Постанова № 33905878, 01.10.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/12452/13-а

пр. № 2-а/759/351/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Кривов»яза А.П.,

при секретарі - Чірковій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про захист пенсій прав, -

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про захист пенсій прав. При цьому позивач посилається на те що він проходив кадрову військову службу в органах Служби безпеки України та був звільнений із служби в запас 13.11.2006 року та з 14.11.2006 року виключений із списків особового складу. Виходячи з вислуги років 26 років позивач має право на призначення пенсії за вислугу років в розмірі 68% від суми останнього перед звільненням грошового забезпечення. Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду від 21.04.2008 р. відповідач повинен , починаючи з дати звільнення перерахувати пенсію ОСОБА_1 з останнього грошового забезпечення за штатною посадою та виплатити заборгованість, однак рішення суду відповідачем не виконано, в зв'язку з чим він змушений звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на законність своїх дій.

Представник третьої особи проти заявлених позовних вимог не заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом начальника ДСТСЗІ СБУ від 13.11.2006 року № 171-ос у відповідності до п. «б» ст..65 та п. «в» ст..66 «Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України» звільнений з військової служби в запас Збройних Сил України за станом здоров*я. (а.с.11).

Фінансовим відділом Управління Служби безпеки України у м. Києві здійснено обчислення та призначено пенсію за останні 24 календарних місяці перед звільненням та без урахування щомісячної надбавки (доплати), встановленої особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно з законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі, яку він отримував під час проходження служби.

На звернення до Управління безпеки України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Пенсійного фонду України щодо перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 отримав відмову.

Не погодившись з такими діями ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду в зв'язку з чим постановою Окружного адміністративного суду м. Києва позов ОСОБА_1 задоволено частково та визнано протиправними дії Управління служби безпеки України у м. Києві щодо нарахування пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ без урахування розміру грошового забезпечення за посадою, в тому числі отримуваної ним щомісячної надбавки (доплати), встановленої особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі.

Зобов'язано відповідача провести, починаючи з 15.11.2006 року , перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ з урахуванням розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, в тому числі отримуваних ним щомісячних надбавок (доплат), встановлених особам, які мали право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і були залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі. Зобов'язано відповідача виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсії за період з 15.11.2006 року до дати здійснення перерахунку. (а.с.11-13).

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 червня 2009 року постанову суду першої інстанції скасував у частині задоволених вимог, прийнявши в цій частині нову, якою відмовив у задоволенні позову. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Вищий адміністративний суд України постановою від 14 квітня 2011 року постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін. (а.с.14-15).

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 подав скаргу до Верховного суду України та постановою від 16.01.2012 року заяву ОСОБА_1 було задоволено, а постанову Вищого адміністративного суду від 14 квітня 2011 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції. (а.с.15).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2012 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Плстанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2009 року змінено, залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2008 року. (а.с.16-17).

Відповідач в своїх запереченнях посилається на те що на виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києві від 21.04.2008 року головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії та нарахування коштів в порядку встановленому судовим рішенням за період з 15.11.2006 року по 22.07.2011 року в сумі 15409 грн. 01 коп.. Для проведення виплати зазначених коштів оформлено доручення на одноразову виплату пенсії (допомоги) пенсіонеру.

Відповідно до ч. 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатно посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Законом України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в частині третій слова «за останньою штатною посадою перед звільненням» виключено та доповнено словами «та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміну ч. 3 статті 43 зазначеного Закону визнано неконституційною.

Згідно з п.п. 5, 6, 7 зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Тобто, дія ч. 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції Закону від 28 грудня 2007 року втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 22 травня 2008 року, а тому на час звільнення позивача з військової служби підлягали застосуванню норми статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції Закону від 04 квітня 2006 року.

Керуючись ст. ст. 7, 159-163, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в :

Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з липня 2011 року, у припиненні з липня 2011 року врахування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2008 року у справі № 10\348 при обчисленні пенсії, у застосуванні з липня 2011 року, при обчисленні пенсії ОСОБА_1 положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», «Про Державний бюджет України на 2012 рік», «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393.

Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві продовжувати враховувати з липня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2008 року у справі № 10\348 і продовжувати з липня 2011 року обчислювати пенсію ОСОБА_1 з його грошового забезпечення за останньою перед звільненням штатною посадою, з урахуванням всіх основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії згідно з його грошовим атестатом серії НОМЕР_1.

Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 недоплачену з липня 2011 року суму пенсії.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її повного тексту.

Суддя: