Ухвала суду № 33923075, 26.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2161/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Столяр О.О., представник на підставі довіреності

відповідача - Пятковський А.М., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Буд Центр" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга Буд Центр» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (в результаті заміни відповідача Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що господарські операції з контрагентами позивача не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів тощо. Також відповідач вказує на розбіжності в деклараціях з ПДВ позивача та його контрагентами.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Ліга Буд Центр" зареєстроване 24.12.2009 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, основними видами діяльності позивача є: будівельно-монтажні та штукатурні роботи, покриття підлоги та облаштування стін, будівництво житлових та нежитлових будівель, оптова та роздрібна торгівля будівельними матеріалами.

В період з 14.12.2012 року по 18.12.2012 року на підставі направлення від 14.12.2012 року №003310, відповідно до п.75.1 ст.75 і пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та наказу ДПІ у м.Хмельницькому №4379 від 14.12.2012 року працівниками ДПІ м.Хмельницькому проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ "Оріал" за січень-вересень 2011 року, ПП "Симетрія" за листопад 2011 року, ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за травень, червень, липень 2011 року, результати якої оформлені актом від 25.12.2012 року №7283/22-3/36847256.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 21.01.2013 року №0000082304/100, яким збільшене податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 164152,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 147887,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 16265,0 грн., і №00001123304/99, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 170070, 0 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в акті перевірки від 25.12.2012 року №7283/22-3/36847256 висновках відповідача щодо порушення позивачем п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.152.1 ст.152 ПК України і заниження податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року у сумі 170070,0 грн. та п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України і заниження суми податку на додану вартість за квітень-листопад 2011 року на загальну суму 147887 грн., у зв'язку з включенням до валових витрат та податкового кредиту відповідно вартості придбаного товару та робіт і ПДВ сплаченого в їх ціні по операціях з ТОВ "Оріал", ПП "Симетрія" і ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", що фактично не здійснювались.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи подткові повідомлення-рішення суд першої інстанції вказав, що факт поставки товару та їх оплати від ТОВ "Оріал" та будівельних робіт від ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" і ПП "Симетрія", факт сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товару і робіт та факт використання позивачем зазначених товару та робіт в господарській діяльності підтверджені первинними документами та не спростовані відповідачем.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Так, актом №7283/22-3/36897256 від 25.12.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ліга Буд Центр» з питань підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Оріал» за січень-вересень 2011 року, ПП «Симетрія» за листопад 2011 року, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за травень, червень, липень 2011 року, встановлено порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України, ТОВ «Ліга Буд Центр» занижено податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 170070 грн., п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за період квітень-листопад 2011 р. на загальну суму 147887 грн.

На підставі вказаного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №0000082304/100 від 21.01.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 164152 грн., з яких 147887 грн. за основним платежем та 16265 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000112304/99 від 21.01.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 170070 грн. за основним платежем.

Згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України(далі - ПК) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК.

В силу п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 139 ПК витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 ПК встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, 20.05.2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Оріал" (продавець) укладено договір №6-Т, відповідно до якого продавець зобов'язувався поставити позивачеві будівельні матеріали в погоджених додатково з покупцем асортименті і кількості, а покупець прийняти його і оплатити, перехід права власності на товар відбувається в момент отримання товару (п.7.3 договору). В специфікації від 20.05.2011 року до договору узгоджено асортимент, кількість та вартість будівельних матеріалів, що поставлятимуться відповідно до договору.

Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі товару та податковими накладними, товарно-транспортними накладними (транспортування товару здійснювалось транспортом та за рахунок контрагента).

Крім того наявні в матеріалах справи договори підряду та купівлі-продажу, видаткові накладні, акти передачі будівельних матеріалів підряднику, акти про витрату давальницьких матеріалів замовника, податкові накладні, картки рахунку підтверджують, що придбані у ТОВ «Оріал» будівельні матеріали позивач використав у власній господарській діяльності для виконання будівельних робіт відповідно до укладених договорів підряду та частину продав, отримавши від цих операції прибуток.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції з придбання від ТОВ «Оріал» будівельних матеріалів спричинили зміни в структурі активів позивача та його зобов'язань, тому вказані господарські операції мали реальний характер.

16.05.2011 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" (підрядник) укладено договір № 5 П, відповідно до умов якого підрядник зобов'язувався виконати роботи по влаштуванню фасадних систем з теплоізолюючим обробкою і внутрішніх оздоблювальних робіт в торговому комплексі по проїзду Геологів,7/1 в м.Хмельницькому у відповідності до проектної документації і технічного завдання. Приймання замовником виконаних підрядником робіт здійснюється відповідно до актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2. Роботи вважаються виконаними з моменту підписання замовником акта приймання-передачі. Підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядні організації (п. 1.4).

