Постанова № 33906235, 03.10.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р.Справа № 916/1815/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: Рябоконь В.І., довіреність № 329 від 29.04.2013р.

від відповідача: Форостенко О.О., довіреність № 10 від 11.03.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№14)

на рішення господарського суду Одеської області від „15" серпня 2013 року

по справі № 916/1815/13

за позовом Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" (далі по тексту ПАТ ЕК „Одесаобленерго")

до Одеської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№14) (далі по тексту Одеська виправна колонія №14)

про стягнення 381413,55 грн.

В С Т А Н О В И В :

10.07.2013р. ПАТ ЕК „Одесаобленерго" звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Одеської виправної колонії №14 про стягнення з відповідача на підставі договору №71 від 28.12.2011 р. 381 413,55 грн., з яких 363 329,28 грн. частина несплаченого основного боргу за спожиту активну електричну енергію за період з 01.06.2012 - по 01.06.2013р, 650,34 грн. - інфляційні втрати, 3 941,34 грн. - 3% річних, 13492,59 грн. - пеня за прострочення оплати основного боргу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.08.2013р. по справі № 916/1815/13 (суддя Гуляк Г.І.) позов задоволено, з Одеської виправної колонії №14 на користь ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" на підставі договору №71 від 28.12.11 р. стягнуто 363 329,28 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 650,34 грн. інфляційних втрат, 3941,34 грн. 3% річних та 13492,59 грн. пені, а також 7628,27 грн. судового збору.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт споживання відповідачем у спірний період електричної енергії на суму 906510,74 грн., з яких сплачено 543181,46 грн., а тому стягнув з відповідача основний борг у суми 363 329,28 грн., а також пеню, інфляційні втрати, 3% річних за несвоєчасну сплату основного боргу.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Одеська виправна колонія №14 звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду в частині оплати пені, інфляційних втрат, 3% річних та судового збору, оскільки зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для розгляду справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд 1 інстанції задовольнив позовні вимоги ПАТ ЕК «Одесаобленерго» на підставі неіснуючого договору про постачання електричної енергії №71 від 28.12.11 р., в той час я спірні правовідносини сторін регулюються умовами договору №71 від 26.12.11 р.

Крім того, на думку скаржника в листі від 19.07.2013р. Вих. №1/14/4074 він не визнавав позовних вимог ПАТ ЕК «Одесаобленрго», а лише виконував умови договору №71 від 26.12.11 р. щодо укладання угоди про відстрочення оплати основного боргу.

Також скаржник вважає, що відповідно із п.4.4 договору №71 від 26.12.2011 р. позивач перше ніж нараховувати пеню інфляційні втрати, 3% річних повинен був скласти акт про порушення умов договору для підписання сторонами.

На думку скаржника позивач та суд 1 інстанції неправильно визначили основний борг, на який нараховувалися 3% річних, інфляційні втрати, пеню, виходячи з акту приймання-передачі послуг, який складається по факту в кінці місяця, і який не є запланованим обсягом споживання електричної енергії.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

В грудні 2011 року між ВАТ „Одесаобленерго" в особі його структурної одиниці - Південний район електричних мереж (постачальник) та Одеською виправною колонією №14 (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №71 (далі по тексту Договір) (а. с. 7).

Як вбачається з наданих сторонами ксерокопій вказаного договору він датований 26.12.11 р., однак на ксерокопії договору, наданої позивачем, дата не чітко скопійована і схожа на 28.12.2011р., а тому позивач помилково зазначив дату укладання договору №71 - 28.12.2011р. Про це свідчить і той факт, що зміст двох ксерокопій договору №71, наданих сторонами є ідентичним. Зазначене в судовому засіданні підтвердив і представник позивача.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що договір про постачання електричної енергії №71 дійсно укладений 26.12.11 р.

Відповідно до умов Договору, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком 2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

До вказаного Договору сторонами було підписано додатки: №2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", №5 „Порядок розрахунків" та №10 „Перелік об'єктів Одеська виправна колонія Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№14), що живляться електроенергією від високовольтних мереж".

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Умовами п. 2.3.3 передбачено обов'язок споживача оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 „Порядок розрахунків" та №2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 4.2.1 Договору встановлено відповідальність споживача: за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно п. 7.1 Договору, облік електричної енергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Пунктом 9.4 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2011 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, сторонами не було заявлено про припинення дії вказаного договору або його перегляд, отже договір є чинним.

Додатком № 5 „Порядок розрахунків" визначено, що розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 25 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця (п.1). Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком (п.2).

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за „Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показниками розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показань. При відсутності представника постачальника на обумовлену „Графіком зняття показів засобів обліку" дату, споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює „Акт про обсяги спожитої (переданої) електричної енергії" та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня (п.4).

У разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним Порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних. Пеня, інфляційні нарахування, річні сплачуються споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках (п.7).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу за період з 01.01.2013 по 01.06.2013 р. 2663903 кВт/г на суму 906510,74 грн.

На виконання умов договору, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури для оплати вартості спожитої електроенергії.

Однак, відповідач здійснив оплату частково, лише на суму 543181,46, що підтверджується випискою платежів абонента Одеської виправної колонії №14 за період з 01.11.2011р. по 01.06.2013р. (а.с. 62-220).

За таких обставин, заборгованість відповідача за період з 01.01.2013р. по 01.06.2013р. за спожиту активну електричну енергію складає 363329,28 грн. Вказаний основний борг не заперечується і відповідачем.

Таким чином, місцевий господарський суд у відповідності із умовами Договору та ст.ст. 525, 526 ЦК України правомірно стягнув з відповідача основний борг у сумі 363329,28 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, а також доведеність факту прострочення відповідачем оплати за спожиту у спірний період електроенергію, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно, у відповідності із розрахунком позивача, який всупереч вимогам ст. 33 ГПК України відповідачем не спростовано, стягнув з останнього пені у розмірі 13 492,59 грн., інфляційні втрати у сумі 650,34 грн. та 3% річних у розмірі 3 941,34 грн.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що позивач всупереч умов договору №71 від 26.12.2011р., а саме, п.п. 4.4. та 7.7 не було складено жодного акту про порушення відповідачем умов договору для стягнення штрафних санкцій, оскільки відсутність таких актів не свідчить про відсутність прострочення оплати основного боргу, так як цей факт підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не надано платіжних документів, яки б свідчили про своєчасну сплату основного боргу.

Доводи скаржника про те, що позивач та суд 1 інстанції неправильно визначили основний борг, на який нараховувалися 3% річних, інфляційні втрати, пеню, виходячи з акту приймання-передачі послуг, який складається по факту в кінці місяця, і який не є запланованим обсягом споживання електричної енергії, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки за умовами договору Відповідач зобов'язаний оплачувати за фактично спожиту електроенергію, яка визначається на підстави актів про обсяги спожитої електричної енергії, що складаються в кінці кожного розрахункового періоду, а не за заплановану до споживання електричну енергію.

За вищенаведених обставин апеляційна скарга Одеської виправної колонії №14 підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2013 р. - без змін.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№14) залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2013 р. - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 04.10.2013 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.