Постанова № 33916463, 04.10.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2013 р. Справа № 821/3361/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Демченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Новокаховської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - Новокаховська ОДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.08.2013 р. № 0003901700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 433043,47 грн., з яких за основним платежем на 288695,65 грн., за штрафними санкціями на 144347,82 грн., та № 0003911700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб на 190578 грн., з яких за основним платежем на 127052 грн., за штрафними санкціями на 63526 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі протиправних висновків акту перевірки від 14.08.2013 р. № 881/172/2504200230 у зв"язку з визнанням господарських операцій з ТОВ "Абсолют Компані", ТОВ "Браво СРЛ" безтоварними. Відповідач при проведенні перевірки використав акти контрагентів позивача, на підставі яких зробив висновок про недійсність правочинів. Між тим, недійсність правочинів може бути встановлена лише судом. На даний час жоден із договорів, що були укладені позивачем з його контрагентами, не визнані судом недійсними. На момент вчинення господарських операцій контрагенти мали статус юридичної особи, були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України та включені до ЄДРПОУ. Відповідні господарські операції відображено в бухгалтерському обліку та підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, в тому числі податковими накладними, що відповідно до вимог Податкового кодексу України є умовою для віднесення сум податку до податкового кредиту. Жодним законодавчим актом не передбачено відповідальності однієї особи за дії (бездіяльність) іншої особи.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, вказавши на те, що реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Абсолют Компані", ТОВ "Браво СРЛ" підтверджується податковими накладними, актами виконаних робіт. Тому правомірно сформував податковий кредит по відносинам з ТОВ "Абсолют Компані", ТОВ "Браво СРЛ".

Представник відповідача заперечувала проти позову, оскільки в ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з його контрагентами ТОВ "Абсолют Компані", ТОВ "Браво СРЛ", що стало підставою для нарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Позивачем не надано товарно-транспортних накладних, які б підтверджували надання ТОВ "Абсолют Компані", ТОВ "Браво СРЛ" транспортних послуг позивачу, а зазначені контрагенти позивача не мають необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, не знаходяться за юридичною адресою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 01.08.2013 р. по 07.08.2013 р. посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2013 р., за результатами якої складено акт від 14.08.2013 р. № 881/172/2504200230.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:

1. п.177.4 ст.177 ПК України, встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 127052 грн., в тому числі по періодах 2012 року у сумі 127052 грн.

2. пп.198.3 ст.198 ПК України, а також ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 288695,65 грн.

Під час проведення перевірки відповідачем досліджувалися господарські відносини позивача з ТОВ "Абсолют Компані", ТОВ "Браво СРЛ". Вказані контрагенти надавали послуги з організації перевезення ФОП ОСОБА_1 Новокаховською ОДПІ використано акти ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 05.06.2013 р. № 09/2028/22.8/30782478 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Абсолют Компані" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р.", від 24.05.2013 р. № 1792/22.1/34527595 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Браво СРЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "РА "Далі буде" та ТОВ "Аріозо" за період з 01.10.2012 р. по 30.11.2012 р.", якими встановлено відсутність необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, підприємства не знаходяться за юридичною адресою.

На підставі акту перевірки ФОП ОСОБА_1 від 14.08.2013 р. № 881/172/2504200230 Новокаховською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 23.08.2013 р. № 0003901700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 433043,47 грн., з яких за основним платежем на 288695,65 грн., за штрафними санкціями на 144347,82 грн., та № 0003911700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб на 190578 грн., з яких за основним платежем на 127052 грн., за штрафними санкціями на 63526 грн.

Оцінуючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішення, суд виходить з встановлених фактичних обставин справи та їх узгодженість з діючими положеннями податкового законодавства.

Згідно із п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування фізичних осіб - підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат фізичних осіб - підприємців, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу ("Податок на прибуток підприємств").

Згідно п.п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит платника ПДВ визначається виходячи із сум ПДВ сплачених (нарахованих) постачальникам товарів/послуг, підтверджених належним чином складеними податковими накладними та при умові , якщо ці товари/послуги призначені для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податку.

При цьому, відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до п.201.4. ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Водночас ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 статті 45 ГК України передбачено, що майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Отже, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Таким чином, поставка товарів/послуг для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Проаналізувавши положення Податкового кодексу України, суд зазначає, що наявність належно складених первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для збільшення платником податкового кредиту, так як в силу умов та характеру створення не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Відповідно до чинного законодавства податковий кредит з ПДВ може бути сформований платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, котра спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Обов'язкове встановлення факту надання послуг як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту та вартості товару без ПДВ до валових витрат, відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема, в постанові від 22.10.2010 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Балтімор" до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

З метою дослідження реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Абсолют Компані", ТОВ Браво СРЛ" судом встановлено наступне.

Так, на підтвердження своїх доводів щодо реальності господарських операцій позивачем надано з:

