Постанова № 33916525, 09.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 вересня 2013 року 09:47 № 826/10592/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолічильник»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплолічильник» (надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, податковий орган) про касування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2013р. № 0001832260, № 0001852260 та № 0001842260.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «УкрТурПром ВС» на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат, а відтак - заниження податку на прибуток, вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «УкрТурПром ВС» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, роботи позивачем фактично у ТОВ «УкрТурПром ВС» не придбавалися, а витрати на придбання робіт, які позивач відніс до складу валових, є надуманими, у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових відповідно до вимог ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України та суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до ст. 198 Кодексу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолічильник» з питань достовірності, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «УкрТурПром ВС» за період квітень 2011 року, за результатами якої складено акт від 24.05.2012р. № 1702/22-621-32592491.

Згідно з висновками акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 118 364,00 грн. та п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, ст. 201 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 90 018,00 грн. та завищено від'ємне значення ПДВ на суму 12 908,00 грн.

За наслідками встановлених порушень позивачу винесено податкові повідомлення-рішення від 11.06.2013р.:

- № 0001832260, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 112 523,00 грн., в т.ч. основного платежу 90 018,00 грн. та 22 505,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0001852260, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 147 955,00 грн., у тому числі 118 364,00 грн. основного платежу та 29 591,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0001842260, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 12 908,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства базується на твердження щодо безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ «УкрТурПром ВС», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «УкрТурПром ВС» суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ТЕПЛОЛІЧИЛЬНИК» та ТОВ «УкрТурПроп ВС» було укладено усний договір, предметом якого є поставка блока модульного системи опалення типу МТП-ОН 26-1424, блока модульного системи ГВП типу МТП-ОН 26-928.

Відповідно до рахунків-фактури №2403/5 та №2403/6 від 24.03.11 р., ТОВ «ТЕПЛОЛІЧИЛЬНИК» та ТОВ «УкрТурПром ВС» погодили умови поставки, відповідно до яких продавець зобов'язується відвантажити товар Покупцю з попередньою його оплатою.

Згідно виписаних рахунків-фактури ТОВ «УкрТурПром ВС», товар поставлявся на склад ТОВ «ТЕПЛОЛІЧИЛЬНИК», про що складено видаткові накладні та виписано податкові накладні.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «УкрТурПроп ВС», яке має ознаки фіктивного підприємства.

В ході проведення перевірки ТОВ «Теплолічильник» було використано Акт перевірки контрагента Позивача ТОВ «УкрТурПром ВС», отриманого від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, а саме: Акт від 06.06.2011 року №1374/23-04/37270433 про результати проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «УкрТурПром ВС» за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року.

Вищевказаним актом перевірки встановлено, за даними Декларації з податку на прибуток основні засоби у ТОВ «УкрТурПром ВС» відсутні. Рядки 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій з податку на прибуток підприємства прокреслені.

Вказане свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Вищевказаним Актом перевірки контрагента позивача було встановлено, що у ТОВ «УкрТурПром ВС» відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, торгівельне обладнання та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Таким чином, відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «УкрТурПром ВС».

Також суд звертає увагу на те, що Позивачем, як на вимогу податкового органу, так і на вимогу суду не надано товарно-транспортних накладних.

Так, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 22.05.2006р. №493, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з поставки товару між позивачем та контрагентом ТОВ «УкрТурПром ВС» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарським договором.

Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги сумнівність господарської діяльності ТОВ «УкрТурПром ВС» в рамках правового поля, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ та сум податку на прибуток, суд приходить до висновку, що відомості про фактичне виконання укладених договорів є недостовірні, а документи, які підтверджують такі відомості є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

Постанова складена в повному обсязі 23 вересня 2013 року