Рішення № 33917780, 30.09.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8899/13-ц

2/357/2919/13

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Бортяна К. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» про стягнення боргу за договором безпроцентної цільової позики,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що з 11.11.2003року по 30.09.2011року перебувала в трудових відносинах з державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт», обіймала посаду головного бухгалтера та уклала з відповідачем ряд договорів безпроцентної цільової позики, надавши в борг власні кошти, але відповідач не повертає належні позивачу кошти, що призвело до виникнення заборгованості, сума якої, з урахуванням повернутої частини боргу, становить 76400 грн., що і просить позивач стягнути з відповідача в судовому порядку та судові витрати.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, згідно довіреності в справі, позов не визнав, посилаючись на відсутність оригіналів договорів безпроцентної позики та додаткових угод, зазначив, що ніякої позики не було, позивач при звільненні з роботи не передала належним чином бухгалтерські документи, а тому на підприємстві відсутні оригінали цих договорів та касові книги, що унеможливлює виплату позивачу коштів.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи в трудових відносинах з державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» з 11.11.2003року по 30.09.2011року, обіймала посаду головного бухгалтера, що підтверджується записами в трудовій книжці (а\с.12).

Судом встановлено, що позивач з 03.10.2011 р. по 20.08.2012 р. ндавала послуги з ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві, що підтверджується цивільно-правовими договорами від 03.10.2011року та 03.01.2012року (а\с13,14), уклала з відповідачем ряд договорів безпроцентної цільової ставки.

Так,18.08.2006року позивач та відповідача уклали договір безпроцентної цільової позики, відповідно до п.1 якого, позикодавець зобов»язується надати позичальнику безпроцентну цільову позику, а останній зобов»язується використати її за цільовим призначенням і повернути позику у визначений договором строк. Позика надається на безпроцентній основі. Відповідно до п.2 вказаного договору, мета надання позики позичальнику: виплата заробітної плати працівникам підприємства. Сума позики за вказаним договором становить 55 400,00 грн., що визначено п.4 договору. Відповідно до п.5 цього договору позикодавець зобов»язується надати позику протягом 10-ти днів з моменту підписання договору. Позика надається у готівковому порядку шляхом внесення грошових коштів в касу позичальника (а\с16).

На виконання п.п.1,5 вказаного договору ОСОБА_1 внесла в касу ДП МОУ «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» 18.08.2006року - 11800грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №49 від 18.08.2006року, 21.08.2006року - 21800грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №50 від 21.08.2006р., 22.08.2006року - 21800грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №51 від 22.08.2006р. 20.02.2007року між ОСОБА_1 та ДП МОУ «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» була укладена додаткова угода до договору безпроцентної цільової позики від 18.08.2006року, відповідно до якої сторони домовилися викласти розділ 12 договору в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання» (а\c18).

Судом встановлено, що 30.10.2006року між сторонами був ще укладений договір безпроцентної цільової позики, відповідно до п.1 якого, позикодавець зобов»язується надати позичальнику безпроцентну цільову позику,а останній зобов»язується використати її за цільовим призначенням і повернути позику у визначений договором строк. Позика надається на безпроцентній основі. Відповідно до п.2 вказаного договору,мета надання позики позичальнику:виплата заробітної плати працівникам підприємства. Сума позики за вказаним договором становить 10500 грн.,що визначено п.4 договору (а\с18).

На виконання п.п.1,5 вказаного договору ОСОБА_1 внесла в касу ДП МОУ «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» 10 500грн.,що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №74 від 31.10.2006р. (а\с20).

30.04.2007року між ОСОБА_1 та ДП МОУ «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» була укладена додаткова угода до договору безпроцентної цільової позики від 30.10.2006року,відповідно до якої сторони домовилися викласти розділ 12 договору в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання».

Також, 31.12.2010року між сторонами було ще укладено договір безпроцентної цільової позики відповідно до п.1 якого, позивач, як позикодавець надала відповідачу, як позичальнику безпроцентну цілову позику, а останній зобов»язався використати її за цільовим призначенням і повернути позику у визначений договором строк. Позика надавалася на безпроцентній основі.

Відповідно до п.2 вказаного договору,мета надання позики позичальнику: виплата заробітної плати працівникам підприємства. Сума позики за вказаним договором становить 20 000грн.,що визначено п.4 договору. Позика надавалася у готівковому порядку шляхом внесення грошових коштів в касу позичальника. На виконання п.п.1,5 вказаного договору ОСОБА_1 внесла в касу ДП МОУ «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» 20 000грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера № 62 від 31.12.2010р. (а\с21,23). Судом встановлено, що 31.03.2011року між ОСОБА_1 та ДП МОУ «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» була укладена додаткова угода до договору безпроцентної цільової позики від 31.12.2010р.,відповідно до якої сторони домовилися викласти розділ 12 договору в наступній редакції : «Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання» .

Встановлено, що 25.02.2011року між сторонами був укладений договір безпроцентної цільової позики на тіх же умовах, що і попередні договори. Сума позики за вказаним договором становить 5 500грн.,що визначено п.4 договору (а\с24). На виконання п.п. 1,5 вказаного договору ОСОБА_1 внесла в касу ДП МОУ «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» 5 500грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера від 25.02.2011року (а\с26). 22.04.2011року між ОСОБА_1 та ДП МОУ «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» була укладена додаткова угода до договору безпроцентної цільової позики від 25.02.2010р., відповідно до якої сторони домовилися викласти розділ 12 договору в наступній редакції : «Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання».

Копії зазначених договорів та додаткових угод приєднані до матеріалів справи, а також, на запит суду копії зазначених документів були надані з кримінального провадження. Копії цих договорів належним чином завірені. Крім того, розмір боргу за договорами безпроцентної цільової позики підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 6851 за 01.06.2013 р. - 05.06.2013р., що приєднана до матеріалів справи (а\с27-28).

Згідно пояснень позивача, - на підприємстві де вона працювала була затримка та заборгованість по виплаті заробітної плати і вона, як і деякі інші працівники, отримавши свою заробітну плату, надавали частину коштів в позику відповідачу для погашення заборгованості по зарплаті іншим працівникам. ДП МОУ «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» частково виконало зобов'язання взяті за договорами безпроцентної цільової позики та в червні 2007року повернуло позивачу в рахунок зазначених вище договорів безпроцентної позики частину боргу - 15000грн.

Представник відповідача, посилаючись на відсутність документів на підприємстві, які б безперечно стверджували достовірність укладення зазначених договорів безпроцентної позики, виявляючи сумніви щодо передачі позивачем коштів, часу укладення додаткових угод до договорів, - заперечував позовні вимоги ОСОБА_1

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка, ОСОБА_2, який був начальником ДП МОУ «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» з 1996 р. по 2011 р., суду показав, що на підприємстві були фінансові труднощі, постійні перевірки та нарікання щодо затримки по виплаті заробітної плати, а тому працівники, які були небайдужі до роботи, з метою запобігання різним санкціям, штрафам для підприємства, погоджувалися надати в борг власні кошти для виплати заробітної плати іншим працівникам підприємства. Договори укладалися в двох примірниках, належно посвідчувалися, кошти вносилися в касу підприємства і все було зафіксовано не лише в бухгалтерських документах, а й чисельними перевірками фінансового стану підприємства.

Задовольняючи позов суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач не дав суду підтвердження та доказів своїх заперечень. Його сумніви базуються, лише на поясненнях та припущеннях представника відповідача, який виявив недовіру попередньому керівництву підприємства, а отже, і бухгалтеру, який працював в той період. Однак, заперечення представника відповідача не мають підґрунтя, не подано жодного доказу в підтвердження безгрошовості зазначених договорів безпроцентної позики.

Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, проаналізувавши всі надані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно мали місце договори безпроцентної цільової позики, умови яких щодо повернення боргу, відповідач не виконав, існує заборгованість в сумі 76 400грн. (55400грн.згідно договору від 18.08.2006року + 10500грн. згідно договору від 30.10.2006року + 20000грн. згідно договору від 31.12.2010р. + 5500грн. згідно договору від 25.02.2011року - 15000грн. згідно видаткового касового ордера №203 від 26.06.2007року = 76400грн.) Жодних достовірних доказів, які б спростовували цей висновок, суду не було надано.

Отже, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу відповідно до зазначених вище договорів безпроцентної цільової позики в сумі 76400 грн.

На підставі ст.88 ЦПК України підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача на користь позивача судові витрати по справі, що складаються з суми судового збору - 764 грн..

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 625, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 10,59,60,88, 212-215,296 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» (код ЄДРПОУ 07554701) на користь ОСОБА_1 борг за договорами безпроцентної цільової позики в сумі 76400 (сімдесят шість тисяч чотириста гривень) та судові витрати по справі 764 грн. (сімсот шістдесят чотири гривні).

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя О. Я. Ярмола