Постанова № 33912077, 30.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 вересня 2013 р. №820/5886/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Хмелівській Н.М.,

за участю представників сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - Воронченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.12.2011 року № 0001761720, № 0001771720, № 0001781720, № 0001791720.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем були проведені документальні позапланові перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", з ТОВ "Тех-Агроремпоставка", з ТОВ "Техно-Асавир". За результатами вказаних перевірок податковим органом були складені акти від 02.12.2011 року № 2725/17-НОМЕР_1 та від 07.12.2011 року № 2780/17-НОМЕР_1. На підставі вказаних актів відповідачем було прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 16.12.2011 року № 0001761720, № 0001771720, № 0001781720, № 0001791720. Обставини, які викладені в актах перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст.198 Податкового кодексу України та ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства. В основу встановленого відповідачем у висновках акту перевірки є викладені у акті перевірки висновки з приводу відсутності реальності здійснення господарських операцій позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", з ТОВ "Тех-Агроремпоставка", з ТОВ "Техно-Асавир". Позивач не погоджується з вказаним висновком відповідача та зазначає, що обґрунтування відповідачем відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом у перевіряємому періоді з підстав вказаних вище не ґрунтується на нормах діючого законодавства України та свідчить про поверхневе проведення перевірки. У зв'язку із чим, позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугував відображений в акті перевірки висновок про отримання інформації щодо визнання іншими органами державної податкової служби нікчемними угод укладених постачальниками ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Техно-Асавир", у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Харківській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, зареєстрований Харківською районною Державною адміністрацією Харківської області та має свідоцтво платника податку на додану вартість (т. 3 а.с.72-75).

Судом встановлено, що фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка суб'єкта господарювання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства, щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" за період з 01.12.2010 року по 30.08.2011 року , за результатами якої складений акт від 02.12.2011р. за №2725/17-НОМЕР_1 ( т. 1 а.с. 15-29).

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 п.п.7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями, п. 18 Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30.05.1997 року № 165 в результаті чого встановлено зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий-березень 2011 року - на 98786 грн. та донараховано ПДВ всього в сумі 174307 грн. (т. 1 а.с. 28)

На підставі акту перевірки від 02.12.2011р. за №2725/17-НОМЕР_1 Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення - рішення № 0001761720 від 16.12.2011 року та № 0001771720 (т. 1 а.с.11-12).

Також судом встановлено, що фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка суб'єкта господарювання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства, щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Тех-Агроремпоставка" за лютий 2010 року, з ТОВ "Техно-Асавир" за період з 01.03.2010 року, за результатами якої складений акт від 07.12.2011р. за №2780/17-НОМЕР_1 ( т. 1 а.с. 30-50).

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 п.п.7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 18 Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30.05.1997 року № 165 в результаті чого встановлено зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2010 року - на 83586 грн. та донараховано ПДВ всього в сумі 174278 грн. (т. 1 а.с. 49)

На підставі акту перевірки від 07.12.2011р. за №2780/17-НОМЕР_1 Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення - рішення № 0001781720 від 16.12.2011 року та № 0001791720 (т. 1 а.с.13-14).

З досліджених актів перевірки від 02.12.2011р. за №2725/17-НОМЕР_1 та від 07.12.2011р. за №2780/17-НОМЕР_1 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п.п.7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями, п. 18 Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30.05.1997 року № 165 і винесення спірних податкових повідомлень -рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та з ТОВ "Техно-Асавир". Даний висновок зроблений відповідачем на підставі інформації щодо визнання іншими органами державної податкової служби нікчемними угод, укладених постачальниками ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ "Техно-Асавир".

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до договору №17 від 20.12.2010 р. укладеного між ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" (продавець ) та ФОП ОСОБА_3 (покупець), продавець зобов'язаний передати у власність товарно-матеріальні цінності: сільськогосподарську продукцію, а покупець зобовязується прийняти та сплатити вказані цінності (т. 6 а.с. 63-65).

Судом встановлено, що реальність укладеного між Позивачем та ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" договору підтверджуються завіреними копіями рахунків-фактур № БК0000052 від 24.12.2010 року (т. 6 а.с. 66), № БК00000046 від 20.01.2011 року (т. 6 а.с. 70), № БК00000169 від 25.02.2011 року (т. 6 а.с. 74), № БК00000109 від 30.03.2011 року (т. 6 а.с. 78), № БК00000125 від 28.04.2011 року (т. 6 а.с. 82), № БК00000113 від 26.05.2011 року (т. 6 а.с.86), № БК000064 від 09.06.2011 року (т. 6 а.с. 90), № БК000046 від 07.07.2011 року (т. 6 а.с. 94), № БК000142 від 26.08.2011 року (т. 6 а.с. 98), видатковими накладними № БК0000052 від 24.12.2010 року (т. 6 а.с. 67), № БК00000046 від 20.01.2011 року (т. 6 а.с. 71), № БК00000169 від 25.02.2011 року (т. 6 а.с. 75), № БК00000109 від 30.03.2011 року (т. 6 а.с. 79), № БК00000125 від 28.04.2011 року (т. 6 а.с. 83), № БК00000113 від 26.05.2011 року (т. 6 а.с.87), № БК000064 від 09.06.2011 року (т. 6 а.с. 91), № БК000046 від 07.07.2011 року (т. 6 а.с. 95), № БК000142 від 26.08.2011 року (т. 6 а.с. 99), податковими накладними № 000052 від 24.12.2010 року (т. 6 а.с. 68), № 46 від 20.01.2011 року (т. 6 а.с. 72), № 169 від 25.02.2011 року (т. 6 а.с. 76), № 109 від 30.03.2011 року (т. 6 а.с. 80), № 125 від 28.04.2011 року (т. 6 а.с. 84), № 113 від 26.05.2011 року (т. 6 а.с.88), № 64 від 09.06.2011 року (т. 6 а.с. 92), №46 від 07.07.2011 року (т. 6 а.с. 96), № 142 від 26.08.2011 року (т. 6 а.с. 100), товарно-транспортні накладні № ТТН000052 від 24.12.2010 року (т. 6 а.с. 69), № ТТН000046 від 20.01.2011 року (т. 6 а.с. 73), № ТТН0000169 від 25.04.2011 року (т. 6 а.с. 77), № ТТН0000109 від 30.03.2011 року (т. 6 а.с. 81), № ТТН0000125 від 28.04.2011 року (т. 6 а.с. 85), № ТТН0000113 від 26.05.2011 року (т. 6 а.с.89), № ТТН000064 від 09.06.2011 року (т. 6 а.с. 93), № ТТН000046 від 07.07.2011 року (т. 6 а.с. 97), № ТТН0000142 від 26.08.2011 року (т. 6 а.с. 101).

Оплата за вказаним договором №17 від 20.12.2010 р. між ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" та ФОП ОСОБА_3 проводилась в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи (т. 6 а.с. 102-117).

Також, між ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (продавець) та ФОП ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №18 від 10.02.2010 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язаний передати у власність товарно-матеріальні цінності: сільськогосподарські продукцію, а покупець зобов'язаний прийняти та своєчасно сплатити вказані товарно-матеріальні цінності на умовах вказаного договору ( т. 3 а.с.121-123).

Судом встановлено, що реальність укладеного між позивачем та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" договору підтверджуються завіреними копіями рахунку-фактури № 162 від 22.02.2010 року (т. 3 а.с. 124), видатковою накладною № 162 від 22.02.2010 року (т. 3 а.с. 125), податковою накладною № 324 від 22.02.2010 року (т. 3 а.с. 126), товарно-транспортною накладною № ТТН000016 від 22.02.2010 року (т. 3 а.с. 127).

Розрахунки по вказаному договору №18 від 10.02.2010 року проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 3 а.с.112-113).

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ "Техно-Асавир" (продавець) та ФОП ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 72 від 02.03.2010 року, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити вказані цінності (т. 3 а.с.128-130).

Судом встановлено, що реальність укладеного між Позивачем та ТОВ "Техно-Асавир" договору підтверджуються завіреними копіями рахунків-фактур № ТА00001123 від 15.10.2010 року (т. 3 а.с. 131), № ТА00001074 від 10.09.2010 року (т.3 а.с. 135), № ТА00000987 від 12.08.2010 року (т. 3 а.с. 139), № ТА00000948 від 16.07.2010 року (т. 3 а.с. 143), № ТА00000896 від 24.06.2010 року (т. 3 а.с. 147), № ТА00000773 від 20.05.2010 року (т. 3 а.с.151), № ТА00000624 від 22.04.2010 року (т. 3 а.с. 155), № ТА00000437 від 15.03.2010 року (т. 3 а.с. 159), № ТА00000415 від 12.03.2010 року (т. 3 а.с. 163), № ТА00000414 від 10.03.2010 року (т. 3 а.с.167), № ТА00000413 від 09.03.2010 року (т. 3 а.с. 171), № ТА00001141 від 15.11.2010 року (т. 3 а.с. 175), видатковими накладними № ТА00001076 від 15.10.2010 року (т. 3 а.с. 132), № ТА00000916 від 10.09.2010 року (т.3 а.с. 136), № ТА00000829 від 12.08.2010 року (т. 3 а.с. 140), № ТА00000794 від 16.07.2010 року (т. 3 а.с. 144), № ТА00000713 від 24.06.2010 року (т. 3 а.с. 148), № ТА00000546 від 20.05.2010 року (т. 3 а.с.152), № ТА00000413 від 22.04.2010 року (т. 3 а.с. 156), № ТА00000281 від 15.03.2010 року (т. 3 а.с. 160), № ТА00000274 від 12.03.2010 року (т. 3 а.с. 164), № ТА00000262 від 10.03.2010 року (т. 3 а.с.168), № ТА00000256 від 09.03.2010 року (т. 3 а.с. 172), № ТА00001139 від 15.11.2010 року (т. 3 а.с. 176), податковими накладними № 0001017 від 15.10.2010 року (т.3 а.с 133), № 0000892 від 10.09.2010 року (т.3 а.с. 137), № 0000806 від 12.08.2010 року (т. 3 а.с. 141), № 0000709 від 16.07.2010 року (т. 3 а.с. 145), № 0000623 від 24.06.2010 року (т. 3 а.с. 149), № 0000496 від 20.05.2010 року (т. 3 а.с.153), № 408 від 22.04.2010 року (т. 3 а.с. 157), № 0000281 від 15.03.2010 року (т. 3 а.с. 161), № 0000274 від 12.03.2010 року (т. 3 а.с. 165), № 0000262 від 10.03.2010 року (т. 3 а.с.169), № 0000256 від 09.03.2010 року (т. 3 а.с. 173), № 0001129 від 15.11.2010 року (т. 3 а.с. 177), товарно-транспортні накладні № ТТН00001076 від 15.10.2010 року (т. 3 а.с. 134), № ТТН0000916 від 10.09.2010 року (т.3 а.с. 138), № ТТН0000829 від 12.08.2010 року (т. 3 а.с. 142), № ТТН0000794 від 16.07.2010 року (т. 3 а.с. 146), № ТТН0000713 від 24.06.2010 року (т. 3 а.с. 150), № ТТН0000546 від 20.05.2010 року (т. 3 а.с.154), № ТТН0000413 від 22.04.2010 року (т. 3 а.с. 158), № ТТН0000281 від 15.03.2010 року (т. 3 а.с. 162), № ТТН0000274 від 12.03.2010 року (т. 3 а.с. 166), № ТТН0000262 від 10.03.2010 року (т. 3 а.с.170), № ТТН0000256 від 09.03.2010 року (т. 3 а.с. 174), № ТТН0001139 від 15.11.2010 року (т. 3 а.с. 178).

Розрахунки по договору № 72 від 02.03.2010 року проводились у безготівковій формі, що підтверджуються платіжними дорученнями (т. 3 а.с.84-111, 114-120).

Перевезення товару за весь період, що перевірявся, здійснював ОСОБА_4 на власному автомобілі Газ 3302-14 НОМЕР_2 (т. 13 а.с. 4), на підставі укладеного трудового договору між працівником та фізичною особою від 16.07.2010 року (а.с. т. 3 а.с. 82-83), що підтверджено наданими до суду товарно-транспортними накладними, які наявні в матеріалах справи.

Також, суд звертає увагу на те, що у позивача були ресурси для зберігання товару та розпорядження ними для ведення своєї господарської діяльності, що підтверджується договором про спільну діяльність, що укладено між ТОВ "Овин" (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (Орендар) від 20.01.2003 року, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у користування приміщення під виробництво кондитерських виробів та виробниче обладнання за адресою: АДРЕСА_1 (т. 13 а.с.1-2). На підтвердження умов вказаного договору позивачем надано до суду акт прийому-передачі приміщення до договору оренди від 20.01.2003 року (т. 13 а.с. 3).

У підтвердження подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_3 було укладено договір поставки від 31.12.2009 року з ПП "Виробничо-Торговельна Фірма "ЛЕГІОН ЦЕНТР" (т. 1 а.с. 103-109), договір поставки № СТМ/14 від 29.04.2011 року з ТОВ "Український Рітейл" (т. 1 а.с. 161-165), договір поставки № 21 від 01.01.2011 року з ПП "Технопродукт" (т. 2 а.с. 67-72), договір поставки № 23 від 01.01.2011 року та № 01/01 від 04.01.2010 року з ТОВ "ТОРГ ГРУПА СОЮЗ" (т. 2 а.с. 86-96), договір поставки № 24 від 01.01.2011 року з ПП "Міраж" (т. 2 а.с. 117-121), договір поставки № 25 від 01.01.2011 року з ТОВ "Таймтрейд" (т. 2 а.с. 136-140), договір поставки № 867 від 01.01.2009 року з ТОВ "Восторг" (т. 2 а.с. 111-115), договір поставки № ДП 006-137 з ПП "Аквамарин" від 01.01.2009 року (т.3 а.с. 179-183), договір поставки № 430 від 31.12.2009 року та № 493 від 01.01.2011 року з ТОВ "Союз супермаркетов Харькова" (т.4 а.с. 111-118), договір поставки від 01.01.2010 року та від 01.01.2011 року з ТОВ "Ларєв" ( т. 4 а.с. 227-236), договір поставки від 01.05.2010 року з ПП "Сітіком" (т. 5 а.с. 21-24), договір поставки № 2/02 від 04.01.2010 року ПП "Технопродукт" (т. 5 а.с. 63-67), договір поставки № 2/7 від 31.12.2009 року з НП ЧП "Стинг" (т. 5 а.с.146-150), договір № ЛС-361 від 31.05.2011 року з ТОВ "Виробничо-кондитерська група "Лісова Казка" (т. 6 а.с.118-120), договір поставки № 27 від 08.02.2011 року з ПП "Орхідея-Суми" (т. 6 а.с. 144-149), договір купівлі-продажу № 1192-0331 від 28.12.2009 року з ТОВ "Виал-Маркет" (т. 8 а.с. 87-92), договір поставки № 445/07/09 від 23.06.2009 року з ТОВ "Карпос" (т. 9 а.с. 65-73), договір поставки від 02.01.2010 року з СУАП "Європоль" ТОВ (т. 9 а.с. 100-103). Реальність вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Додатково суд зазначає, що ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ "Техно-Асавир" пройшли передбачену чинним законодавством реєстрацію юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та є платниками податку на додану вартість (т.11 а.с.154-188).

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання угод між позивачем та ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Техно-Асавир" підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, товарно - транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, договори укладені між позивачем та ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Техно-Асавир" виконані кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Також, оскільки правовідносини між позивачем та ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Техно-Асавир" виникли ще у 2010 році, суд звертає увагу на те, що вимоги до виникнення права у платника податку на віднесення сум до податкового кредиту, до податкової накладної були визначенні п.1.6, 1.7 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції закону від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Техно-Асавир"належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Відповідно до п.18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно п. 1 ст.9 Закону України від 16.07.99 N996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із змінами та доповненнями (далі Закон) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно п. 2 ст. 3 цього Закону на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Тобто первинні документи по відображенню господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV із змінами та доповненнями, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Слід звернути увагу на те, що надані податкові накладні оформлені належним чином, підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою. Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, на момент складання податкових накладних, ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Техно-Асавир" були офіційно зареєстрований платником ПДВ та мали право складання податкових накладних. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Техно-Асавир" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Щодо посилання представника відповідача на те, що факт нереальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" за договором купівлі-продажу № 17 від 20.12.2010 року було встановлено ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 року по справі № 2а-8616/12/2070 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 року по справі № 2а-13255/12/2070, суд зазначає наступне.

З ухвал Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 року по справі № 2а-8616/12/2070 та від 23.04.2013 року по справі № 2а-13255/12/2070 судом вбачається, що для встановлення реальності господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" за договором купівлі-продажу № 17 від 20.12.2010 року були досліджені податкові накладні № 13 від 29.11.2011 року на суму 125500,00 грн., ПДВ - 25100,00 грн. та № 47 від 13.12.2011 року на суму 152000,00 грн., ПДВ - 30400,00 грн. Однак суд зазначає, що даний перелік накладних, не має відношення до вказаного спору, оскільки матеріалами справи підтверджено реальність укладеного договору купівлі-продажу № 17 від 20.12.2010 року документами первинного та бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень - рішень від 16.12.2011 року № 0001761720, № 0001771720, № 0001781720, № 0001791720, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 16.12.2011 року № 0001761720, № 0001771720, № 0001781720, № 0001791720.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Чудних

Повний текст постанови виготовлено 04.10.2013р.