Ухвала суду № 33914251, 30.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/57798/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуОснов'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постановуХарківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 р.та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 р.у справі № 2-а-1885/12/2070 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стройиндустрия» доОснов'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової службипроскасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройиндустрия» звернулось до суду з позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 00011922320 від 05.09.2011 та № 0001182330 від 05.09.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012, позов задоволено.

У касаційній скарзі Основ'янська МДПІ м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Основ'янська МДПІ м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт перевірки від 20.07.2011 р. № 2973/233/14090900.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем: 1) пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року на суму 199 318,00 грн.; 2) пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року на суму 159 850,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення: 1) № 0001182330 від 05.09.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств і організацій приватної власності» у розмірі 249 147,50 грн. (у т.ч. основний платіж - 199 318,00 грн., штрафні санкції - 49 829,50 грн.); 2) № 00011922320 від 05.09.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 199 812,50 грн. (у т.ч. основний платіж - 159 850,00 грн., штрафні санкції - 39 962,50 грн.).

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.01.2010 р. між позивачем (як покупцем) та ТОВ «Транс Агентство Метал» (як постачальником) був укладений договір поставки № 87/180110 ПД, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлений строк у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити її в порядку і на умовах, обумовлених даним договором.

Також судами встановлено, що розрахунки за договором між ТОВ «Транс Агентство Метал» та позивачем були здійснені безготівковим способом шляхом перерахування позивачем на рахунок ТОВ «Транс Агентство Метал» грошових коштів у розмірі 103 297,49 грн., 127800,00 грн., 100000,00 грн., 18000,00 грн., 510000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 48 від 05.02.2010, № 935 від 17.09.2010, № 731 від 13.08.2010, № 651 від 05.08.2010, № 590 від 28.07.2010.

ТОВ «Транс Агентство Метал» на адресу позивача були виписані видаткові накладні № ТМД-2117 від 20.07.2010 року на суму 390677,24 грн., № ТМД-2489 від 16.08.2010 року на суму 107 679,94грн., в т.ч. ПДВ -17 946,66 грн., № ТМД-2388 від 06.08.2010 року на суму 116773,27 грн., в т.ч. ПДВ -19462,21 грн., № ТМД-2337 від 02.08.2010 року на суму 107861,33 грн., в т.ч. ПДВ -17976,89 грн., № ТМД-2893 від 18.09.2010 року на суму 126138,60 грн., в т.ч. ПДВ -21023,10 грн., № ТМД-120623 від 04.10.2010 року на суму 5564,26 грн., в т.ч. ПДВ -1110,71 грн., а також податкові накладні № 30310 від 05.02.2010 року на суму 103 297,49 грн., у т.ч. ПДВ -17 216,25 грн., № 32564 від 28.07.2010 року на суму 510000,00 грн., в т.ч. ПДВ -85000,00 грн., № 32666 від 05.08.2010 року на суму 11800,00 грн., в т.ч. ПДВ -19666,67 грн., № 32667 від 13.08.2010 року на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ -16666,67 грн., № 33071 від 17.09.2010 року на суму 127800,00 грн., в т.ч. ПДВ -21300,00 грн.

Судами попередніх інстанцій також бути досліджені обставини транспортування продукції, що поставлялась за договором, та встановлено наявність товарно-транспортних накладних № ТМД-82 від 08.02.2010 року, № 20/07-3 від 20.07.2010 року, № 20/07-2 від 20.07.2010 року, № 20/07-1 від 20.07.2010 року, № 18/09-1 від 18.09.2010 року, № 16/08-1 від 16.08.2010 року, № 06/08-1 від 06.08.2010 року, № 04/10-1 від 04.10.2010 року, № 02/08-1 від 02.08.2010 року, з яких вбачається, що автопідприємством ТОВ «Стройиндустрия» автомобілями МАЗ 39784, МАЗ 39490, МАЗ 39491 на замовлення позивача (вантажовідправник - ТОВ «Транс Агентство Метал», вантажоодержувач ТОВ «Стройиндустрия») з пункту відвантаження м. Алчевськ, вул. Волгоградська, 132, блок В, оф. 422, до пункту розвантаження - м. Харків, вул. Північна, 11, відповідно до накладних № ТМД-2117 від 20.07.2010 року, № ТМД-2893 від 18.09.2010 року, № ТМД-2489 від 16.08.2010 року, № ТМД-2388 від 06.08.2010 року,ТМД-120623 від 04.10.2010 року, № ТМД-2337 від 02.08.2010 року ТОВ «Транс Агентство Метал» був відпущений, а позивачем - одержаний товар на суму 100928,74 грн., 144084,59 грн., 123296,33 грн., 123296,33 грн., 126138,60 грн., 107679,94 грн., 116773,27 грн., 6664,26 грн., 107861,33 грн. відповідно.

При цьому судами встановлено, що право позивача на перевезення вантажів підтверджено ліцензією серія АВ № 148896, виданою Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті 27.06.2006 строком дії з 28.06.2006 по 27.06.2011 на внутрішні перевезення вантажів.

Також, як встановлено судами попередніх інстанцій, отриманий позивачем товар був реалізований АТ «Металіст-СМК», що підтверджено копіями видаткових накладних № РН-0000577 від 08.02.2010 року на суму 102270,24 грн., в т.ч. ПДВ -17045,04 грн., № РН-0000878 на суму 391123,49 грн., в т.ч. ПДВ -65187,25 грн., № РН-0001055 від 02.08.2010 року на суму 110018,48 грн., в т.ч. ПДВ -18336,41 грн., № РН-0001056 від 06.08.2010 року на суму 119108,72 грн., в т.ч. ПДВ -19851,45 грн., № РН-0001026 від 16.08.2010 року на суму 109833,60 грн., в т.ч. ПДВ -18305, 60 грн., № РН-0001186 від 18.09.2010 року на суму 127399,98 грн., в т.ч. ПДВ -21233,33 грн., № РН-0001241 від 04.10.2010 року на суму 6797,54 грн., в т.ч. ПДВ -1132,92 грн., довіреностями № 5 від 05.02.2010 року, № 46 від 01.10.2010 року, № 211 від 01.09.2010 року, № 202 від 02.08.2010 року, № 194 від 20.07.2010 року на отримання від ТОВ «Стройиндустрія» матеріальних цінностей, перелік яких визначений в зазначених довіреностях; копією платіжного доручення і актами взаємозаліку заборгованості між АТ «Металіст-СМК» і позивачем.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Транс Агентство Метал» є належним чином зареєстрованою юридичною особою, яка наявна в Єдиному державному реєстрі за кодом 35785206, перебуває на обліку в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції, зареєстрована платником податку на додану вартість.

З огляду на усе вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного, не спростованого доводами касаційної скарги, висновку, що господарські операції ТОВ «Стройиндустрия», на підставі яких були сформовані дані податкового обліку, є реальними та належним чином підтверджені первинними документами, а тому позивачем правомірно було здійснено формування як валових витрат, так і податкового кредиту за вказаними господарськими операціями.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний