Рішення № 33911091, 30.09.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/10819/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2013 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі:

головуючого - судді Ревуцького С.І.

при секретарі - Мазняк О.Ю.

з участю - представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в м.Бердянську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс», третя особа - Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 25.07.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкових територій, згідно якого позивач забезпечує обслуговування житлового будинку у АДРЕСА_1, а також утримання прибудинкової території, а відповідач приймає участь у витратах на виконання названих робіт. Квартира №24 вказаного будинку належить відповідачу на праві приватної власності. Позивач в повному обсязі виконує зобов'язання, взяті на себе вказаним договором, натомість відповідач своїх договірних обов'язків не виконує, за період з 01.02.2010р. по 01.09.2012р. в результаті несплати за житлово-комунальні послуги у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 12092,18 грн., яку добровільно він сплачувати не бажає, не зважаючи на неодноразові письмові вимоги. Тому позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також витрати на сплату судового збору в сумі 214,60 грн.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому вказує, що дійсно між ним та позивачем за первинним позовом 25.07.2006р. був укладений вказаний договір. Але ОСОБА_3 вважає, що для нарахування його заборгованості за комунальні послуги позивач застосував тарифи, встановлені розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради, які не зареєстровані у органах юстиції, отже вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані, а саме №№1332, 1333, 1335 від 30.11.2009р., №191 від 30.03.2010р. та №392 від 31.05.2010р. тому в своєму позові просив зобов'язати ТОВ «Ліко-житлосервіс» здійснити йому перерахунок за сплачені протягом січня-грудня 2010 року житлово-комунальні послуги, у т.ч. шляхом зарахування надмірно переплачених коштів у наступні періоди: за послуги у постачанні холодної води, водовідведення холодної та гарячої води відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.08.07 №1127; за послуги з централізованого опалення та гарячого теплопостачання відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.10.09 №1192; за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.02.07 №141.

Позивач за первинним позовом, відповідач за зустрічним позовом - ТОВ «Ліко-житлосервіс» направив до суду заяву з проханням розглянути справу без участі його представника, свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, вимоги за зустрічним позовом не визнав, просив в їх задоволенні відмовити.

В судовому засіданні відповідач за первинним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, вимоги за первинним позовом не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, дав пояснення, аналогічні викладеним в своєму позові.

В судовому засіданні представник відповідача за первинним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав, просив їх задовольнити, вимоги за первинним позовом не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, дав пояснення, аналогічні викладеним в зустрічному позові, а також додав, що ОСОБА_3 сумлінно сплачував комунальні послуги до вересня 2010 року, після чого перестав їх сплачувати тому, що позивач за первинним позовом не надає відповідних послуг або надає їх неналежної якості. Так, взимку у його квартирі холодно, прибудинкова територія не прибирається, загальні системи водопостачання, водовідведення, опалення та інші не обслуговуються і т.д. Взагалі ОСОБА_3 не розуміє, за які конкретно роботи він повинен сплачувати комунальні послуги. Крім того, при розрахунку комунальних послуг позивач застосовує тарифи, які не є діючими. Крім того, позивач за первинним позовом розмістив на прибудинковій території певну кількість малих архітектурних споруд, дозвіл на розміщення яких йому ніхто не надавав, що створює певні труднощі для користування цією територією. Взагалі прибудинкова територія не встановлена жодним відповідним рішенням, тому її розмір та розташування невідоме.

Третя особа за зустрічним позовом - КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації до судового засідання більше двох разів свого представника не направило, про час та місце розгляду справи було попереджено належним чином.

Заслухавши пояснення представника відповідача за первинним позовом, позивача за зустрічним позовом, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

Згідно договору №24 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкових територій від 25.07.2006р. між ТОВ «Ліко-Житлосервіс» та ОСОБА_3, ТОВ «Ліко-Житлосервіс» забезпечує обслуговування житлового будинку у АДРЕСА_1, а також утримання прибудинкової території, а ОСОБА_3 приймає участь у витратах на виконання названих робіт.

Згідно довідки про нарахування та сплату за житлово-комунальні послуги, відповідач ОСОБА_3 має заборгованість по утриманню прибудинкової території та опалення за період з 01.02.2010р. по 01.09.2012р. в сумі 12092,18 грн.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинковими територіями, затвердженими Постановою КМУ 08.10.1992р. №572 зі змінами, внесеними Постановою КМУ 24.01.2006р. №45, власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стороною відповідача за первинним позовом не заперечувалось, що ОСОБА_3 перестав сплачувати за житлово-комунальні послуги в 2010 році, буцімто на підставі п.3.2.2 вказаного Договору у зв'язку з невиконанням позивачем всього комплексу робіт по утриманню будинку, прибудинкової території та створенню необхідних умов мешкання в будинку.