- ТОВ "Абсолют Компані" - договір на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом № 03/12 від 03.12.2012 р., податкові накладні № 107 від 05.12.2012 р., № 108 від 07.12.2012 р., № 109 від 12.12.2012 р., № 110 від 17.12.2012 р., № 111 від 20.12.2012 р., № 112 від 24.12.2012 р., № 113 від 26.12.2012 р., № 122 від 04.01.2013 р., № 123 від 09.01.2013 р., № 124 від 14.01.2013 р., № 125 від 16.01.2013 р., № 126 від 21.01.2013 р., № 127 від 24.01.2013 р., № 128 від 28.01.2013 р., № 146 від 04.02.2013 р., № 147 від 05.02.2013 р., № 148 від 07.02.2013 р., № 149 від 11.02.2013 р., № 150 від 13.02.2013 р., № 151 від 15.02.2013 р., № 152 від 20.02.2013 р., № 153 від 22.02.2013 р., № 154 від 25.02.2013 р., № 155 від 27.02.2013 р., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 000107 від 05.12.2012 р., № 000108 від 07.12.2012 р., № 000109 від 12.12.2012 р., № 000110 від 17.12.2012 р., № 000111 від 20.12.2012 р., № 000112 від 24.12.2012 р., № 000113 від 26.12.2012 р., № 000122 від 04.01.2013 р., № 000123 від 09.01.2013 р., № 000124 від 14.01.2013 р., № 000125 від 16.01.2013 р., № 000126 від 21.01.2013 р., № 000127 від 24.01.2013 р., № 000128 від 28.01.2013 р., № 000146 від 04.02.2013 р., № 000147 від 05.02.2013 р., № 000148 від 07.02.2013 р., № 000149 від 11.02.2013 р., № 000150 від 13.02.2013 р. № 000151 від 15.02.2013 р., № 000152 від 20.02.2013 р., № 000153 від 22.02.2013 р., № 000154 від 25.02.2013 р., № 000155 від 27.02.2013 р.;

- ТОВ "Браво СРЛ" - договір поставки № 51 від 20.08.2012 р., договір на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом № 36 від 01.09.2012 р., видаткові накладні № 2923 від 30.10.2012 р., № 2934 від 31.10.2012 р., податкові накладні № 3232 від 02.10.2012 р., № 3233 від 03.10.2012 р., № 3234 від 08.10.2012 р., № 3235 від 11.10.2012 р., № 3236 від 15.10.2012 р., № 3237 від 17.10.2012 р., № 3238 від 19.10.2012 р., № 3239 від 24.10.2012 р., № 3240 від 29.10.2012 р., № 2923 від 30.10.2012 р., № 2924 від 31.10.2012 р., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3233 від 03.10.2012 р., № 3234 від 08.10.2012 р., № 3235 від 11.10.2012 р., № 3236 від 15.10.2012 р., № 3237 від 17.10.2012 р., № 3238 від 19.10.2012 р., № 3239 від 24.10.2012 р., № 3240 від 29.10.2012 р., № 3232 від 02.10.2012 р.

Дослідивши зазначені документи, суд вважає, що вони не спростовують доводи відповідача про безтоварність господарських операцій ФОП ОСОБА_1 з вищевказаними контрагентами.

Так, позивачем декларувалося отримання від ТОВ "Абсолют Компані", ТОВ Браво СРЛ" послуг з організації перевезення вантажів. Суд зазначає, що для надання транспортних послуг підприємство повинно мати такі можливості як: наявні транспортні засоби, штат водіїв. Між тим, актами ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 05.06.2013 р. № 09/2028/22.8/30782478, від 24.05.2013 р. № 1792/22.1/34527595 встановлено відсутність у ТОВ "Абсолют Компані", ТОВ Браво СРЛ" як власних транспортних засобів так і підприємств, залучених до перевезення, відсутність кваліфікованого персоналу (водіїв), який міг би здійснювати перевезення в тих обсягах, які декларуються позивачем.

Також суд зазначає, що відповідно до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пп.11.1, 11.4, 11.5 п.11 Правил № 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Пунктом 3.11 договорів на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом № 03/12 від 03.12.2012 р., № 36 від 01.09.2012 р. передбачено обов"язковий вид документу - товарно-транспортна накладна.

Однак товарно-транспортні накладні, які б підтверджували здійснення ТОВ "Абсолют Компані", ТОВ Браво СРЛ" послуг з перевезення товару, позивачем не надано. При цьому як вже зазначалося, товарно-транспортні накладні виписуються у чотирьох екземплярах, один з яких після здійснення перевезень повинен був надаватися позивачу як замовнику послуг, про що і зазначено в наданих позивачем договорах.

Надані позивачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять місць навантаження, розвантаження товару, кілометраж, а також даних, на підставі чого встановлено вартість даних послуг. Суд погоджується з доводами відповідача про те, що вказані акти не містять вичерпної інформації щодо таких послуг та стосовно факту виконання робіт, що б свідчило про зв"язок таких послуг з веденням господарської діяльності суб"єктів господарювання.

Згідно абз.11 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов"язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразу), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Також, залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приписами п.п.2.15, 2.16 Положення визначено, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Тобто, факт надання послуг повинен бути оформлений первинними бухгалтерськими документами та для набуття статусу первинних документів містити всі необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, порядок ведення податкового обліку вимагає встановлення зв"язку проведених операцій з господарською діяльністю підприємства. Відсутність необхідних даних в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не дає можливості зробити висновок щодо фактичного отримання послуг.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, суд вважає, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не може бути підставою для формування позивачем податкового кредиту, за встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

За результатами дослідження наданих позивачем до матеріалів справи перинних документів судом не встановлено реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Абсолют Компані", ТОВ Браво СРЛ" щодо надання послуг позивачу, що є підставою для визнання відсутності прав у позивача для формування податкового кредиту на підставі отриманих від ТОВ "Абсолют Компані", ТОВ Браво СРЛ" первинних документів, оскільки вони не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Суд зауважує, що позивач, як суб'єкт господарювання при здійсненні своєї підприємницької діяльності на свій ризик, повинен бути обізнаним з колом суб'єктів, які мають права та можливості щодо надання транспортних послуг на постійній основі та поважають ділову репутацію своїх контрагентів шляхом надання для підтвердження своєї добросовісної діяльності рішення судів щодо оскарження дій податкового органу або їх посадових осіб при встановлені неправдивої інформації стосовно їх фінансово-господарської діяльності.

Суд зазначає, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, з'ясувавши докази, наявні в матеріалах справи, приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 жовтня 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1