Ухвала суду № 33922854, 22.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р.Справа № 2а-13860/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання - Мурга С.С.,

представника позивача - Юрчик Л.В.,

представника відповідача - Хоменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі № 2а-13860/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Стройпром"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

14.12.2012 року позивач - Приватне підприємство "Стройпром" - звернувся до суду з позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Основ"янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС №0000010220 від 17.04.2012 р., яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 81155,00 грн. та застосовано штрафну ( фінансову) санкцію в розмірі 20288,75 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року адміністративний позов приватного підприємства "Стройпром" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС №0000010220 від 17 квітня 2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Стройпром", пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набуло статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво та перебуває на обліку платників податків в Основ"янській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Харкові Харківської області ДПС.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Основ"янською МДПІ у м. Харкові Харківської області ДПС проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПП "Стройпром" з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість взаємовідносинам з ТОВ "Промспец Консалтинг" за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт 30.03.2012 року №230/23-104/30986570, яким встановлено порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011 року у розмірі 81155,00 грн.

Актом №230/23-104/30986570 від 30.03.2012 року встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Промспец Консалтинг". (а.с. 85-100)

В акті зазначено, що від ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова надійшов акт про неможливість провести зустрічну звірку ТОВ "Промспец Консалтинг" від 13.12.2011 року №251/23-03-05/37093551 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів ТОВ "ТЕХНОСПЕЦМАРКЕТИНГ" (код ЄДРПОУ 37093551), їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень, жовтень 2011 року (а.с. 153), діяльність ТОВ "Промспец Консалтинг" має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності, оскільки відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою, наявність в штаті тільки керівних посад, відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійсненя операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберагінання товарів, платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень.

Таким чином, на думку податкового органу, правочини укладені від імені ТОВ "Промспец Консалтинг", не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності, у зв'язку з чим всі правочини, укладені між позивачем та вказаним контрагентом, є нікчемними.

Позивач на акт перевірки від 30.03.2012 року №230/23-104/30986570 подав заперечення, на які податковий орган листом від 11.04.2012 року повідомив, що висновок акту №230/23-104/30986570 від 30.03.2012 року відповідає нормам чинного законодавства. (а.с. 203-204).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000010220 від 17.04.2012 р., яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 81155,00 грн. та застосовано штрафну ( фінансову) санкцію в розмірі 20288,75 грн. (а.с. 7)

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи убачається, що між ПП "Стройпром" та ТОВ "Промспец Консалтинг" укладено договір купівлі-продажу №5/10-11 від 05.10.2011р. (а.с. 26)

За вказаним договором ТОВ "Промспец Консалтинг" зобов'язується передати у власність Покупця - ПП "Стройпром" деталі машин та механізмів, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити за вказаний товар.

Між ТОВ "Техстройснаб" та ПП "Стройпром" 01.01.2012 року укладено договір №1 на перевезення вантажів, за умовами якого перевізник зобов'язується доставити будматеріали, а замовник - зобов'язується оплатити перевезення вантажу. (а.с. 33)

На підтвердження реальності даного правочину ПП "Стройпром" надало податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури. (а.с. 37-71)

Розрахунки між ПП "Стройпром" та ТОВ "Промспец Консалтинг" за відвантажений товар проводились у безготівковій формі, про що зазначається в акті перевірки від 30.03.2012 року №230/23-104/30986570. (а.с. 96)

Суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від ТОВ "Промспец Консалтинг", позивачем включено до податкового кредиту за жовтень 2011 року в розмірі 81155,23 грн.

Заборгованість по розрахункам між ПП "Стройпром" та ТОВ "Промспец Консалтинг" за поставлений товар відсутня, що не заперечувалось відповідачем.

Відповідно до підп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також, п.200.3. ст.200 Податкового Кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Щодо посилання в акті перевірки на відсутність ТОВ "Промспец Консалтинг" за юридичною адресою, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що єдиними відомостями про відсутність юридичної особи за місцем реєстрації є відомості з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Також, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані лише первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо -безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

Наявність первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ "Промспец Консалтинг" (договору, видаткових та податкових накладних, розрахункових документів) посадові особи, які проводили перевірку не заперечували.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що фактичні господарські відносини між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Промспец Консалтинг" мали місце, позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на всю суму товару (виконаних робіт), які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

На час складання відповідних податкових накладних, контрагент позивача - ТОВ "Промспец Консалтинг" - був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, належним чином зареєстрував свої податкові зобов'язання за вказаними податковими накладними, про що свідчить акт перевірки позивача від 30.03.2012 року №230/23-104/30986570.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо завищення позивачем податкового кредиту є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Зважаючи на те, що відсутні підстави для донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем, тому відсутні підстави для застосування відносно позивача штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі № 2а-13860/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2013 р.