Постанова № 33916550, 24.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2013 року № 826/13723/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакарс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності, визнання протиправним та скасування припису від 06.08.2013р.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дакарс» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (надалі також - відповідач), в якому просив:

- постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №336/13 та №337/13 від 13.08.2013р., прийняті Т.в.о начальника Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю з місті Києві Трайно Наталією Анатолівною про застосування штрафний санкцій визнати протиправними та скасувати.

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.08.2013р. відносно ТОВ "Дакарс" - визнати протиправним та скасувати.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірні рішення прийняті відповідачем з перевищенням наданих йому повноважень, на підставі необґрунтованих та безпідставних висновків, викладених у акті перевірки, внаслідок невірного застосування норм матеріального права, оскільки правовідносини щодо встановлення та експлуатації малих архітектурних форм регулюються законодавством щодо благоустрою населених пунктів, а не законодавством у сфері містобудівної діяльності.

Відповідач проти заявленого позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

17.09.2013р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем 086.08.2013р. у присутності представника за довіреністю Ігнатенка Олексія Олексійовича проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівлі ТОВ «Дакарс», beach club Bora Bora, який розташований у Гідропарку, зона відпочинку «Молодіжний» у Дніпровському районі м. Києва.

В ході перевірки встановлено, що згідно договору про надання послуг щодо санітарного утримання території № 167/2013 від 03.07.2013 між КП «Плесо» та ТОВ «Дакарс» за адресою: м. Київ, Дніпровський район, острів «Долобецький», зона відпочинку «Молодіжна» розташований комплекс Бора Бора, який належить ТОВ «Дакарс». Об'єкт відноситься до II категорії складності (згідно ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ»). Під час перевірки будівельні роботи на об'єкті не проводяться, будівельники відсутні. За результатами візуального огляду під час перевірки встановлено, що ТОВ «Дакарс», без отримання відповідних дозвільних документів, самовільно провів роботи по будівництву двоповерхової будівлі на бетонній основі з літньою терасою. Будівля використовується під заклад громадського харчування. Об'єкт експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено ч.1 ст. 34, ст. 36 та ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За наслідками перевірки, 06.08.2013р. відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Також, відповідачем видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою з 06.08.2013р. заборонити експлуатацію зазначеного об'єкту та усунути в термін до 06.09.2013р. порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку. Разом з тим відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.08.2013р.

З підстав невиконання позивачем припису про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 336/13 від 13.08.2013р., згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 41292 (сорок одна тисяча двісті дев'яноста дві) гривні 00 копійок.

Крім того, за вчинені правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: ТОВ «Дакарс» експлуатує без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку двоповерхову будівлю на бетонній основі з літньою терасою, яка використовується під заклад громадського харчування Бора Бора (об'єкт відноситься до II категорії складності, згідно ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ»), чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дакаре» постановою №337/13 від 13.08.2013р. накладено штраф у розмірі 51615 (п'ятдесят одна тисяча шістсот п'ятнадцять) гривень 00 копійок.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірних постанов та припису, суд, керуючись законодавством у сфері містобудівної діяльності, а також частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність змісту спірних рішень чинному законодавству та законність процедури їх прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV від 20.05.1999, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 549 утворено територіальний орган Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011р. № 22 затверджено Положення про Інспекцію.

Згідно п. 3 Положення про Інспекцію, основними завданнями інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є участь у реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм.

Відповідно до п. 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи Інспекції.

Згідно з п. 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема: - подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; - перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; - перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; - вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 9 зазначеного Порядку, встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Абзац 11 пункту 7 Порядку № 533 передбачено обов'язок посадової особи інспекції під час проведення позапланової перевірки пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення перевірки.

Відповідно до пунктів 16, 18 Порядку № 533, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється контроль, а другий залишається в інспекції. Акт підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснено перевірку.

Як встановлено абзацом 2 пункту 21 Порядку, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

Частиною 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 17 Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно п.19, 21 Порядку, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Так, в ході судового розгляду справи підтверджено, до відповідача надійшла вимога Київської міжрайонної екологічної прокуратури (вхід. 7/26-0108/11 від 01.08.2013р., що й стало підставою, відповідно до п.7 Порядку № 553, для проведення відповідачем позапланової перевірки.

Водночас, як слідує із матеріалів справи, при проведенні перевірки був присутній уповноважений представник позивача - Ігнатенко Олексія Олексійовича, проте жодних зауважень чи то заперечень щодо відомостей, викладених у акті перевірки не виклав.

Оскільки в ході перевірки було виявлено порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема без отримання відповідних дозвільних документів, позивачем самовільно проведено роботи по будівництву двоповерхової будівлі на бетонній основі з літньою терасою, яка використовується під заклад громадського харчування (об'єкт відноситься до II категорії складності, згідно ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, суб'єктом владних повноважень правомірно було винесено припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, і внаслідок не виконання припису винесено постанови про накладення штрафу.

Щодо доводів позивача про неправильність застосування відповідачем норм законодавства при проведенні перевірки, суд зазначає наступне.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем придбано у власність тимчасову споруду за адресою м. Київ, Дніпровський р-н, острів Долобецький, зона відпочинку "Молодіжний" згідно договору купівлі-продажу тимчасової споруди №01/05-11 від 01 травня 2011 року, сезонний павільйон, розміщений відповідно до дозволу на розміщення тимчасової споруди №04-1361 виданого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, зі зворотної сторони якого знаходиться ситуаційна схема орієнтовного розміщення об'єкту в системі міста.

Проте, суд звертає увагу на те, що перевіркою було виявлено порушення не в експлуатації вже існуючої тимчасової споруди, а бездозвільне будівництво нової двоповерхової будівлі на бетонній основі з літньою терасою.

Водночас, вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакарс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності №336/13 та №337/13 від 13.08.2013р., визнання протиправним та скасування припису від 06.08.2013р., - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя І.А. Качур