Ухвала суду № 33913666, 24.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6294/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Кучми А.Ю., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.12.2012 року №0007282250, №0007292250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Під час апеляційного розгляду справи замінено відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління міндоходів у м. Києві.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 30.10.2012 року по 12.11.2012 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.10.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.10.2010 року по 30.06.2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 26.11.2012 року №527/1-22-70-37308739.

Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем:

1. ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме ненадходження товару за зовнішньоекономічними імпортними контрактами:

- контракт від 01.09.2009 року №8/MOVI/2009 з компанією «Lumex Sales LLP» (Великобританія) на суму 30000 доларів США - кількість днів прострочення 186; контракт від 19.04.2010 року №4/KRKA-VVS/10 з компанією «Fiesta Management LLP» (Великобританія) на суму 1330000 євро, а саме на суму 80000 євро кількість днів прострочення 192, на суму 100000 євро - кількість днів прострочення 167, на суму 150000 євро - кількість днів прострочення 132, на суму 150000 євро - кількість днів прострочення 118, на суму 130000 євро - кількість днів прострочення 111, на суму 170000 євро - кількість днів прострочення 97, на суму 75000 євро - кількість днів прострочення - 83, на суму 125000 євро кількість днів прострочення 48; контракт від 04.01.2011 №1/KRKA-VVS/11 з компанією «Fiesta Management LLP» (Великобританія) на загальну суму 535000 євро, а саме: на суму 75000 євро - кількість днів прострочення 83, на суму 130000 євро - кількість днів прострочення 76, на суму 70000 євро - кількість днів прострочення - 75, на суму 150000 євро - кількість днів прострочення 69, на суму 50000 євро - кількість днів прострочення 68, на суму 60000 євро - кількість днів прострочення 55;

2. ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а саме: неподання Декларації про валютні цінності та майно, що належить резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2012 року та 01.04.2012 року.

07 грудня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0007282250, яким на підставі акту перевірки за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 6638679,09 грн.;

- №0007292250, яким позивачу на підставі акту перевірки за порушення ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» нараховані штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів виходив, з наступного.

Як вбачається з акту перевірки позивачем перераховано валютні кошти у сумі 1877528,66 євро та 30000 доларів США на користь нерезидентів на підставі зазначених вище договорів. Також, в акті перевірки зазначено, що товар ТОВ «АВС Логістік Парк» від ТОВ «ВВС-ЛТД» не надійшов, в результаті чого встановлено порушення ТОВ «АВС Логістік Парк» ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме ненадходження товару за імпортними контрактами.

Як вбачаться з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.07.2011 року між ТОВ «ВВС-ЛТД», компанією «Lumex Sales LLP» (Великобританія) та ТОВ «АВС Логістік Парк» укладено договір переведення боргу по контракту від 01.09.2009 року №8/MOVI/2009.

Також, 20.07.2011 року між ТОВ «ВВС-ЛТД», компанією «Fiesta Management LLP» (Великобританія) та ТОВ «АВС Логістік Парк» укладено договір про переведення боргу за контрактом від 19.04.2010 року №4/KRKA-VVS/10.

Крім того, 08.07.2011 року між ТОВ «ВВС-ЛТД», компанію Оріон Корпорейшн Оріон Фарма та ТОВ «АВС Логістік Парк» укладено договір № U-05/11 про переведення боргу за договором поставки №U-02/07 від 15.05.2007 року.

Відповідно до положень статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 520 вказаного Кодексу боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Переведення боргу регулюється ст. 520 - 524 Цивільного кодексу України.

Розрахунки по ескпортно - імпортних операціях регулюються нормами Цивільного кодексу України, а також спеціальним законодавством, до якого належать такі законодавчі акти, як Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон №185), Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», зі змінами, тощо.

Відповідно до статті 2 Закону №185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до пп. 3.3 п. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління НБУ від 24.03.1999 року №136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.99 за №338/3631, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування») та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Отже, у разі укладення між двома резидентами договору про переведення боргу, до нового боржника перейде зобов'язання по оплаті раніше імпортованого товару, проте після проведення розрахунків з нерезидентом у нового боржника будуть відсутні підстави для завершення імпортної операції.

Положеннями статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів, з метою забезпечення додержання вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та всебічного, об'єктивного розгляду адміністративної справи, з'ясування обставин, що мають значення для вирішення адміністративної справи, витребувала у позивача зовнішньоекономічні імпортні контракти з компаніями «Lumex Sales LLP» (Великобританія), «Fiesta Management LLP» (Великобританія) та Оріон Корпорейшн Оріон Фарма, вантажно - митні декларації на підтвердження надходження товарів, проте останнім не були виконані вимоги суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем порушено вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо ненадходження товару за зовнішньоекономічними імпортними контрактами.

За таких обставин, податкове повідомлення - рішення від 07 грудня 2012 року №0007282250 є правомірним, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 07 грудня 2012 року №0007292250 колегія суддів зазначає наступне.

Так, актом перевірки встановлено, що декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2012 року та 01.04.2012 року позивачем не подавалась.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україні валютних цінностей, що незаконно знаходяться зі її межами» від 18.06.1994 №319/94 суб'єктами підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності необхідно декларувати належні їм валютні цінності, які знаходяться за межами України, в тому числі одержані в результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України і здійснювати декларування щоквартально.

Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2000 року № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми власності, а також для представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності встановлено єдині строки подання квартальної фінансової звітності, а саме не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річної не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком.

Згідно ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Пунктом 2 статті 16 зазначеного Декрету передбачено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), зокрема, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, позивачем не доведено, що ним подавалися декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами.

Таким чином, колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції, що висновки акту перевірки про порушення позивачем статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є обґрунтованими, відповідно, податкове повідомлення - рішення від 07 грудня 2012 року №0007292250 правомірним.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 27.09.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: А.Ю. Кучма

Суддя: І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Кучма А.Ю.