Рішення № 33909520, 18.09.2013, Франківський районний суд м. Львова

465/2472/13-ц

2/465/1934/13

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

18.09.2013 року. Франківський районний суд м.Львова в складі :

головуючого судді Мартинишин М.О.

при секретарі Кметь Г.М.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПрАТ "НФСК "Добробут"

про відшкодування збитків,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПрАТ «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» матеріальну шкоду в розмірі 10675,76 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., та судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 229,41 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 квітня 2012 року, сталася дорожньо - транспортна подія, а саме: близько 12 год. 40 хв. Відповідач-1, ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «ВАЗ-2108» д.р.н. НОМЕР_3, який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 належить на праві приватної власності Відповідачу-2, ОСОБА_4, в АДРЕСА_1, перед перестроюванням не надав дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку, по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Geely CK1» державний реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням позивача, який рухався праворуч, завдавши автомобілям значні технічні пошкодження, чим порушив п.10.3 Правил дорожнього руху України.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 07.07.2012р. визнана вина у вчиненні ДТП відповідача ОСОБА_3 Згідно висновку «Про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу», вартість відновлювального ремонту його автомобіля складає 10675,76 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність останнього була застрахована у ПрАТ «НФСК «Добробут», після страхового випадку звернувся до страховика з заявою про відшкодування завданої шкоди, однак рішення про проведення виплати страхового відшкодування на даний час не прийнято, сума страхового відшкодування в повному обсязі не виплачена.

04 лютого 2013р. на адресу відповідачів було направлено претензії з вимогою відшкодувати збитки та провести оплату в повному розмірі, що становить 10675,76 грн. Такі претензії відповідачами були отримані, однак в подальшому проігноровані, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Враховуючи те, що у випадку настання страхового випадку страховик зобов'язаний відшкодувати заподіяну шкоду, а від такої відповідальності, згідно актів цивільного законодавства не звільняється також особа, винна в її заподіяні та власник транспортного засобу, суму завданих збитків в розмірі 10675,76 грн. просить стягнути з відповідачів солідарно. В обґрунтування суми моральної шкоди покликається на пошкодження транспортного засобу, через це порушився його звичний ритм життя і на тривалий час була втрачена можливість вільного та швидкого пересування. Не оплата завданих збитків у встановлений законом строк призвела до пред'явлення до нього претензії виконавцем відновлювальних робіт, що примусило використати його велику суму грошей з бюджету сім'ї і в свою чергу негативно відбивається на моральному спокої родини та його репутації. Посиленням моральних страждань також стала відсутність у відповідачів добровільного наміру усунути негативні наслідки порушення його прав. Тому оцінює завдану йому моральну шкоду в розмірі 5000 грн., які також просить стягнути з відповідачів солідарно, а також витрати, які він поніс у зв'язку з оплатою послуг адвоката, що становить 3000 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просить суд задовольнити позов в повному обсязі, не заперечує проте заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча були неодноразово належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомили, а тому суд на підставі ст.ст.169,224 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів(постановляє заочне рішення), проти чого не заперечив і представник позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно із ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

В судовому засіданні встановлено, що 03 квітня 2012 року, відбулась ДТП, а саме: близько 12 год. 40 хв. Відповідач-1, ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «ВАЗ-2108» д.р.н. НОМЕР_3, який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого Калуським МРЕВ УДАІ УМВС в Івано_Франківській області, належить на праві приватної власності Відповідачу-2, ОСОБА_4, в АДРЕСА_1, перед перестроюванням не надав дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Geely CK1» д.р.н. НОМЕР_5 під керуванням Позивача ОСОБА_6, який рухався праворуч, завдавши автомобілям значні технічні пошкодження, чим порушив п.10.3 Правил дорожнього руху України. Згідно постанови Франківського районного суду м. Львова від 07.07.2012р. (а.с.10), дане ДТП відбулося з вини ОСОБА_7.

Факт технічних пошкоджень транспортного засобу «Geely CK1» д.р.н. НОМЕР_5 підтверджено Актом огляду колісного транспортного засобу від 04.04.2012року, складеного експертом - оцінювачем Федорченком В.С. (а.с.13)

Згідно висновку «Про оцінку вартості відновлюваного ремонту колісного транспортного засобу» №П-00832 від 04.04.2012 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Geely CK1» д.р.н. НОМЕР_5 з врахуванням амортизаційного зносу складає 10 675,76 грн.( а.с.12)

Згідно рахунку, наряду - замовлення №Д0000033 від 10.04.2012 року ФОП ОСОБА_9, вартість виконаних робіт та матеріалів відновлювального ремонту транспортного засобу «Geely CK1» д.р.н. НОМЕР_5 складає 10 675,76 грн. (а.с.15-16)

У відповідності ч. 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України за загальними підставами майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Передбачена статтею 1166 ЦК України відповідальність настає у разі заподіяння шкоди особі і майну громадянина або майну юридичної особи і полягає в обов'язку особи, яка заподіяла шкоду, відшкодувати її у повному обсязі. Отже, юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення даного зобов'язання, є факт заподіяння шкоди як самостійної підстави виникнення цивільних прав і обов'язків, передбаченої статтею 11 ЦК України.

Відповідно до частин 1,2 статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак, та собак бійцівських порід тощо ,що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, нормами цивільного законодавства передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної безпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Транспортний засіб «ВАЗ-2108» д.р.н. НОМЕР_3 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого Калуським МРЕВ УДАІ УМВС в Івано - Франківській області, належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_4 ( а.с.9)

Відповідачем ОСОБА_10 було представлено поліс № АВ /995115/ обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданий Відповідачем-3, приватним акціонерним товариством « Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», за шкоду заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ-2108» д.р.н. НОМЕР_3.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталося за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Судом встановлено, що у порушення вимог ст. ст. 34, 36 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сума страхового відшкодування відповідачем ПрАТ «НФСК «Добробут», позивачу не виплачена.

Згідно листів голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №1794/13-9 від 12.03.2013, №4682/13-9 від 03.07.2013 року у січні-лютому 2013 року було проведено перевірку (інспекцію) ПрАТ «НФСК «Добробут» щодо належного здійснення чинного законодавства у сфері фінансових послуг, до яких належить страхова діяльність. В ході перевірки, інспекційною групою було встановлено факт відсутності ПрАТ «НФСК «Добробут» за місцезнаходженням відповідно до інформації зазначеної у Державному реєстрі фінансових установ, а саме: м. Київ, вул. Сагайдачного / Ігорівська, 10/5а , 04070, про що складено відповідний акт. З метою недопущення в подальшому порушення вимог законодавства у сфері фінансових послуг та провадження страхової діяльності у формі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Нацкомфінпослуг прийнято розпорядження від 14.02.2013 №506 при тимчасове зупинення дії ліцензії ПрАТ «НФСК «Добробут» на провадження страхової діяльності у формі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для своєчасного реагування та здійснення заходів необхідних для встановлення місцезнаходження ПрАТ «НФСК «Добробут», Нацкомфінпослуг повідомило Подільську районну у м. Києві державну адміністрацію, Генеральну прокуратуру України, МВС України та ДПС України у м. Києві.

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва ДПС України листом від 30.04.2013 за вих.№3462 повідомило, що відоме місцезнаходження ПрАТ «НФСК «Добробут» є: м. Київ, Подільській район, вул. Сагайдачного / Ігорівська, 10/5а , 04070, станом на 23.04.2013р. ці дані не підтверджені у ЄДР, номер запису 10711440069023708; останню декларацію з податку на прибуток подано 13.02.2013 року, звіт про фінансові результати у 2012-203 р.р. до ДПІ у Подільському районі м. Києва не подано. Даних про банкрутство або ліквідацію цієї страхової компанії немає.( а.с.44)

Згідно даних державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», що володіє інформацією у Єдиному державному реєстрі, ПрАТ «НФСК «Добробут» перебуває на обліку, відомостей про ліквідацію або початок процедури банкрутства станом на 16.09.2013 немає.

Моторне (транспортне) страхове бюро України листами від 24.01.2013 вих.№1562/44-1та від02.07.2013 віх.№4/4-10/17111 повідомляє, що 18.01.2013 року ПрАТ «НФСК «Добробут» позбавлено членства в МТСБУ, інформація щодо ліквідації ПрАТ «НФСК «Добробут» чи визнання даної страхової компанії банкрутом - відсутня.

Таким чином, судом встановлено, що дана страхова компанія, протягом тривалого часу фактично не здійснює страхової діяльності, переховується від відповідних органів, наділених повноваженнями здійснення контролю за її діяльністю, та своїх клієнтів, у наслідок чого не тільки не виконує вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо виконання грошових зобов'язань у страхових виплатах, але і вимог ст.20, п.г. ст..41, п.51.7 ст.51 цього Закону, щодо своєї ліквідації або початку процедури банкрутства, для надання можливості МТСБУ почати процес страхових виплат ошуканим потерпілим. З наведеного вбачаються недобросовісні дії з боку посадових осіб страхової компанії або її власників, щодо наміру фактичному здійсненні страхової діяльності.

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Цивільним кодексом України та цим Законом, відповідно є цивільно-правовими відносинами.

Пунктом 1.1. статті 1 цього Закону визначено, що страхувальники - це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Пунктом 1.2. статті 1 Закону страховиками визначено страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".

Пунктом 1.3. статті 1 Закону потерпілими визнаються - юридичні та фізичні особи, майну яких заподіяна шкода внаслідок ДТП з використанням транспортного засобу.

Пунктом 1.8. статті 1 Закону страховий поліс встановлений як єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 5 Закону визначає майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Тобто, з наведеного вбачається, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, несе пряму цивільно-правову, а відповідно і майнову, відповідальність перед потерпілим за шкоду, заподіяну його майну унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. На підставі чого у потерпілого є пряме право вимагати відшкодування спричиненої майнової шкоди безпосередньо від винної особи, яка у свою чергу зобов'язана відшкодувати цю шкоду.

Наявність страхового поліса є лише підтвердженням того, що особа, яка заподіяла шкоду майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу уклала платну цивільно-правову угоду зі іншою особою - страховиком ( грошове зобов'язання) про те, що у разі настання страхового випадку з її (страхувальника) вини, страховик, при визначених умовах відшкодує потерпілому (вигодонабувачу) суму вартості відновлювального ремонту транспортного засобу в межах ліміту відповідальності.

З наведених норм цивільно - правового законодавства суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3, за виною якого вчинена дорожньо-транспортна пригода, відповідач ОСОБА_4, як власник транспортного засобу( страхувальники), несуть солідарну відповідальність разом з ПрАТ « НФСК «Добробут»(страховиком) перед позивачем - потерпілим за відшкодування шкоди його майну спричиненої унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу .

Згідно пункту 14.1. статті 14 Закону страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно страхувальник на свій розсуд та ризик обирає страховика за ознаками добросовісності, надійності, стабільності, фінансового забезпечення тощо.

У випадку обрання ненадійного, фінансово незабезпеченого страховика, а внаслідок цього недобросовісного виконання страхової угоди, цивільно-правова, а відповідно і майнова, відповідальність за спричинену шкоду залишається за особою, яка є винуватцем дорожньо - транспортної пригоди та власником транспортного засобу.

У судовому засіданні встановлено, що саме відповідач ОСОБА_3 надав угоду про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з цією недобросовісною, фінансово незабезпеченою страховою компанією, у наслідок протиправних дій якої не виконується страхова угода (грошове зобов'язання), тобто цивільно-правова, а відповідно і майнова (грошова), відповідальність за спричинену шкоду залишається за ним, як особи з вини якої сталась дорожньо-транспортної пригоди та використовувала незабезпечений страховий поліс, відповідачем ОСОБА_4, як особою, що на законних підставах володіє транспортним засобом та відповідачем ПрАТ « НФСК «Добробут».

У п. 24 Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що «Відповідно до статті 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)». А як встановлено у судовому засіданні суми фактичного страхового відшкодування у даному конкретному випадку немає.

04 лютого 2013р. позивачем було відправлено претензії з вимогою відшкодувати збитки та провести оплату у повному розмірі виконаних робіт та поставлених запчастин, як по місцю реєстрації відповідачів, так і по місцю фактичного знаходження, що підтверджується квитанцією про відправлення. Дані претензії були отримані відповідачем ОСОБА_4 - 07.02.2012р., відповідачем ПрАТ «НФСК «Добробут», - 11.02.2013 року, що підтверджується повідомленнями про вручення ( а.с.18-24).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПрАТ «НФСК «Добробут», не відшкодували позивачу суму завданих матеріальних збитків в розмірі 10675,76 грн., унаслідок заподіяння технічних ушкоджень транспортному засобу «Geely CK1» д.р.н. НОМЕР_5 під час ДТП, що мала місце 03 квітня 2012 року.

Відповідно до статей 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підставні, оскільки зобов'язання відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4та приватним акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», не виконані, а відтак позов в цієї частині підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із спричиненням майнової шкоди.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування,а також з урахуванням інших обставин , які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Аналогічно зазначено у ст. ст. 9, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 ( зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі діями або без діяльністю інших осіб.

п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов'язковому з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічні вимоги зазначені у п.21 Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

У судовому засіданні встановлено, що з вини відповідача ОСОБА_3, 03 квітня 2012 року сталася дорожньо - транспортна подія.

Унаслідок зазначених протиправних дій Відповідача-1 Позивачу було завдано душевних страждань в момент вчинення ДТП через пошкодження його майна - заподіяні технічні ушкодження автомобілю марки «Geely CK1» д.р.н. НОМЕР_5, внаслідок порушення попереднього способу життя, нервування через втрату на тривалий час засобу вільного та швидкого пересування ( з 03.04.-24.04.2012р.).

Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких суд прийняв рішення, на момент вчинення ДТП ОСОБА_11 пред'явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, відповідно до якого транспортний засіб «ВАЗ-2108» д.р.н. НОМЕР_3 зареєстрований на праві приватної власності за відповідачем ОСОБА_4.

Нормами цивільного законодавства передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної безпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Крім того, не оплата з вини відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та приватним акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» вартості матеріалів та відновлюваного ремонту автомобіля, не виконання ними своїх цивільно-правових обов'язків щодо відшкодування спричиненої шкоди призвела до пред'явлення позивачу виконавцем робіт ФОП ОСОБА_9 претензії про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, це примусило його використовувати велику суму грошей з бюджету його сім'ї, що негативно відбилося на моральному та душевному спокою його родини та на його особистій репутації. Це підтверджується зазначеною претензією, товарним чеком про сплату позивачем 10675,76 грн. за відновлювальний ремонт автомобіля.

Судом прийнято до уваги, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПрАТ «НФСК «Добробут», тривалий час жодними діями не намагаються усунути негативні наслідки порушення прав позивача, категорично відмовляються вживати будь-яких заходів щодо відшкодування йому спричиненої матеріальної шкоди, фактично переховуються від позивача, не надаючи будь-якої інформації щодо виконання своїх зобов'язань та фактичного місця знаходження.

Таким чином, законодавством передбачено, що моральна шкода відшкодовується в тому випадку, якщо вона завдана протиправними (неправомірними) діями з сторони заподіювача, а тому суд приходить до висновку, що позивач правильно оцінив завдану моральну шкоду в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн., яку слід і стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПрАТ «НФСК «Добробут» на користь позивача.

Як передбачено ч.1 ст.56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги.

Згідно ст. 79 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, які пов'язані з розглядом справи крім інших належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката та іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.

Згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У зв'язку з необхідністю звернення до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПрАТ «НФСК «Добробут» про відшкодування збитків та моральної шкоди, позивачем понесено додаткові витрати на оплату судового збору в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 41 коп. та послуг адвоката в сумі 3000 (три тисячі) грн., згідно договору про надання правової допомоги, укладеного з адвокатом ОСОБА_1 та акту виконаних робіт.

Вказані витрати на оплату судового збору та послуг адвоката згідно ст. 79 ЦПК України належать до судових витрат та у відповідності до ст. 88 ЦПК України у разі задоволення позову підлягають стягненню солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПрАТ «НФСК «Добробут» на користь позивача.

Керуючись ст.ст.1, 3,10,56,60,61,84, 88, 107, 109, 110, 118, 119, 122, 152, 208,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 22, 23, 979-984, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191, 1192,1194 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та приватного акціонерного товариства « Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( прож.: АДРЕСА_2), ОСОБА_4.(прож.: АДРЕСА_3) та приватного акціонерного товариства « Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» ( м. Київ, вул. Сагайдачного /Ігорівська, 10/5а , 04070 ЄДРПОУ 31093336, МФО 380667, р/р 2650100002068 у ПАТ «ЕРДЕ Банк», м. Київ) на користь ОСОБА_6 (АДРЕСА_4 ІПН НОМЕР_2) 10 675 (десять тисячі шістсот сімдесят п'ять ) грн. 76 коп. матеріальних збитків.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та приватного акціонерного товариства « Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та приватного акціонерного товариства « Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 229 ( двісті двадцять дев'ять ) грн. 41 коп. та 3000 ( три тисячі) грн. витрат на оплату за надання юридичних послуг адвоката.

Заочне рішення може бути переглянуте Франківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мартинишин М.О.