Постанова № 33907427, 30.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 р. № 820/8757/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання Загребельному В.І.P>

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов"язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.08.2013 р.;

- скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.08.2013 р. з виконання рішення №952 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у розмірі 223,99 грн., винесеного управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова 19.04.2011 р. до Акціонерного товариства закритого типу "Граніт";

- зобов"язати Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції прийняти рішення №952 від 19.04.2011 р. про стягнення з АТЗТ "Граніт" 223,99 грн. до виконання, відкрити виконавче провадження та провести всі відповідні дії у відповідності до Закону України "про виконавче провадження".

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у спірних правовідносинах не існує визначених законом підстав для прийняття органом державної виконавчої служби рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення територіального органу ПФУ про нарахування штрафу і пені. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення заявлених вимог.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду 24.09.2013 року, надав до суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача, Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, уповноваженого представника для участі у судовому засіданні не направив. Правом на подачу письмових заперечень відповідач не скористався, що з огляду на наявність у органу державної виконавчої служби України статусу суб’єкта владних повноважень в розумінні Закону України «Про державну виконавчу службу», Закону України «Про виконавче провадження», ст. 3 КАС України не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що у провадженні відповідача, Московського ВДВС Харківського міського управління юстиції Харківської області знаходився виконавчий документ – рішення УПФУ у Московському районі міста Харкова №952 від 19.04.2011р. про застосування фінансових санкцій і нарахування пені в загальному розмірі 223,99 грн.

Постановою відповідача, Московського ВДВС Харківського міського управління юстиції Харківської області від 31.05.2013р. ВП №31204847 згаданий виконавчий документ з посиланням на п.п.2, 5 ч.1 ст.47, ст..50 Закону України «Про виконавче провадження» було повернуто на адресу стягувача – УПФУ в Московському районі міста Харкова без виконання у зв’язку з відсутністю у боржника – АТЗТ «Граніт» майна (а.с. 7-8).

Після отримання вказаної постанови позивач 10.07.2013р. повторно подав виконавчий документ – рішення №952 від 19.04.2011р. до примусового виконання (а.с. 9).

06.08.2013 року державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження” на рішення № 952 виданого УПФУ в Московському районі м. Харкова про стягнення з АТЗТ “Граніт” на користь держави в особі УПФУ в Московському районі м. Харкова заборгованості в розмірі 223,99 грн. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 39631849 (а.с. 4-5).

Підставою для винесення спірного рішення суб’єктом владних повноважень зазначено положення п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», а фактичною підставою є посилання суб’єкта владних повноважень про неподання стягувачем інформації про наявність у боржника майна.

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що критерії правомірності рішень та діянь суб’єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що положеннями Закону України «Про виконавче провадження» стягувач не обтяжений обов’язком подавати органам державної виконавчої служби відомостей про майно боржника, позаяк розшук такого майна є управлінською функцією (обов’язком) згаданих органів в силу ст..ст.1, 2, 11 Закону України «Про виконавче провадження».

В ході розгляду справи судом було встановлено, що управлінська функція з розшуку майна боржника у спірних правовідносинах органом державної виконавчої служби виконана неповно, не зроблено запитів до органів доходів і зборів з приводу показників податкових декларацій і звітів боржника як платника податків, до територіальних органів Міністерства юстиції України з приводу реєстрації об’єктів нерухомості, до органів місцевого самоврядування з приводу отримання дозволів на розміщення об’єктів торгівлі тощо.

Крім того, п.8 ч.1 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження також у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

При цьому, в оскаржуваній постанові державним виконавцем не зазначено, що це за обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження і яким саме законом вони передбачені. Посилання на те, що стягувачем не надано до державної виконавчої служби додаткову інформацію про виявлене майно боржника, суд вважає необґрунтованим, оскільки законом така підстава для відмови у відкритті виконавчого провадження не передбачена.

Щодо посилань відповідача на наказ Міністерства юстиції України № 3593/5 від 26.12.2011 року про "Порядок взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Пенсійного фонду України" суд зазначає, що відповідач повинен був керуватись приписами та вимогами Закону України "Про виконавче провадження", що має вищу юридичну силу, так як наказ Міністерства юстиції України № 3593/5 від 26.12.2011 року не є нормативно - правовим актом, який може встановлювати, змінювати чи припиняти норми права, оскільки він регулює взаємовідносини між органи виконавчої служби та пенсійного фонду.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши обґрунтованість доводів сторін, з’ясувавши обставини спірних правовідносин та перевіривши їх добутими доказами, суд доходить висновку, що в ході розгляду справи суб’єкт владних повноважень, яким у спірних правовідносинах є саме орган державної виконавчої служби України, за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності та обґрунтованості мотивів, покладених в основу спірного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування постанови Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.08.2013 року підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимога позивача про зобов'язання Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції прийняти рішення № 952 від 19.04.2011 року про стягнення з АТЗТ "Граніт" 223,99 грн. до виконання, зобов'язання відкрити виконавче провадження та провести всі відповідні дії у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" не підлягає задоволенню, так як суд, по-перше, в силу ст..ст.6, 8, 19 Конституції України не підміняє орган управління в реалізації владних функцій, а по-друге, дана вимога спрямована на майбутнє, оскільки стосується виключно тих правовідносин і подій, котрі ще не склались і не відбулись відповідно.

Суд вважає за необхідне застосувати положення ч.2 ст.11 КАС України у відповідності з яким суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Тому суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та вважає за необхідне покласти на відповідача обов’язок повторно розглянути питання про відкриття виконавчого провадження за рішенням УПФУ у Московському районі міста Харкова № 952 від 19.04.2011 року про стягнення з АТЗТ "Граніт" 223,99 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов"язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 94, 160– 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м.Харкова до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати постанову Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.08.2013 року з виконання рішення № 952 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у розмірі 223,99 грн., винесеного управлінням Пенсійного фонду України в Московському м.Харкова 19.04.2011 року до Акціонерного товариства закритого типу "Граніт".

Зобов’язати Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Харківської області повторно розглянути питання про відкриття виконавчого провадження за рішенням Управління Пенсійного фонду України у Московському районі міста Харкова №952 від 19.04.2011р. про застосування фінансових санкцій і нарахування пені в загальному розмірі 223,99 грн.

У задоволенні адміністративного позову іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 04.10.2013 року