Постанова № 33906206, 02.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Справа№ 910/4051/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Іванова Т.Ю., (дов. № 2 від 25.06.2013 року);

від третьої особи - Стукалов А.В., (дов. № 957/вих. Від 02.09.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська»

на рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року

у справі №910/4051/13 (суддя Якименко М.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Просто-страхування», м. Київ,

до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, комунальне підприємство «Керуюча дирекція Шевченківського району», м. Київ,

про відшкодування шкоди в порядку регресу 17 058,97 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року ПАТ «Просто-страхування» подало до господарського суду міста Києва позов до КП «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська» про відшкодування шкоди в порядку регресу 17 058,97 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2013 року у справі №910/4051/13 залучено до участі у справі №910/4051/13 КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року у справі №910/4051/13 позов ТОВ «Металургтранс» задоволено повністю. Присуджено до стягнення з КП «Житлово-експлуатаціна контора «Покровська» на користь ПАТ «Просто-страхування» 17 058,97 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу та 1 720,50 грн. судового збору.

Рішення обґрунтоване тим, що в наслідок протиправної поведінки відповідача, а саме, неналежно утримання будинку та не очищення даху будинку від снігу та бурульок, позивач зазнав збитків.

Не погодившись із вказаним рішенням, КП «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року у справі №910/4051/13 повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було досліджено та не надано належної оцінки наявним у матеріалах доказів чим порушив норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року у справі №910/4051/13 апеляційну скаргу КП "Житлово-експлуатаційна контора "Покровська" на рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року у справі №910/4051/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 11.09.2013 року.

До початку судового засідання 10.09.2013 року через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 11.09.2013 року представник відповідача надав доповнення до апеляційної скарги, надав примірник позивачу та третій особі, надав усні пояснення по суті спору, просив суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення у повному обсязі.

Представник позивача надав усні заперечення по суті апеляційної скарги, просив суд залишити рішення першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 11.09.2013 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 02.10.2013 року.

Поряд із тим, представниками сторін в судовому засіданні подано суду заяву про продовження строку вирішення спору у справі №910/4051/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено процесуальний строк розгляду справи до 08.10.2013 року.

В судовому засіданні 02.10.2013 року представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просить рішення господарського суду міста Києва скасувати. Представник третьої особи підтримав позицію відповідача та просить задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 02.10.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подавав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання про що свідчить підпис представника позивача на розписці про оголошення перерви від 11.09.2013 року.

Відповідно до аб. 2 п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Враховуючи закінчення встановленого строку передбаченого ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вирішила розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача за наявними в матеріалах справи документів.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 28.04.2009 року між Барбоза Жан Андре (надалі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування» (надалі - страховик, позивач) було укладено Договір № 18850 добровільного страхування транспортних засобів (надалі - договір) (а.с. 10), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки «Mitsubishi» моделі «Pajero Wagon», державний номер АА 1042 СН (надалі - «Mitsubishi»). Вигодонабувачем за договором є Барбоза Жан Андре.

Відповідно до договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи затвердженою Начальником Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 07.01.2010 року (а.с. 17) встановлено, що 07.01.2010 року до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою звернувся громадянин Барбоза Ж.А. про те, що 07.01.2010 року приблизно в 22:15 год. за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 10 виявив пошкодження лобового скла в автомобілі «Mitsubishi». В ході проведеної перевірки було встановлено, що 07.01.2010 року приблизно о 18:00 год. громадянин Барбоза Ж.А. приїхав до дому та залишив власний автомобіль біля будинку 10 по вулиці Обсерваторна, в. м. Києві. Приблизно у 22:15 год. в автомобілі спрацювала сигналізація та громадянин Барбоза Ж.А. вийшов на вулицю. Підійшовши до автомобіля він виявив розбите лобове скло в автомобілі, що виникло в наслідок падіння криги з даху будинку. Після чого громадянин Барбоза Ж.А. звернувся до працівників міліції з матою отримання довідки для страхової компанії.

12.01.2010 року громадянин Барбоза Ж.А. звернувся до страховика із повідомлення про настання страхового випадку (а.с.16), в якому зазначено, що пошкодженно лобове скло та дах автомобіля.

В матеріалах справи міститься Акт огляду транспортного засобу №102 від 14.01.2010 року (а.с. 18-24), яким зафіксовано, що розбито лобове скло, деформований дах автомобіля, деформовано двері та розбите ліве дзеркало.

05.05.2010 року Барбоза Ж.А. звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування на страхувальника згідно із актом виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із зверненням власника транспортного засобу автомобіля «Mitsubishi», страхувальником було складено страховий акт від 05.05.2010 року (а.с. 31) і виконано розрахунок страхового відшкодування №102 (а.с. 30).

На підставі страхового акту від 05.05.2010 року та розрахунку страхового відшкодування, відповідно до платіжного доручення №7677 від 21.06.2010 року страховик здійснив виплату страхового відшкодування на страхувальника у розмірі 17 058,97 грн..

15.11.2012 року Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» звернулося до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська» з регресною вимогою вих. №04-8297 (а.с. 35) в які просить відшкодувати понесені збитки у розмірі 17 058,97 грн., факт отримання відповідачем претензії 22.11.2012 року підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженою особою №01054 1258754 1.

Проте, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська» відповіді на претензію не направило.

У березні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська» про відшкодування шкоди в порядку регресу 17 058,97 грн. посилаючись на ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України «Про страхування») та ст.. 993, 1191, 1194 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України.

Рішення господарського суду міста Києві від 02.07.2013 року обґрунтоване бездіяльністю відповідачів, пов'язаною із неналежним утриманням прибудинкових територій, що призвела до завдання позивачу збитків.

Спір у справі виник у зв'язку із бездіяльністю відповідачів, пов'язаною із неналежним утриманням прибудинкових територій, що призвела до завдання позивачу збитків. Відповідно до висновку суду першої інстанції, обов'язок з відшкодування вказаних збитків покладається на відповідача, а саме на Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська», як на балансоутримувача будинку 10 по вул. Обсерваторна в м. Києві.

Проаналізувавши рішення господарського суду міста Києва колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та істотні для справи обставини не підтверджено вказаними доказами, у зв'язку з цим колегія суддів вирішила рішення суду першої інстанції скасувати з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 07.01.2010 року (а.с. 17) встановлено, що В ході проведеної перевірки було встановлено, що 07.01.2010 року приблизно о 18:00 год. громадянин Барбоза Ж.А. приїхав до дому та залишив власний автомобіль біля будинку 10 по вулиці Обсерваторна, в. м. Києві. Приблизно у 22:15 год. в автомобілі спрацювала сигналізація та громадянин Барбоза Ж.А. вийшов на вулицю. Підійшовши до автомобіля він виявив розбите лобове скло в автомобілі, що виникло в наслідок падіння криги з даху будинку. Після чого громадянин Барбоза Ж.А. звернувся до працівників міліції з матою отримання довідки для страхової компанії.

Проте, пунктом 4 рекомендацій Вищого господарського суду від 29.12.2007 року № 04-5/239 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 N 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди» встановлено, що відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене колегія суддів зазначає, оскільки позивачем не надано інших належних та допустимих доказів окрім постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 07.01.2010 року, тому не можна встановити факт про те, що саме за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 10 було спричинено пошкодження автомобілю «Mitsubishi».

Крім того, відповідно до ч. 1, 2, 3, ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» У разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Колегією суддів встановлено, що з матеріалів справи не вбачається, що при виникненні пригоди позивачем чи страхувальником не було викликано представників комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська» для складання акту-притензії, чи інших осіб, які б зафіксували факт обвалу снігу саме за спірною адресою.

З огляду на вище викладене колегією суддів зазначається, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що пошкодження автомобіля «Mitsubishi» відбулося заме за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 10, у зв'язку із неналежним утриманням прибудинкових територій відповідачем.

Частиною 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ потерпілої особи, що обмежує її інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних нею доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи, відповідальної за спричинення збитків.

Підставою для їх відшкодування є спричинення збитків внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є: наявність самих збитків, факт порушення відповідальною особою господарського зобов'язання або визначених діючим законодавством вимог щодо здійснення господарської діяльності, причинний зв'язок між діями цієї особи та спричиненими збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, обов'язок підтвердити належними доказами факт наявності самих збитків та всіх передбаченим законодавством умов для притягнення до відповідальності відповідача, покладається на позивача. Проте, колегія суддів зазначає, що позивач не обґрунтував та не підтвердив поданими доказами, що понесені збитки були понесені внаслідок протиправних дій відповідача.

Крім того, колегія суддів зазначає, відповідно до постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 07.01.2010 року у автомобіля «Mitsubishi» було пошкоджено тільки лобове скло. Згідно із заявою страхувальника про настання страхового випадку від 12.01.2010 року (а.с. 16) пошкоджено було лобове скло та дах автомобіля. Актом огляду транспортного засобу №102 від 14.01.2010 року , яким зафіксовано, що розбито лобове скло, деформований дах автомобіля, деформовано двері та розбите ліве дзеркало. Таким чином, позивач посилається на постанову про відмову у порушення кримінальної справи, яка суперечить іншим наданим ним доказам.

Оскільки докази на які посилається позивач суперечать один одному, колегія суддів не може їх прийняти, як належні та допустимі докази на підтвердження понесених збитків.

Також, колегією суддів встановлено, що позивачем до матеріалів справи не надано рахунок СТО на суму 17 058,97 грн., який би підтвердив розмір понесених позивачем збитків. Відповідно до умов договору страхування (а.с.10) відшкодування шкоди здійснюється на підставі рахунку СТО на вибір страхувальника (п. 18 договору).

Враховуючи приписи ст. 22 та 1166 Цивільного кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем і наявні у матеріалах справи докази не дають підстав для достовірного і безумовного висновку для визначення особи, винної за заподіяння шкоди та її розміру.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов неправомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та прийняв незаконне рішення про їх задоволення.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року у справі №910/4051/13 та приймає нове рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська» на рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року у справі №910/4051/13 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року у справі №910/4051/13 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити повністю.

4. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, ідентифікаційний код 20474912) на користь приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського 77; ідентифікаційний код 22945712) 860 (вісімсот шідесят) грн. 25 коп. за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Справу справі №910/4051/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Суховий В.Г.

Чорногуз М.Г.