Рішення № 33906046, 27.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16913/13 27.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»

До Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантар»

про стягнення 6 739 000,00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача - Парицька Н.О., Мудрак Ю.І. - представники за довіреностями;

від відповідача - Моісеєнко Б.І. - представник за довіреністю

від третьої особи - не з'явився

В судовому засіданні 27.09.2013 судом у відповідності до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 6 739 000,00 грн., які отримані відповідачем без достатніх підстав, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2013 було порушено провадження у справі №910/16913/13, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантар" , розгляд справи призначено на 27.09.2013.

В судовому засіданні 27.09.2013 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позов мотивований тим, що позивачем згідно платіжного доручення № 2537 від 04.06.2013 було помилково, без наявності між сторонами будь-яких зобов'язальних правовідносин, перераховано на рахунок третьої особи № 260023747201, відкритий у відповідача, грошові кошти в сумі 9 926 660,00 грн., з яких третьою особою повернуто позивачу лише 3 187 660,00 грн. Залишок коштів в сумі 6 739 000,00 грн. - позивачу не повернуто, оскільки їх було списано відповідачем з рахунку третьої особи внаслідок договірного списання, спричиненого наявністю заборгованості ТОВ «Авантар» за кредитним договором № 056-12-07 від 18.12.2007. Позивач звертався до відповідача з листами, в яких просив повернути безпідставно отримані кошти в сумі 6 739 000,00 грн., але відповідач наведену суму коштів не повернув. Наведені обставини, на думку позивача, є підставами для задоволення позову. Нормативно посилався на приписи ст. ст. 386, 387, 1212 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.09.2013 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити. У письмовому відзиві на позов в обгрунтування заперечень посилався на те, що списання з рахунку ТОВ «Авантар» коштів в сумі 6 739 000,00 грн. відбулось згідно вимог чинного законодавства, зокрема згідно ст.ст. 1066, 1071 Цивільного кодексу України, та внаслідок наявності у останнього заборгованості за кредитним договором № 056-12-07 від 18.12.2007.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ «Авантар» в судове засідання 27.09.2013 представників не направила. Проте, ТОВ «Авантар» через канцелярію суду подано письмові пояснення по суті спору, в яких наведене товариство зазначало про можливість розгляду спору без участі його представників за наявними у справі матеріалами. Також, у поясненнях вказувало, що ТОВ "Авантар" неодноразово листами від 05.06.2013 за № 015/06/-2013, за №016/06-2013, від 07.06.2013 за №017/08-2013 зверталось до ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" щодо повернення помилково зарахованих 04.06.2013 коштів ПАТ "ХК "Київміськбуд" в сумі 9 926 660,00грн. зі свого поточного рахунку за №260023747201 на поточний рахунок ПАТ "ХК "Київміськбуд" за №26002029275000 у ПАТ "Брокбізнесбанк" (код банку 300249). Однак, станом на 10.06.2013 із помилково перерахованого платежу в сумі 9 926 660,00 грн. повернуто з рахунку ТОВ «Авантар» на рахунок ПАТ "ХК "Київміськбуд" лише 3 187 660,00 грн. згідно з платіжного доручення від 10.06.2013 за № 1, решта коштів в сумі 6 738 987,10 грн. безпідставно утримується відповідачем.

Судом також було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання позивача про винесення окремої ухвали з огляду на те, що у діяльності зазначеної юридичної особи та її керівництва судом не виявлено грубого порушення законності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши оригінали документів на відповідність їм копій документів, наявних у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до платіжного доручення № 2537 від 04.06.2013, позивач - ПАТ «ХК «Київміськбуд» перерахував на рахунок № 260023747201, який відкритий ТОВ «Авантар» в ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», грошові кошти у сумі 9 926 660,00 грн. з призначенням платежу «Компен.витрат, пов'яз. з вик. дог. № 1 про інцест-я буд-ва по дог. Б/Н від 20.05.2013».

Як зазначав позивач у позові, між ним та ТОВ «Авантар» станом на момент перерахування коштів були відсутні будь-які зобов'язальні правовідносини, та що не заперечувалось третьою особою.

Позивач листом № 03084/0/2-13 від 04.06.2013 звернувся до ТОВ «Авантар», в якому вказував про те, що 04.06.2013 було помилково згідно з платіжним дорученням № 2537 від 04.06.2013 перераховано на поточний рахунок ТОВ «Авантар» № 260023747201 в ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» кошти в сумі 9 926 660,00 грн., які позивач просив повернути на його рахунок.

04.06.2013, 07.06.2013, 11.06.2013 та 12.06.2013 АТ «Брокбізнесбанк» направив електронні повідомлення ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», в якому наголошував на тому, що 04.06.2013 було здійснено помилковий переказ коштів клієнта банку - ПАТ «ХК «Київміськбуд» згідно платіжного доручення № 2537 від 04.06.2013 у сумі 9 926 660,00 грн. на рахунок клієнта ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», а саме на рахунок ТОВ «Авантар» № 260023747201, у зв'язку з чим банк просив повернути помилково перераховані кошти на рахунок ТОВ «Авантар».

05.06.2013 та 07.06.2013 ТОВ «Авантар» звертався до ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» з листами № 015/06-2013 та № 016/-6-2013, № 017/08-2013,в яких просив банк повернути помилково отримані кошти згідно платіжного доручення № 2537 від 04.06.2013 в сумі 9 926 660,00 грн. на поточний рахунок ПАТ «ХК «Київміськбуд» № 26002029275000 у ПАТ «Брокбізнесбанк», а також не заперечував щодо безспірного списання ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» в односторонньому порядку помилково зарахованих коштів в сумі 9 926 660,00 грн. з поточного рахунку № 260023747201 на поточний рахунок ПАТ «ХК «Київміськбуд» № 26002029275000 у ПАТ «Брокбізнесбанк».

07.06.2013 ТОВ «Авантар» було перераховано на рахунок позивача 3 187 660,00 грн. з призначенням платежу «повернення помилково отриманих коштів на підставі листа № 03084/0/2-13 від 04.06.2013», що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 07.06.2013.

07.06.2013 позивач звернувся до відповідача з листом № 03195/0/2-13, в якому зазначав про те, що електронним повідомленням 04.06.2013 ПАТ «Брокбізнесбанк» повідомив ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» про те, що згідно платіжного доручення №2537 від 04.06.2013 помилково перераховано кошти в сумі 9 926 660,00 грн. з поточного рахунку ПАТ «ХК «Київміськбуд» за № 26002029275000 на поточний рахунок ТОВ «Авантар» за № 260023747201,та звернувся з проханням повернути вказану суму на поточний рахунок ПАТ «ХК «Київміськбуд». А тому ПАТ «ХК «Київміськбуд» на підставі Закону України від 05.04.2001 № 2346-ПІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Указу Президента України від 16.03.1995 №227 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України», Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ від 21.01.2004 №22, просив вжити відповідних заходів щодо повернення помилково перерахованих коштів в сумі 9 926 660,00 грн. на поточний рахунок ПАТ «ХК «Київміськбуд» (код 23527052) за № 26002029275000 у ПАТ «Брокбізнесбанк» (код банку 300249).

У відповідь на лист позивача № 03195/0/2-13 від 07.06.2013, відповідач листом № 05-20/963 від 12.06.2013 повідомив про те, що зі сторони банку були відсутні будь-які порушенням при зарахуванні коштів на рахунок клієнта, а тому підстави для повернення позивачу коштів - відсутні.

Відповідно до банківської виписки по особовому рахунку ТОВ «Авантар» № 260023747201, відкритому у ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», за період з 04.06.2013 по 05.06.2013 з рахунку ТОВ «Авантар» відповідачем було списано грошові кошти в сумі 6 738 987,10 грн. з призначенням платежу «Договірне списання кошт. в рах. погашення заборгованості ТОВ «Авантар» за КД № 056-12-07 від 18.12.2007 та розпорядження від 05.06.2013».

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. № 227 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін помилково зараховані кошти.

Згідно з п.2.35 Постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється у судовому порядку.

У п.1.4. Постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» визначено, що неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно статті 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності (частина 1). Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина 2).

Згідно статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем згідно платіжного доручення № 2537 від 04.06.2013 було перераховано на рахунок третьої особи № 260023747201, відкритий у відповідача, грошові кошти в сумі 9 926 660,00 грн.

В свою чергу, між позивачем та ТОВ «Авантар» станом на момент перерахування коштів були відсутні будь-які зобов'язальні правовідносини, або будь-які договірні відносини, що вказаними особами е заперечувалось, а отже, грошові кошти в сумі 9 926 660,00 грн. були перераховані позивачем помилково, без наявності між сторонами будь-яких зобов'язальних правовідносин, у зв'язку з чим третьою особою було повернуто позивачу 3 187 660,00 грн. з призначенням платежу «повернення помилково отриманих коштів на підставі листа № 03084/0/2-13 від 04.06.2013», що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 07.06.2013.

Також, судом встановлено, що відповідачем за період з 04.06.2013 по 05.06.2013 з рахунку ТОВ «Авантар» було списано з призначенням платежу «Договірне списання кошт. в рах. погашення заборгованості ТОВ «Авантар» за КД № 056-12-07 від 18.12.2007 та розпорядження від 05.06.2013» перераховані позивачем помилково грошові кошти в сумі 6 738 987,10 грн. А враховуючи те, що на рахунок ТОВ «Авантар», відкритий у відповідача, наведені кошти були перераховані позивачем помилково, суд дійшов висновку, що 6 738 987,10 грн. отримані відповідачем без належних правових підстав, на даний час відповідачем позивачу не повернуті, що згідно вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України є підставою для їх стягнення з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів виконання ним зобов'язання щодо повернення безпідставно отриманих коштів - не надав.

Посилання відповідача у відзиві як на підставу відмови у позові на те, що списання з рахунку ТОВ «Авантар» коштів відбулось згідно вимог чинного законодавства, зокрема згідно ст.ст. 1066, 1071 Цивільного кодексу України, та внаслідок наявності у останнього заборгованості за кредитним договором № 056-12-07 від 18.12.2007 - судом відхиляється як безпідставне, необґрунтоване та таке, що суперечить дійсним обставинам справи, адже в день здійснення позивачем помилкового перерахування коштів, тобто 04.06.2013, обслуговуючий банк позивача - АТ «Брокбізнесбанк» направив електронне повідомлення ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», в якому наголошував на тому, що 04.06.2013 було здійснено помилковий переказ коштів клієнта банку - ПАТ «ХК «Київміськбуд» згідно платіжного доручення № 2537 від 04.06.2013 у сумі 9 926 660,00 грн. на рахунок клієнта ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», а саме на рахунок ТОВ «Авантар» № 260023747201, у зв'язку з чим банк просив повернути помилково перераховані кошти на рахунок ТОВ «Авантар». Таким чином, відповідач був обізнаний про те, що кошти, які надійшли на рахунок третьої особи, були перераховані помилково, власником зазначених коштів був позивач, а не третя особа, а отже і здійснювати договірне списання з рахунку ТОВ «Авантар» коштів в сумі 6 738 987,10 грн., які не належали третій особі, а належали позивачу - банк не мав правових підстав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача в порядку ст..1212 Цивільного кодексу України помилково перерахованих коштів є законною, обґрунтованою, але такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 6 738 987,10 грн., тобто в межах суми, яка була списана відповідачем безпідставно з рахунку третьої особи і списання якої відповідачем з рахунку третьої особи підтверджена наявними у справі доказами.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Також позивачем у позові заявлено про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову .

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Господарський суд міста Києва дослідивши наявні у справі матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а також те, що позивачем окрім самого прохання про забезпечення позову, не надано суду доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у відомостях, які містяться у поданих позивачем позовних матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А тому заявлене позивачем у позові клопотання про забезпечення позову не є законним та обґрунтованим, а отже, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" (код ЄДРПОУ 22906155, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20) на користь Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (код ЄДРПОУ 23527052; місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6) грошові кошти в розмірі 6 738 987 (шість мільйонів сімсот тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 10 коп., а також судовий збір в сумі 68 819 (шістдесят вісім тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 87 коп. В іншій частині позову - відмовити.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

02.10.2013

Суддя О.М. Спичак