В той же час до суду не надано жодного переконливого доказу цього твердження, в тому числі, які б свідчили про суттєві проблеми з опаленням належної ОСОБА_3 квартири або обслуговуванням прибудинкової території. Тому ці доводи відповідача суд вважає безпідставними.

Під час розгляду справи, на підставі наданих до суду доказів, в тому числі витребуваних за допомогою суду, встановити розмір та параметри прибудинкової території будинку, де проживає відповідач ОСОБА_3 не представилось можливим. Згідно довідки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (т.2 л.с.48), куди був направлений відповідний запит за клопотанням сторони відповідача за первинним позовом, вказаний орган не здійснює ведення обліку будинків та нанесення між земельних ділянок. Інших доказів стосовно цієї обставини або клопотань про їх витребування до суду не надходило.

Відповідно до ч.1,2 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На підставі наявних доказів та елементарної логіки суд доходить висновку, що багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 має певну прибудинкову територію, встановлення розміру та параметрів якої виходить за межі позовних вимог обох сторін по справі і тому не впливає на вирішення справи по суті. Наявність або відсутність на цій території додаткових архітектурних споруд, про які вказав в своїх поясненнях представник відповідача за первинним позовом, також не доведено жодним наданим до суду доказом і не впливає на вирішення справи по суті.

Основним доводом відповідача за первинним позовом проти заявлених позовних вимог, що є одночасно основним доводом заявлених позовних вимог за зустрічним позовом є те, що, на думку ОСОБА_3 та його представника, під час розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги позивач використовував тарифи, встановлені розпорядженнями місцевої влади, які не є чинними у зв'язку з відсутністю їх реєстрації у Міністерстві юстиції України.

В той же час, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в своєму позові просить зобов'язати ТОВ «Ліко-Житлосервіс» застосувати при розрахунку послуг у постачанні холодної та гарячої води розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.08.07 №1127. При цьому у первинному позові жодних вимог стосовно стягнення заборгованості саме за цю комунальну послугу не заявлялося, жодного доказу стосовно нарахування будь-якої суми за цю послугу до суду надано не було, якщо така сума дійсно була нарахована, то залишилось невідомим, на підставі яких законодавчих актів, та чи сплачувалась вона відповідачем взагалі.

Крім того, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в своєму позові просить зобов'язати ТОВ «Ліко-Житлосервіс» застосувати при розрахунку послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.10.09 №1192. Але згідно деталізованого розрахунку ТОВ «Ліко-Житлосервіс» від 01.08.2013р., вказана сума заборгованості нараховувалась саме на підставі цього розпорядження. Жодного доказу того, що це не відповідає дійсності до суду надано не було. При таких обставинах відповідач за первинним позовом фактично визнав наявність заборгованості, у всякому випадку за централізоване опалення.

Крім того, до суду не було надано жодного доказу того, що розпорядження місцевої влади, на які посилається позивач за зустрічним позовом, є діючими та зареєстровані в Міністерстві юстиції України. Більш того, згідно листа Головного управління юстиції у м.Києві Міністерства юстиції України, ці розпорядження насправді не зареєстровані Міністерством юстиції України.

За таких обставин є взагалі незрозумілим підстави заявлених позовних вимог за зустрічним позовом.

Аналізуючи в сукупності надані до суду докази, будучи обмеженим цими наданими доказами, суд позбавлений можливості встановити, які тарифи на житлово-комунальні послуги діють в м.Києві. Це є предметом вирішення місцевої влади і виходить за межі повноважень Бердянського міськрайонного суду, тим більше, що це також виходить за межі заявлених позовних вимог.

При таких обставинах, на підставі наявних доказів, суд вважає встановленим та доведеним, що позивачем за первинним позовом дійсно надавались відповідачу ОСОБА_3 житлово-комунальні послуги, вартість яких він повинен сплатити у відповідності до Договору та діючого законодавства. Безпідставність або помилковість вартості цих послуг суд вважає недоведеним.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог за первинним позовом та відмови в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст.212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первинний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, що проживає АДРЕСА_2, ІІН НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс», юридична адреса: м.Київ, вул.Костичева 2, код ЄДРПОУ 30303467, МФО 300023, розрахунковий рахунок 26006000014990 в ПАТ «Укрсоцбанк» в м.Києві, заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 12092,18 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 214,60 грн., а всього - 12306,78 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: С. І. Ревуцький