко Горохівського району, відсутні докази її проживання з матір'ю на час смерті, а тому вона не прийняла спадщину. Крім того, вказувала на те, що стороною позивача не подано відмови нотаріуса щодо оформлення спадкових прав за ОСОБА_5

Представник відповідача Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції в судове засідання не з'явився.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що будинковолодіння в АДРЕСА_1 належало на праві спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що підстверджується матеріалами інвентаризаційної справи №5693.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Спадщину після його смерті, яка складається з ? частини будинковолодіння по АДРЕСА_1, в рівних частках, по ? частині кожна, прийняли його дружина ОСОБА_8 та донька ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.10.1990 року (а.с.5). Однак, жодна із спадкоємиць не зареєстрували своє право власності на спадкове майно.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 05.10.1990 року за ОСОБА_8 було визнано право власності на ?? частину будинковолодіння по АДРЕСА_1, як спільного майна подружжя (а.с.6).

ОСОБА_8, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Після смерті спадкодавця ОСОБА_8 відкрилась спадщина, яка складається з 3/4 частин будинковолодіння будинковолодіння по АДРЕСА_1 (1/4 частина успадкована після смерті чоловіка, ? частина в спільному майні подружжя.

У даному випадку спадкування на будинковолодіння здійснюється за законом, оскільки заповіт від імені спадкодавця не посвідчувався.

Відповідно до ст.529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

Статтями 548, 549 ЦК УРСР установлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, а якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном він визнається таким, що прийняв спадщину.

Недієздатна ОСОБА_5 є донькою спадкодавця ОСОБА_8 До смерті матері та деякий час після смерті матері до моменту поміщення в листопаді 1993 року в психоневрологічне відділення Луцького будинку-інтернату ОСОБА_5 постійно проживала в спадковому будинку, що підтверджується наявними в історії її хвороби виписками та інформаційною довідкою Департаменту соціального захисту населення від 13.08.2013 року.

А тому, недієздатна ОСОБА_5 є такою, що прийняла спадщину після смерті матері.

В зв'язку з тим, що право власності спадкодавця ОСОБА_8 на ? частину будинку після смерті чоловіка та ? частину будинку, як на частку в спільному майні подружжя, не було нею зареєстроване, правовстановлюючі документи відсутні, а тому у спадкоємця ОСОБА_5 об'єктивно відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину. Для підтвердження відсутності таких умов у даному випадку не потрібна відмова нотаріуса.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що за ОСОБА_5 як за спадкоємцем за законом слід визнати право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її матері, а саме на 3/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1

В задоволенні вимоги про визнання за ОСОБА_5 права власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, яку вона успадкувала після смерті батька, слід відмовити, оскільки її право на спадщину підтверджене нотаріальним свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.10.1990 року і ніким не оспорюється.

Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога про зобов'язання реєстраційної службу Луцького міського управління юстиції зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 право власності на ? частину спадкового будинку, оскільки, маючи свідоцтво про право на спадщину на ? частину майна позивач не звертався до реєстраційної служби, доказів порушення, не визнання чи оспорювання прав позивача в цій частині немає. Крім того, у спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст.529, 535, 548, 549, 551 ЦК України в редакції 1963 року, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на спадкове майно за законом, що залишилось після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а саме на 3/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій