Постанова № 33912056, 16.09.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3557/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Сластьон С.В.,

представника відповідача - Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Люг" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2012 року Приватне підприємство "Люг" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003812306 від 19.12.2011.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012, у задоволенні позовних вимог ПП "Люг" до ДПІ у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення №0003812306 від 19.12.2011, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 861 001,50 грн, відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.04.2013 скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте податковим органом на підставі висновків акту перевірки №8704/23-5/32120831 від 14.11.2011 про порушення ним пунктів 2.7, 2.8, 5.2, 5.9 та пунктів 2.6, 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на суму 205 500,75 грн, не оприбуткування в касовій книзі підприємства готівкових коштів в сумі 290 000,00 грн) підлягає скасуванню, оскільки вказаних порушень позивач не вчиняв. Відповідно до копій сторінок касової книги позивача за період з 21 серпня 2009 року - по 25 серпня 2009 року та за період з 05 жовтня 2009 року по 10 жовтня 2009 року готівкові кошти, які надходили до каси ПП "Люг" в той же день видавались в рахунок погашення позики, а тому ліміту залишку готівки в касі не перевищувалось. Відносно висновку ДПІ у м. Полтаві про не оприбуткування в касовій книзі підприємства готівкових коштів в сумі 290 000,00 грн, позивач вказував, що зазначені кошти внесені на рахунок ПП "Люг" громадянином ОСОБА_3 в якості позики відповідно до укладеного договору, а тому не повинні оприбутковуватися відповідно до вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки до каси товариства такі кошти безпосередньо не вносилися.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 16.09.2013 усною ухвалою суду відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного суду України допущено процесуальне правонаступництво та замінено первинного відповідача - ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС на його правонаступника - ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначав, що перевіркою ДПІ у м. Полтаві встановлено порушення позивачем пунктів 2.6, 2.7, 2.8, 4.2, 5.2, 5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Посилався на те, що під час перевірки встановлено, що ліміт залишку готівки в касі на товаристві не встановлено, тобто дорівнює нулю, в той же час під час перевірки було надано касову книгу, в якій зазначено про залишок готівкових коштів в касі на кінець дня за період перевірки на загальну суму 205 500,75 грн. Щодо не оприбуткування в касовій книзі підприємства готівкових коштів посилався на те, що актом перевірки встановлено не оприбуткування позивачем готівки 13.08.2010 у касовій книзі підприємства в сумі 290 000,00 грн. В той час, згідно банківської виписки за 13.08.2010 на рахунок ПП "Люг" від ПП "Люг" через ОСОБА_3 надійшли готівкові кошти в сумі 290000,00 грн. За таких обставин податковим органом правомірно констатовано перевищення ліміту залишку готівки у касі підприємства та не оприбуткування в касовій книзі підприємства готівкових коштів, у зв`язку з чим нараховані позивачу відповідні штрафні (фінансові) санкції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 31.10.2011 по 07.11.2011 працівниками ДПІ у м.Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Люг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2008 по 30.09.2011.

За результатами перевірки складено акт від 14.11.2011 №8704/23-5/32120831 (том 1 а.с. 6-25), в якому відображено порушення позивачем, зокрема:

- пунктів 2.7, 2.8, 5.2, 5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в результаті чого перевищено ліміт залишку готівки в касі підприємства на суму 205 500,75 грн;

- пунктів 2.6, 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в результаті чого не оприбутковано в касовій книзі підприємства готівкових коштів в сумі 290 000,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0003812306 від 19.12.2011, яким до ПП "ЛЮГ" застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 861 001,50 грн (том 1 а.с. 5).

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішення, позивач оскаржив його до ДПС у Полтавській області. Рішенням від 27.02.2012 №390/10/10-215 (том 1 а.с. 41-42) скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0003812306 від 19.12.2011 - без змін.

Позивач, не погоджуючись з правомірністю застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 861 001,50 грн, звернувся до суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення №0003812306 від 19.12.2011.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій за перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства в розмірі 205 500,75 грн, суд виходить з наступного.

Згідно положень статей 2, 33, 56 Закону України "Про Національний банк України" №679-XIV від 20.05.1999 Національний банк України (далі - НБУ) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій. НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004 затверджено "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320).

Згідно з пунктом 2.7. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Пунктом 5.1 зазначеного Положення строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Пунктом 5.2 Положення встановлено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Відповідно до пункту 2.8. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Дослідивши наявні у матеріалах справи належним чином завірені копії аркушів касових книг ПП "Люг" за періоди з 21.08.2009 по 25.08.2009 та з 05.10.2009 по 10.10.2009 (том 1 а.с. 66-71), судом встановлено, що протягом вказаних періодів на кінець кожного дня в касі позивача залишалась готівка. Однак, як свідчить довідка ПП "Люг" (том 1 а.с. 61) з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2011 року наказ про ліміт каси не встановлювався, залишок коштів на кінець для не залишався.

Таким чином, оскільки ПП "Люг" не було встановлено ліміт готівки каси відповідно до вимог пунктів 5.2, 5.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, суд вважає правильними висновки податкового органу про перевищення ПП "Люг" ліміту готівки каси на загальну суму 205 500,75 грн, що відповідає загальній сумі готівки згідно із записами в касовій книзі підприємства за періоди з 21.08.2009 по 25.08.2009 та з 05.10.2009 по 10.10.2009.

Штрафні санкції, які встановлені статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 за порушення норм пункту 2.7, 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки підпадають під визначення цих санкцій згідно зі статтею 238 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 2 вказаної статті, якою ця стаття доповнена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 №2756-VI, із сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

З огляду на положення вказаних норм, суд приходить до висновку, що штрафні санкції за порушення ПП "Люг" пунктів 2.7, 2.8, 5.2, 5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні застосовані до останнього податковим органом поза межами строків давності, встановлених частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України, так як Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 №2756-VI набрав чинності з 1 січня 2011 року і не має зворотної сили, оскільки посилює режим юридичної відповідальності, а з дат вчинення позивачем порушень (з 21.08.2009 по 10.10.2009) до дати набрання цим Законом чинності, строки, встановлені частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України, які до 1 січня 2011 року поширювались на такі правопорушення, збігли.

Таким чином, суд доходить висновку, що хоча з боку ПП "Люг" й мало місце порушення пунктів 2.7, 2.8, 5.2, 5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, проте відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 411 001,50 грн за вказані порушення застосована податковим органом до ПП "Люг" поза межами строків давності, встановлених частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України, а відтак, спірне податкове повідомлення-рішення №0003812306 від 19.12.2011 в частині нарахування таких штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 411 001,50 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню в частині не оприбуткування в касовій книзі підприємства готівкових коштів в сумі 290 000,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктом 4.2 вказаного Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Пунктом 4.3 Положення встановлено, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Встановивши в ході проведення перевірки факт не оприбуткування позивачем готівки в сумі 290 000,00 грн, перевіряючі виходили з того, що 13.08.2010 готівка в цій сумі була здана підприємством в касу банку, тоді як в касовій книзі вона не була облікована. При цьому, вказаний висновок, працівниками ДПІ у м. Полтаві було зроблено на підставі оцінки виписки за особовим рахунком ПП "Люг" відділення №460 в м. Полтаві АТ "УкрСиббанк" за 13.08.2010, якою зафіксовано надходження готівкових коштів від ПП "Люг" по касовому символу 32 - позика в сумі 290 000,00 грн через ОСОБА_3 (том 1 а.с. 98).

ПП "Люг", заперечуючи факт надходження готівки в сумі 290 000,00 грн до каси підприємства, посилається на те, що грошові кошти в цій сумі на виконання умов договору позики ОСОБА_3 безпосередньо вніс в касу банку із зарахуванням грошовим переказом на рахунок ПП "Люг", а тому вказані кошти не обліковані в касовій книзі.

Наявні у матеріалах справи копії касової книги, прибуткових касових ордерів та виписок за особовим рахунком ПП "Люг", відкритим відділенням №460 в м. Полтаві АТ "УкрСиббанк", свідчать про те, що на підприємство неодноразово надходили грошові кошти готівкою від ОСОБА_3 як позика, в рамках виконання умов договору №18/12 про надання безвідсоткової позики від 08.02.2009. В усіх випадках, крім суми 290 000,00 грн, на суму отриманої позики виписувався прибутковий касовий ордер, готівка обліковувалась в касовій книзі і здавалась в банк. При цьому виписки за особовим рахунком неоднозначно відтворюють зміст операції щодо надходження готівки на рахунок підприємства. Так, у виписці за 09.02.2010 зазначено: "Позика від ОСОБА_3 Приватне підприємство "Люг", кас. символ 32, 35000,00 грн". (а.с. 91). Аналогічним є і запис у виписці за 30.12.2009 (а.с. 89). У той же час, в касовій книзі за 08.02.2010 вказана у виписці сума облікована на підставі касового ордеру № 13 від 08.02.2009 (а.с. 145), що спростовує висновок, який випливає із змісту виписки за 09.02.2009, що замовником переказу був ОСОБА_3

Судом встановлено, що 08.02.2009 між ОСОБА_3 (позикодавець) та ПП "Люг" (позичальник) укладено договір №18/12 про надання безвідсоткової позики (том 1 а.с. 38).

Як слідує зі змісту вказаного договору, позикодавець передає позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути вказані грошові кошти позикодавцю. Загальна сума позики за договором складає 2 500 000,00 грн. Проценти за надання позики та користування позикою не нараховуються та позичальником не сплачуються.

Позика надається в готівковому або безготівковому вигляді (пункт 3.3 договору).

Відповідно до абзацу шостого пункту 1.4 статті 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976) безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

ОСОБА_3 в заяві від 02.09.2013, що посвідчена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_4 02.09.2013, пояснив, що 13.08.2010 ним було внесено в касу АТ "УкрСиббанк" відділення №460 (м. Полтави) власні грошові кошти в сумі 290 000,00 грн із зарахуванням грошовим переказом на рахунок ПП "Люг". Вказані грошові кошти були надані ним ПП "Люг" в якості позики на виконання вимог договору №18/12 про надання безвідсоткової позики від 08.02.2009, укладеного між ним та ПП "Люг" (том 2 а.с. 100).

Окрім цього, в ході судового розгляду представник позивача зауважував також про те, що між ОСОБА_3 та ПП "Люг" мав місце спір з приводу стягнення з останнього заборгованості за договором №18/12 про надання безвідсоткової позики від 08.02.2009.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 07.06.2013, що набрало законної сили, позов ОСОБА_3 до ПП "Люг" про стягнення заборгованості за договором позики задоволено, стягнуто з ПП "Люг" на його користь суму боргу 2 500 000,00 грн (том 2 а.с. 11-120).

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_3 від 08.04.2013 та розрахунку позовних вимог у наведеній справі (том 2 а.с. 121-128) слідує, що у 2009-2011 роках останнім на користь ПП "Люг" надавалися грошові позики, що підтверджується квитанціями ПП "Люг" до прибуткового ордеру та виписками банку. При цьому, наведений у позовній заяві та розрахунку позовних вимог перелік грошових позик свідчить про факт надання на користь позивача ОСОБА_3 грошової позики 13.08.2010 на суму 290 000,00 грн, на підтвердження чого у останнього мається виписка банку за особовим рахунком, датована 13.08.2010.

Отже, наявність у ОСОБА_3 саме виписки банку, а не квитанції до прибуткового касового ордеру, додатково підтверджує те, що грошова позика від 13.08.2010 на суму 290 000,00 грн була внесена ОСОБА_3 безпосередньо в касу банку із зарахуванням грошовим переказом на рахунок ПП "Люг".

Наведеним спростовується здача 13.08.2010 ПП "Люг" в касу банку готівкових коштів у розмірі 290 000,00 грн, оскільки останні до каси товариства не вносилися, а внесені громадянином ОСОБА_3 безпосередньо в касу банку із зарахуванням грошовим переказом на рахунок позивача як позика на виконання вимог договору №18/12 про надання безвідсоткової позики від 08.02.2009.

Відтак, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ПП "Люг" порушень пунктів 2.6, 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення №0003812306 від 19.12.2011 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 450 000,00 грн також є протиправним та підлягає скасуванню.

При вирішенні даного спору судом враховано висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 25.04.2013 у даній справі, якою скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо процесуального обов'язку відповідача, останній в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0003812306 від 19.12.2011 не довів, а тому суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП "Люг" в частині скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, яке відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0003812306 від 19.12.2011 та визнати його протиправними та скасувати.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Люг" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 19.12.2011 №0003812306.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38719450) на користь Приватного підприємства "Люг" (ідентифікаційний код 32120831) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2146,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Гіглава