Постанова № 33918444, 04.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2013 року Справа № 812/8036/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Захарової О.В.,

секретаря судового засідання: Білоконя Д.І.,

та

представників сторін:

від позивача - Лукін І.А. (довіреність від 03.04.2013 №134),

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання» до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів від 12.09.2013 №б/н, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів від 12.09.2013 б/н, зобов'язання зняти арешт.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції у Луганській області безпідставно накладено арешт на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання» щодо примусового виконання виконавчих листів Луганського окружного адміністративного суду, оскільки наявне судове рішення, яке набрало законної сили, про розстрочення суми боргу.

Позивач зазначає, що постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду №812/4283/13-а від 13.08.2013 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 276 281,41 грн. з ТОВ «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання» на користь УПФУ в м.Свердловську Луганської області та виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду №812/4833/13-а від 13.08.2013 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3 616,09 грн., взагалі на адресу підприємства не надходили, у зв'язку із чим виконати добровільно рішення позивач не міг.

Також не були отримані підприємством постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій. Тому посилання відповідача в оскаржуваній постанові про арешт коштів від 12.09.2013 б/н, про те, що виконавчі документи у строк, визначений для добровільного виконання, не виконанні є безпідставним. Постанова про об'єднання виконавчого провадження у зведене виконавче провадження, підприємством не отримано.

Постановою про арешт коштів від 12.09.2013 б/н накладено арешт на розрахунковий рахунок №290041139390001 (код валюти 980), який відкритий Луганським ГРВ АТ «Брокбизнесбанк», МФО 300249, що належить ТОВ «Свердловський завод ГШО» (код 19074691). Але зазначений рахунок використовуються підприємством для виплати заробітної плати робітникам підприємства та для розрахунків із бюджетом (з місцевим бюджетом по податку з доходів фізичних осіб, Пенсійним фондом України). Подальший арешт зазначеного рахунку призведе до нарахування пені та недоїмки, як до місцевого бюджету так й до Державного бюджету України.

На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без участі представника.

З урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та наданих відповідачем на виконання ухвали про витребування доказів від 30.09.2013.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову з огляду на таке.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (у новій редакції).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч.1 ст.2 Закону №606).

Відповідно до ч.1, 2 ст.11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктами 5, 6, 12 ч.3 ст.11 Закону №606 визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Згідно ч. 1, 2 ст.25 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів змоменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч. 5 ст.25 Закону №606 копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч. 1 ст.31 вказаного Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ст.27 Закону №606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконанні ВДВС Свердловського МУЮ знаходиться зведене виконавче провадження №60/2 з примусового виконання наступних виконавчих документів:

- наказу Господарського суду Луганської області №913/1060/13 від 03.06.2013 про стягнення з TOB «Свердловський завод ГШО» суми боргу у сумі 101673,03 грн. на користь ПАТ «Кіровський ковальський завод «Центрокуз», постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 10167,30 грн. та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 23,46 грн.;

- виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду № 812/96/1 від 22.02.2013 про стягнення боргу у сумі 278 378,93 грн. з TOB «Свердловський завод ГШО» на користь УПФУ м. Свердловську Луганської області, постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 27837,89 грн. та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 23,46 грн.;

- вимоги УПФУ у м. Свердловську Луганської області № Ю-76-1 від 11.03.2013 про стягнення боргу у сумі 304 813,66 грн., постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 30481,37 грн. та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 23,46 грн.;

- вимоги УПФУ у м. Свердловську Луганської області №Ю-76/2 від 07.05.2013 про стягнення боргу у сумі 273 783,62 грн., постанови про стягнення виконавчого збору на суму 27378,36 грн. та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 23,46 грн.;

- постанови ВДВС Свердловського МУЮ б/н від 26.06.2013 про стягнення виконавчого збору у сумі 92 932,37 грн., постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 23,46 грн.;

- постанови ВДВС Свердловського МУЮ б/н від 23.07.2013 про стягнення виконавчого збору у сумі 5570,22 грн., постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 23,46 грн.;

- постанови ВДВС Свердловського МУЮ б/н від 23.07.2013 про стягнення виконавчого збору у сумі 230,61 грн., постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 23,46 грн.;

- постанови ВДВС Свердловського МУЮ б/н від 23.07.2013 про стягнення виконавчого збору у сумі 31 267,44 грн., постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 23,46 грн.;

- постанови ВДВС Свердловського МУЮ б/н від 23.07.2013 про стягнення виконавчого збору у сумі 2 475,40 грн., постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 23,46 грн.;

- постанови ВДВС Свердловського МУЮ б/н від 23.07.2013 про стягнення виконавчого збору у сумі 32 436,64 грн., постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 23,46 грн.;

- виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду №812/4283/13а від 13.08.2013 про стягнення боргу у сумі 276 281,41 грн. на користь УПФУ у м.Свердловську Луганської області, постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 27 628,14 грн., постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 23,46 грн.;

- виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду №812/4833/13а від 13.08.2013 про стягнення збору у сумі 36 166,09 грн. на користь УПФУ у м.Свердловську Луганської області, постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 3 616,61 грн., постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 23,46 грн.

12 вересня 2013 року державними виконавцем ВДВС Свердловського МУЮ при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №60/2 з примусового виконання вищезазначених виконавчих документів винесено постанову про арешт коштів боржника TOB «Свердловський завод ГШО» (а.с.35-36). У постанові про арешт коштів боржника зазначено, що у боржником виконавчі документи в добровільний строк не виконані, тому необхідно звернути стягнення на кошти боржника, що знаходяться на його рахунку у банку.

Позивач оскаржує постанову про накладення арешту на кошти з підстав того, що постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами Луганського окружного адміністративного суду №812/4283/13а від 13.08.2013 та №812/4833/13а від 13.08.2013 взагалі на адресу боржника не надходили, тому виконати у добровільному порядку і у строк, визначений такими постановами, боржник не мав можливості.

Судом встановлено, що на підставі виконавчих листів Луганського окружного адміністративного суду державним виконавцем були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме від 19.08.2013 ВП №39409063 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду №812/4283/13а від 13.08.2013 про стягнення з TOB «Свердловський завод ГШО» суми боргу у сумі 276 281,41 грн. на користь УПФУ у м.Свердловську Луганської області; від 19.08.2013 ВП №39408827 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду №812/4833/13а від 13.08.2013 про стягнення збору у сумі 36 166,09 грн. на користь УПФУ у м.Свердловську Луганської області.

Згідно п. 2 вказаних рішень відповідача божнику (позивачу) було надано строк для самостійного виконання до 7 днів.

На підтвердження направлення зазначених постанов про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача, відповідачем надано список згрупованих поштових відправлень рекомендованою кореспонденцією від 19.08.2013.

Отже, судом встановлено, що прийняті відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження були надіслані боржнику (позивачу) рекомендованою кореспонденцію без повідомлення про вручення за адресою зазначеною у виконавчому документі, а тому боржник (позивач) не може вважатися повідомленим про відкриття виконавчих проваджень у встановленому законом порядку. Тобто, відповідачем в порушення вимог Закону №606 направлено постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою боржника (позивача) без дотримання вимог ст.31 Закону №606, а тому позивач не може вважається своєчасно повідомлений про відкриття виконавчих проваджень та надання строку для самостійного виконання рішень державного виконавця.

Зазначене дає підстави для висновку, що постанова про накладення арешту прийнята передчасно, з порушенням вимог Закону №606, а саме за відсутності доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та в обмеженні у зв'язку із цим боржника виконати добровільно виконавчий документ у строк, визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону №606 у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Доказів надіслання (отримання) боржником постанови про об'єднання виконавчих проваджень відносно боржника TOB «Свердловський завод ГШО» у зведене виконавче провадження відповідачем не надано.

Так само, відповідачем на виконання ухвали суду про витребування доказів від 30.08.2013 не надано жодних доказів надіслання боржникові постанов про стягнення виконавчого збору та постанов про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, які знаходяться на виконанні у зведеному виконавчому провадженні.

Щодо суми накладення арешту, яка відповідно до ст.33 Закону №606 повинна накладатися державним виконавцем у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, суд зазначає, що при примусовому виконанні виконавчих листів Луганського окружного адміністративного №812/96/13-а від 22.02.2013 та №812/4283/13-а від 13.08.2013 встановлено, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013, розстрочено виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2013 у справі №812/96/13-а шляхом сплати відповідачем коштів у рахунок погашення боргу зі сплати єдиного внеску у загальному розмірі 278 378,93 грн. починаючи з квітня 2013 по березень 2014 щомісячно рівними частками (а.с.37). Також, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 у справі №812/4283/13-а було задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловський завод гірничо - шахтного обладнання» про розстрочення суми боргу з недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 276 281,41 грн. у справі №812/96/13-а строком на 12 місяців зі сплатою боргу щомісячно.

Оскільки зазначені судові рішення встановлюють порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати стягнутого за судовим рішенням боргу зі сплати єдиного внеску, на думку суду, включення до загальної суми накладення арешту на кошти боржника з урахуванням розстрочених сум боргу є безпідставним.

Таким чином, сума вказана в постанові як така, в межах якої накладено арешт, не відповідає дійсності.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника врегульовано главою 4 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».

Так, статтею 52 Закону №606 передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Судом встановлено, що спірною постановою був накладений арешт на розрахунковий рахунок №26000962509848 (код валюти 980), який відкритий в відділенні ПАТ «Перший український міжнародний банк» в м.Свердловську, МФО 334851, що належить ТОВ «Свердловський завод ГШО», використовується позивачем для виплати заробітної плати робітникам підприємства, факторингу з ТОВ «ДТЕК» та для розрахунків з бюджетом (з місцевим бюджетом по податку з доходів фізичних осіб, УПФУ у м.Свердловську Луганської області.

Проте, відповідно до ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Конвенції Про захист заробітної плати, ратифікованої Україною 04.08.1961, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівників і його сім'ї.

На думку суду, арешт розрахункового рахунку підприємства, на який спрямовуються кошти на виплату заробітної плати у даному випадку суперечить ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» в частині того, що виплата заробітної плати працівникам підприємства здійснюється у першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. З оскаржуваної постанови вбачається, що накладено арешт на рахунок, з якого провадиться виплата заробітної платиі, що є неприпустимим.

Суд зазначає, що накладення арешту на розрахунковий рахунок підприємства позивача, що використовується для розрахунку з бюджетом у даному випадку є обставиною, яка не сприяє виконанню виконавчих документів, а навпаки перешкоджає підприємству погашати борги перед бюджетом та іншими юридичними та фізичними особами, що суперечить вимогам ст.5 Закону № 606.

Згідно із ст.59 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» майно боржника може бути звільнено з-під арешту:

- за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту;

- за наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати, пов'язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований;

- за рішенням суду у всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасуванню постанови ВДВС Свердловського МУЮ про арешт майна боржника постанови від 12.09.2013 б/н, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача зняти арешт з рахунків, судом задоволенню не підлягають з огляду на таке.

У відповідності із ч.2 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та

органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова

про накладення арешту на майно боржника.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що на державного виконавця (відповідача) в силу Закону і так покладено обов'язок вжиття всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо зняття арешту, а відтак, додаткового зобов'язання судовим рішенням не потребує.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що права державного виконавця, передбачені ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» є дискреційними, а суд не повноважний вмішуватись у порядок проведення виконавчого провадження і не вправі зобов'язувати посадових осіб державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною особою державної виконавчої служби.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання» до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів від 12.09.2013 №б/н, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправною і скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції №б/н від 12.09.2013, якою накладений арешт на кошти Tовариства з обмеженою відповідальністю «Свердловський завод ГШО» в сумі 1 563 400,61 грн.

Зняти арешт з коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання», що містяться на рахунках:

- код фін.установи 380805, АТ «Райффайзен банк Аваль» у м.Києві, р/р 226008258539, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 304632, «Брокбізнесбанк», м.Луганськ, р/р 26002015610412, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 304632, «Брокбізнесбанк», м.Луганськ, р/р 26001015611412, код валюти рахунку 840;

- код фін.установи 300249, АТ «Брокбізнесбанк», р/р 26007037409001, код валюти рахунку 840;

- код фін.установи 300249, АТ «Брокбізнесбанк», р/р 26007037409001, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 300249, АТ «Брокбізнесбанк», р/р 26004113939001, код валюти рахунку 643;

- код фін.установи 300249, АТ «Брокбізнесбанк», р/р 26004113939001, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 300249, АТ «Брокбізнесбанк», р/р 26048113939001, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 304665, Луганське обласне АТ «Ощадбанк», р/р 260253013700, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 304472, ПАТ ПІБ м.Свердловська, р/р 26001301220700, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 304308, ПАТ ПІБ в м.Луганську, р/р 2602330382228, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 304472, ПАТ ПІБ м.Свердловська, р/р 26153301220700, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 304472, ПАТ ПІБ м.Свердловська, р/р 26001301220700, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 304308, Філія ПАТ ПІБ в м.Луганську, р/р 2600630193119, код валюти рахунку 643;

- код фін.установи 304308, Філія ПАТ ПІБ в м.Луганську, р/р 2600630193119, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 304472, Філія ПАТ ПІБ в м.Свердловську, р/р 26067301220700, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 300012, ПАТ «Промінвестбанк», р/р 26006619946696, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 300012, ПАТ «Промінвестбанк», р/р 26007619946695, код валюти рахунку 643;

- код фін.установи 334851, ПАТ «ПУМБ», р/р 26050962493391, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 334851, ПАТ «ПУМБ», р/р 26009962499131, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 304966, Філія ПАТ «ПУМБ» м.Луганськ, р/р 26052250, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 304966, Філія ПАТ «ПУМБ» м.Луганськ, р/р 26002959676668, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 334851, ПАТ «ПУМБ», р/р 26000962509848, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 3047621, Луганська філія АБ «Укргазбанк», р/р 2600823509, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 304621, Луганська філія АБ «Укргазбанк», р/р 2604223509, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 320478, АБ «Укргазбанк», р/р 26043423441, код валюти рахунку 980;

- код фін.установи 320478, АБ «Укргазбанк», р/р 26009423441, код валюти рахунку 980,

який накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції у Луганській області від 12.09.2013 №б/н.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання» (і.к. 19074691, 94801, Луганська область, м.Свердловськ, вул.Інтернаціональна, 96) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 17,20 грн. (сімнадцять гривень 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Захарова