Єдиний унікальний номер 340/173/13-ц Номер провадження № 2/340/94/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2013 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Данилюк М.П.,
з участю: секретаря Фурманюк В.М.,
представника позивача Ємчук А.В.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ПАТ "Альфа Банк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки -житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 66, 1 кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,15 га, що розташована в АДРЕСА_2 та належать відповідачу на праві власності.
Позов обґрунтований тим, що 13.07.2007 року між відповідачем та АКБ «ТАС-Комерцбанк» було укладено кредитний договір № 2501/0707/88-361. Цього ж дня між цими ж сторонами було укладено також іпотечний договір, посвідчений державним нотаріусом Верховинської РДНК Павлюком І.І. Згідно договору іпотеки в забезпечення зобов'язань по кредитному договору було передано в предмет іпотеки - належні ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 66, 1 кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,15 га, що розташована в АДРЕСА_2
Правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» є ПАТ «Сведбанк», (який, в свою чергу є правонаступником ВАТ «Сведбанк»), з яким відповідач 3 листопада 2010 року уклав договір № 1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 13.07.2007 року. Між цими ж сторонами 3 листопада 2010 року та 12.11.2010 року було укладено договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 03.07.2007 року.
25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта-Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. А 15 червня 2012 року, між ПАТ «Дельта-Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами.
Згідно вищезазначених договорів відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 2501/0707/88-361 від 03.07.2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та АКБ «ТАС-Комерцбанк». Таким чином, до позивача перейшли усі права кредитора за вищевказаним кредитним договором.
На момент звернення до суду відповідач вимоги по поверненню кредитних коштів не виконав. А тому, відповідно до умов іпотечного договору та вимог Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просить позов задовольнити, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2501/0707/88-361 від 03.07.2007 року, яка становить станом на 01.12.2012 року 124881,42 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 66, 1 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,15 га, що розташована в АДРЕСА_2 та належать відповідачу на праві власності. Крім того, просить стягнути на користь позивача судові втрати в сумі 1248,10 грн.
Відповідач ОСОБА_2 заявлених вимог не визнав, суду вказав, що між ним та Чернівецькою філією АКБ "ТАС-КОМЕРЦБАНК" 13.07.2007 року укладений кредитний договір в сумі 24000 доларів США в термін повернення 10.07.2017 р. Відповідно до отриманого кредитного договору був наданий графік погашення кредиту в певних сумах (по 200 дол. США). Згідно графіка погашення кредиту ним погашався кредит згідно квитанцій які є в нього в наявності та які він представляє для огляду в судовому засіданні. 03.11.2010 р. між ним та банком, який виступив правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", укладений додатковий договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору № 2501/0707/88-361 від 13.07.2007 року та змінений графік погашення кредиту вже в зменшеному розмірі по 152 дол. США щомісячно до 01.07.2020 року в загальній сумі 17584,18 дол. США. Іпотечний договір укладений між ним та Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" 13.07.2007 року, а пізніше вчинений договір про внесення змін та доповнень № 1 від 03.11.2010 р. із Публічним акціонерним товариством "Сведбанк", який виступив правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк". Оплату кредиту сплачував на вказані рахунки по 31.05. 2012 р. Останній платіж на Сведбанк ПАТ відбувся 31.05.2012 р.в сумі 2500 грн., тобто на 300 дол. США. З повідомлення про відступлення від 18 червня 2012 р. та доповнень до нього дізнався, що "Дельта-Банк" зробив відступлення на користь нового кредитора "Альфа-Банк".В дальнішому ним іпотечні договори з іншими банками не переукладалися, а також і договори про сплату боргу на їх користь як правонаступників чи інше, а про зміну стягувача його повідомлено листом, тому ним 22.08.2012 року було направлено голові правління ПАТ "Альфа-Банк" лист-запит в якому просив вказати яку суму кредиту він зобов'язаний оплачувати та в якому порядку, а також яка сума боргу переуступлена із попередніх банків та бажав вияснити куди пішли кошти які він сплачував на рахунок по додаткокому договору який ним був укладений з останнім банком. При переуступці боргу банк несе певні ризики, та зобов'язаний повідомляти осіб про суму переуступки, порядок погашення переуступленого боргу та інше, що не зроблено позивачем, а тому просить в позові відмовити як в безпідставному, оскільки позивач не має права вимоги на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.07.2007 року між відповідачем та АКБ «ТАС-Комерцбанк» було укладено кредитний договір № 2501/0707/88-361. Цього ж дня між цими ж сторонами було укладено також іпотечний договір, посвідчений державним нотаріусом Верховинської РДНК Павлюком І.І. Згідно договору іпотеки в забезпечення зобов'язань по кредитному договору було передано в предмет іпотеки - належні ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 66, 1 кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,15 га, що розташована в АДРЕСА_2
Правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» є ПАТ «Сведбанк», (який, в свою чергу є правонаступником ВАТ «Сведбанк»), з яким відповідач 3 листопада 2010 року уклав договір № 1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 13.07.2007 року.
