Постанова № 33903712, 30.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 вересня 2013 р. № 820/7699/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Чевичалова О.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Казимир Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати у повному обсязі повідомлення - рішення, прийняті начальником ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 19.03.2013 року № 0001111720 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 436825,0 грн., в тому числі штрафної санкції 87365 грн.; від 19.03.2013 року за № 0001091720 про донарахування податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 97557,34 грн., в тому числі штрафна санкція 19511,47 грн.; від 19.03.2013 року № 0001101702, яким визначено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа - підприємець 14.08.2009 року за № 24800000000112302 виконавчим комітетом Харківської міської ради (а.с.9).

Судом встановлено, що фахівцями податкового органу було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки було складено акт від 26.02.2013 року № 754/1720/НОМЕР_4, яким встановлено такі порушення:

- ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", п. 167.1 ст.167, п. 177.2 ст. 177 ПК України, в результаті чого було занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік на загальну суму 78045,87 грн.;

- п. 188.1 ст.188, п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.193.1 ст.193, ст.10 підрозділу 2 ПК України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість у розмірі 349460,00 грн.;

- ст. 164 Прим. Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких Законами України встановлено обов'язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від 51 до 136 грн.;

- п.121.1 ст. 121 ПК України - ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій у випадках, передбачених цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 510,00 грн.;

- п.119.2 ст. 119 ПК України, п.2.1 ст.2 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого Наказом ДПАУ від 24.12.2010 року № 1020-ненадання податкового розрахунку за формою 1-ДФ за період з 01.01.2010-31.12.2012 року.

На підставі цього податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 19.03.2013 року № 0001111720 у загальному розмірі 436825,00 грн., у тому числі за основним платежем - 349460,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 87365,00 грн.;

- від 19.03.2013 року № 0001091720 у загальному розмірі 97557,34 грн., у тому числі за основним платежем - 78045,87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19511,47 грн.;

- від 19.03.2013 року № 0001101720 у загальному розмірі 510,00 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями - 510,00 грн.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги прийнято рішення про залишення скарги без задоволення та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 9558,11 грн.

Позивач не погодився з таким рішенням податкового органу та оскаржив його в судовому порядку.

Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_3 (комісіонер) було укладено ряд договорів комісії з контрагентами (комітент) від 20.01.2011 року, відповідно до яких комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду здійснити для комітента від свого імені одну або кілька угод з продажу продуктів харчування, які називаються в подальшому "вироби", за ціною не нижчою, ніж узгоджена сторонами у додатку до цього договору, і в термін, визначений комісіонером і комітентом. За виконання послуг з продажу виробів комітент зобов'язується сплатити комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 2% від ціни, узгодженої сторонами у додатку до договору (а.с. 59-61, 85-87, 119-121, 131-133, 154-156).

До зазначених договорів були виписані накладні, а саме: накладні по відносинам з ФО-П ОСОБА_4 (62-84), ФО-П ОСОБА_5 (а.с. 88-118), ФО-П ОСОБА_6 (а.с. 122-130), ФО-П ОСОБА_7 (а.с. 134-153), ФО-П ОСОБА_8 (а.с. 157-169).

Зазначені контрагенти позивача зареєстровані належним чином, про що свідчать Свідоцтва про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців, які містяться в матеріалах справи.

В акті перевірки податкового органу зазначено, що ФО-П ОСОБА_3 у 2 кварталі 2011 року перевищила дозволений обсяг виручки (500000,00 грн.) на єдиному податку, а саме обсяг виручки у 2 кварталі 2011 року склав 876824,00 грн.

Перевіркою було встановлено, що в періоді липень-грудень 2011 року (період, коли підприємець підлягав обов'язковій реєстрації платником ПДВ) ФО-П ОСОБА_3 не нараховувала та не включала суми ПДВ до обсягу продажу від реалізації товару. Таким чином, було встановлено заниження позивачем обсягу продажу на суму 1747305,20 грн. та податкових зобов'язань на суму 349460,00 грн.

Проте, суд не погоджується з такими висновками акту перевірки, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_3 було укладено ряд договорів комісії, відповідно до яких вона отримувала комісійну винагороду у розмірі 2% від ціни, узгодженої сторонами у додатках до договорів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не порушив вимоги законодавства, оскільки фактично отримував дохід лише у розмірі 2% від узгодженої в договорах ціни за здійснення для комітента від свого імені угод з продажу продуктів харчування, а не всю суму доходу, як стверджує податковий орган.

Згідно з п. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Зазначений Указ припинив дію 01.01.2012 року.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно з п. 183.4 статті 183 ПК України у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.

Пунктом 183.10 статті 183 ПК України передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ФО-П ОСОБА_3 не порушила вимог податкового законодавства, оскільки сума доходу, який вона фактично отримала за зазначеними договорами комісії, не перевищила 500000,00 грн., а тому вона не мала реєструватися платником податку на додану вартість та сплачувати зазначений податок.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем зазначених вище норм податкового законодавства.

Відповідно до п.п.1, 3 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.03.2013 року № 0001111720, № 0001091720, № 0001101702, прийняті податковим органом, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 19.03.2013 року № 0001111720.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 19.03.2013 року № 0001091720.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, рахунок №31217206784011) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) судовий збір у розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев`яноста чотири) грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 04.10.2013 року.

Суддя Н.А. Полях