ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2013 р.Справа № 923/524/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Проценко Л.С. (довіреність № 01/648 від 13.06.2013)
від відповідачів:
- Тітова С.С. (довіреність № б/н від 12.09.2013 року)
- Багрій А.Г. (довіреність № б/н від 20.08.2013 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькі автовокзали"
на рішення господарського суду Херсонської області від „23" липня 2013 року, повний текст якого складено та підписано „25" липня 2013 року
по справі № 923/524/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонавтотранс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькі автовокзали"
про визнання договору недійсним
В С Т А Н О В И В :
26.04.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Херсонавтотранс" (далі по тексту -позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькі автовокзали" (далі по тексту -відповідач) про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.09.2009 року недійсним, відповідно до якого на користь ТОВ „Донецькі автовокзали" було відчужено нерухоме майно, яке розташовано за адресою: м. Херсон, вул. Артема,1. Також позивач просить заборонити Державній реєстрації служби РУЮ Суворовського району м. Херсон, Державній реєстрації служби РУЮ Комсомольського району м. Херсон, Державній реєстрації служби РУЮ Дніпровського району, Державній реєстраційній службі головного управління юстиції у Херсонській області - здійснювати реєстрацію права власності на нерухоме майно які розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Артема,1. Також позивач просить місцевий господарський суд поновити строки позовної давності та визнати поважними причини його пропуску.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір купівлі-продажу від 21.09.2009 року не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме ч.1 ст.203, ст.215, ст.ст. 91, 92, 207 ЦК України та позивачем зазначено, що цивільна дієздатність позивача на момент вчинення правочину була обмежена ухвалою господарського суду Херсонської області від 16.09.2009 року по справі № 32/81-Пне, якою було заборонено ТОВ „Херсонавтотранс" вчиняти дії, пов'язані з відчуженням нерухомого майна і будь-які правочини.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.07.2013 року по справі № 923/523/13 (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги ТОВ „Херсонавтотранс" задоволені повністю. Визнано недійсним договір купівлі продажу нерухомого майна від 21.09.2009 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали", відповідно до якого ТОВ "Херсонавтотранс" продало, а ТОВ "Донецькі автовокзали" купило нерухоме майно будівель та споруд, які розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Артема,1, що відчужується за цим договором, загальною площею 346,8 кв.м. та складається з: адміністративної будівлі позначеної у плані під літ. "А", загальної площею 264,4 кв.м., службової будівлі позначеної літ. „Б", загальною площею 82,4 кв.м., каси позначеної літ. „В", зал очікування позначений літ. „Г", справочна - диспетчерська позначена літ. „Д", вимощення позначеної № 1. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" 1 147,00грн. судового збору.
Такий висновок суду мотивований тим, що відповідно до вимог пунктів 8, 9 Договору купівлі-продажу та відповідно до чинних на момент укладання норм матеріального права, відповідач не набув права власності на об'єкти нерухомості які є предметом спору. Також зазначено, що спірний договір не відповідає вимогам ч.1 ст. 91 та ч.3 ст.92 ЦК України, у зв'язку з чим право позивача за вищезазначеним договором порушено. Між тим, місцевий господарський суд дійшов висновку про причини пропуску строку позовної давності поважними.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Донецькі автовокзали" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних ТОВ "Херсонавтотранс". Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Апелянт зазначає, що ним при розгляді справи в господарському суді Херсонської області було заявлено клопотання про передачі справи за підсудністю відповідно до вимог ст.15 ГПК України, проте місцевий господарський суд відмовив у його задоволенні безпідставно, порушивши при цьому норми чинного законодавства.
На думку скаржника, господарським судом невірно встановлені всі обставини справи, а саме те, що у відповідача не було право власності на об'єкти нерухомості, проте з 21.09.2009 року у позивача виникло право власності на майно.
За твердженням скаржника, невиконання обов'язку за спірним договором щодо передачі спірного майна та не здійснення реєстрації відповідачем свого права власності не може бути підставами для визнання договору недійсним.
Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Донецькі автовокзали", в якому він та його представник в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
03.10.2013 року до початку судового засідання представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про витребування господарським судом доказів у Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні реєстраційну справу ТОВ "Херсонавтотранс".
Однак, вищезазначене клопотання судовою колегією відхилено та не підлягає задоволенню, оскільки таке клопотання не містить будь-яких доказів, що підтверджують його обґрунтованість та підставність.
Крім того, колегією суддів незрозуміло неможливість його подання до суду раніше та надання іншій стороні по справі для ознайомлення, а ні в день слухання справи по суті.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу та відзив не неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, між 21.09.2009 року ТОВ "Херсонавтотранс". (Продавець) та ТОВ „Донецькі автовокзали" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстровано у реєстрі за № 1265 (а.с.49).
За умовами п.1.1 Договору, продавець продає, а покупець купує (приймає у власність) нерухомість - будівлі та споруди, що належать продавцю на праві приватної власності та знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Артема,1, і сплачує за нього ціну, визначену цим Договором.
Нерухоме майно, що відчужується за цим договором, належить продавцю на підставі дублікату Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Херсонського міською радою 18.08.2009 року та зареєстрованого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 19.08.2009 року про що надано витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 23628982, реєстраційний номер: 25879358, номер запису 428 в книзі: 2. (пункт 1.2 Договору).
Відповідно до п.8 Договору, сторони домовились, що передачею майна за цим Договором слід вважати підписання актів прийому-передачі та прийняття покупцем від продавця технічної та іншої проектно-кошторисної документації на вказане нерухоме майно, що буде свідчити про те, що передача майна відбулась. Сторони приймають на себе зобов'язання підписати акти прийому-передачі у продовж чотирьох банківських днів з моменту підписання цього договору.
Право власності на нерухоме майно, згідно ч.4 ст.334 ЦК України, у покупця виникає з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору (пункт 9 Договору).
Покупцю нотаріусом роз'яснено про необхідність державної реєстрації права власності на нерухому майно у відповідному БТІ, згідно ст.182 ЦК України.
Відповідно до умов Договору від 21.09.2009 року, продавець продає, а покупець купує (приймає у власність) нерухомість - будівлі та споруди, що належать продавцю на праві приватної власності.
Між тим, відповідно до довідки ТОВ "Херсонавтотранс", об'єкт нерухомого майна за актом прийому-передачі та технічна і кошторисна документація (відповідно до п.8 Договору), ТОВ „Донецькі автовокзали" не передавалася.
Однак, з 21.09.2009 року нерухоме майно, яке зазначено у п.1 Договору, належить на праві власності ТОВ "Херсонавтотранс"
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009 року по справі № 32/81пн за позовом Москвичова А.Ф., Москвичової О.А., Москвичової Т.І. до Горб О.О., Жарова О.П., Пащенко Л.Г., Павленко Н.П., Мартиновської І.П., Бассараба О.І., ТОВ "Херсонавтотранс", ПП "Плодове", виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя особа - виконавчий комітет Донецької міської ради, заборонено ТОВ "Херсонавтотранс" вчиняти певні дії щодо реєстрації або перереєстрації нерухомого майно, яке належить ТОВ "Херсонавтотранс" (а.с.19-20).
Таким чином, підписувати та відчужувати нерухоме майно, яке зазначено у п.1 Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.09.2009 року, ТОВ "Херсонавтотранс" в особі генерального директора Крамаренко В.В. - не мало право.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2011 року по справі № 32/81пн про визнання недійсними рішення загальних зборів від 25.05.2009 року та 26.06.2009 року, довіреності, змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу, скасування їх державної реєстрації встановлено, що договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Херсонавтотранс" від імені продавців підписано не встановленою особою, а від імені покупця ПП „Плодове" - Луценко В.В., яка як встановлено господарським судом на момент підписання договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Херсонавтотранс", була померлою. Також рішенням визнано недійсним рішення загальних зборів від 25.05.2009 року і від 26.06.2009 року та щодо незаконності обрання цими зборами генеральним директором ТОВ "Херсонавтотранс" - Крамаренко В.В., яким підписано спірний договір, факт нечинності внесення змін до установчих документів та змін до відомостей про юридичну особу до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ "Херсонавтотранс" вчинених державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Херсонської міської ради 07.07.2009 року, в тому числі і щодо керівника товариства з моменту внесення змін (а.с.12-18).
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсону від 14.04.2010 року по справі № 2-1163/10 та рішенням апеляційного суду Херсонської області від 12.08.2010 року по справі № 2-1162/10 встановлено, що станом на 21.09.2009 року генеральний директор ТОВ "Херсонавтотранс" - Крамаренко В.В не мав права вчиняти будь-які дії та представляти інтереси від імені товариства.
З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ "Херсонавтотранс" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ТОВ „Донецькі автовокзали", викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином факти, які встановлені та зазначені в ухвалі господарського суду Донецької області від 16.09.2009 року по справі № 32/81пн; рішенні господарського суду Донецької області від 21.03.2011 по справі № 32/81пн та рішенні Комсомольського районного суду м. Херсону від 14.04.2010 року по справі № 2-1163/10 не доводяться знову при вирішенні справи № 923/523/13 та є встановленими та доведеними.
Господарський суд, вирішуючи спір зобов'язаний встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними. Недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів:
- дефекти (незаконність) змісту правочину;
- дефекти (недотримання) форми;
- дефекти суб'єктного складу;
- дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Отже, відповідно до статті 33 ГПК України, позивач має подати докази стосовно того, що його права порушені, оскаржений договір не відповідає чинному законодавству.
Згідно із п.7 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Виходячи з викладеного, до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, віднесено те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Укладений між сторонами договір є договором оренди, а тому в силу ст.203 Цивільного кодексу України його зміст має відповідати вимогам гл.59 названого Кодексу.
Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої-третьої, п'ятої статті 203 ЦК України.
Спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21.09.2009 року укладено між сторонами в письмовій формі, підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Проте, як вже встановлено зазначене вище, спірний договір від 21.09.2009 суперечить положенням ч.2 ст.91 ЦК України, відповідно до якої цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.
Однак, як вже встановлено та підтверджено колегією суддів, відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 16.09.2009 року по справі № 32/81-пн, визнано недійсним рішення загальних зборів щодо незаконності обрання генерального директора ТОВ "Херсонавтотранс" - Крамаренко В.В., яким підписано спірний договір 21.09.2009 року.
З огляду на вищевикладене, відповідно до норм чинного законодавства та неналежного виконання умов договору, ТОВ „Донецькі автовокзали" не набуло права власності на об'єкти нерухомості, які зазначені у п.1 спірного Договору.
Таким чином судова колегія доходить до висновку, що усі наведені ТОВ „Донецькі автовокзали" в апеляційній скарзі обставини, а саме необізнаність на яку посилається відповідач та пов'язує чинність та дійсність укладеного з позивачем Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.09.2009 року, не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, що спірний Договір укладений з порушення норм чинного законодавства, а саме приписів ст.91 ЦК України, ч.1-3, 5, 6 ст.203 Цивільного кодексу України, що не спростовано відповідачем належними доказами ні в місцевому господарському суді ні, в суді апеляційної інстанції, а тому і відсутні будь-які правові підстави для визнання дійсним оспорюваного Договору від 21.09.2009 року.
Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ТОВ „Донецькі автовокзали", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.
ТОВ „Донецькі автовокзали" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "Херсонавтотранс".
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 23.07.2013 року по справі № 923/524/13 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ „Донецькі автовокзали" - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькі автовокзали" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від 23.07.2013 року по справі № 923/524/13 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови
складено „04" жовтня 2013 року.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров
Судове рішення № 33906358, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 03.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 923/524/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: