Рішення № 33917198, 18.09.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/5929/13-ц

2/119/2341/13

РІШЕННЯ

Іменем України

17 вересня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді - Блейз І.Г.

за участю секретаря - Копосової Н.І.

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

третьої особи - ОСОБА_3

представників - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання домоволодіння спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності у порядку спадкування, третя особа - ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся із відповідним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є сином відповідача та ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3. За період шлюбу з 13.06.1968 року по час смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_3 батьки у 1975 році за сумісні кошти придбали домоволодіння АДРЕСА_1. У подальшому батьки перебудували домоволодіння та 15.10.1987 року на ім'я відповідача було видано свідоцтво про право приватної власності. Про наявність цього свідоцтва позивач дізнався тільки після смерті матері. Третя особа є рідною сестрою позивача. За життя мати не робила будь-яких заповітних розпоряджень, а тому позивач є спадкоємцем за законом. Позивач прийняв спадщину після смерті матері у встановленому законом порядку. Сестра позивача не прийняла спадщину, пропустивши строк для її прийняття. На час смерті матері сумісно із нею проживав відповідач, який вважається таким, що прийняв спадщину. Враховуючи положення законодавства про шлюб, що діяло на момент отримання відповідачем свідоцтва про право власності на будинок, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є спільною сумісною власністю. Таким чином, до спадкової маси входить ?? частка будинку АДРЕСА_1, яке повинно ділитися між позивачем та відповідачем, а тому позивач має право на ? частку будинку. Оскільки відповідач не визнає дане право, позивач змушений звернутися до суду із відповідним позовом.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що цей будинок належить тільки йому, він придбав його за власні гроші, яки отримав за продаж будинку у м. Ангарськ. Дружина мало невеликий дохід. Крім того, будував будинок тільки він, вона нічого не будувала. Також відповідач пояснив, що син його вигнав з будинку,а донька прийняла та доглядає за ним, а тому син взагалі нічого не повинен отримувати.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що задоволення позову позивача призведе до порушення права третьої особи, яка, звісно, пропустила строк для прийняття спадщини після смерті матері, однак вона не позбавлена права звернутися до суду із позовом про поновлення такого строку. Таким чином, позивач має право тільки на 1/6 частку будинку. Представником зазначено, що він погоджується із позицією позивача, що будинок

є спільною сумісною власністю подружжя, відповідача та померлої ОСОБА_6, однак не згоден із розміром частки, на яку претендує позивач. Крім того, представником відповідача зазначено, що спірний будинок розташовано на земельній ділянці, яка належить відповідачу, а тому даний будинок не може бути успадковано, тому що будинок та земельна ділянка є єдиним цілим.

Протягом судового засідання відповідач підтримав позицію свого представника та пояснив, що він згоден із тим, що спірний будинок є спільною сумісною власністю, але ж на частину цього будинку має право не тільки позивач, а й донька.

Суд, заслухавши позивача, відповідача, третю особу, представників, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач є сином ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9), та відповідача (а.с.8)

Третя особа є рідною сестрою позивача та також донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.64, 67-68)

На момент смерті ОСОБА_6 із нею у будинку були зареєстровані позивач та відповідач (а.с.55)

Після смерті ОСОБА_6 позивач 12 березня 2011 року звернувся із заявою про прийняття спадщини (а.с.52)

Третя особа не проживала разом із померлою на момент смерті, що ОСОБА_3 не заперечувала у судовому засіданні.

Згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, позивач та відповідача вважаються такими, що прийняли спадщину.

Згідно із ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 шлюб укладено 13.06.1968 року (а.с.12) На момент смерті ОСОБА_6 шлюб розірвано не було.

З пояснень позивача та відповідача встановлено, що у 1975 року подружжям придбано спірний будинок, та 15.10.1987 року відповідачем на своє ім'я отримано свідоцтво про право власності на спірний будинок (а.с.48)

Згідно із ст. 22 КпШС УСРС, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. Статте. 24 КпШС УСРС майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

Згідно із ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх позовних вимог або заперечень.

Оскільки спірний будинок придбано за час перебування сторін у шлюбі, суд дійшов висновку, що будинок АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідачем, всупереч вимог ст. 60 ЦПК України, не доведено факту, що будинок є його особистою власністю. Доказів того, що будинок придбано тільки за кошти, що належали йому особисто, не надано.

Зігдно із ст. 28 КпШС УСРС, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що частка померлої ОСОБА_6 у спірному будинку складає ? частки, а отже ? частки - це є спадковою масою.

Відповідно до ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 спадщину прийнято позивачем та відповідачем, а тому кожному з них повинно належати по ? частки від спадкової маси.

Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.13)

Отже, позивач, як спадкоємець першої черги, має права вимагати визнання за ним права власності у порядку спадкування на ?? частку будинку.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, що задоволення позову призведе до порушення прав третьої особи, оскільки, останній не має повноважень на представництво її інтересів.

Суд також не приймає до уваги заперечення третьої особи, що вона також має право на 1/6 частку спадкового майна, оскільки, відповідно до ст. 15 ЦПК України, суд здійснює захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Згідно із ст. 3 ЦПК України, кожна сторона має право звернутися за захистом своїх оспорюваних або невизнаних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що третя особа не прийняла спадщину, цим правом не скористалася, отримав роз'яснення нотаріуса, за захистом своїх прав до суду не звернулася, отже, на момент розгляду даної справи в суду відсутні підстави вважати, що вона прийняла спадщину та її права якимось чином порушено.

Суд також не приймає до уваги заперечення представника відповідача, що відсутні підстави для спадкування частки будинку, якщо вся земельна ділянка належить відповідачеві, оскільки даний висновок представника відповідача не ґрунтується на жодній нормі права.

Вказані вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 229,4 грн, а також 114,7 грн на користь держави у зв'язку із розглядом позовних вимог немайнового характеру.

Повний текст рішення складено 18 вересня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, право власності на ? частку будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 229,4 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, на користь держави судовий збір у розмірі 114,7 грн (реквізити для перерахування: отримувач коштів державний бюджет м. Феодосія, 22030001, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37986011, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України в АРК, м. Сімферополь, код банку одержувача (МФО) 824026, рахунок отримувача 31216206700024, Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135)

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис) І.Г.Блейз

З оригіналом згідно суддя секретар