Постанова № 33910296, 01.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Справа № 5008/941/2012 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л.за участю представників: Генеральної прокуратури України Широківської сільської ради треті особи розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 Заступника прокурора Закарпатської областіна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.04.2013у справі№ 5008/941/2012 господарського суду Закарпатської областіза позовомПрокурора Виноградівського району в інтересах держави в особі державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України, Державного підприємства "Радгосп - завод "Виноградівський"доШироківської сільської радитреті особи:ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35провизнання недійсним рішенняВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.12.2012 (суддя Васьковський О.В.) у задоволенні позовних вимог прокурора Виноградівського району в інтересах держави в особі державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України, Державного підприємства "Радгосп - завод "Виноградівський" про визнання недійсним рішення Широківської сільської ради № 14 від 06.05.2006р. "Про вилучення земель від радгоспу "Виноградівський"" - відмовлено повністю.

Постановою Львівського господарського суду від 11.04.2013 (судді Кравчук Н. М., Гнатюк Г. М., Мирутенко О.Л.) рішення господарського суду господарського суду Закарпатської області від 24.12.2012 року залишено без змін.

Суд виходив з тих обставин, що копія державного акту на право постійного користування землею від 23 січня 1995 року ЗК №001378 виданий Широківською сільською радою народних депутатів, що міститься в матеріалах справи, яким надано радгоспу "Виноградівський" у постійне користування 735,8 га землі в межах згідно з планом землекористування відповідно до рішення XII сесії ХХІ скликання від 25 вересня 1992 року б/н, на який покликається позивач, в установленому порядку не зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею, про що свідчить відсутність запису в самому Акті; отже, право користування земельною ділянкою не оформлено належним чином у відповідності до чинного на той момент законодавства; колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку про безпідставність позовних вимог прокурора Виноградівського району про визнання недійсним Рішення 2 сесії 5 скликання Широківської сільської ради № 14 від 06.05.2006р. "Про вилучення земель від радгоспу "Виноградівський", оскільки позивачем не доведено, що спірне рішення прийнято з порушенням вимог законодавства України, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні даних позовних вимог.

Прокурор в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення і неправильного застосуванням норм матеріального і процесуального права, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Прокурор стверджує неправильне застосовання норм статей 84, 116, 126, 141, 142, 149 Земельного кодексу України та ст. 50 Закону України "Про землеусрій".

Зокрема, виходячи із аналізу змісту положень статті 16, частин другої, третьої статті 84, частин третьої, четвертої статті 142, частини восьмої статті 149 та пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Широківська сільська рада Виноградівського району не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, а тому не могла вилучати її з користування ДП "Радгосп-завод "Виноградівський" та приймати рішення стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, затвердження проекту землеустрою та надання цієї земельної ділянки; державні акти на право постійного користування землею, видані ДП "Радгосп-завод "Виноградівський", до цих пір належним чином не скасовані та зміни в нього не внесені, а сам акт індивідуальної дії є безстроковим та не втрачає законної сили зі спливом певного часу, тому ДП "Радгосп-завод "Виноградівський" є належним землекористувачем, оскільки чинним земельним законодавством України не передбачено строки приведення у відповідність документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку у зв'язку з реорганізацією юридичної особи; судами першої та апеляційної інстанцій не враховано ту обставину, що на момент видачі спірного рішення Широківської сільської ради, а саме 06.05.2006 вилучення мало проводитись за згодою землекористувача, органом управління якого на той момент був Державний департамент продовольства Міністерство аграрної політики України; судами не враховано, що такий проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для вилучення не був розроблений, а саме вилучення проведено всупереч вищенаведених вимог законодавства, без належної згоди землекористувача, без повідомлення органу державної реєстрації, внаслідок чого державні акти на право постійного користування землею, видані радгосн-заводу ДП "Радгосп - заводу "Виноградівський" є чинним та судом не скасованими.

Широківська сільська рада у відзиві на касаційну скаргу доводи прокурора заперечує, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з підстав пропуску строку на касаційне оскарження, тому просить оскаржувані постанову апеляційного господарського суду залишити без зміни, а скаргу без задоволення.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Прокурор Виноградівського району просить визнати рішення 2 сесії 5 скликання Широківської сільської ради № 14 від 06.05.2006р. "Про вилучення земель від радгоспу "Виноградівський" недійсним, мотивуючи тим, що згоду на вилучення спірної земельної ділянки загальною площею 20,32 га. вправі надавати Управління Міністерства аграрної політики та продовольства, а не радгосп.

Отже, прокурор вважає, що при прийняті спірного рішення Широківська сільська рада не дотримала вимог земельного законодавства, оскільки право розпорядження земельними ділянками державного підприємства не належить до повноважень органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що згідно державного акту на право постійного користування землею від 23 січня 1995 року ЗК №001378 Широківською сільською радою народних депутатів надано радгоспу "Виноградівський" у постійне користування 735,8 га землі в межах згідно з планом землекористування відповідно до рішення XII сесії ХХІ скликання від 25 вересня 1992 року б/н.

В матеріалах справи міститься лист від 06.05.2006р. адміністрації радгоспу "Виноградівський", скерований на адресу Широківської сільської ради, яким надано згоду адміністрацією радгоспу "Виноградівський" на вилучення земель за згодою землекористувача.

На підставі наданої згоди 06.05.2006р. на другій сесії п'ятого скликання Широківська сільська рада прийняла рішення №14 "Про вилучення земель від радгоспу „Виноградівський", відповідно до якого вилучено земельні ділянки від радгоспу „Виноградівський" в загальній кількості 20,32 га, а саме: 3,0 - га з контуру 714 (пасовище), 1,5 га з контуру 746 (пасовище), 5,8 га з контуру 605 (рілля), 1,6 га з контуру 443 (пасовище), 0,4 га з контуру 473 (пасовище), 5,8 га з контуру 501 (рілля), 0,02 га з контуру 413 (землі під господарськими дворами). Вилучені земельні ділянки переведено в запас сільської ради (дане рішення є предметом спору).

У відповідності до п.б ст.141 Земельного кодексу України (в редакції 2006 року) чинного на момент прийняття спірного рішення) підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2 ст.149 Земельного кодексу України (в редакції 2006 року) встановлено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Таким чином суди виходили з тих обставин, що вилучення земельних ділянок здійснювалося за згодою землекористувача, що підтверджується вищезазначеним листом від 06.05.2006 р. директора радгоспу „Виноградівський" до Широківської сільської ради, яким надано згоду адміністрацією радгоспу „Виноградівський" на вилучення земель за згодою землекористувача". Радгосп „Виноградівський" є землекористувачем земельної ділянки, у тому числі тієї частини, щодо якої Широківською сільською радою прийнято спірне рішення від 06.05.06.; копія Державного Акту на право постійного користування землею від 23 січня 1995 року ЗК №001378 виданий Широківською сільською радою народних депутатів, що міститься в матеріалах справи, яким надано радгоспу „Виноградівський" у постійне користування 735,8 га землі в межах згідно з планом землекористування відповідно до рішення XII сесії ХХІ скликання від 25 вересня 1992 року б/н, на який покликається позивач, в установленому порядку не зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею, про що свідчить відсутність запису в самому Акті.

Суд касаційної інстанції не погоджується з висновками про безпідставність вимог позову та відмові у позові прокурору, оскільки такі висновки не ґрунтуються на всебічно та повно встановлених обставинах справи у зв'язку з чим судом невірно застосовано норми права, що регулюють спірні правовідносини з таких мотивів.

Судом встановлено, що згідно Статуту державного підприємства радгоспу "Виноградівський", затвердженого Головою державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України від 14.09.2001 року (чинного на момент прийняття спірного рішення) державне підприємство підпорядковане Державному департаменту продовольства міністерства аграрної політики України.

Згідно ст.4 Статуту, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Відчуження основних засобів виробництва, що є державною власністю здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку встановленому чинним законодавством. Підприємство здійснює володіння, користування землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.

Аналогічні положення викладені в Статуті державного підприємства „Радгосп-завод „Виноградівський" (нова редакція) дата реєстрації 12.10.2009 року номер запису 1310150011000031, де встановлено, що підприємство засновано на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики України є підзвітним йому (п.1.1.). Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п.5.1.). Підприємство здійснює володіння, користування землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та законодавства (п.5.4.).

Судами попередніх інстанцій не враховано норми ст. 22 Земельного кодексу України (в редакції від 18 грудня 1990 року), чинного на час отримання радгоспом Державного акта на право постійного користування землею, згідно з якою виникнення права на користування землею було пов'язано з моментом видачі документа, що посвідчує таке право і не залежало від факту його реєстрації, тому висновки суду щодо Державного Акту на право постійного користування землею від 23 січня 1995 року ЗК №001378 невірні.

Не можна погодитися з висновками щодо відмови державного підприємства від земельної ділянки.

Відповідно до статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною другою статті 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено органи, через які держава набуває і реалізовує свої права на ці землі. Такими органами було визначено Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні державні адміністрації, державні органи приватизації відповідно до закону.

Згідно з пунктом "а" статті 16 та частиною восьмою статті 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належало розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Рада міністрів Автономної Республіки Крим вилучала земельні ділянки державної власності, які перебували у постійному користуванні, в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою та дев'ятою цієї статті.

Отже, виходячи із аналізу змісту положень статті 16, частин другої, третьої статті 84, частин третьої, четвертої статті 142, частини восьмої статті 149 та пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Широківська сільська рада не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, а тому не могла вилучати її з користування підприємства та приймати рішення стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, затвердження проекту землеустрою та надання цієї земельної ділянки іншим особам. Припинення права постійного землекористування державного підприємства могло бути здійснено власником земельної ділянки, тобто державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування, при цьому не мало значення, чи знаходилась спірна земельна ділянка в межах міста або за його межами.

На момент видачі спірного рішення Широківської сільської ради, а саме 06.05.2006 вилучення мало проводитись за згодою землекористувача, органом управління якого на той момент був Державний департамент продовольства Міністерство аграрної політики України.

Разом з тим, відповідних обставин належності згоди землекористувача на вилучення судом не встановлено. При цьому, судами не враховано, що постановою Виноградівського районного суду від 27.07.2007 у справі № 1-195/2007 встановлено, що в.о. директора державного підприємства радгоспу "Виноградівський" з перевищенням наданих повноважень незаконно надав дозвіл на відчуження земельних ділянок.

Таким чином, всупереч наведеному суди дійшли невірних висновків про законність оспорюваного рішення сільської ради, тому скаргу прокурора слід задовольнити, а постанову та рішення - скасувати, справу направити на новий розгляд місцевому господарському суду.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 та рішення господарського суду Закарпатської області від 24.12.2012 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун