Рішення № 33917280, 04.10.2013, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2/485/604/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Устіченка К.І.

при секретарі Коренець Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В якому зазначив, що 06 серпня 2007 року сторони уклали кредитний договір, згідно з яким позивач відкрив картковий рахунок на загальну суму 30000грн. з лімітом кредитної лінії на рахунку на день укладання договору - 2508грн. та видав платіжну картку з пін-кодом відповідачу, а останній зобов'язався щомісяця в строки, визначені Правилами здійснення операцій за картковими рахунками, здійснювати погашення частини суми заборгованості, яка виникла за попередній звітний місяць. В порушення умов вказаного договору відповідач у березні 2011 року припинив погашення кредиту, у зв'язку з чим виникла станом на 21 лютого 2013 року прострочена заборгованість на суму 2875грн.56коп. Відповідно до вимог ст.526, 1049, 1054 ЦК України, Банк просив суд про задоволення позову. Справу просив розглядати за його відсутності.

Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що кредитний договір, на який посилається позивач, він не укладав і кошти від Банку не отримував.

В договорі від 06 серпня 2007 року та у всіх додатках до нього підпис не його, а іншої особи.

У 2006 році він дійсно укладав кредитний договір з позивачем, але погасив його достроково і претензій по ньому до нього з боку позивача не було.

Враховуючи, що кредитний договір від 06 серпня 2007 року він не укладав та кошти по ньому не отримував, просив суд відмовити позивачеві у задоволені позову та стягнути на його користь судові витрати у справі.

Дослідивши докази, суд прийшов до наступного.

Позивач на підтвердження своїх вимог посилається на укладення договору №004-14091-060807 від 06 серпня 2007 року, згідно з яким Банк надав відповідачеві кредит у розмірі 2508грн., а останній зобов"язався його погашати та належним чином виконувати умови договору (а.с.5-8).

На підставі ст.ст.1046-1056 ЦК України Банк просив суд про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

В силу ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 Цього кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач послався на ту обставину, що спірний договір з Банком він не укладав, в договорі, тарифах, анкеті позичальника (а.с.5-8), в графі "підпис клієнта" підпис зазначена не його, а іншої особи.

На підтвердження цього, відповідач надав суду аналогічний договір з позивачем від 14 липня 2006 року (а.с.47) та ксерокопію паспорта (а.с.29), підписи відповідача в яких різняться від підпису у договорі №004-14091-060807 (а.с.5).

23 липня 2013 року у ході розгляду справи відповідач заявив клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, яке було задоволено судом у повному обсязі (а.с.51).

Вказаною ухвалою позивача було зобов"язано надати в термін до 03 серпня 2013 року для проведення експертизи оригінал кредитного договору від 06 серпня 2007 року та всі додатки до нього.

Ухвалу суду позивач отримав 31 липня 2013 року (а.с.59), але документи, які вимагав суд на адресу суду не направив.

За відсутності вказаних документів експерт повернув без виконання ухвалу суду про проведення судово-почеркознавчої експертизи (а.с.60).

Таким чином, позивач не спростував вимоги відповідача щодо неукладення ним кредитного договору з Банком, а тому вимоги позивача не грунтуються на законі і не підлягають задоволенню.

Відповідно ст.ст.79,84,88 ЦПК України суд покладає на позивача понесені відповідачем судові витрати у справі 114грн.70коп. - судовий збір, сплачений ним (а.с.26) та 850грн. за надання йому юридичної допомоги згідно з квитанцією приватного підприємця №204 від 14 жовтня 2013 року, всього 964грн.70коп.

Керуючись ст.ст. 3,15, 57, 60, 208, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Стягнути ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 904 (дев'ятсот чотири)грн.70коп.

Копію рішення направити позивачу для відома не пізніше 5-ти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Снігурівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але були відсутні при проголошенні рішення, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