25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта-Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. 15 червня 2012 року, між ПАТ «Дельта-Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. Згідно даних договорів ПАТ «Альфа-Банк» набув права вимоги до позичальника.
Відповідно до договору іпотеки, ( п.2), предметом іпотеки є нерухоме майно
- житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 66, 1 кв. м., житловою площею 39,6 кв.м., зазначений в плані літерою «А», літня кухня, зазначена в плані літерою «Б», сарай, зазначений в плані літерою «В», погріб, зазначений в плані літерою «Г», вбиральня, зазначена в плані літерою «Ж», навіс, зазначений в плані літерою «Д», огорожа № 1-3, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Верховинською РДНК 30.04.2004 року, зареєстрованого Коломийським міжрайонним БТІ Івано-Франківської області за № 5639959, номер запису 401 в книзі 3.
- земельна ділянка площею 0,15 га, що розташована в АДРЕСА_2, яка належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 080435, виданого Верховинською селищною радою 03.11.2005 року.
Пунктом 5 Іпотечного договору предмет іпотеки оцінюється в 175882 грн.
Пункт 11 договору встановлює, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання іпотекодавцем основного зобов'язання повністю або частково. При цьому, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень зобов'язань у строк, що не перевищує 30 календарних днів. Доказом відправлення вимоги згідно цього ж пункту договору є квитанція відділення зв'язку.
Пункт 7 Договору передбачає, що при частковому виконанні позичальником забезпечених іпотекою зобов'язань, іпотека зберігається у повному обсязі.
Договором про внесення змін та доповнень № 1 від 03.11.2010 року до іпотечного договору від 13.07.2007 року передбачено, що передача права власності Іпотекодержателю відбувається на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 2501/0707/88-361, який був укладений сторонами 12 листопада 2011 року, позичальник отримав грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 17584,18 доларів США на строк до 10 липня 2020 року включно. При цьому, прострочена заборгованість за кредитним договором - відсутня.
Отже, позичальник в строк до 10 липня 2020 року має право користуватися кредитними коштами та зобов'язаний погасити їх в зазначений строк.
Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», згідно з якими у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Ці ж вимоги визначені пунктом 11 іпотечного договору від 03.07.2007 року, зміни до якого не вносились.
Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».
У матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що відповідачі попереджалися про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги по погашенню боргу, що є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Крім того, при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом із вартістю іпотечного майна, оскільки згідно зі ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки може бути відмовлено, якщо допущене боржником порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
Не надано також позивачем доказів наявності заборгованості у відповідача по сплаті основного зобов'язання в розмірі, який зазначений у позовній заяві. До того ж, сума заборгованості, вказаної позивачем є значно меншою за ціну предмету іпотеки.
Позивачем натомість надано суду оригінали квитанцій, які підтверджують сплату основного зобов'язання. (а.с.149-250 т. 1 та ст. 1 т.2)
Таким чином, оскільки позивачем не було повідомлено відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначена сума заборгованості за кредитним договором становить 124881,42 грн., що є значно меншою за ціну предмета іпотеки (175882 грн. на момент передачі в іпотеку), а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Вказані вимоги договору узгоджуються з нормами Закону України "Про іпотеку", яким передбачено як позасудовий порядок врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, так і можливість звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду.
Іпотечним договором, серед інших способів звернення на майно, вказане рішення суду. (пункт 12.1).
Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване у ст.39 цього Закону. Відповідно до ст.39 Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:
загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону;
пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Однак, у своєму позові позивач не виконав вимоги ст. 39 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суду не представлено доказів, що іпотекодержатель чи набувач права вимоги за іпотечним договором надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення за кредитним договором. Окрім того, суду не надано розрахунку заборгованості за кредитним договором та графіку погашення, стан заборгованості на день звернення із даним позовом до суду, також не надано інформації, визначеної ст. 39 Закону України «Про іпотеку». "Дельта-Банк" який і чинив переуступку боргу по вище вказаному кредитному договору не надав суду розмір заборгованості який переуступив "Альфа-Банку", а також і "Альфа-Банк" на вимогу суду не надали розмір заборгованості, докази відступлення прав вимоги за кредитним договором. "Альфа-Банк" обгрунтовує право вимоги випискою договору купівлі-продажу активів, актом приймання-передачі документів за кредитним договором та витягом з додатку. Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЦПК України зазначено, що письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
В судовому засіданні від представника позивача, за клопотанням відповідача вимагалось представити суду оригінали доказів, які б підтвердили передачу позивачу права вимоги відступки за кредитним договором від 13.07.2007 року який укладався між відповідачем ОСОБА_2 та АКБ «ТАС-Комерцбанк» № 2501/0707/88-361.
Крім того 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта-Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, а 15 червня 2012 року, між ПАТ «Дельта-Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. Відповідно до останнього договору п. 4.3 передбачає, що сторони домовились, що покупець здійснює перевірку комплектності Кредитних файлів у момент їх передачі Продавцем. Комплектність документів у Кредитному файлі вважається достатньою, якщо у Кредитному файлі є:...(ііі) виписка з кредитного рахунку Позичальника про рух коштів за весь період його існування з моменту видачі кредиту та до дати відступлення і т.д.
Із витягу з Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 р. (а.с. 16) вбачається, що в додатку вказаний тільки номер та дата кредитного договору, номер та дата іпотечного договору, ПІБ позичальника, сума прав уступки боргу по кредитному договору не вказана. Після купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором відповідача (позичальника) банком не інформовано про порядок та термін сплати боргу по отриманому кредитному договору, про що в судовому засіданні ствердив відповідач, а представник позивача не спростував та не додав суду такі докази..
Із листа на адрес "Альфа-Банку" відповідач 22.08.2012 р. направив листа для того, щоб письмово його повідомили про можливість ознайомитися з кредитною історією та в досудовому порядку які б підтверджували, або спростовували наявність боргу. Однак на запит відповідача (позичальника) банком поступила відповідь в якій відсутні дані про переуступку боргу в певній сумі та порядок її погашення, а направлялися тільки формальні відписки, які подані відповідачем в судовому засіданні та долучені до справи.(а.с. 136-148 т.1 та ст. 2 т.2 ).
Із представлених суду квитанцій відповідачем ОСОБА_2 вбачається, що згідно кредитного договору ним проводилась оплата згідно графіка погашення кредиту укладеного ПАТ "Сведбанк" до 31.05.2012 р. включно, та 20.06.2012 р. проведена оплата за кредитним договором на рахунок банку "Альфа-Банк", а тому стверджувати , що станом на 16.06.2012 р. у відповідача була утворена заборгованість є безпідставним.
Згідно ст. 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
Ст. 9,10 Закону України "Про інформацію" передбачає, що всі громадяни України мають право на інформацію що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків передбачених законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року у справі за № 1-12,2013 за зверненням ОСОБА_5, яке є обов'язковим до виконання на території України, було піддано конституційно-правовому аналізу правовідносини споживчого кредитування. Як вказано у пункті 3.2 Рішення КСУ, Положеннями частин першої, другої ст. 18 Закону про захист прав споживачів встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. При цьому п. 4 частини першої ст. 21 Закону про захист прав споживачів встановлено, що для цілей застосування цього закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.
У цьому ж рішенні КСУ дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
В судовому засіданні відповідачем доведено, що позивачем неналежно інформовано відповідача про суму залишку боргу за кредитним договором згідно якого позивач отримав право вимоги по договору купівлі-продажу за кредитним договором, його порядок погашення згідно набутих прав вимоги, нарахування штрафних санкцій та пені по договору проведено з вини позивача, а тому і звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним та до задоволення не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 512-525, 530,611, 1046-1056 ЦК України, ст. 3, 12, 33 "Закону про іпотеку"ст.ст. 57-64,197, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
В задоволенні позову ПАТ "Альфа Банк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки" - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні при оголошенні рішення суду, в цей же термін з моменту отримання копії рішення суду.
Головуючий : М.П. Данилюк
Судове рішення № 33924708, Верховинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 20.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 340/173/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: