Постанова № 33921007, 30.09.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року Справа № 901/34/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Балюкової К.Г.,

суддів Видашенко Т.С.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність №51162 від 09.08.2013; ОСОБА_3, довіреність №2953 від 19.10.2012 (Фізична особа-підприємець ОСОБА_4);

відповідача: Арнаутов Сергій Володимирович, довіреність №02 від 03.01.2013 (Мале підприємство "КАШТАК");

розглянувши апеляційну скаргу малого підприємства "КАШТАК" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Куртлушаєв М.І.) від 18 березня 2013 року у справі № 901/34/13-г

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

до малого підприємства "КАШТАК" (вул. Євпаторійська, 51-в, с. Уютне, Сакський р-н, 96555)

про стягнення 119270,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до малого підприємства "КАШТАК" про стягнення суми завдатку, внесеного позивачем по попередньому договору, в подвійному розмірі - 119270,40 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 509, 546, 570, 571, 627, 629 Цивільного кодексу України, мотивовані відмовою відповідача від виконання умов попереднього договору б/н від 21.01.2010, у зв'язку з чим сплачений позивачем завдаток в розмірі 59635,20 грн. підлягає стягненню з відповідача в подвійному розмірі.

18.03.2013 позивач надав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача суму завдатку, внесеного по попередньому договору, в подвійному розмірі - 120270,54 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2013 позов задоволено частково.

Стягнуто з малого підприємства "КАШТАК" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 60135,27 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання щодо судового збору.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки договір купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладений не був, а сторони лише домовились укласти такий договір в майбутньому, перерахована позивачем грошова сума в розмірі 60135,20 грн. є авансом, що підлягає поверненню позивачу в цьому ж розмірі.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, мале підприємство "КАШТАК" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в позові в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи.

Апелянт вказує на те, що позивач не здійснював ніяких платежів згідно умов попереднього договору від 21.01.2010, зазначені у позові платежі перераховувались на виконання умов договору поруки №1 від 21.01.2010, за яким позивач є майновим поручителем відповідача в рамках кредитного договору №34 від 21.12.2007, а тому попередній договір від 21.01.2010 не може бути предметом спору у даній справі.

Крім того, на думку апелянта, суд при винесенні рішення, стягуючи не завдаток, а аванс, вийшов за межі позовних вимог, змінивши при цьому предмет та підстави позову.

Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Балюкова К.Г., судді Видашенко Т.С. та Плут В.М.

05.06.2013 до канцелярії суду від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він вказує на неправомірну зміну судом першої інстанції предмету та підстав позову без клопотання позивача.

Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався судом.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 строк розгляду апеляційної скарги був продовжений на п'ятнадцять днів, до 11.07.2013.

За розпорядженням секретаря судової палати від 09.07.2013 у зв'язку з відпусткою судді Балюкової К.Г. склад колегії з розгляду апеляційної скарги був визначений наступним чином: головуючий суддя - Видашенко Т.С., судді - Плут В.М., Гонтар В.І.

09.07.2013 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.07.2013.

За розпорядженням секретаря судової палати від 15.07.2013 у зв'язку з відпусткою судді Видашенко Т.С. та поважних причин судді Гонтаря В.І. склад колегії з розгляду апеляційної скарги був визначений наступним чином: головуючий суддя - Плут В.М., судді - Гоголь Ю.М., Голик В.С.

За розпорядженням секретаря судової палати від 04.09.2013 у зв'язку з відпусткою суддя Голик В.С. був замінений на суддю Видашенко Т.С., суддя Гоголь Ю.М. у зв'язку з відпусткою був замінений на суддю Черткову І.В.

04.09.2013 до канцелярії суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

04.09.2013 в судовому засіданні оголошено перерву до 16.09.2013.

За розпорядженням секретаря судової палати від 16.09.2013 у зв'язку з відпусткою суддя Плут В.М. був замінений на суддю Балюкову К.Г.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 розгляд апеляційної скарги був відкладений на 30.09.2013, зобов'язано сторони надати суду відомості про стан погашення кредиту (тіло, відсотки) за кредитним договором №34 від 21.12.2007, укладеним між відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України" та малим підприємством „КАШТАК".

30.09.2013 до канцелярії суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він вказує, зокрема, на втрату попереднім договором сили на підставі частини першої статті 182 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулось 30.09.2013, підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, та просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2010 між малим підприємством „КАШТАК" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 був укладений попередній договір до договору купівлі-продажу екскаватора пневмоколісного гідравлічного ЕК-1820 виробництва „ТКЕКС", який сторони мали намір укласти у майбутньому (далі - попередній договір).

Відповідно до умов попереднього договору відповідач протягом 14 календарних днів після повного погашення в ВАТ „Державний ощадний банк України" кредиту за кредитним договором №34 від 21.12.2007 зобов'язується вжити заходи до виключення даного транспортного засобу із-під застави та укласти з позивачем договір купівлі-продажу, відповідно до якого власником екскаватору стане ОСОБА_4 (пункт 1.1).

Згідно п.п.2 п. 1.2. попереднього договору сторони домовились, що вартість транспортного засобу, - це сума платежів, яка підлягає оплаті МП „КАШТАК", починаючи з 01.01.2010 в ВАТ „Державний ощадний банк України" на підставі кредитного договору № 34 від 21.12.2007 з урахуванням суми кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені, штрафних санкцій та інших платежів до повного погашення, перерахованих ОСОБА_4 за кредитора.

Пункт 2.2.1 попереднього договору передбачає, що кошти, які переховані позивачем, за виключенням останнього платежу, зараховуються в рахунок оплати вартості транспортного засобу, у підтвердження зобов'язань за договором купівлі-продажу транспортного засобу та у забезпечення його виконання, тобто є завдатком.

Також пункт 3.3 попереднього договору передбачає, що у разі відмови відповідача в односторонньому порядку від укладення основного договору купівлі-продажу, останній зобов'язаний компенсувати подвійну суму завдатку.

Відповідно до пункту 2.1.5. попереднього договору МП „КАШТАК" підтверджує, що з моменту підписання цього договору до ФОП ОСОБА_4 переходить безоплатне право користування транспортним засобом, у зв'язку з чим зобов'язується оформити та передати позивачеві для цього всі необхідні документи.

Даний попередній договір вважається укладеним і вступає в дію з дня його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 5.1. Договору).

Через невиконання умов попереднього договору МП „КАШТАК" звернулося до суду з позовом щодо визнання його недійсним. За результатом розгляду апеляційної скарги, 13.01.2011 Севастопольський апеляційний господарський суд, задовольнивши позов частково, визнав недійсним п. 2.1.5 попереднього договору від 21.01.2010.

Відповідно до умов кредитного договору №34 від 21.12.2007 (далі - кредитний договір, том 1, арк. с. 145-151), на який сторони посилаються у попередньому договорі, відповідачем для придбання екскаватору був отриманий кредит у сумі 400000 грн. зі строком повернення до 20.12.2012 рівними частками у розмірі 6666,67 грн. (щомісячно).

21.01.2010 з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений трьохсторонній договір поруки між сторонами та ВАТ "Державний ощадний банк України", де позивач прийняв на себе зобов'язання відповідати солідарно та повному обсязі за своєчасне повернення кредиту відповідачем (том 1, арк. с. 141-144).

Листами від 15.06.2010, 12.07.2010 МП „КАШТАК" повідомило позивача про намір самостійного погашення кредиту та втрату інтересу до виконання зобов'язань за попереднім договором (том 1, арк. с. 34-35).

28.01.2013 та 18.02.2013 МП „КАШТАК" надіслало на адресу позивача повідомлення про необхідність укладення договору купівлі-продажу екскаватора за ціною 357095,85 грн. (том 1, арк. с. 84-86).

Позивач, не погоджуючись з ціною договору купівлі-продажу, вважає що відповідач порушив умови попереднього договору, що стало причиною для звернення до суду з даним позовом з метою стягнення компенсації у вигляді подвійного розміру завдатку на підставі п.3.3. Договору.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом позову у даній справі є стягнення завдатку за попереднім договором, тобто правовідносини сторін, що виникли на підставі попереднього договору купівлі-продажу, та регулюються нормами Господарського (ст. 182) та Цивільного кодексів України (ст. 570, 635), загальними правилами про зобов'язання та забезпечення їх виконання, а також умовами самого договору.

Згідно з частинами першою-другою статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Сторони у справі є суб'єктами господарювання, тому до їх правовідносин слід застосовувати норми Господарського кодексу України.

Відповідно до частин першої-другої та п'ятої статті 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач, заявляючи даний позов, мотивує його відмовою відповідача від виконання умов попереднього договору б/н від 21.01.2010 та просить стягнути з відповідача кошти у подвійному розмірі, сплачені за останнього ВАТ "Державний ощадний банк України", стверджуючи при цьому, що ці кошти були внесені позивачем саме як завдаток на виконання умов попереднього договору б/н від 21.01.2010.

Суд першої інстанції у своєму рішенні, встановивши порушення відповідачем умов попереднього договору стосовно дотримання встановленого строку укладення договору купівлі-продажу та заявленої ціни екскаватора, дійшов висновку про те, що перерахована позивачем грошова сума в розмірі 60135,20 грн. є авансом та підлягає поверненню позивачу в цьому ж розмірі.

Проте, судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Отже, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Оскільки договір купівлі-продажу, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладений не був, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, сплачені позивачем кошти, не є завдатком.

Вказана грошова сума не може вважатися також і авансом, оскільки платежі здійснювались позивачем не на користь сторони за договором в рахунок майбутніх платежів, а на користь іншої особи - ВАТ "Державний ощадний банк України".

Одночасно, на підставі аналізу правовідносин сторін, що склалися між ними та матеріалів справи, судова колегія вважає, що заявлені до стягнення позивачем у позові кошти, останній сплачував ВАТ "Державний ощадний банк України" як поручитель відповідача за Кредитним договором на виконання договору поруки .

Довідки ВАТ "Державний ощадний банк України" (№241 від 15.03.2013, том 2, арк. с. 12; №236 від 15.03.2013, том 2, арк. с. 14) містять дані щодо зарахувань банком здійснених ФОП ОСОБА_4 у період з січня по травень 2010 року платежів як погашення кредиту та процентів за МП „КАШТАК" за Кредитним договором.

Виходячи з того, що ВАТ "Державний ощадний банк України" не є стороною за Попереднім Договором, не ставився сторонами у справі у свідомість щодо його укладання та виконання, платежі від позивача приймались Банком саме як від поручителя виключно на підставі відповідного договору та зараховувались як погашення Кредитного договору поручителем за Кредитним договором. При таких обставинах судова колегія вважає відсутніми підстави вважати здійсненні у період з січня по травень 2010 року позивачем платежі виконанням його обов'язків за Попереднім договором, а не за Договором поруки.

Отже, оскільки сплачені ВАТ "Державний ощадний банк України" з січня по травень 2010 року суми не можна вважати ані завдатком, ані авансом за Попереднім договором через невідповідність їх визначенню понять таких видів забезпечення виконання зобов'язання внаслідок сплати їх не стороні за договором, підстав для задоволення позову про стягнення завдатку у подвійному розмірі не вбачається.

Твердження представників позивача про відсутність підстав для виконання позивачем обов'язків поручителя через непорушення кредитних зобов'язань боржником, спростовуються змістом п. 2.2.1 Попереднього Договору, згідно якого підставою його укладання є неможливість МП „КАШТАК" погашати кредит за Кредитним договором. До того ж, ненастання обов'язку виконання зобов'язань поручителем не позбавляє останнього права здійснювати погашення кредиту на підставі договору поруки.

Одночасно, з огляду на умови Попереднього договору, судова колегія відмічає, що умовою укладання між МП „КАШТАК" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 договору купівлі-продажу екскаватору пневмоколесного гідравлічного ЕК-1820 згідно пункту 1.1 Попереднього Договору є повне погашення кредиту за Кредитним Договором,

Згідно умов Попереднього договору, його сторони визначили у п.п.2 п. 1.2. цього договору, що вартість транспортного засобу, - це сума платежів, яка підлягає оплаті МП „КАШТАК", починаючи з 01.01.2010 в ВАТ „Державний ощадний банк України" на підставі кредитного договору № 34 від 21.12.2007 з урахуванням суми кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені, штрафних санкцій та інших платежів до повного погашення, перерахованих ОСОБА_4 за кредитора.

Отже, вартість предмету купівлі-продажу не була визначена сторонами у конкретному грошовому значенні, та визначалася сумою всіх платежів за період з 01.01.2010 року та до повного погашення Кредитного договору..

Однак, під час розгляду справи було встановлено, що позивач перераховував банку кошти за МП „КАШТАК" на підставі договору поруки лише в період з січня по травень 2010 року, після чого відповідач погашав кредит понад два роки самостійно, та повне погашення кредиту у розмірі 400 000 грн. відбулось у грудні 2012 року, що підтверджується картками рахунку відповідача (том 1, арк. с. 94-102), не заперечувалось представниками позивача у судовому засіданні.

Таким чином, позивачем не були в повному обсязі виконані умови попереднього договору щодо повного погашення ним кредиту, отже за положеннями пункту 2.1.3 Попереднього договору у МП „КАШТАК" не виникло підстав для укладання договору купівлі-продажу транспортного засобу, та відповідно не має підстав для застосування пункту 3.3. Попереднього договору.

Разом з тим, відмовляючи у стягненні на користь позивача сплачених ним сум за Кредитним договором, судова колегія враховує наявність у позивача можливості звернутися до суду з позовом про стягнення цих коштів на підставі статті 556 Цивільного кодексу України через набуття поручителем, який частково виконав зобов'язання, забезпечене порукою, прав кредитора.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не проаналізував та невірно оцінив докази, подані учасниками судового розгляду, що потягло до прийняття ним помилкового рішення.

Таким чином, судова колегія вважає наявними підстави для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги через обґрунтованість останньої на підставі пунктів 1, 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого приймає нове рішення у справі про відмову у позові.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104 (пункти 1, 3), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу малого підприємства "КАШТАК" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2013 року у справі № 901/34/13-г скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення:

„ У задоволенні позову відмовити повністю."

Головуючий суддя К.Г. Балюкова

Судді Т.С. Видашенко

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4

(АДРЕСА_1)

2. Мале підприємство "Каштак"

(вул. Євпаторійська, 51-в, с. Уютне, Сакський р-н, 96555)