Ухвала суду № 33914298, 30.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/69421/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанський комбінат хлібопродуктів»

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012

у справі № 2а-6146/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанський комбінат хлібопродуктів»

до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби

про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вовчанський комбінат хлібопродуктів» звернулось до суду з позовом про визнання незаконними дій Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту у розмірі 382 819,03 грн. за вересень, листопад та грудень 2010 року та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 382 819,03 грн. за вересень, грудень 2010 року, які визначені позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за зазначені періоди; зобов'язання відповідача відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 382 819,03 грн., які позивач включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень, листопад та грудень 2010 року та суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 382 819,03 грн., які позивач включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень, грудень 2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Вовчанський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2011, складено акт № 347/23-31690744 від 20.06.2011, в якому встановлено, що у позивача відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а дані податкових декларацій з податку на додану вартість містять недійсні відомості щодо податкових зобов'язань за вересень та грудень 2010 року на суму ПДВ 382 819,03 грн. та податкового кредиту за вересень-грудень 2010 року, визначеного в розмірі 382 819,03 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з приписів Кодексу адміністративного судочинства та Методичних рекомендацій «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», посилаючись на те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 по справі № 2а-9268/11/2070 встановлено, що при проведенні перевірки податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, оскільки проводив документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що самостійна зміна податковим органом в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси ТОВ «Вовчанський комбінат хлібопродуктів», оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових декларація показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

В даному випадку судами обох інстанцій не досліджено наявності обставин що стали підставою для виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкового зобов'язання позивача за вересень, листопад та грудень 2010 року, відповідно.

Крім того, судами попередніх інстанцій не враховано, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

З урахуванням викладеного, суди обох інстанцій не встановили чи були за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Вовчанський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2011 донараховані суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковими повідомленнями-рішеннями, та за встановлення даної обставини, чи були узгоджені у встановленому законодавством порядку такі зобов'язання, на суму яких позивач зробив виключення з електронної бази даних за вересень, листопад та грудень 2010 року.

Встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів обох інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанський комбінат хлібопродуктів» задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів, після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний