Рішення № 33920961, 01.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 р. Справа № 922/2581/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі», с. Артемівка, Харківська область

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м.Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватнi інвестиції», м. Київ

про визнання договору застави припиненим

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: Шегинський Р.А., представник (довіреність від 02.07.2013 р.);

від відповідача-2: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі», с.Артемівка, Харківська область звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання договору застави припиненим.

Ухвалою від 25.06.2013 р. господарський суд Харківської області порушив провадження у справі. Ухвалою від 03.09.2013 р. господарський суд Харківської області надіслав справу до господарського суду Львівської області за підсудністю.

Ухвалою від 10.09.2013 р. господарський суд Львівської області призначив справу до розгляду на 23.09.2013 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 01.10.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем-1 20.12.2007 р. був укладений кредитний договір №131/12-2007. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між сторонами було укладено договір застави від 20.12.2007 р., за яким позивач виступав заставодавцем рухомого майна згідно переліку. В подальшому між ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Приватнi інвестиції» було укладено договір факторингу, за яким відбулося відступлення права вимоги всіх грошових зобов'язань до позичальника та поручителів за кредитним договором №131/12-2007 від 20.12.2007 р. У зв'язку із укладенням договору факторингу, правовідносини між позивачем та відповідачем-1 припилися, а право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТзОВ «ФК «Приватнi інвестиції». Укладення заставодержателем договору факторингу із третьою особою не тягне за собою автоматичної зміни заставодержателя в договорі застави. Крім того, на думку позивача, укладення договору факторингу, тобто фінансування під відступлення права вимоги, не є договором про заміну кредитора у зобов'язанні. Правовідносини між позивачем та відповідачем-1 припинені, оскільки виникли нові правовідносини між позивачем та відповідачем-2 на підставі договору факторингу. З укладенням договору факторингу ПАТ «Кредобанк» не має права вимагати від ТзОВ «Артемівські зорі» виконання зобов'язань за кредитним договором, а отже, договір застави від 20.12.2007 р. підлягає визнанню припиненим.

В судових засіданнях представник Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 23.09.2013 р. суд залучив в якості іншого відповідача (відповідача-2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватнi інвестиції»

Відповідач-2 явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, суд встановив наступне.

20 грудня 2007 р. між ТзОВ «Артемівські зорі» (заставодавець) та ВАТ «Кредобанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредобанк» (заставодержатель) було укладено договір застави, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу за №3113.

Відповідно до п. 1.1. договору застави, цей договір забезпечує виконання зобов'язань заставодавця та вимог заставодержателя, які виникають з кредитного договору №131/12-2007 від 20.12.2007 р., укладеного між заставодавцем та заставодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених процентів, комісій, штрафів, пень та інших видів неустойки у повному обсязі.

Згідно п. 1.2. договору застави предметом застави є рухоме майно: сільськогосподарське обладнання згідно додатку №1 від 20.12.2007 р. «Акт перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу».

29 листопада 2011 р. мiж ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «ФК «Приватнi інвестиції» був укладений договір факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги.

16 грудня 2011 р. мiж ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «ФК «Приватнi інвестиції» був укладений договір про відступлення прав за договорами застави.

Згідно даних договорів відбулося відступлення/купiвля-продаж права вимоги за кредитним №131/12-2007 від 20.12.2007 р. та договору застави від 20.12.2007 р., що були укладені мiж ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Артемівські зорі». В результаті укладення договору факторингу та договору про відступлення прав за договорами застави, ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» набуло прав кредитора/заставодержателя до ТзОВ «Артемівські зорі».

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Главою 50 ЦК України та ст. 202 ГК України визначено перелік підстав припинення зобов'язання.

Зокрема, статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Підстави припинення застави визначені у ст. 593 ЦК України та ст. 28 Закону України «Про заставу». Застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Відповідно до п. 6.1. договору застави, цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього.

У договорі застави сторони обумовили, що право застави, та відповідно і цей договір припиняє чинність у разі: припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією заставою; знищення (втрати) предмета застави, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави; реалізації предмета застави;набуття заставодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет застави; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

З аналізу вищевказаних норм та умов договору не вбачається, що підставою для припинення договору застави є заміна кредитора. Інших підстав, які б впливали на чинність договору застави, позивачем не наведено.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, зобов'язання ТзОВ «Артемівські зорі» по кредитному договору №131/12-2007 від 20.12.2007 р. та укладеному на забезпечення його належного виконання договору застави від 20.12.2007 р. не припинені, і в силу приписів ст. 514 ЦК України відповідно до договору факторингу від 29.11.2011 р., договору про відступлення прав за договорами застави від 16.12.2011 р. право вимоги по цих зобов'язаннях перейшло від ПАТ «Кредобанк» (первісний кредитор/заставодержатель) до нового кредитора/заставодержателя - ТзОВ «Фінансова компанія «Приватнi інвестиції».

Судом не беруться до уваги доводи позивача про те, що зміна кредитора по кредитному договору та заставодержателя по договору застави впливає на чинність договору застави від 20.12.2007 р., так як статтею 27 Закону України «Про заставу» встановлено, що застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу..

Відповідно до п. 8.6. договору застави від 20.12.2007 р., ця застава зберігає силу у випадку, коли у встановленому законом порядку відбувається переведення боргу за кредитним договором на іншу особу. Відступлення прав за цим договором здійснюється заставодержателем без отримання згоди заставодавця, одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини позивача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 512, 514, 593, 598, 626 ЦК України, ст. 202 ГК України, ст.ст. 27, 28 Закону України «Про заставу» та ст.ст.1, 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 01.10.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення підписано 04.10.2013 р.

Суддя Мазовіта А.Б.