На підтвердження вказаних господарських операцій позивачем надано податкові накладні, акти передачі будівельних матеріалів підряднику, акти про витрату давальницьких матеріалів замовника, акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-З, банківськими виписками, карткою рахунку.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції ТОВ "Глоінвест" м.Вінниця є генеральним замовником зовнішніх та внутрішніх робіт в торговому комплексі по проїзду Геологів,7/1 в м.Хмельницькому, які виконувались з залученням субпідрядника - ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж".

Договором №08/04-отд від 08.04.2011 року, укладеним між позивачем (підрядник) та ТОВ "Глоінвест" (замовник), передбачено, що позивач взяв на себе зобов'язання щодо виконання внутрішніх оздоблювальних робіт в торгівельному комплексі загальною вартістю 152758,97 грн. У п. 1.4 вказаного договору визначено, що підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядні організації, які мають відповідні ліцензії, але при цьому позивач в повному обсязі відповідає перед замовником за виконання ними робіт.

До вказаного договору неодноразово було укладено додаткові угоди, які збільшували при цьому види, обсяги та вартість робіт, які необхідно виконати позивачеві в торгівельному комплексі. Зокрема, додатковою угодою №1 від 16.06.2011 року передбачене виконання додаткових робіт по влаштуванню підлоги сходових майданчиків вартістю 69177,60 грн., додатковою угодою №2 від 20.05.2011 року передбачене виконання додаткових робіт з влаштування фасадної системи з тепло ізолюючим оздобленням вартістю 13383118,0 грн., додатковою угодою №5 від 04.10.2011 року передбачене виконання додаткових робіт з оздоблення санвузлів загального користування вартістю 340444,80 грн.

Таким чином, враховуючи значні обсяги підрядних робіт, чітко визначені генеральним замовником оптимальні терміни їх виконання, а також незначну кількість працюючих на підприємстві позивач скористався правом на залучення субпідрядних організацій, та замовив виконання частини внутрішніх штукатурних та оздоблювальних робіт і частини робіт з облаштування фасаду в торгівельному комплексі субпідряднику - ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" (договір № 5 П від 16.05.2011 року). На день укладення договору та виконання робіт ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" мало відповідну ліцензію від АВ №558208 17.08.2010 року на виконання будівельних та монтажних робіт строком дії з 30.07.2010 року по 04.04.2012 року, згідно з якою мало право на виконання будівельних та монтажних робіт, робіт з опорядження конструкцій та устаткування, монтаж внутрішніх інженерних систем, споруд, приладів; захист конструкцій, устаткування та мереж, тощо.

Господарські відносини позивача з замовником ТОВ "Глоінвест" за договором №08/04-отд від 08.04.2011 року підтверджується локальними кошторисами, підсумковими відомостями, договірними цінами на будівництво, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, картками по рахунках, банківськими виписками.

Той факт, що ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", як субпідрядник, виконав роботи, передбачені договором №5 П від 16.05.2011 року підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, відповідно до яких замовником робіт є ТОВ "Глоінвест", генеральним підрядником - ТОВ "Ліга Буд Ценкр", а субпідрядником - ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж".

Таким чином, позивач підтвердив реальність господарських операцій з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж"

01.10.2011 року між позивачем (замовник) та ПП "Симетрія" (підрядник) було укладено договір №9 П, відповідно до якого підрядник зобов'язувався виконати зовнішні та внутрішні оздоблювальні роботи в торговому комплексі по проїзду Геологів,7/1 в м.Хмельницькому, загальна вартість становила приблизно 300 000,0 грн. (п.3.1 договору). До вказаного договору позивач та ПП "Симетрія" неодноразово укладали додаткові угоди, збільшуючи при цьому види, обсяги та вартість робіт. Так, відповідно до додаткової угоди №1 від 03.11.2011 року ПП "Симетрія" взяло на себе зобов'язання щодо виконання додаткових робіт по обслуговуванню колектора в цеху плитки та обстеженню трубопроводу вартістю 5400,0 грн., а відповідно до додаткової угоди №2 від 05.11.2011 року ПП "Симетрія" взяло на себе зобов'язання щодо виконання додаткових робіт по улаштуванню фундаменту під устаткування ТОВ "Случ Авто" м.Старокостянтинів вартістю 9222,12 грн.

Згідно з вказаним договором приймання замовником виконаних підрядником робіт здійснюється відповідно до актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2. Роботи вважаються виконаними з моменту підписання акта приймання-передачі.

Отже на виконання ПП "Симетрія" вказаного договору підтверджується актами передачі будівельних матеріалів підряднику, актами про витрату давальницьких матеріалів замовника, актами здачі-приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-З та податковими накладними, банківськими виписками, картками по рахункам.

Крім того судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Глоінвест" є генеральним замовником зовнішніх та внутрішніх робіт в торговому комплексі по проїзду Геологів,7/1 в м.Хмельницькому, які виконувались з залученням субпідрядника - ПП "Симетрія". Договором №23/03-отд від 23.03.2011 року, укладеним між позивачем та ТОВ "Глоінвест", передбачено, що позивач бере на себе зобов'язання щодо влаштування фасадної системи з теплізолюючим оздобленням в торгівельному комплексі на загальну вартість 336512,72 грн.

Тому враховуючи значні обсяги підрядних робіт, чітко визначені генеральним замовником оптимальні терміни їх виконання, а також незначну кількість працюючих на підприємстві позивач замовив виконання частини зовнішніх робіт з облаштування фасаду в торгівельному комплексі субпідряднику ПП "Симертія" відповідно до договору №9 П від 01.10.2011 року. Станом на день укладання договору та виконання робіт мало відповідну ліцензію АВ №558670 від 02.08.2010 року на виконання будівельних та монтажних робіт строком дії з 02.08.2010 року по 02.08.2013 року, згідно з якою підприємство має право на виконання будівельних та монтажних робіт, робіт з опорядження конструкцій та устаткування, монтаж внутрішніх інженерних систем, споруд, приладів; захист конструкцій, устаткування та мереж; види та умови будівництва.

Відповідно до договору №11/01/11 від 01.11.2011 року укладеного між позивачем (виконавець) та ТОВ "Церсаніт Інвест" (замовник), виконавець зобов'язувався виконати роботи по монтажу колектора на висоті до 30 метрів на Заводі по виробництву керамічної плитки та санітарної кераміки Житомирська область, Новгород-Волинський район, с. Чижівка, вул. Чижівська, 4.

Виконання вказаного договору підтверджується податковими накладними, підсумковими відомостями ресурсів, договірною ціною, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, картками по рахунками, банківськими виписками.

Отже позивач довів реальність здійснення господарських операцій з його контрагентом ПП «Симетрія».

Разом з тим, апеляційний суд також зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Несплата одним з постачальників товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання податкових зобов'язань, порушення ним певних вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів-постачальників.

Отже, за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з купівлі товарів (робіт, послуг), які передбачені правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Лише встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або факту його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх доказах, які одержані з дотриманням закону.

Вказана правова позиція узгоджується з правовими позиціями викладеними в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.11.2012 року у справі № 2а-8203/11/1470 (К/9991/56923/12).

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача щодо розбіжностей в деклараціях з ПДВ позивача та його контрагентів між задекларованими податковими зобов'язаннями та податковим кредитом відповідних звітних періодів, оскільки як встановив суд зазначені розбіжності не існували на дату здійснення господарських операції, а виникли у зв'язку з коригуванням податкового кредиту контрагентам позивача за наслідками перевірок, проведених у 2012 році, вказане підтверджується витягами з автоматизованої системи ДПС України та поясненнями представника відповідача.

Стосовно доводів податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача трудових ресурсів основних засобів і т. д., суд апеляційної інстанції зазначає, що податкове законодавство не містить такі підстави для відмови у включенні до сум понесених витрат чи податкового кредиту, як неотримання в ході перевірки відомостей щодо його контрагентів, їх відсутність за юридичною адресою та наявність або відсутність у них технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів тощо.

Крім того, суд апеляційної інстанції також не бере до уваги твердження податкового органу щодо порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ОСОБА_5 за фактом ухилення від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах , за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки наявність вказаного провадження не змінює правове регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом першої інстанції помилки при вирішенні спору. Так як, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Крім того, обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Разом з тим, норма частини четвертої статті 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності, а не щодо інших осіб. Тобто, не можна вважати обов'язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок, при оцінці правомірності поведінки юридичної особи, працівником (представником) якої була ця фізична особа, якщо йдеться про відповідальність за порушення юридичною особою законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Вказана правова позиція також висловлена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 р. № 2379/12/13-12.

За таких обставин, ТОВ «Ліга Буд Центр» доведено факт здійснення господарських відносин з контрагентами ТОВ «Оріал», ПП «Симетрія», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», а тому висновки податкового органу про те, що вказані операції не мали реальних наслідків є необґрунтованими в силу викладених обставин, а тому суд першої інстанції правомірно скасував податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 жовтня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.